Ухвала суду № 128364957, 24.06.2025, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4012/23

Номер провадження № 2/570/52/2025

У Х В А Л А

24 червня 2025 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю: секретаря судового засідання Атаманюк С.С.,

учасники справи:

прокурори: Дзецько М.В., Макаренко О.І.,

відповідач 1 - не зявився,

відповідач 2 - не зявилася,

представник відповідача 2 - адвокат Лукянчук С.М.,

відповідач 3 - не зявилася,

представник відповідача 3 - адвокат Мельник А.В.,

відповідач 4 - не зявилася,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та витребування земельних ділянок, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та витребування земельних ділянок.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04.08.2023 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання з участю сторін.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області 08.11.2023 закрити підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 27.01.2025 клопотання Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області про повернення до стадії підготовчого провадження - задоволено. Постановлено, повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №570/4012/23 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 10.02.2025 постановлено заяву Здолбунівської окружної прокуратури про зміну предмету позову - прийняти до розгляду. Розглянути позовні вимоги керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у такій редакції:

- визнати незаконним та скасувати рішення Городоцької сільської ради від 27.06.2014 №914 "Про затвердження проекту землеустрою та надання (передачу) земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства";

- витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04387183) у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:09:051:0394 площею 0,0271 га, розташовану у межах населеного пункту в с. Карпилівка Городоцької сільської ради Рівненського району;

- витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04387183) у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:09:051:0395 площею 0,0929 га, розташовану у межах населеного пункту в с. Карпилівка Городоцької сільської ради Рівненського району;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:09:051:0396 площею 0,0497 га;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:09:051:0397 площею 0,0503 га;

- витребувати у ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04387183) у комунальну власність земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 5624683300:09:051:0086, розташовану у межах населеного пункту в с.Карпилівка Городоцької сільської ради Рівненського району. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 18 лютого 2025 року до 15 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року заяву Здолбунівської окружної прокуратури про зміну предмету позову - прийнято до розгляду. Постановлено розглянути позовні вимоги керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у такій редакції:

1. визнати незаконним та скасувати рішення Городоцької сільської ради від 27.06.2014 №914 "Про затвердження проекту землеустрою та надання (передачу) земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства";

2. Витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04387183) у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:09:051:0394 площею 0,0271 га, розташовану у межах населеного пункту в с.Карпилівка Городоцької сільської ради Рівненського району;

3. Витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04387183) у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5624683300:09:051:0395 площею 0,0929 га, розташовану у межах населеного пункту в с.Карпилівка Городоцької сільської ради Рівненського району;

4. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:09:051:0421 площею 0,12 га;

5. Витребувати у ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04387183) у комунальну власність земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 5624683300:09:051:0086, розташовану у межах населеного пункту в с.Карпилівка Городоцької сільської ради Рівненського району.

6. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:09:051:0396 площею 0,0497 га;

7. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624683300:09:051:0397 площею 0,0503 га.

8. Стягнути з відповідачів на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в сумі 8052 гривень. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 30 квітня 2025 року до 15 год. 30 хв.

08.05.2025 від представника ОСОБА_1 адвоката Лук`янчука Сергія Миколайовича через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів. Клопотання обґрунтоване тим, що під часпідготовчого засіданнястало відомо,що вмежах кримінальногопровадження №42022181110000040від 07.06.2022,розпочатого заознаками злочину,передбаченого ч.1ст.190КК України(використання ОСОБА_1 права наприватизацію більшеодного разу)в березні2025року РівненськимНауково досліднимекспертно-криміналістичнимцентром МВСУкраїни проведенодекілька почеркознавчихекспертиз,предметом якихбуло дослідженняпідписів відімені ОСОБА_1 в різнихдокументах,які подавалисьвід їїімені зметою приватизації земельних ділянок. Зазначає про те, що вказані висновки експертів можуть свідчити про обставини приватизації земельних ділянок, що є предметом спору у даній справі (зокрема, про безпосередню участь ОСОБА_1 в процесі приватизації), відтак існує об`єктивна необхідність у дослідженні таких висновків експерта в судовому засіданні. Представник відповідача у клопотання наголосив, що про наявність висновків почеркознавчої експертизи, складених в березні 2025 року відповідачу стало відомо в квітні 2025 року, тому відповідне клопотання про витребування доказів не могло бути подане у строк для подачі відзиву. Повідомив, що представник відповідача звернувся з адвокатськими запитами від 30.04.2025 до Відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції (органу досудового розслідування кримінального провадження № 42022181110000040 від 07.06.2022) та Рівненського НДЕКЦ (установа, експерти якої проводили почеркознавчу експертизу) з метою отримання копій вищезгаданих висновків експерта. Проте, у наданні документів вказаних у адвокатських запитах відмовлено, що підтверджується листом Відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області №85431-2025 від 05.05.2025 та листом Рівненського НДЕКЦ № 19/118/7-7137 2025 від 02.05.2025. Враховуючи викладене просить поновити процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів та задоволити клопотання про витребування доказів.

03.06.2025 від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, яке обґрунтоване тим, що остання вважає себе добросовісним набувачем земельної ділянки, площею 0,10 га, кадастровий номер 5624683300:09:051:0086, яка розташована в с.Карпилівка, Рівненський район, Рівненська область. Зазначила, що на час придбання у ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки площею вона не знала і не могла знати про можливий обман, шахрайство та недобросовісність набуття попередніх власників чи повірених. Звернула увагу суду на те, що Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» було внесено зміни зокрема до ст.ст. 261, 388, 390 і 391 ЦК України, який набрав чинності 09.04.2025. Вказує, що оскільки предметом даного спору є серед іншого вимога про витребування земельних ділянок у відповідачів в порядку статтей 387, 388 ЦК України, положення Закону №4292-Х щодо зворотної дії в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна підлягають застосуванню у даній справі, в якій судом на момент набрання ним чинності не ухвалене відповідне рішення. Стверджує, що в ході розгляду даної справи суду необхідно буде оцінити наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, оскільки судове рішення, ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень ст. ст. 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не зможе вважатися таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України. Водночас, прокурором при зверненні до суду із вказаним позовом сплачений судовий збір за заявлену вимогу, 8052 грн. Проте Експертно-грошова оцінка спірних земельних ділянок, чинна на дату подання позовної заяви, у матеріалах даної справи відсутня. Враховуючи вище наведене вважає, що позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування сільської ради та витребування земельних ділянок, слід залишити без руху, для усунення недоліків, щодо внесення на депозитний рахунок суму грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експерно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату падання позовної заяви.

05.06.2025 від відповідача Городоцької сільської ради через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому остання зазначила, що підтримує відзив від 16.04.2025 №553/03-02-09/25 поданий до суду на позовну заяву, слухання справи 09.06.2025 просила проводити без участі представника сільської ради.

06.06.2025 через систему «Електронний суд» від Здолбунівської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів, в якому вказано, що таке клопотання є необґрунтованим, безпідставним та таким, що може призвести до порушення таємниці досудового розслідування. Зазначено, що положення Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2016 №296 не надають право суду витребувати матеріали кримінального провадження, досудове розслідування по якому не закінчено, шляхом винесення ухвали про витребування доказів. Вказує, що наразі відомості про закінчення досудового розслідування вказаного кримінального провадження в матеріалах справи відсутні. Досудове розслідування кримінального провадження № 42022181110000040 від 07.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, триває. Тому, витребування в межах розгляду цивільної справи матеріалів досудового розслідування, що триває, без дозволу слідчого чи прокурора призведе до порушення таємниці досудового розслідування. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лук`янчука С.М. про витребування доказів у ВП № 6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та у Рівненському НДЕКЦ МВС України, а саме: копій усіх висновків експерта, складених за наслідками проведених експертиз у межах кримінального провадження № 42022181110000040 від 07.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

09.06.2025 через систему «Електронний суд» від Здолбунівської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без руху. В обґрунтування заперечень вказано, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025. Вказаними змінами держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову. Зазначає, що визначальним для надання правильної оцінки фактичним обставинам та для правильного застосування норм права у цьому випадку при розгляді даної цивільної справи про витребування майна з чужого незаконного володіння є дослідження правомірності саме первісної передачі у приватну власність спірного майна (на підставі рішення Городоцької сільської ради від 27.06.2014 № 914 «Про затвердження проекту землеустрою та надання (передачу) земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства»), а не подальше відчуження спірного майна на підставі договорів купівлі-продажу. Вказує, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 безоплатно набула у приватну власність спірні земельні ділянки, на підставі незаконного рішення Городоцької сільської ради від 27.06.2014 № 914, від органу, який згідно ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, не мав права їх відчужувати. Вказане рішення органу місцевого самоврядування свідчить про те, що на момент первинного вибуття земельної ділянки з власності територіальної громади жодної відплатної угоди не було укладено, а отже - сільська рада не отримала жодної грошової компенсації чи іншого еквівалентного майнового зиску. Спірні земельні ділянки вибули з володіння власника - територіальної громади поза її волею, на підставі незаконного рішення державного органу, а ОСОБА_1 , не маючи на це права, здійснила відчуження спірних земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У той же час, в даному випадку, як зазначено вище, орган місцевого самоврядування не отримував грошові кошти за спірні земельні ділянки. Отже, враховуючи те, що спірні земельні ділянки ОСОБА_1 за відплатним договором відчужені на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то відсутні підстави для застосування судом положень ч. 5 ст. 390 ЦК України, оскільки правовідносини між ними регулюються положеннями ст. 661 ЦК України. Тобто, відсутні підстави вважати, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникло право на компенсацію вартості земельних ділянок у контексті Закону України № 4292-ІХ. Таким чином, відсутні підстави застосування судом ч. 5 ст. 390 ЦК України в частині внесення прокурором грошових коштів як компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна на депозитний рахунок суду. Крім того, ухвалою Рівненського районного суду від 04.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 570/4012/23. Тобто, судом констатовано, що позовна заява прокурора відповідає вимогам, які визначені у згаданій нормі процесуального законодавства. Підсумовуючи викладене вище вважає, що позовна заява відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України у редакції, чинній на момент пред`явлення позову, підстави для залишення позовної заяви прокурора без руху та зобов`язання подання прокурором до суду експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі їх вартості - відсутні.

У судовому засіданні 09.06.2025 прокурори Дзецько М.В. та Макаренко О.І. заперечили проти задоволення клопотання про витребування доказів та залишення позовної заяви без руху при цьому обґрунтовував свою позицію доводами аналогічними тим, шо викладені у письмових запереченнях.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лук`янчук С.М. у судовому засіданні 09.06.2025 підтримав подане ним клопотання про витребування доказів, просив його задоволити. Щодо клопотання ОСОБА_3 про залишення позовної без не заперечив проти його задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мельник А.В. у судовому засіданні 09.06.2025 не заперечив щодо задоволення клопотань про витребування доказів та залишення позовної заяви без руху, просив їх задоволити.

Суд, вислухавши думку учасників справи, присутніх у підготовчому судовому засіданні, дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту ч. 2 ст. 77 ЦПК України вбачається, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ч.1-3 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі не можливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лук`янчук С.М. зазначив про важливість доказів, які просить витребувати, зокрема висновків експерта, складених за наслідками експертиз в межах кримінального провадження №42022181110000040 від 07.06.2022. У поданому клопотанні конкретизував значення та мету одержання таких доказів та причину неможливості їх подання самостійно.

З клопотання слідує, що вказані висновки експертів можуть свідчити про обставини приватизації земельних ділянок, що є предметом спору в даній справі (зокрема про безпосередню участю Тарасюк в процесі приватизації).

При цьому суд звертає увагу, що право заявити клопотання про витребування доказів може бути реалізовано на етапі підготовчого провадження, до початку розгляду справи по суті.

Крім того, за змістом ст. 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до ч. 2-4 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно з ч. 5 ст. 127 ЦПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Виконавши свій обов`язок, представник позивача заявив клопотання з вимогою поновити строк на подання клопотання про витребування доказів, пояснивши причини такого пропуску тим, що про наявність висновків почеркознавчої експертизи, складених в березні 2025 року відповідачу стало відомо в квітні 2025 року, тому відповідне клопотання про витребування доказів не могло бути подане у строк для подачі відзиву.

Щодо поновлення процесуальних строків суд зазначає, що згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Залишення без розгляду клопотання представника відповідача в даному випадку суперечило б завданню цивільного судочинства та не відповідало б конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що саме засада змагальності є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лук`янчук С.М. порушує питання перед судом, яке має значення для вирішення справи, тож беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання лише в частині витребування доказів у відділенні поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області (адреса: 35700, м.Здолбунів, вул.Костельна, 41) копії висновків експерта, складених за наслідками проведених експертиз, предметом яких було дослідження підписів від імені ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження №42022181110000040 від 07.06.2022 року, так як відомості які містяться у вказаних документах мають значення для правильного вирішення справи. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Стаття 84 ЦПК України, яка наділяє цивільний суд компетенцією витребувати докази для розгляду цивільної справи, так і передбачає те, що адресат такого витребування може й не мати можливості надати запитувані докази. А принцип верховенства права, передбачений п.1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, визначає, не тільки вертикальну ієрархію правових актів з точки зору правозастосування, а й взаємодію між собою рівнозначних за статусом правових актів, зокрема процесуальних кодексів України. Цьому принципу кореспондує аналогічна засада кримінального провадження, визначена п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України, що лише підтверджує зазначене. У зв`язку з цим жодна реалізація норм ЦПК України не може спричиняти недоліки правозастосування норм КПК України та навпаки.

Суд не наділений повноваженнями скасовувати або обмежувати дію ст. 222 КПК України. Тому без відповідного дозволу він позбавлений можливості безпосереднього дослідження як матеріалів кримінального провадження так і його складових у судовому засіданні, навіть закритому, якщо офіційно не наданий дозвіл слідчого або прокурора на це ознайомлення всім особам, які отримають відповідний доступ в результаті цього розгляду у судовому засіданні, або якщо ці особи не мають відповідного права в силу норм КПК України. Саме через це доцільним вбачається витребування не всіх матеріалів кримінального провадження, а саме окремих доказів, які у них містяться, значення дослідження яких для розгляду цивільної справи належним чином обґрунтоване, оскільки це збільшує можливості реалізації завдань ЦПК України в межах дотримання умов статті 222 КПК України через розумне звуження відповідних відомостей кримінального провадження, які можуть стати відомими учасникам цивільної справи.

В межах розгляду даної справи, суд вважає, що враховуючи особливості ст. 222 КПК України доцільним та виправданим з точки зору завдань ЦПК України є витребування судом лише засвідчених копій висновків експерта, які обґрунтовано необхідно дослідити в межах розгляду даної цивільної справи, виключно за умови надання слідчим або прокурором дозволу на їх розкриття сторонам даної цивільної справи.

Саме тоту, враховуючи зазначене та п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, який передбачає сприяння судом сторонам справи у реалізації їх процесуальних прав, доцільно в ухвалі про витребування доказів з матеріалів кримінального провадження ставити питання про надання необхідного доступу сторонам спору до цих доказів у порядку ст. 222 КПК України. При цьому слідчий або прокурор вирішуючи це питання не має право керуватися лише формальними міркуваннями, наприклад тим, що якась із сторін цивільного спору не є учасником відповідного кримінального провадження. Подібне рішення слідчий або прокурор мають приймати виключно виходячи з все тієї ж засади кримінального провадження, яка кореспондує статті 129 Конституції України верховенства права, яке передбачає максимальне сприяння реалізації громадянами своїх процесуальних прав, у тому числі у цивільному суді, для реалізації свого конституційного права на судовий захист.

Відмова у наданні дозволу слідчим або прокурором, передбаченого ст. 222 КПК України, щодо окремих витребуваних цивільним судом матеріалів кримінального провадження, які заявляються як докази у цивільні справі, не оскаржується в порядку цивільного судочинства з урахуванням mutatis mutandis правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 757/59807/17-ц. Також, оскільки сторона цивільного спору не є суб`єктом витребування таких відомостей (доказів) з матеріалів кримінального провадження, подібне питання не розглядається у порядку адміністративного судочинства (відсутні підстави для застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18).

Дана правова позиція сформульована, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 3698/1937/20.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, суд зазначає, що в разі ненадання доступу слідчим або прокурором доступу до витребуваних судом висновків експерта учасникам даної цивільної справи №570/4012/23, у порядку ст. 222 КПК України, суд буде позбавлений процесуальної можливості досліджувати витребувані докази через невідповідність вище зазначеним вимогам ЦПК України.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.

Зі змісту поданої прокурором позовної заяви вбачається, що спір виник щодо передачі ОСОБА_1 земельних ділянок на підставі рішення Городоцької сільської ради від 27.06.2014 №914, які в подальшому остання відчужила на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 17.10.2018 №2850 та від 28.12.2018 №1733.

Позовні вимоги прокурора фактично направлені на повернення спірних ділянок у комунальну власність державі в особі Городоцької територіальної громади в особі Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ).

Так, Законом № 4292-ІХ доповнено ст. 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту:

«Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 4 ст. 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 2 ст. 185 ЦПК України доповнено абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму».

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Статтю 265 ЦПК України доповнено ч. 14 такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відтак, на підставі викладених норм закону, зважаючи на внесені Законом №4292-ІХ зміни, що набули чинності 09.04.2025, після відкриття провадження у даній цивільній справі, прокурору необхідно, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, надати документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Разом з тим, аргументи прокурора, висловлені у судовому засіданні, з приводу того, що спірні земельні ділянки вибули з володіння власника - територіальної громади поза її волею, на підставі незаконного рішення державного органу, а ОСОБА_1 , не маючи на це права, здійснила відчуження спірних земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому останні не мають права на компенсацію вартості земельних ділянок, суд до уваги не приймає, оскільки на даній стадії провадження у справі суд не вправі надавати оцінку доказам та жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частина 2 ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи вказані недоліки, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява буде залишена без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись статями 12, 76,77, 79, 84, 126-127, 175, 177, 185, 187, 260, 261, 265 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Лук`янчуку Сергію Миколайовичу процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів.

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лук`янчука Сергія Миколайовича про витребування доказів задоволити частково.

Витребувати у Відділенні поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області (адреса: 35700, м.Здолбунів, вул.Костельна, 41) копії висновків експерта, складених за наслідками проведених експертиз, предметом яких було дослідження підписів від імені ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження №42022181110000040 від 07.06.2022 року, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Слідчому або прокурору в межах кримінального провадження №42022181110000040 від 07.06.2022 року, вирішити питання про надання доступу до витребуваних судом висновків експерта учасникам цивільної справи №570/4012/23, у порядку ст. 222 КПК України.

Копію ухвали для виконання направити до Відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області (адреса: 35700, м.Здолбунів, вул.Костельна, 41).

Зобов`язати відповідальну особу Відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області та Рівненського Науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України скерувати зазначені докази безпосередньо до Рівненського районного суду Рівненської області (за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 10) в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду та роз`яснити, що у випадку неможливості подати у встановлені строки витребувані докази, повідомити про це суд із зазначенням причин неподання доказів.

Клопотання ОСОБА_3 про залишення без руху позовної заяви у справі № 5270/4012/23 задовольнити.

Позовну заяву керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та витребування земельних ділянок - залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання повної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви 28.07.2023.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.

Суддя Гладишева Х.В.