Рішення № 12836339, 15.10.2010, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

№ 2-171/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

15 жовтня 2010 року м. Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі :

головуючого судді Курбановой Н.М.,

при секретарі Петренко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» про стягнення вихідної допомоги, компенсації за затримку виплати заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, недоплаченої різниці в заробітку, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати 12 345,37 грн., компенсації за затримку виплати заробітної плати 435,26 грн., вихідної допомоги 9840,08 грн., компенсації за затримку розрахунку при звільненні 7740,58 грн., моральної шкоди 10 000 грн.

Протягом розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і остаточно просив стягнути з відповідача компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 435,26 грн., недоплачену вихідну допомогу в сумі 2621,79 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні на дату винесення рішення 15 жовтня 2010 року в сумі 83943,00 грн., недоплачену різницю у заробітку у зв’язку із зміною умов праці без належного повідомлення за 2 місяці в сумі 2618,06 грн., моральну шкоду 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що працював у відповідача, виплата заробітної плати йому затримувалася, не виплачена у повному обсязі вихідна допомога при звільненні, також при звільненні з ним не проведений повний розрахунок, окрім того, відповідач змінив істотні умови трудового договору без належного попередження його за 2 місяці, внаслідок чого йому недоплачено заробітну плату за 2 місяці. Неправомірними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що працював у відповідача в Маріупольському спеціалізованому управлінні «Електромонтаж-449» на посаді головного інженера з 03.11.2008 року до 21.04.2009 року. Звільнився за власним бажанням, з підстав невиконання відповідачем законодавства про працю і умов трудового та колективного договору за ч.3 ст.38 КЗпП України. Протягом роботи відповідач не повністю виплатив заробітну плату, внаслідок чого станом на 09.06.2009р. утворилася заборгованість 12345,37 грн., яка після його звернення до суду погашена. За затримку виплати заробітної плати вимагає сплати компенсації відповідно до умов Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» у сумі 435,26 грн. Також йому належить до виплати вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, на підставі ст. 44 КЗпП України, оскільки він звільнився внаслідок порушення відповідачем законодавства про працю, колективного та трудового договору, та компенсація за затримку виплати розрахунку при звільненні. Під час розгляду справи судом, 01.12. 2009 року, відповідач частково виплатив вихідну допомогу у сумі 11135,82 грн., однак не в повному обсязі. Недоплачена сума вихідної допомоги становить 2621,79 грн. Істотною умовою укладеного з ним трудового договору є режим робочого часу, а саме 8-годинний робочий день та 40-годинний робочий тиждень. Однак без належного попередження за 2 місяці відповідач змінив тривалість робочого часу до 6 годин на день, із пропорційним зменшенням оплати його праці. Про таку зміну відповідач повинен був попередити за 2 місяці. Тому просить стягнути різницю у заробітку за працю на попередніх та змінених умовах за 2 місяці. Оскільки відповідачем не проведений з ним повний розрахунок в день звільнення вимагає виплати компенсації за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Розмір середнього заробітку для розрахунку вихідної допомоги та компенсації за затримку розрахунку обчислює пропорційно фактично відпрацьованому часу, який є меншим за нормативний робочий час при 40-годинному робочому тижні. Розмір середньомісячного заробітку за розрахунком позивача складає 4585,87 грн., середньоденного – 155,45 грн. (з урахуванням податків та обов’язкових платежів). Також затримкою виплати заробітної плати та розрахунку при звільненні йому спричинена моральна шкода, яка полягає в перенесених душевних стражданнях та переживаннях, викликаних неможливістю розпоряджатися своєю власністю – грошовими коштами, обмеженням своїх нагальних потреб, порушенням життєвих зв’язків внаслідок неможливості утримувати себе, докладання додаткових зусиль для захисту своїх прав, просив врахувати тривалість порушення його прав. Просить суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, будучи неодноразово повідомленим, до судового засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, у звязку з чим суд, керуючись ч.4 ст.169 ЦПК України, розглядає справу у його відсутності та на підставі ст. 224 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем з 03.11.2008р. по 21.04.2009р. Прийнятий на посаду головного інженера Маріупольського спеціалізованого управління «Електромонтаж-449» Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспроелектромонтаж» на підставі наказу від №166-к від 03.11.2008р., запис у трудовій книжці №26 від 03.11.2008р., з окладом згідно зі штатним розкладом. Звільнений наказом від 21.04.2009р. №63-к за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці за №27 від 21.04.2009р.

На час укладення трудового договору з позивачем на підприємстві діяв штатний розклад, затверджений наказом від 01.08.2008р. (а.с.73-74), та колективний договір від 23 квітня 2009 року (а.с.79-85).

На час звернення до суду 09.06.2009 р. у відповідача існувала перед позивачем заборгованість із заробітної плати за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року у сумі 12345,37 грн., що не заперечував відповідач. Сума боргу із заробітної плати погашена відповідачем 02.07.2009 року.

Також відповідачем у листопаді 2009р. нарахована та виплачена позивачу вихідна допомога в сумі 11135,85 грн., відповідно до розрахункового листку №1083 за листопад 2009 року.

Згідно табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 тривалість робочого дня у листопаді 2008, грудні 2008, січні 2009, лютому 2009, березні 2009 складала 6 годин на день. У березні 2009 р. позивач частково не працював, знаходився на лікарняному (а.с.70-71).

Відповідно до розрахункових листків, виданих позивачем відповідачу, нормативна тривалість робочого часу на підприємстві складала : у листопаді 2008р. – 136 годин, у грудні 2008 р. – 149 годин, у січні 2009р. – 135 годин, у лютому 2009р. – 136 годин, у березні 2009 року – 142 години, у квітні 2009р. – 140 годин.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Таким чином, оскільки відповідач допустив утворення заборгованості із заробітної плати, за затримку виплати заробітної плати він повинен сплатити позивачу компенсацію у розмірі 435,26 грн.

Відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Оскільки звільнення позивача відбулося на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України – з підстав невиконання відповідачем законодавства про працю і умов трудового та колективного договору, відповідач повинен сплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні у розмірі тримісячного середнього заробітку.

При визначенні розміру середнього заробітку для обчислення розміру вихідної допомоги та компенсації за затримку розрахунку суд виходить з наступного.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі – Порядок №100), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток, або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, аліментів, тощо.

Оскільки у березні 2009 року позивач знаходився на лікарняному і заробіток за ним зберігався частково, останніми двома календарними місяцями, що передують місяцю звільнення і враховуються для розрахунку середньої заробітної плати, є лютий і січень 2009 року.

Відповідно до листа міністерства праці та соціальної політики України від 30.09.2008р. №10338/0/14-08/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні складає у січні 2009 року 159 годин, у лютому 2009 року – 160 годин.

Нормативна кількість робочого часу на підприємстві відповідача за розрахункові місяці була зменшена: у січні 2009р.вона складає 135 годин, у лютому 2009р. – 136 годин.

Суд погоджується із розрахунком середньої заробітної плати, наданим позивачем, оскільки він зроблений із виключенням годин, коли за ним не зберігався заробіток, що відповідає Порядку №100.

Таким чином, розмір вихідної допомоги виходячи із середньомісячної заробітної плати 4585,87 грн. становить 13757,61 грн.. (3 х 4585,87 грн..). З урахуванням проведеної відповідачем виплати вихідної допомоги у сумі 11135,82 грн. недоплата складає 2621,79 грн., яку і потрібно стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.3 ст. 32 КЗпП України про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму праці, встановлення чи скасування неповного робочого часу – працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за 2 місяці. Відповідно до ст.103 КЗпП України про нові або зміну існуючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган має повідомити працівника не пізніш, ніж за 2 місяці до їх введення чи зміни.

Режим робочого часу та розмір оплати праці є істотними умовами праці.

Як вбачається з умов колективного договору, наказу про прийняття позивача на роботу, штатного розкладу, позивач приймався на роботу на умовах 8-годинного робочого дня та 40-годинного робочого тижня.

Оскільки відповідачем завчасно, за 2 місяці, не повідомлено позивача про скорочення робочого часу із пропорційним зменшенням оплати праці, оплата праці за вказані 2 місяця повинна здійснюватися у розмірі, встановленому при укладенні трудового договору відповідно до умов трудового договору та колективного договору. Тому підлягає стягненню з відповідача різниця в оплаті праці порівняно з умовами праці, що погіршилися , на термін 2 місяці - листопад і грудень 2008 року, яка складає 2618,06 грн.

Згідно зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На час винесення судом рішення 15.10.2010р. невиплаченою позивачу залишається сума компенсації за затримку виплати заробітної плати 435,26 грн., вихідної допомоги 2621,79 грн., різниці в заробітку за 2 місяці внаслідок неповідомлення про зміну істотних умов праці - 2618,06 грн. Тобто, розрахунок, з відповідачем проведений не в повному обсязі.

Тому з відповідача підлягає стягненню середня заробітна плата за час затримки розрахунку за період з дати, наступної після дати звільнення – 22.04.2009 року по дату винесення рішення судом – 15.10.2010р. – 540 днів, яка складає 83943,00 грн.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України підлягає відшкодуванню моральна шкода, спричинена працівнику порушенням його трудових прав.

В той самий час суд приходить до висновку, що стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні є достатньою компенсацією моральних страждань позивача, тому в цій частині в задоволені позову відмовляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, таким чином на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 500 гривень.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 839,43 гривні, а також витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32,38,44,103,116, 117, 233,237-1 КЗпП України, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 10, 60, 88, 213, 224-228ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» про стягнення вихідної допомоги, компенсації за затримку виплати заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, недоплаченої різниці в заробітку, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж», код ЕДРПОУ 01416990 на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку виплати заробітної плати 435,26 грн., недоплачену вихідну допомогу 2621,79 грн., різницю в заробітку внаслідок неповідомлення про зміну істотних умов праці - 2618,06 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні 83943,00 грн. витрати на правову допомогу 500,00 грн., а всього -

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача , на протязі десяти днів з дня отримання копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення  рішення апеляційної скарги.   

Суддя: