Рішення № 128359021, 20.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1315/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І.,

за участю: секретаря судового засідання Китайгородської І.О.,

представника позивача Тасліцький Г.І.,

представників відповідача Жук К.О., Сухомлин Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень, а саме просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці від 31.12.2024 року №UA806000202425 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами, в сумі 19 383,46 грн.;

- від 31.12.2024 року №UA806000202426 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем акцизний податок на транспортні засоби, ввезені на територію України фізичними особами, в сумі 23 046,70 грн.;

- від 31.12.2024 року №UA806000202427 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами, в сумі 57 913,86 грн.

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин рішенням щодо протиправного збільшення грошових зобов`язань із податку на додану вартість, акцизного податку та мита (далі - грошові зобов`язання, мині платежі).

В обґрунтування позовних вимог зазначені доводи, що висновки контролюючого органу (Полтавської митниці) в акті документальної позапланової невиїзної перевірки з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132», в якому зафіксовані висновки про порушення позивачем вимог митного та податкового законодавства, внаслідок неправомірного використання фізичною особою податкової та митної пільги під час імпортування на митну територію України спеціалізованого транспортного засобу (автомобіля медичної швидкої допомоги), є помилковими та не відповідають Поясненням до УКТ ЗЕД в частині визначення коду товару за УКТ ЗЕД 8703 32 90 30 у митній декларацій, що до класифікації «легкового автомобіля» відносяться також і спеціалізовані автомобілі швидкої допомоги (санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги).

Додатково позивач обґрунтовує позов доводами про порушення контролюючим органом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в порядку статті 354 Митного кодексу України (далі МК України), що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Полтавської митниці.

У відповіді на відзив позивач наводить доводи в частині правильної класифікації товару, як «легкового автомобіля» за кодом товару за УКТ ЗЕД 8703 32 90 30, на який розповсюджується визначена Законом пільга зі сплати митних платежів, а також правильність тлумачення позивачем податкового та митного законодавства щодо поширення пільг на спеціалізовані автомобілі швидкої допомоги (санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги).

Позивач у заявах по суті спору зазначив правові висновки Верховного Суду щодо подібних відносин, на його переконання.

Позивачем також надані додаткові пояснення з окремих питань правової позиції та доводів, на які позивач просить суд звернути увагу.

Стислий зміст заперечень відповідача.

У наданому відзиві до суду на позовну заяву з додатками представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, наголошував, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань митної справи встановлене порушення ОСОБА_1 норм МК України та Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижені митні платежі, а саме: частини 1 та 8 статті 257, пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України, пункту 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, діючих на дату оформлення митної декларації типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132.

Полтавська митниця вважає, що перевірка проведена у відповідності до встановленого порядку МК України, порушення процедури перевірки не відбулись.

Перевіркою встановлені факти, які свідчать про неправомірне застосування пільги в частині розмитнення автомобіля швидкої допомоги, як легкового автомобіля, щодо яких встановлені пільги Законом від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2142-ІХ).

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що перевірка проведена законно митницею у межах повноважень та відповідно до особливостей невиїзних перевірок визначених Митним кодексом України, а також навів заперечення щодо доводів позивача про те, що пільги не можуть поширюватись на легковий автомобіль, який є за своїм призначенням спеціалізованим для надання швидкої медичної допомоги людям.

Відповідачем надані додаткові пояснення із запереченнями щодо доводів позивача, які контролюючий орган просить врахувати суд під час розгляду справи по суті, в частині щодо прийняття законодавцем норм, які надавали пільгове розмитнення, а також щодо розміру правничих витрат.

Заяви, клопотання учасників справи.

Сторонами у справі не подані заяви чи клопотання.

Відповідачем у змісті відзиву на позов міститься заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та прохання про вихід із спрощеного (письмового) провадження та призначити справу №440/1315/25 до розгляду у порядку загального позовного провадження/розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

Процесуальні дії у справі.

Полтавським окружним адміністративним судом від 03.02.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідача.

Відповідачем надана інформація та докази на виконання ухвали суду.

Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала від 19.02.2025, якою клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження/розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи залишити без задоволення.

Полтавським окружним адміністративним судом від 02.04.2025 ухвалене процесуальне рішення перейти до розгляду справи №440/1315/25 за правилами загального позовного провадження.

Головуючий суддя у цій справі перебував у щорічній відпустці із 04.06.2025-10.06.2025.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

До митного оформлення Київської митниці в режимі імпорту ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» (далі ЕМД) від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132 на товар: «Моторний транспортний засіб, призначений для перевезення людей: Автомобіль швидкої допомоги, укомплектований носилками, вакуумним матрасом, кріслом каталкою, шкафчиками, проблисковими маячками: - марки RENAULT; - модель ТRAFIK; - бувший у використанні; - об`єм двигуна 1598 куб. см; номер кузова НОМЕР_1 (Франція); тип двигуна дизель; - номер двигуна н/в; кількість місць 4, в тому числі місце водія; тип кузова універсал; календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2017; - колір білий; призначення використання пасажирський; категорія М1; колісна формула 4*2; Торгівельна марка Renault SAS. Виробник - RENAULT SAS. Країна походження - FR» (далі - товар)».

За результатами проведеного митного контролю та оформлення, товар випущено у вільний обіг із застосуванням пільги за кодом « 311».

На виконання листа Департаменту митного аудиту та обліку осіб від 19.08.2022 №19-19/19-01-01/7/1732 «Для вжиття заходів» Київською митницею здійснено аналіз митних оформлень із застосуванням пільг за кодом « 311» на предмет відповідності їх товарам, на які Законом України від 24 березня 2022 року №2142-IX «Про внесення мін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі Закон) встановлено звільнення від оподаткування митними платежами.

За результатами опрацювання електронних митних декларацій встановлено випадки митного оформлення товарів платниками податків, які зареєстровані/проживають у зоні діяльності Полтавської митниці, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що згідно Довіреності від 20.06.2022, яка міститься в матеріалах справи уповноважений від імені ОСОБА_1 вчиняти дії щодо купівлі на території України або за кордоном транспортних засобів.

Враховуючи зазначені вище обставини, Полтавською митницею на адресу ОСОБА_1 направлено запит від 24.10.2022 № 7.23-1/19/10/3132, яким повідомлено про проведення доперевірочного аналізу документів, що надавалися під час митного оформлення МД та встановлення за його результатами ознак можливого порушення митного законодавства України. Полтавською митницею отримано лист-відповідь ОСОБА_1 б/н від 02.11.2022 в якій громадянин зазначив, що на момент дії Закону України №2142-IX та на підставі викладеного в листі-відповіді на його думку митну декларацію UA100140/2022/706132 від 27.06.2022 оформлено вірно та застосуванні пільги за кодом « 311».

Полтавською митницею направлений запит від 20.09.2024 № 7.23-2/19/8.3/4374 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області (філія ГСЦ МВС) про надання відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо державної реєстрації ОСОБА_1 транспортного засобу, оформленого за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 № UA100140/2022/706132 (далі МД), а також, про надання інформації щодо його типу та призначення.

Згідно наданої регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Полтавській області (філія ГСЦ МВС) інформації, на підставі пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345 та пункту 1 частини 2 статті 351 МК України, згідно наказу Полтавської митниці від 08.11.2024 № 245 Полтавською митницею проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 № UA100140/2022/706132 (далі МД).

Лист Полтавської митниці від 08.11.2024 № 7.23-2/19/10/5065 направлений ОСОБА_1 , шляхом надіслання засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення, лист-повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки та про дату початку її проведення 14.11.2024, із зазначенням місця проведення АДРЕСА_1 , а також, копію наказу Полтавської митниці від 08.11.2024 № 245.

Згідно із відміткою в поштовому повідомленні № 0600981410545 рекомендований лист отриманий позивачем 15.11.2024.

Полтавською митницею в частині правомірності проведення перевірки зазначені обставини, що 08.11.2024 направлене позивачу письмове повідомлення про дату початку 14.11.2024 та місця проведення перевірки, разом з рекомендованим листом з повідомленням про його вручення, контролюючи органом дотримані вимоги п.4 ст. 351 МК України. Перевірка проводилася в період з 14.11.2024 по 20.11.2024 та тривала 5 (п`ять) робочих днів. Листом від 08.11.2024 № 7.23-2/19/10/5065 повідомлено ОСОБА_1 про термін проведення невиїзної документальної перевірки «тривалістю 5 (п`ять) робочих днів», у зв`язку з чим ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складений акт від 04.12.2024 №0013/24/7.23- 19/3547503553, згідно висновків якого проведеною перевіркою встановлено порушення:

1) частини 1 та 8 статті 257, пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» (діючого на дату митного оформлення) Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, в результаті чого занижені податкові зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 № UA100140/2022/706132 на загальну суму 19 383,46 гривень;

2) пункту 194.1 ст.194, пункту 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» (діючого на дату митного оформлення) Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.02.2025 6 27.06.2022 № UA100140/2022/706132 на загальну суму 46 331,09 гривень;

3) підпункту 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215, пункту 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» (діючого на дату митного оформлення) Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижений акцизний податок за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132 на загальну суму 18 437,36 гривень.

Вищезазначені порушення викладені в акті від 04.12.2024 №0013/24/7.23- 19/3547503553 «Про результати документальної невиїзної перевірки громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132» (далі акт перевірки).

ОСОБА_1 надані письмові заперечення від 17.12.2024 на висновки акту перевірки, які, за результатами розгляду Полтавською митницею залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

Про результати розгляду заперечення Полтавською митницею позивач повідомлений листом від 27.12.2024 № 7.23-1/19/10/5770, направленим засобами поштового зв`язку на його адресу.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (зі змінами та доповненнями), на адресу ОСОБА_1 направлені податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами документальної невиїзної перевірки:

- від 31.12.2024 № UA806000202425, яким визначене грошове зобов`язання з мита на транспортні засоби та шини, що ввозяться на територію України фізичними особами на загальну суму 19383,46 гривні;

- від 31.12.2024 № UA806000202426, яким визначене грошове зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 23046,70 грн, з них, податкове зобов`язання 18437,36 грн, штрафні санкції 4609,34 гривень;

- від 31.12.2024 № UA806000202427, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 57913,86 грн, з них, податкове зобов`язання - 46331,09 грн, штрафні санкції 11582,77 гривень.

Позивач посилається на порушення порядку проведення перевірки, оскільки в акті перевірки зазначені відомості, що лист Полтавської митниці №7.23-2/19/10/5065 від 08.11.2024 «Щодо проведення документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 » яким направлено повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи №7.23-1/19/10/5071 від 08.11.2024 року (далі Повідомлення про перевірку) та Наказ №245 від 08.11.2024 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання громадянином ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи» (далі Наказ 245), згідно з відміткою у поштовому повідомленні №0600981410545, отримані 15.11.2024.

Наказом №245 та Повідомленням про перевірку встановлена дату початку документальної невиїзної перевірки - 14.11.2024, позивачем письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки отримане в у період проведення невиїзної перевірки.

27.06.2022 оформлена митна декларація типу ІМ40ДЕ № UA100140/2022/706132 на товар, який у графі 31 має такий опис: «Моторний транспортний засіб, призначений для перевезення людей: Автомобіль швидкої допомоги, укомплектований носилками, вакуумним матрасом, крісломкаталкою, шкафчиками, проблисковими маячками: - марки RENAULТ; - модель TRAFІK; - бувший у використанні; - об`єм двигуна 1598 куб. см; номер кузова НОМЕР_1 (Франція); тип двигуна - дизель; - номер двигуна н/в; кількість місць 4, в тому числі місце водія; тип кузова - універсал; календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2017; - колір - білий; призначення використання - пасажирський; категорія - М1; колісна формула - 4*2; Торгівельна марка - Renault SAS. Виробник - RENAULT SAS. Країна походження - FR».

У графі 36 митної декларації №UA100140/2022/706132 вказано «З11/311/311», що згідно наказу Міністерства фінансів України №1011 від 20.09.2012 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Ввезений товар у митній декларації №UA100140/2022/706132 класифікований в товарній підкатегорії 8703 32 90 30 згідно з УКТ ЗЕД.Товар «Автомобіль швидкої допомоги, укомплектований носилками, вакуумним матрасом, кріслом-каталкою, шкафчиками, проблисковими маячками, марки RENAULT, модель TRAFІC, VІN-код F11FL11955687312», визначений митним брокером та вказаний в графі 33 митної декларації код товару за УКТ ЗЕД 8703 32 90 30, в акті перевірки відсутні відомості про неправильне визначення коду УКТ ЗЕД.

Задекларована митна вартість товару згідно графи 47 МД становить 193834,62 грн, умовно нараховано до сплати митні платежі на загальну суму 84151,91 грн, а саме, по видам платежів: (121) ввізне мито 19383,46 грн, (185) акцизний податок 18437,36 грн, (128) ПДВ 46331,09 гривня.

Згідно із заявою ОСОБА_1 від 27.06.2022, адресованої начальнику Київської митниці, розмір його транспортних витрат при транспортуванні товару до кордону України склав 300 EUR. За даними графи 36 митної декларації типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132 при митному оформленні ввезеного товару застосована пільга зі сплати митних та інших платежів (гр. 36) за кодом « 311/311/311».

Ввезений товар за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132 класифіковано в товарній підкатегорії 8703 32 90 30 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%).

Задекларована в митній декларації пільга зі сплати митних та інших платежів за кодом « 311» передбачалась наступними законодавчими актами, діючими на дату митного оформлення. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», пільга за кодом « 311» передбачала звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та ПДВ для товарів:

«Автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами».

Нормативно-правовою підставою звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та ПДВ слугували норми пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України та пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 01.07.2022 (Україна), виданим на автомобіль марки RENAULT, модель TRAFІC, VІN-код НОМЕР_4 , реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_5 , де міститься така інформація:

- в реквізиті «Категорія J» - вказано М1, що відповідно до Класифікації колісних транспортних засобів означає «легковий автомобіль»;

- в реквізитах «Особливі відмітки» - вказано «СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛЕГКОВИЙ МЕДДОПОМОГА».

Транспортний засіб RENAULT, модель TRAFIC, VIN-код НОМЕР_4 обладнаний відповідно до вантажно-митної декларації: - спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями (графа 31 МД проблискові маячки); - спеціальними світло-відбиваючими смугами червоного кольору по периметру кузова транспортного засобу та надписами «AMBULANCE» (швидка допомога), «AMBULANCES AUBERT» (машина швидкої допомоги).

Відповідно до Сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу серії КСЦ № 118492, виданого ТОВ «КСЦ-Конкорд» 26.06.2022, який містить загальні конструктивні характеристики транспортного засобу марки RENAULT, модель ТRAFIK, М1, ідентифікаційний номер КТЗ (VIN) НОМЕР_1 , під пунктом 38 «Позначення КТЗ за типом кузова» зазначено «SC».

Згідно інформації зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.03.2017 № НОМЕР_6 (в нижній частині зазначено «AMBURENAULT» «TRAFIC» « НОМЕР_7 ») транспортний засіб віднесено до класу «AMBULANC», що означає «Машина швидкої допомоги» (графа J.3).

Додані до митної декларації фотоматеріали свідчать про його належність до спеціалізованого транспортного засобу та підтверджують наявність в ньому обладнання, призначеного для надання медичної допомоги.

Належність транспортного засобу до «спеціалізованого» свідчить його комплектація згідно графи 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 № UA100140/2022/706132, в якій міститься наступний опис:

«Моторний транспортний засіб, призначений для перевезення людей: Автомобіль швидкої допомоги, укомплектований носилками, вакуумним матрасом, кріслом-каталкою, шкафчиками, проблисковими маячками: - марки RENAULT; - модель ТRAFIK; - бувший у використанні; - об`єм двигуна 1598 куб. см; номер кузова НОМЕР_1 (Франція); тип двигуна дизель; - номер двигуна н/в; кількість місць 4, в тому числі місце водія; тип кузова універсал; календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2017; - колір білий; призначення використання пасажирський; категорія М1; колісна формула 4*2; Торгівельна марка Renault. Виробник - Renault SAS. Країна походження - FR».

Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Полтавській області (філія ГСЦ МВС), листом від 01.10.2024 № 31/32/08-8403-2024, надані відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо державної реєстрації ОСОБА_1 транспортного засобу, оформленого за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132, згідно яких транспортний засіб зареєстровано в Реєстрі як «Меддопомога».

В акті перевірки містяться положення, що ввезений на територію України транспортний засіб марки RENAULT; модель ТRAFIK; VIN код № НОМЕР_1 є спеціалізованим автомобілем швидкої допомоги сконструйованим на базі легкового автомобіля (M1).

У змісті акту перевірки та заяви відповідача по суті спору зазначені доводи, що неправомірність підстав для звільнення від оподаткування ввезеного товару, оформленого за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132 із застосуванням пільги за кодом « 311», визначеної пунктом 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та пунктом 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України, в частині звільнення від сплати мита, ПДВ та акцизного податку.

Ввезений ОСОБА_1 на територію України за митною декларацією транспортний засіб, який під час митного оформлення (при декларуванні) заявлений до товарної підкатегорії 8703329030 згідно з УКТЗЕД, за описом, зазначеним в графі 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132, є «спеціалізованим транспортним засобом - «автомобілем швидкої допомоги».

У висновку експерта №23/01 від 23.01.2025 з транспортно-товарознавчого дослідження по встановленню характеристик та відповідності УКТ ЗЕД колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України №23/01 від 23.01.2025 (далі Висновок №23/01), для проведення дослідження поставлені наступні питання:

1. Чи є автомобіль RENAULT TRAFIC реєстраційний номер НОМЕР_5 , легковим автомобілем за своєю конструкцією, обладнанням та призначенням?

2. Яким характеристикам відповідає товар, автомобіль RENAULT TRAFIC реєстраційний номер НОМЕР_5 , згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності?

З аналізу наведених висновків по зазначеним питанням, експертом Булейком Олександром Анатолійовичем проводилося дослідження на основі наданих Замовником ( ОСОБА_1 ) документів та матеріалів, в тому числі і фото матеріалів.

У Висновку №23/01, експертом зазначено «Ідентифікаційному номеру (VIN) НОМЕР_1 , з урахуванням моделі двигуна, даним, що містяться в реєстраційних документах, відповідає КТЗ спеціалізований легковий меддопомого M1SC RENAULT TRAFIC.»

Із зазначеного вбачається, що Експертом підтверджено, що досліджений автомобіль RENAULT TRAFIC реєстраційний номер НОМЕР_5 (VIN) НОМЕР_1 є спеціалізованим легковим колісним транспортним засобом.

Висновком №23/01 експертом надані відповіді:

по питанню 1 Автомобіль RENAULT TRAFIC реєстраційний номер НОМЕР_8 , є легковим автомобілем за своєю конструкцією, обладнанням та призначенням;

по питанню 2 Товар, автомобіль RENAULT TRAFIC реєстраційний номер НОМЕР_8 , відповідає характеристикам що відносяться до товарної позиції 8703 32 90 30 УКТ ЗЕД.

Про кримінальну відповідальність встановлену статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, експерт обізнаний та попереджений, про що є відповідне зазначення у висновку №23/01.

Також у висновку №23/01 зазначені відомості, що висновок, за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, підготовлений для подання до митних органів та суду.

У Державному стандарті України ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення» надано визначення поняття «спеціалізований автомобіль» зазначено, що це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів або вантажів певних категорій, тоді як легковим автомобілем вважається пасажирський автомобіль з числом місць для сидіння не більше дев`яти, з місцем водія включно. Як попередньо зазначалося транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо). Такі автомобілі можуть мати спеціалізоване обладнання, забарвлення, додаткові засоби безпеки та інші модифікації відповідно до їх призначення.

Полтавською митницею зазначено, що при перевірці зроблено правомірний висновок про те, що пільги за кодом « 311» застосовуються виключно до товарів, що відносяться до автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше та транспортних засобів для перевезення вантажів, та не застосовуються при ввезенні «спеціалізованих транспортних засобів».

Відповідно до Сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу серії КСЦ №118492, виданого ТОВ «КСЦ-Конкорд» 26.06.2022, який містить загальні конструктивні характеристики транспортного засобу марки RENAULT, модель ТRAFIK, М1, ідентифікаційний номер КТЗ (VIN) НОМЕР_1 , під пунктом 38 «Позначення КТЗ за типом кузова» зазначено «SC».

Належність транспортного засобу до «спеціалізованого» свідчить його комплектація згідно графи 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 № UA100140/2022/706132, в якій міститься наступний опис: «Моторний транспортний засіб, призначений для перевезення людей: Автомобіль швидкої допомоги, укомплектований носилками, вакуумним матрасом, кріслом-каталкою, шкафчиками, проблисковими маячками: - марки RENAULT; - модель ТRAFIK; - бувший у використанні; - об`єм двигуна 1598 куб. см; номер кузова НОМЕР_1 (Франція); тип двигуна дизель; - номер двигуна н/в; кількість місць 4, в тому числі місце водія; тип кузова універсал; календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2017; - колір білий; призначення використання пасажирський; категорія М1; колісна формула 4*2; Торгівельна марка Renault. Виробник - Renault SAS. Країна походження - FR».

Основі доводи відповідача та акту перевірки зводяться до єдиного висновку контролюючого орагну, що ввезений на територію України транспортний засіб марки RENAULT; модель ТRAFIK; VIN-код № НОМЕР_1 є спеціалізованим автомобілем швидкої допомоги сконструйованим на базі легкового автомобіля (M1). Ввезений позивачем на митну територію України за митною декларацією транспортний засіб, який під час митного оформлення (при декларуванні) заявлений до товарної підкатегорії 8703329030 згідно з УКТЗЕД, за описом, зазначеним в графі 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132, є «спеціалізованим транспортним засобом - «автомобілем швидкої допомоги». У зв`язку із цими обставинами відповідач вважає про неправомірність підстав для звільнення від оподаткування ввезеного товару, оформленого за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132 із застосуванням пільги за кодом « 311», визначеної пунктом 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та пунктом 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України, щодо звільнення від сплати мита, податку на додану вартість та акцизного податку.

Отже, судом встановлені основні спірні обставини, на які суд має надати висновки:

чи порушений порядок проведення перевірки митницею, що є достатнім для скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих за результатами її проведення;

якщо перевірка контролюючого органу правомірна - то чи відбулось порушення податкового та митного законодавства позивачем, чи є правомірними податкові повідомлення-рішення відповідача.

Не є спірними обставинами у справі правильність визначення позивачем коду товару у митній декларації від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132 до товарної позиції 8703 32 90 30 УКТ ЗЕД.

Сторонами також визнається, що імпортований товар є «спеціалізованим транспортним засобом - «автомобілем швидкої допомоги».

Спірним основним питанням у цій справі є те, чи розповсюджується пільга визначена у Митному та Податковому кодексах України «автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту» на «спеціалізований транспортний засіб - «автомобілем швидкої допомоги».

Іншим словами, у справі наявний спір про тлумачення митного та податкового законодавства у частині того, чи є легковим автомобілем спеціалізований транспортний засіб - «автомобілем швидкої допомоги», відповідно до чинного законодавства, оскільки на легковий автомобіль розповсюджується пільга під час розмитнення із сплати митних платежів (включаючи податкові зобов`язання).

Строк визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику податків (декларанту, імпортеру):

Електронна митна декларація подана позивачем від 27.06.2022 №UA100140/2022/706132, перевірка фактично проводилась з 14.11.2024 по 20.11.2024, а грошові зобов`язання за результатом перевірки визначені контролюючим органом платнику податку на підставі податкових повідомлень-рішень від 31.12.2024, з урахуванням зупинення строків давності на час карантину та воєнного стану по 31.07.2023 (включно), строк давності визначений ст. 102 ПК України для визначення грошових зобов`язань із ПДВ платнику податку не пропущений контролюючим органом.

Вважаючи, що відповідачем прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом до даного відповідача.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Пояснювальна записка до законопроекту Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану (Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану Проект від 22.03.2022 № 7190), на основі якого прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2142-IX:

« 1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону Наразі в Україні Указом Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні оголошено воєнний стан. З метою забезпечення ефективної та безперебійної роботи економіки держави у період війни передбачається вдосконалення норм податкового законодавства. Для цього підготовлений законопроект Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану.

2. Цілі та завдання законопроекту Проект закону розроблений з метою реалізації необхідних заходів щодо вдосконалення податкового законодавства для забезпечення дотримання прав і обов`язків платників податків.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Повністю звільнено від оподаткування ввезення транспортних засобів громадянами.» https://itd.rada.gov.ua/cf0d4b73-5e28-4a6a-a2df-6f447322ecb9.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2142-IX (далі Закон №2142) внесені зміни до МК України та ПК України в частині надання пільг під час розмитнення транспортних засобів імпортованих громадянами України:

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552):

"9-11. Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) звільняються від оподаткування ввізним митом:

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

3. У розділі XX "Перехідні положення":

4) у пункті 69 підрозділу 10: доповнити підпунктами 69.22-69.26 такого змісту:

69.24. Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

69.25. Звільнення від оподаткування, встановлене підпунктами 69.23 та 69.24 цього пункту, не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом. ".

З урахуванням внесених змін Законом №2142 до МК України та ПК України, норми встановлювали наступні пільги із сплати митних платежів (мита та податкових зобов`язань на час виникнення спірних правовідносин):

пунктом 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

підпунктом 1 пункту 9-11 розділу ХХІ МК України установлено, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) звільняються від оподаткування ввізним митом:

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

Із 01.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21 червня 2022 року № 2325-IX (далі Закон №2325), яким вказані вище норми МК України та ПК України виключені.

Пояснювальною запискою до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 30.05.2022 №7418, на основі якого прийнятий Закон №2325 зазначені мотиви скасування пільг із розмитнення легкових автомобілів громадянами України:

« 1. Мета

Метою прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» є забезпечення у період дії воєнного стану умов для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження митних платежів.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

З метою створення у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», умов для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження митних платежів потребують удосконалення окремі норми Податкового та Митного кодексів України.

Аналіз даних митної статистики щодо митних оформлень товарів, здійснених протягом дії Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2142) із використанням пільг зі сплати митних платежів, свідчить, що велика кількість таких товарів не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки. Водночас такі товари завжди входили до переліку бюджетоформуючих, зокрема транспортні засоби, телефони тощо.

Так, за результатами митного оформлення громадянами транспортних засобів пільги зі сплати митних платежів за час дії Закону № 2142 становили понад 13 млрд грн, сума пільг при митному оформленні телефонів сягала понад 270 млн грн, пільги при митному оформленні одягу та взуття понад 850 млн гривень. При цьому без сплати митних платежів оформлюють автомобілі преміум класу митною вартістю понад 1 млн гривень.

Крім того, зниження оподаткування імпорту створює для нього конкурентні переваги порівняно з продукцією, що виробляється всередині країни. У результаті вітчизняні виробники мають додаткові перешкоди для відновлення виробництва.

В умовах воєнного стану, коли Україна має консолідувати всі доходи для боротьби з агресором, запровадження пільг на імпорт товарів, що не є товарами першої необхідності і водночас є бюджетоформуючими, має бути переоцінено та переглянуто.» https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=7418&conv=9.

Згідно пунктом 6 частини 2 статті 68 МК України, ведення УКТ ЗЕД здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в тому числі, передбачає розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування.

Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що побудовані на основі Пояснень до шостого видання Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджені наказом Держмитслужби від 14.07.2020 № 256.

Законом України «Про митний тариф» від 19.10.2022 № 2697-IX встановлені наступні норми для оподаткування митом:

Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»

Додаткові примітки України:

3. У цій групі термін "укомплектовані" застосовується до кузовів для промислового складання моторних транспортних засобів товарної позиції 8703, пофарбованих, повністю або не повністю укомплектованих елементами та приладами внутрішнього і зовнішнього обладнання.

4. Термін "не укомплектовані" застосовується до кузовів для промислового складання моторних транспортних засобів товарної позиції 8703, пофарбованих або нефарбованих, із встановленими на них дверима і капотами або без них, без елементів та приладів внутрішнього та зовнішнього обладнання.

703 Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі:

8703 10 - транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби: 8703 10 11 00 - транспортні засоби спеціального призначення для переміщення по снігу, з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням 8703 22 - з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3: 8703 22 90 - що використовувалися: 8703 22 90 30 - понад 5 років.

Наказом Державної митної служби України від 14 грудня 2022 року №543 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» за посиланням: https://customs.gov.ua/documents/pro-zatverdzhennia-poiasnen-do-ukrayinskoyi-klasifikatsiyi-tovariv-zovnishnoekonomichnoyi-diialnosti-321, затвердженні пояснення до Групи 87 Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання наступного змісту:

Додаткові примітки України:

1. Моторними транспортними засобами, що використовувалися, вважаються такі, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби.

До цієї групи включаються такі транспортні засоби, крім деяких рухомих машин Розділу XVІ (див. Пояснення до товарних позицій 8701, 8705 і 8716):

2. Моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей (товарна позиція 8702 або 8703) або вантажів (товарна позиція 8704), або спеціального призначення (товарна позиція 8705).

Додаткові загальні положення.

1. В УКТЗЕД нові транспортні засоби означає транспортні засоби, які ніколи не були зареєстровані.

2. В УКТЗЕД транспортні засоби, що використовувались означає транспортні засоби, які були зареєстровані щонайменше один раз.

Пояснення до товарної позиції 8703:

8703 Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі:

8703 22- з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 000 см3, але не більш як 1 500 см3:

8703 22 10 00 - нові

8703 22 90 - що використовувалися:

8703 22 90 10 - не більш як 5 років

8703 22 90 30 - понад 5 років

До цієї товарної позиції також включаються:

(2) Інші транспортні засоби.

(a) Легкові автомобілі (наприклад, лімузини, таксі, спортивні та гоночні автомобілі).

(b) Спеціалізовані транспортні засоби, такі як автомобілі швидкої допомоги, тюремні фургони та катафалки.

У той же час у публічних відкритих даних щодо публічних закупівель автомобілів швидкої допомоги зазначається код згідно УКТЗЕД: 8703 32 19 00:

8703 32 19 00 - інші

8703 32 90 - що використовувалися:

8703 32 90 10 - не більш як 5 років

8703 32 90 30 - понад 5 років.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 2344-ІІІ). автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев`ять з місцем водія включно; транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.02.2025 12 обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу); транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.2 статті 123 ПК України (у редакції із 01.01.2021) визначено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Щодо правомірності проведення невиїзної перевірки.

Представником позивача під час судового розгляду наголошено на тому, що основним доводом позовної заяви не є порушення порядку проведення перевірки відповідачем, позивач просить суд розглянути спір по суті порушення викладеного в акті перевірки.

У той же час, суд, відповідно до статті 9 КАК України, може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою офіційного з`ясування обставин справи, суд надає висновок щодо порядку проведення невиїзної документальної перевірки.

У змісті позову відсутні дані щодо незаконності проведення перевірки, у той же час суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21.05.2024 у справі №440/8798/22, якщо перевірка незаконна то суд не має права переходити до аналізу та оцінки суті встановлених під час перевірки порушень податкового або іншого законодавства, і у змісті рішення суду не повинно бути мотивів та висновків суду щодо суті порушень податкового законодавства, встановлених під час податкової перевірки.

Суд дійшов висновку про правомірність дій контролюючого органу щодо призначення та проведення невиїзної перевірки позивача, на яку не розповсюджуються вимоги положень статті 79 ПК України, оскільки порядок здійснення митного контролю шляхом проведення документальної невиїзної перевірки врегульовано саме нормою статті 351 МК України, яка визначає умову - направлення підприємству (громадянину) письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної невиїзної перевірки та копії наказу про її проведення у спосіб. Статтею 351 МК України не визначений обов`язок митного органу надіслання на адресу громадянина, щодо якого призначено перевірку, або вручення йому під розписку копії наказу про призначення документальної невиїзної перевірки. Вказаною нормою встановлений обов`язок лише надіслання повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Подібні висновки ухвалені у постановах Верховного Суду від 21.07.2023 у справі №821/1680/16, від 19.06.2018 у справі №813/3149/17, від 16.10.2019 у справі №200/14501/18, від 23.07.2019 у справі №820/4348/18.

З огляду на викладене, позивачем не надані докази того, що перевірка проведена із порушенням вимог закону, тобто відсутній "кумулятивний" ефект порушення процедури достатній для скасування оспорюваних рішень суб`єкта владних повноважень.

Щодо розміру штрафної (фінансової) санкції визначеної у податковому повідомленні-рішенні.

Відповідачем винесені позивачу податкові повідомлення-рішення:

- від 31.12.2024 № UA806000202426, яким визначене грошове зобов`язання з акцизного податку на загальну суму 23046,70 грн, з них, податкове зобов`язання 18437,36 грн, штрафні санкції 4609,34 гривень;

- від 31.12.2024 № UA806000202427, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 57913,86 грн, з них, податкове зобов`язання - 46331,09 грн, штрафні санкції 11582,77 гривень.

Штрафні санкції визначені згідно із пунктом 123.2 ст. 123 ПК України в редакції із 01.01.2021.

Штрафна санкція застосована у розмірі 25%, як за умисне вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

Порушення щодо розміру застосування відповідачем штрафної фінансової санкції (у редакції ПК України із 01.01.2021) у оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях судом не встановлені.

Щодо змісту порушення визначеного в акті перевірки.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Щодо даного спору та застосування норм матеріального права у подібних відносинах відсутній правовий висновок Верховного Суду.

Аналіз наведених судом норм законодавства, дозволяє суду здійснити наступні висновки.

Транспортний засіб у вантажно-митній декларації задекларований за кодом товару за УКТ ЗЕД 8703 32 90 30, спору щодо правильності визначення даного коду не має між сторонами.

Відповідно до пояснень УКТ ЗЕД зазначені наступні роз`яснення щодо класифікації транспортних засобів:

«Додаткові загальні положення.

1. В УКТЗЕД нові транспортні засоби означає транспортні засоби, які ніколи не були зареєстровані.

2. В УКТЗЕД транспортні засоби, що використовувались означає транспортні засоби, які були зареєстровані щонайменше один раз.

Пояснення до товарної позиції 8703:

8703 Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі:

8703 32 19 00- - - - інші

8703 32 90 - - - що використовувалися:

8703 32 90 10- - - - не більш як 5 років

8703 32 90 30- - - - понад 5 років

До цієї товарної позиції також включаються:

(2) Інші транспортні засоби.

(a) Легкові автомобілі (наприклад, лімузини, таксі, спортивні та гоночні автомобілі).

(b) Спеціалізовані транспортні засоби, такі як автомобілі швидкої допомоги, тюремні фургони та катафалки.», - тобто Поясненнями до УКТ ЗЕД визначено, що до товарної позиції 8703 «Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби» також включаються «Спеціалізовані транспортні засоби, такі як автомобілі швидкої допомоги, тюремні фургони та катафалки».

Позивачем задекларований транспортний засіб в режимі імпорту «Спеціалізований транспортний засіб, як автомобіль швидкої допомоги», тобто відповідно до Пояснень УКТ ЗЕД, як автомобіль легковий та інший моторний транспортний засіб, призначений головним чином для перевезення людей.

Пояснювальна записка до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану (Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану Проект від 22.03.2022 № 7190)» містить інформацію, що повністю звільнено від оподаткування ввезення транспортних засобів громадянами.

Тобто у Закон не вносились зміни щодо типу чи виду певного транспортного засобу щодо якого застосовується пільга, обмеження відсутні і щодо спеціалізованого транспортного засобу для надання медичної допомоги.

Суд зазначає, що пояснювальні записки до Законів (хоч і не є джерелами права, але є офіційними публічними відомостями законодавчого процесу формування джерела права), якими введені та скасовані пільги свідчать про мету, яку закладав законодавець та функції Закону, з метою належного тлумачення таких норм у відповідності до «духу і суті закону».

Щодо спірних правовідносин, які врегульовані пунктом 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, підпунктом 1 пункту 9-11 розділу ХХІ МК України визначено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком, звільняються від оподаткування ввізним митом операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

Відповідно до зазначених судом вище Пояснень до УКТ ЗЕД до товарної позиції 8703, спеціалізовані транспортні засоби, такі як автомобілі швидкої допомоги, відносяться до автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей, що відповідає визначенню змісту пільги, яка встановлена пунктом 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, підпунктом 1 пункту 9-11 розділу ХХІ МК України.

Таким чином, тлумачення відповідачем пункту 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, підпункту 1 пункту 9-11 розділу ХХІ МК України є помилковими.

Суд зазначає, що однакове застосування закону для осіб у подібних відносинах забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.

Єдина практика застосування законів поліпшує суспільне сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя у свідомості будь-якої особи, яка звертається до суду України.

Суд зазначає, що «якість закону» є складовою принципу верховенства права, як гарантія застосування судом найбільш сприятливого для особи тлумачення закону.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що загальноприйнятним є принцип тлумачення закону на користь фізичної особи, що є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.

Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини».

Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

Такий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №240/4894/23 (п. 47-49 постанови Суду).

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду послідовно застосовує принцип найбільшого сприяння особи у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 зроблений висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У контексті митно-податкових відносин (фіскального законодавства) суд зазначає, що подібне регулювання застосовується до митного та податкового законодавства.

У Податковому кодексі України зазначені наступні норми:

законодавство України ґрунтується, зокрема, на презумпції правомірності рішень платника податків в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4 пункту 4.4 ст. 4);

у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів, чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (пункт 56.21 ст. 56).

Аналогічні норми містяться і Митному кодексі України: у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян (ч. 4 ст. 3 Кодексу).

До відносин щодо сплати грошових зобов`язань (податків та мита) застосовується принцип «in dubio pro tributario» у податковому законодавстві, який є аналогом презумпції рішень платника податку, і покликаний не допустити однобічного тлумачення відповідного законодавства на користь контролюючого органу, одночасно надаючи захист ключовим правам платників податків.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що у спірних питаннях неоднозначного чи множинного тлумачення податкового чи митного законодавства, пріоритет надається на користь платника податку, особливо у тих випадках, коли платником є фізична особа, а не суб`єкт господарської діяльності.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду у цьому рішенні.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

У розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Полтавської митниці від 31.12.2024 №UA806000202425, №UA806000202426, №UA806000202427.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору.

Позивачем сплачений судовий збір у сумі 968 грн. 96 коп..

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить задовольнити витрати на професійну правничу допомогу у сумі 48 753,26 грн. (сорок вісім тисяч сімсот п`ятдесят три гривні 26 копійок).

Відповідачем подані заперечення щодо розміру правничих витрат, оскільки така сума є очевидно неспівмірною в межах цієї справи.

Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс на правничу допомогу в зв`язку із розглядом справи у сумі еквівалентній 1120 євро (за курсом НБУ) в межах 16 годин роботи адвокатів адвокатського об`єднання.

Відповідно до п. 4.7 договору про надання правової (правничої) допомоги № 02 від 10.01.2025, позивач сплатив узгоджений гонорар за надання правової допомоги в суді першої інстанції в гривні в сумі 48 753, 26 грн. (сорок вісім тисяч сімсот п`ятдесят три гривні 26 копійок), що становить еквівалент 1120 євро за курсом НБУ на день виставлення рахунку (за твердженнями позивача), та підтверджується платіжною інструкцією №312025359 від 21.01.2025 року.

До зазначеної заяви адвокатом долучені наступні докази: договір №2 про надання правової (правничої) допомоги від 10.01.2025, додаток №1 до Договору №2 від 10.01.2025 про надання правничої допомоги від 10.01.2025, рахунок на оплату №7 від 16.01.2025, платіжна інструкція №312005359 від 21.01.2025, ордер адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до положень частин 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до наданих до позовної заяви документів позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 48 753, 26 грн. із Адвокатським об`єднанням "ДЕЛЬТА ІНТЕРНЕШНЛ ЛО"

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із того, що дана справа відноситься до незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін, при цьому розмір гонорару визначено відповідно до умов договору про надання правової допомоги, співмірний об`єму наданих послуг та значенню справи для позивача.

Суд зазначає, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19, від 14.05.2020 у справі № 344/7365/16-а, від 15.09.2021 у справі № 440/4206/19, від 20.09.2022 у справі № 120/4666/21-а.

Отже, заявлена сума витрат на правову допомогу є документально підтвердженою.

У постанові Верховного Суду від 20 серпня 2024 року у справі №420/22020/23, зазначено, що питання, які стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статі 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства вбачається, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, для відшкодування витрат на правничу допомогу докази оплати послуг адвоката не потрібні.

Верховний Суд у постанові у справі № 727/4597/19 від 16 квітня 2020 року зазначив, що адвокат має право на вимогу клієнта видати документ, складений у довільній формі (наприклад, квитанцію або довідку), який підтверджує факт отримання коштів від клієнта.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 560/10132/21 зазначено, що збір доказів для звернення до суду є складовою витрат на правничу допомогу.

Позиція Європейського суду з прав людини щодо витрат на правничу допомогу є послідовною: відшкодуванню підлягають витрати, які є фактичними, необхідними та розумними за своїм розміром (рішення у справі "Савін проти України", заява №34725/08, пункт 97; "Карабуля проти Румунії", заява №45661/99, пункт 180). Це підтверджує правомірність застосованого підходу щодо визначення співмірності витрат на правничу допомогу.

З урахуванням наданих доказів суд визнає, що витрати на правничу допомогу належним чином підтверджені.

Обов`язок суб`єктів владних повноважень утримуватися від дій, які порушують права осіб, включає і обов`язок компенсувати витрати на їхній захист. Це відповідає підходу, закріпленому в пункті 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(81)7, згідно з якими сторона, яка виграла справу, має право на відшкодування розумних витрат.

Суд також враховує положення пункту 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя (on measures facilitating access to justice) №R(81)7, згідно з якими за винятком особливих обставин сторона, яка виграла справу, в принципі має одержувати від сторони, яка програла справу, відшкодування видатків і витрат, включаючи гонорари адвокатам, котрі вона небезпідставно понесла в зв`язку із провадженням.

Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", заява №71660/11, пункт 95).

У справі "Бєлоусов проти України" (заява №4494/07, пункти 115-116) Суд зазначив, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними" (див. вищезазначене рішення у справі "Савін проти України", заява №34725/08, пункт 97); Суд зазначає, що вже постановляв у деяких справах, що суми відшкодування судових та інших витрат можуть бути сплачені безпосередньо на рахунки представників заявників (див., наприклад, рішення у справах "Тогджу проти Туреччини", заява №27601/95, пункт 158; "Начова та інші проти Болгарії" [ВП], заяви №43577/98 і №43579/98, пункт 175; "Імакаєва проти Росії", заява №7615/02; "Карабуля проти Румунії", заява №45661/99, пункт 180).

Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу, то суд зазначає, що розмір 48 753, 26 грн., з урахуванням обставин даного спору не є співмірним із складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих послуг.

Враховуючи об`єм наданих послуг адвокатом, під час надання позивачу правничої допомоги, та з огляду предмет даної справи, суд дійшов висновку, що співмірним із складністю справи та наданою адвокатами правничою допомогою є розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Полтавської митниці (36022, місто Полтава, вул. Кукоби Анатолія, будинок 28, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці від 31.12.2024 №UA806000202425, №UA806000202426, №UA806000202427.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі судового збору в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) та витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 23.06.2025.

Головуючий суддя В.І. Бевза