Рішення № 128358419, 24.06.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 р. справа № 400/2929/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо припинення призначеної пенсії по інвалідності позивачу з 01.09.24 р. на підставі рішення від 20.08.24 р. № 1400-0401-8/70080 та неврахування до страхового стажу періоду проходження військової служби згідно із тимчасовим посвідченням від 28.11.16 р. № НОМЕР_1 та обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_2 з 03.06.87 р. до 14.06.89 р. та періоду роботи на території російської федерації згідно із записами у трудовій книжці від 01.09.98 р. НОМЕР_3 з вересня 1998 р. до грудня 2003 р.;

- зобов`язати відповідача відновити виплату позивачу призначеної пенсії по інвалідності з 01.09.24 р. та врахувати до страхового стажу період проходження військової служби згідно із тимчасовим посвідченням від 28.11.16 р. № НОМЕР_1 та обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_2 з 03.06.87 р. до 14.06.89 р. та період роботи на території російської федерації згідно із записами у трудовій книжці від 01.09.98 р. НОМЕР_3 з вересня 1998 р. до грудня 2003 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що йому з 01.08.23 р. було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.03 р. № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, 01.09.24 р. виплату пенсії було припинено на підставі рішення відповідача від 20.08.24 р. № 1400-0401-8/70080. Підставою для прийняття спірного рішення стало не врахування періоду проходження військової служби згідно із тимчасовим посвідченням від 28.11.16 р. № НОМЕР_1 та обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_2 з 03.06.87 р. до 14.06.89 р. та періоду роботи на території російської федерації згідно із записами у трудовій книжці від 01.09.98 р. НОМЕР_3 з вересня 1998 р. до грудня 2003 р. На думку позивача, відповідач протиправно не врахував зазначені періоди до страхового стажу, адже ним було надано достатньо документів, що підтверджують цей стаж, а зміни у законодавстві відбулись вже після спірного періоду, тому не можуть бути враховані і відповідно не можуть бути підставою для позбавлення його права на пенсію.

Від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що 12.07.24 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. 20.08.24 р. Головним управлінням в Миколаївській області було розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 1400-0401-8/70080 про припинення виплати відповідно до Закону № 1058-IV. Так, позивачу не зараховано військову службу з 03.06.87 р. до 14.06.89 р. та період роботи на території російської федерації згідно із записами у трудовій книжці від 01.09.98 р. НОМЕР_3 з вересня 1998 р. до грудня 2003 р. З 01.01.23 р. російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 р. Відтак, документи, необхідні для призначення пенсії, про стаж роботи до 31.12.91 р. враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Крім того, для підтвердження військової служби приймаються військові квитки та довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААГ від 03.07.24 р. № 52124 позивачу встановлено третю групу інвалідності загального захворювання з терміном встановлення з 01.08.23 р. до 31.07.25 р.

12.07.24 р. позивач звернувся із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.03 р. № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

З 01.08.23 р. позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058.

20.08.24 р. Головним управлінням в Миколаївській області було розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 1400-0401-8/70080 про припинення виплати відповідно до Закону № 1058-IV.

Позивач не погоджуючись з не зарахуванням до його страхового стажу періодів його роботи в російській федерації та військової служби і припиненням пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України Про недержавне пенсійне забезпечення, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною 3 статті 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Пунктом 1 статті 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок обчислення страхового стажу визначений статтею 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі статтею 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 р. призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Постановою від 29.11.22 р. № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.92 р. у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.

Таким чином, Угода припинилася через шість місяців з дня отримання депозитарієм повідомлення України про вихід з угоди, що сталося не раніше, ніж 30.05.2023.

Проте, незважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.24 р. у справі № 580/3576/22.

Також, Верховний Суд у постанові від 28.01.25 р. у справі № 620/3530/22 зазначив, що не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії припинення участі російської федерації в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів; надана позивачем трудова книжка не може піддаватися сумніву та позбавляти особу права на зарахування відповідних періодів до стажу лише з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо твердження відповідача, що для призначення пенсії, про стаж роботи до 31.12.91 р. враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 1058, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 р., зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав учасниць СНД, в тому числі, Україна та російська федерація.

Отже, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність. На час роботи позивача в рф Україна була учасником угоди, відтак норми Угоди застосовуються.

За таких обставин, відсутність проставлення апостиля не може бути підставою для в обмеження позивача відповідачем у реалізації його конституційного права на соціальний захист.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на необхідність надання уточнюючої довідки про період проходження військової служби, оскільки позивачем було надано необхідні документи для встановлення проходження ним у спірний період військової служби, а саме: тимчасовим посвідченням від 28.11.16 р. № НОМЕР_1 та обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_2 .

Враховуючи вищевикладене, рішення відповідача № 1400-0401-8/70080 про припинення виплати пенсії позивачу підлягає скасуванню.

У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період проходження військової служби згідно із тимчасовим посвідченням від 28.11.16 р. № НОМЕР_1 , обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_2 з 03.06.87 р. до 14.06.89 р. та період роботи на території російської федерації згідно із записами у трудовій книжці від 01.09.98 р. НОМЕР_3 з вересня 1998 р. до грудня 2003 р., та поновити виплату пенсії з 01.09.24 р.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З огляду на вищезазначене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки ухвалою від 01.04.25 р. суд звільнив позивача на підставі його клопотання та доданих до нього доказів, від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159), задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) від 20.08.24 р. № 1400-0401-8/70080 про припинення виплати пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) період проходження військової служби згідно із тимчасовим посвідченням від 28.11.16 р. № НОМЕР_1 , обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_2 з 03.06.87 р. до 14.06.89 р. та період роботи на території російської федерації згідно із записами у трудовій книжці від 01.09.98 р. НОМЕР_3 з вересня 1998 р. до грудня 2003 р., та поновити виплату пенсії з 01.09.24 р.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз