Рішення № 128358296, 16.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 рокусправа № 826/2769/16

зал судових засідань №3

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняКононюк Д.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачаГорбач В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (далі відповідач, ВКДКА), а якому просить:

- скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІ-001/2015 в частині залишення рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16 квітня 2015 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 ;

- визнати адвоката ОСОБА_2 винною у порушенні Правил адвокатської етики та невиконанні професіональних обов`язків згідно договору №12 від 24 жовтня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 10.12.2015 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатів (надалі ВКДКА) за його скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.04.2015 № 1007/2015 прийняла рішення, яким скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.04.2015 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 без змін. З прийнятим рішенням позивач незгідний. Зазначає, що 16.04.2015 КДКА Київської області розглянула у відкритому засіданні рішення ВКДКА N№1-007/2015 від 21.01.2015, яким частково задоволено скаргу та скасовано рішення дисциплінарної палати Київської області від 10.07.2014 щодо адвоката ОСОБА_3 та вирішила закрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 на підставі статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність в зв?язку з закінченням строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Зазначає, що дисциплінарна палата КДКА Київської області по суті питання фактично не розглядала, а саме - проігнорувала встановлений ВКДКА України факт щодо недотримання адвокатом ОСОБА_3 умов договору про надання правової допомоги № 12 від 24.10.2013 та про наявність ознак дисциплінарного проступку у поведінці адвоката ОСОБА_3 у зв?язку із недотриманням адвокатом вимог ст. 17, ст. 27 Правил адвокатської етики.

Крім того зазначає, що в рішенні ВКДКА від 10.12.2015 в абзаці 7 стр. 2 вказується, що рішення дисциплінарної палати Київської області від 16.04.2015 дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 закрито у зв?язку з закінченням строку давності для притягнення до дисциплінарної відповідальності. У мотивованій частині вказаного рішення палата КДКА Київської області дійшла висновку, що склад дисциплінарного проступку в діях адвоката відсутній. Водночас, в оскаржуваному рішенні ВКДКА вказується, що в діях адвоката ОСОБА_2 є порушення вимог частини 4 ст.17, частини 1 ст. 27 Правил адвокатської етики, невиконання своїх обов?язків передбачених договором № 12 від 24.10.2013. Таким чином в діях адвоката ОСОБА_2 , як встановлено ВКДКА, є склад дисциплінарного проступку, але в результативній частині ВКДКА рішення КДКА Київської області від 16.04.15 залишилось повністю без змін. Хоча відповідач мав би вказати, що в діях адвоката ОСОБА_2 є склад дисциплінарного проступку, а не закінчився термін притягнення до дисциплінарної відповідальності. Це має значення, бо винуватість адвоката ОСОБА_2 не вказується. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що рішенням ВКДКА від 20.01.2015 скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 10.07.2014 задоволено частково, скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області в частині відмови у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 , порушено дисциплінарне провадження відносно адвоката, матеріали дисциплінарної справи направлено на новий розгляд до дисциплінарної палати КДКА Київської області для розгляду по суті. Рішенням КДКА Київської області від 16.04.2015 закрито дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 на підставі статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв??язку із закінченням строків давності для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У мотивувальній частині вказаного рішення дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку про відсутність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку. Не погоджуючись з Рішенням ДП КДКА, позивач оскаржив його до ВКДКА. Рішенням ВКДКА №XI-001/2015 від 10.12.2015 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ДП КДКА про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката залишено без змін.

Відповідач вказує, що твердження позивача про необхідність вказівки в резолютивній частині рішення ВКДКА на винуватість адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку є помилковими, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ВКДКА відповідно до своїх повноважень за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов??язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. Як зазначено вище, рішенням ВКДКА скаргу позивача на рішення ДП КДКА залишено без задоволення, а рішення ДП КДКА без змін. Крім цього зазначає, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про ВКДКА та Регламентом ВКДКА не передбачено викладу в резолютивній частині рішення ВКДКА обставин, мотивів, доводів, які послужили підставою для прийняття рішення, зокрема - факту встановлення ВКДКА ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, як того вимагає позивач.

Також зазначає, що в описовій частині рішення ВКДКА зазначила про те, що у рішенні ДП КДКА зроблені помилкові висновки про відсутність в діях адвоката дисциплінарного проступку та вказала, що своїми діями адвокат порушила вимоги частини 4 статті 17, частини 1 статті 27 Правил адвокатської стики шляхом невиконання своїх професійних обов?язків, передбачених договором №12 від 24.10.2015, що був укладений з позивачем. Проте, відповідно до частини 2 статті 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Така вимога Закону є преюдиціальною та обов?язковою для врахування органами адвокатського самоврядування під час дисциплінарного провадження.

Таким чином вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, за процедурою прийняття, формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, а підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

В подальшому, до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про об`єднання в одне провадження адміністративних справ №826/2769/16 та №826/6959/16, в обґрунтування якої зазначено, зокрема, що позовні вимоги у справах №826/2769/16 та №826/6959/16 є однорідними, заявленими різними позивачами до одного й того самого відповідача. Зокрема, у межах адміністративної справи №826/6959/16 розглядається позов адвоката Гарнаги Н.Ю. до ВКДКА, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправним протоколу засідання ВКДКА від 10 грудня 2015 року №28 в частині розгляду та прийняття рішення щодо адвоката Гарнаги Н.Ю., визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА №ХІ-001/2015 від 10.12.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2016 об`єднано в одне провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ВКДКА та адміністративну справу ОСОБА_1 до ВКДКА про визнання протиправним та скасувати рішення від 10 грудня 2015 року №ХІ-001/2015 та присвоєно об`єднаній справі загальний номер 826/2769/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2017 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування протоколу засідання ВКДКА №28 від 10.12.2015.

Крім цього, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2017 задоволено клопотання відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 та залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 до ВКДКА про визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2015 №ХІ-001/2015.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року - без змін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).

Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

Відповідно до п. 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.

Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (посилання https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/) справу №826/2769/16 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.

Справа №826/2769/16 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 28.01.2025. Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю Кузана Р.І.

Ухвалою від 03.02.2025 Львівський окружний адміністративний суд прийняв адміністративну справу до провадження та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Під час розгляду справи у Львівському окружному адміністративному суді від представника відповідача надійшли додатковій заперечення, а від позивача відповідь на додаткові заперечення.

Ухвалою судового засідання від 14.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві та письмових запереченнях. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила. Просила відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Гарнагою Наталією Володимирівною (ім`я та по-батькові змінено з ОСОБА_4 на Наталі Юріївна) (Адвокат) укладено договір №12 від 24.10.2013, предметом якого визначено надання правової допомоги з питання: представництва та захисту прав і законних інтересів позивача в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, перед фізичними особами, а також в судових органах всіх інстанцій України з питання відновлення меж між домоволодіннями АДРЕСА_1 (власником якого є ОСОБА_1 ) та АДРЕСА_2 .

Розпорядженням адвоката Гарнаги Н.В. №10-ОД від 24.02.2014 зупинено адвокатське провадження за договором №12 від 24.10.2013 у зв`язку з наявністю перешкод у наданні правової допомоги з боку Клієнта. Згідно з розпорядженням №14-ОД від 03.03.2014 адвокатом ОСОБА_3 припинено адвокатське провадження та розірвано договір про надання правової допомоги №12 від 24.10.2013.

В березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі КДКА Київської області) зі скаргою на неправомірні дії адвоката ОСОБА_3 . У цьому зверненні вказав на порушення адвокатом ОСОБА_3 Правил адвокатської стики шляхом невиконання своїх професійних обов`язків та неналежне представництво його інтересів у Сквирському районному суді Київської області. Просив порушити дисциплінарне провадження та притягнути адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням КДКА Київської області (Дисциплінарна палата) від 10.07.2014 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись з таким рішенням КДКА Київської області позивач звернувся зі скаргою до ВКДКА.

Рішенням ВКДКА від 20.01.2015 скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 10.07.2014 задоволено частково, скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області в частині відмови у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 , порушено дисциплінарне провадження відносно адвоката, матеріали дисциплінарної справи направлено на новий розгляд до дисциплінарної палати КДКА Київської області для розгляду по суті.

Рішенням КДКА Київської області від 16.04.2015 закрито дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 на підставі статті 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв?язку із закінченням строків давності для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Позивач звернувся до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА Київської області від 16.04.2015, в якій просив скасувати рішення від 16.04.2015 та притягнути до дисциплінарної відповідальності за допущені порушення адвоката ОСОБА_2 та секретаря дисциплінарної палати КДКА Київської області.

Рішенням ВКДКА №XI-001/2015 від 10.12.2015 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 16.04.2015 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишено без змін. Матеріали дисциплінарної справи повернуто до КДКА Київської області.

В описовій частині рішення ВКДКА зазначила про те, що у рішенні ДП КДКА Київської області зроблені помилкові висновки про відсутність в діях адвоката дисциплінарного проступку та вказала, що своїми діями адвокат порушила вимоги частини 4 статті 17, частини 1 статті 27 Правил адвокатської стики шляхом невиконання своїх професійних обов`язків, передбачених договором №12 від 24.10.2013, що був укладений з позивачем. Проте, відповідно до частини 2 статті 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Незгода позивача з оскаржуваним рішенням зумовила звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI (тут і надалі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Частиною п`ятою статті 52 Закону №5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Предметом позову у цій справі є рішення ВКДКА №XI-001/2015 від 10.12.2015, яким скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.04.2015 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишено без змін.

Звертаючись до суду позивач вказує, що в діях адвоката ОСОБА_2 є склад дисциплінарного проступку, а термін притягнення до дисциплінарної відповідальності не закінчився.

Щодо таких доводів позивача суд зазначає, що Верховний Суд сформулював висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Суд зазначає, що в цій справі позов не був мотивований порушенням ВКДКА встановленого Законом №5076-VI чи Положенням порядку розгляду скарги на дисциплінарний проступок адвоката. Судом також не встановлено порушень процедури, внаслідок яких поза увагою ВКДКА залишилися істотні для правильного вирішення справи обставини.

Крім цього суд зазначає, що частиною 1 ст. 41 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Як встановлено судом, рішенням ВКДКА від 20.01.2015 скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 10.07.2014 задоволено частково, скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області в частині відмови у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 , порушено дисциплінарне провадження відносно адвоката, матеріали дисциплінарної справи направлено на новий розгляд до дисциплінарної палати КДКА Київської області для розгляду по суті.

Також рішенням КДКА Київської області від 16.04.2015 закрито дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 на підставі статті 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв?язку із закінченням строків давності для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

В подальшому рішенням ВКДКА №XI-001/2015 від 10.12.2015 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.04.2015 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишено без змін. Матеріали дисциплінарної справи повернуто до КДКА Київської області.

Отже, за результатами розгляду скарги позивача КДКА Київської області прийнято одне з рішень, що передбачені ст.41 Закону №5076-VI.

Відповідно ч. 2 ст. 35 Закону №5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що станом на день розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення по скарзі позивача строк притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності сплив, тому відповідачем правомірно залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 16.04.2015 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 без змін.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення ВКДКА від 10.12.2015 №ХІ-001/2015.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів в повному об`ємі правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то відповідно до ст.139 КАС України такі стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 24.06.2025.

СуддяР.І. Кузан