Рішення № 128358289, 23.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2025 рокусправа № 380/7705/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій -

в с т а н о в и в

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (адреса місцезнаходження: 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; ЄДРПОУ: 33525073), в якому просить:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2024 року в сумі 30 992 грн 75 коп. на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на відповідача по справі, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» покладений обов`язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 та Списком №2, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вказує, що відповідно до вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженоїпостановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, позивач надіслав відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період грудень 2024 року. Проте, відповідач не сплатив заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2 за вказаний період, яка складає 30992,75 грн. Просить суд стягнути таку заборгованість у судовому порядку.

Ухвалою від 22.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач 08.05.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що Товариство за грудень 2024 року не спроможне було своєчасно до 25 числа місяця внести до Пенсійного фонду вищевказану суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з незалежних від відповідача причин. ТзОВ «ЕнергіяНовий Розділ» з червня 2021 року і по даний час здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення у місті Новий Розділ та забезпечує життєдіяльність міста. Відсутність своєчасної оплати за послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та накладення арештів на рахунки Товариства, вказані у цьому відзиві обставини й причини, впливають як на господарську діяльність ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», так і на фінансовий стан Товариства.

Також у відзиві відповідач просив розстрочити сплату заборгованості з витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2024 року в розмірі 30 992,75 грн. терміном на три місяці, з виплатою по 10 330,92 грн. в місяць з огляду на: - складне фінансове становище товариства; значний розмір заборгованості контрагентів товариства по здійсненню плати за надані відповідачем комунальні послуги;- велику кількість боргових зобов`язань товариства перед іншими кредиторами, що виключає можливість одночасного розрахунку перед усіма кредиторами; - накладення арешту на грошові кошти на рахунках товариства; - відсутність вини товариства у виникненні заборгованості та інші обставини, що ускладнює виконання рішення суду або роблять його неможливим у певний строк.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» зареєстроване як юридична особа та відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про необхідність відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Повідомлення здійснено у встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженоїпостановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, спосіб шляхом надіслання рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідних Розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.12.2024 №4685/Р.

Відповідно до розрахунку боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», загальна сума боргу за період грудня 2024 року становить 30992,75 грн.

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 у сумі, яка становить 30992 грн 75 коп., позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до пунктів 1, 2статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР(далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1статті 2 Закону № 400/97-ВРдля платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"відповідно до пунктів "б" - "з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"та призначених після дня набрання чинності зазначенимЗакономвідповідно до пунктів 2 - 8 частини другоїстатті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 1статті 4 Закону № 400/97-ВРдля платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2статті 1 цього Законувстановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1статті 2 цього Закону.

Згідно з пунктом "а" частини першоїстатті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до абзаців 1-4 пункту 2 розділуПрикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цьогоЗаконумають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цьогоЗакону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей13і14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"та призначених відповідно до частин другої і третьоїстатті 114 цього Законудо досягнення пенсійного віку, визначеногостаттею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другоїстатті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цьогоЗаконуза раніше діючим порядком.

Закон № 1058-IVнабрав чинності з 01 січня 2004 року.

Таким чином, обов`язок підприємств та організацій покривати фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє, починаючи з 2004 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений розділом 6Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженоїпостановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1(далі - Інструкція).

Абзацами першим-другим пункту 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За змістом абзацу першого пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що у відповідного територіального органу Пенсійного фонду України підстави для пред`явлення відповідних позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виникають з наступного дня після 25 числа в разі невиконання відповідачем свого обов`язку по добровільному внесенню до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячних сум таких витрат.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 1170/2а-4153/12.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд) та діють на підставіпостанови Пенсійного фонду від 22.12.2014 № 28-2, якою затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головне управління Пенсійного Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду, зокрема, щодо:

- забезпечення надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Так, за період роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», його працівник набув право на призначення пільгової пенсії за Списком №2.

Як встановлено судом, позивач направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій супровідним листом від 03.12.2024 №4685/Р.

Таким чином, особа, яка перелічена у вказаних розрахунках, має право на отримання пільгової пенсії за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а відповідач, у свою чергу, зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, що пов`язані з виплатою та доставкою пільгових пенсій цій особі.

З матеріалів справи суд встановив, що у відповідача наявна заборгованість перед ГУ ПФУ у Львівській області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівнику, який отримав трудовий стаж у ТОВ «Енергія-Новий Розділ», за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 на загальну суму 30992,75 грн.

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості перед ГУ ПФУ у Львівській області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в матеріалах справи відсутні.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 25 вересня 2012 року у справах № 21-251а12, № 21-293а12, від 17 грудня 2013 року у справі № 21-453а13 про те, щостаття 100 Закону № 1788-XIIне підміняє положеннястатті 13 цього ж Законустосовно визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише врегульовує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення цих пенсій. Обов`язок підприємств і організацій щодо відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року (набрання чинностіЗакону № 1058-IV) витрат на виплату і доставку пенсій не пов`язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Докази погашення відповідачем 30992 грн 75 коп. заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 246 КАС України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Отже, суд може відстрочити виконання рішення суду, як під час його ухвалення, так і після шляхом постановлення ухвали. Суд зазначає, що і в першому і в другому випадку вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення має процесуальний (процедурний) характер. Вид судового рішення (ухвала, рішення) залежить від стадії (моменту), на якій його ухвалено і не впливає на зміст вирішення відповідної заяви.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №905/1053/23.

Відповідно до частин 3-5 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №810/4643/18 зазначив, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Отже, підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Судом встановлено, що за результатами 2024 фінансового року позивач має збитки по фінансовому рахунку. Також судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі № 760/32373/18 та від 30.08.2019 у справі №760/24817/19 накладено арешт на рахунки товариства. Тому суд вважає, що відсутність своєчасної оплати за послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та накладення арештів на рахунки відповідача впливають на фінансово-господарську діяльність ТзОВ «Енергія-Новий Розділ».

Разом з тим, визначаючись щодо строку відстрочення виконання рішення суду, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011, згідно з якою при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

У постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17 Верховний Суд зазначив, що доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

У п. 49 рішення Європейського суду з прав людини від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» суд наголосив на тому, що втручання, яким можна вважати відстрочення виконання рішення суду, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що достатнім строком для розстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі, що розглядається, буде три місяці з виплатою по 10 330,92 грн. в місяць з моменту набрання рішенням суду законної сили. Такий строк, на думку суду, буде достатнім для пошуку джерел фінансування з метою погашення заборгованості з виплати та доставки з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідні положення КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (адреса місцезнаходження: 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; ЄДРПОУ: 33525073) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (адреса місцезнаходження: 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; ЄДРПОУ: 33525073) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2024 року у розмірі 30992 (тридцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн 75 коп.

Розстрочити виконання рішення суду терміном на три місяці з моменту набрання ним законної сили, з виплатою на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по 10 330,92 грн. щомісячно.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна