Рішення № 128358284, 24.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2025 рокусправа № 380/11090/25 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

у с т а н о в и в:

Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан О.О. від 26.05.2025 у ВП № 73710104 про накладення штрафу на Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області у сумі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.05.2025 у ВП № 73710104 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду є протиправною, оскільки при її винесенні державним виконавцем належним чином не перевірено факт виконання судового рішення Територіальним управлінням Служби судової охорони у Львівській області. Позивач вказав, що у правовідносинах щодо виділення коштів для виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ № 168 існують певні етапи, які повинні бути здійснені для вирішення цього питання та вирішення яких не входить до компетенції ТУ ССО у Львівській області. Стверджує, що виконання даного судового рішення потребує певного часу та виконання дій, які не залежать безпосередньо від ТУ ССО у Львівській області. Вважає, що в межах компетенції ТУ ССО у Львівській області було вжито вичерпних заходів для вирішення питання щодо виконання вищевказаного рішення суду. На теперішній час склалися об`єктивно обґрунтовані обставини, які не залежать від волі ТУ ССО у Львівській області, але ускладнюють виконання позивачем рішення суду. З огляду на вказані обставини вважає постанову державного виконавця про накладення штрафу протиправною, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та запропоновано третій особі подати до суду пояснення щодо позову відповідно до приписів ст. 165 КАС України у 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 48856 від 12.06.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що 05.01.2024 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73710104, з виконання виконавчого листа № 380/15457/22, виданого 07.12.2023 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Територіального управління служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022 року». Зазначив, що листом Територіального управління служби судової охорони у Львівській області від 13.02.2024 за вих. № 44.06-82 позивач повідомив відповідача про часткове виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15457/22. Вказав, що Територіальним управлінням служби судової охорони у Львівській області проведено нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022 року, яка становить 445564,52 грн. Територіальне управління служби судової охорони у Львівській області листами від 20.11.2023 за вих. № 44.07-262/ССО та від 28.12.2023 за вих. № 44.07-396/ССО звернулось до центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, з проханням збільшити бюджетні асигнування для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на суму 445564,52 грн. Стверджує також, що у листі Служби судової охорони № 01.30-02.2-2232/вн від 21.11.2023 зазначено, що інформація щодо потреби додаткових асигнувань для забезпечення виконання рішень судів надавалися до Державної судової адміністрації України. Виконавчий документ у справі № 380/15457/22 можливо виконати в повному обсязі шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» Державною казначейською службою України. Повідомив, що державним виконавцем скеровано на адресу ЛОАС заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 380/15457/22. Ухвалою з питань зміни способу і порядку виконання рішення суду від 05.03.2025 у справі № 380/15457/22 у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 380/15457/22 відмовлено, оскільки не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття всіх необхідних заходів, зокрема, накладення стягнення у вигляді штрафу. Стверджує, що станом на 26.05.2025 вимог виконавчого листа № 380/15457/22 не виконано. У державного виконавця відсутні документальні підтвердження щодо виконання виконавчого документа в повному обсязі. Просив у задоволенні позову відмовити.

Копію ухвали від 09.06.2025 та позовної заяви третій особі вручено третій особі 16.06.2025, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 0610259566056. Станом на день розгляду справи пояснення третьої особи на адресу суду не надходили.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі № 380/15457/22, яке набрало законної сили, з урахуванням ухвали про виправлення описки у судовому рішенні від 31.10.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління служби Судової охорони у Львівській області, за участі третьої особи Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року.

На підставі вказаного рішення Львівським окружним адміністративним судом було виготовлено виконавчий лист № 380/15457/22, який видано 07 грудня 2023 року про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022 року.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан Оленою Олександрівною на підставі заяви стягувача винесено постанову від 05.01.2024 про відкриття виконавчого провадження № 73710104 з виконання виконавчого листа № 380/15457/22, виданого 07.12.2023 про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022 року.

Також 05.01.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан Оленою Олександрівною винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

03.02.2025 головним державним виконавцем підготовлено та скеровано на адресу Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області вимогу виконавця про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ьох робочих днів з моменту отримання.

Листом від 13.02.2024 №Вих№44.06-82 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Львівській області повідомлено головного державного виконавця, що з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі № 380/15457/22, територіальним управління Служби судової охорони у Львівській області надіслано листи від 20.11.2023 за вих. № 44.07-262/ССО та від 28.12.2023 № 44.07-396/ССО до центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, з проханням збільшити бюджетні асигнування для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на суму 445564,52 грн. Повідомлено, що Службою судової охорони щотижнево опрацьовується та надсилається інформація до Державної судової адміністрації України щодо потреби в коштах за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки, для проведення нарахувань та виплати додаткової винагороди відповідно до рішень суду, і після внесення відповідних змін до кошторису Служби судової охорони зазначені асигнування буде призначено територіальним управлінням Служби судової охорони в найкоротший термін. З огляду на вище викладене, керівництвом ТУ ССО у Львівській області, у межах повноважень, вжито всіх можливих заходів для забезпечення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, однак виконання даного судового рішення потребує додаткового часу та виконання дій, які не залежать від ТУ ССО у Львівській області. Виплата коштів на виконання рішення суду буде здійснена негайно після надходження відповідних бюджетних асигнувань.

До вказаного листа було долучено листи Голови Служби судової охорони, Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації щодо нарахування додаткової винагороди.

14.02.2025 Начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підготовлено та скеровано на адресу Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області вимогу виконавця про надання вичерпної інформації про виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням протягом 3-ьох робочих днів з моменту отримання.

Листом від 22.02.2024 №Вих№44.06-118 Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області повторно повідомило позивача про порядок виплати коштів на виконання рішення суду.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарабан О.О. 04.02.2025 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, у якій заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2033 у справі №380/15457/22 в частині «Зобов`язати Територіальне управління служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких вишин військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного етапу», в розмірі 30000 гри на місяць, починаючи з 24.02.2022 року» на: «Стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022 року, яка становить 445564,52 грн».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 380/15457/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби Судової охорони у Львівській області, третьої особи Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

26.05.2025 за невиконання рішення суду та відсутність в державного виконавця будь-яких документальних підтверджень щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн, та зобов`язано виконати рішення суду. Одночасно зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Підставою прийняття оскаржуваної постанови державним виконавцем зазначено, що станом на 26.05.2025 вимог виконавчого документа не виконано. У державного виконавця відділу відсутні будь-які документальні підтвердження щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа. На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом. Згідно частини 2 статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, вважаючи, що така винесена відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або з принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Приписами статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З системного аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VIII слідує, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі № 811/1324/18.

Судом з матеріалів справи встановлено, що підставою накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн, є невиконання боржником Територіальним управлінням Служби судової охорони у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі № 380/15457/22 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 року №168 з 24.02.2022.

Позивач зазначає, що ним вжито всіх залежних від нього дії для повного виконання вказаного рішення суду, однак виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального управління Служби судової охорони, тому вимагати від нього вчинення дій, які виходять за межі його повноважень немає правових підстав.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

За приписами ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Згідно з частиною 5 статті 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік; нецільове використання бюджетних коштів тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною п`ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від вісімдесяти п`яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" головним розпорядником бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони є Державна судова адміністрація України.

При цьому, розпорядником бюджетних коштів другого рівня є центральний орган управління Служби судової охорони, а ТУ ССО у Львівській області є розпорядником бюджетних коштів третього рівня.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення ТУ ССО у Львівській області можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі.

Судом встановлено, що боржник з метою виконання рішення суду звертався до Служби судової охорони із листами від 20.11.2023 за вих. № 44.07-262/ССО та від 28.12.2023 № 44.07-396/ССО, у яких просив з метою виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 380/15457/22 виділити додаткові кошторисні призначення по КЕКВ 2800 в сумі 445564 грн 52 коп.

Судом встановлено із листа Служби судової охорони від 21.11.2023 № 01.30-02.2-2232, що відповідно до внесених змін до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету (наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 400), виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) щодо відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду здійснюються за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються також за цим кодом. Видатків на вищезазначену виплату за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки в кошторисі Служби на 2023 рік не передбачено. Зокрема, з метою вирішення питання проведення нарахувань виплат позивачам Службою ведеться відповідна робота. Неодноразово інформація щодо потреби додаткових асигнувань для забезпечення виконання рішень судів надавалася до Державної судової адміністрації У країни.

Також листом Державної судової адміністрації України від 09.02.2024 № 11-4208/24 повідомлено, що питання щодо додаткової потреби в коштах за бюджетною| програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" знаходиться на постійному контролі ДСА України та розглядається на робочій групі з питань належного фінансування судової влади в Україні при Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики з представниками депутатського корпусу та представниками Міністерства фінансів України. Ураховуючи обмеженість фінансового ресурсу, передбаченого ДСА України як головному. розпоряднику бюджетних коштів на 2024 рік за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя", рішення судів мають виконуватись у межах передбаченого обсягу видатків за вказаною бюджетною програмою.

Окрім того, як видно з листа Служби судової охорони № 01.30-02.2-76/вн від 10.01.2025, відповідно до розпорядження Служби судової охорони (далі - Служба) від 05.01.2024 № 5/ОД Про виплату коштів за судовими рішеннями, з метою дотримання справедливого підходу до черговості виплати працівникам Служби коштів за судовими рішеннями в Службі запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду. Видатки на виконання судових рішень у Службі здійснюються за КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя. Службі затверджено кошторис на 2025 рік за КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя у сумі 6720,8 тис. грн.

При розгляді справи суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13.08.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.10.2021 у справі № 360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20, згідно з яким, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області вжило усіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду у справі № 380/15457/22, а невиплата ОСОБА_1 нарахованої додаткової винагороди у розмірі 445564,52 грн станом на дату винесення оскаржуваної постанови органу ДВС зумовлена відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на ці цілі, що не може вважатися ухиленням від виконання рішення суду. При цьому, накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання цих коштів.

З наведеного суд дійшов висновку, що державний виконавець передчасно прийняв постанову про накладення штрафу від 24.03.2025 у виконавчому провадженні № 73710104 щодо примусового виконання виконавчого листа № 380/15457/22 виданого Львівським окружним адміністративним судом 07.12.2023, не переконавшись у причинах невиконання Територіальним управлінням Служби судової охорони у Львівській області рішення суду.

Суд враховує, що визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України Про виконавче провадження, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 та у справі № 360/4708/20, від 31.05.2022 у справі № 360/940/20, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

Отже, на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону України Про виконавче провадження можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Крім цього, встановлення таких обставин як: - невиконання судового рішення; - наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 по справі № 640/9234/19 суд дійшов висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Проте, як слідує з оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні, останню винесено лише у зв`язку з фактичним невиконанням судового рішення та без з`ясування і оцінки причин цього невиконання, якщо таке судом встановлено.

Будь-яких заходів щодо з`ясування та оцінки причин невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області штрафу за невиконання судового рішення.

При цьому суд зазначає, що вказане не виключає існування принципу обов`язковості виконання судового рішення.

Таким чином, у межах спірних правовідносин відсутні обставини, які свідчать про невиконання позивачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі № 380/15457/22, яке набрало законної сили, без поважних причин.

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувана постанова відповідача про накладення штрафу на позивача не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

В силу приписів ст. 139 КАС України, з урахуванням висновків суду про задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262, 287 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (80383 Львівська область Львівський район с. Малехів вул. Лесі Українки 51; код ЄДРПОУ 43167274) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79007 м. Львів пл. Шашкевича 1; код ЄДРПОУ 43317547), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною і скасування постанови задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.05.2025 ВП № 73710104 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

3. Стягнути на користь Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяКачур Р.П.