Рішення № 12835376, 13.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

13 грудня 2010 року справа № 5020-11/215 За позовом: Закритого акціонерного товариства „Швейна фабрика ім. Ніни Онілової”

(99011, м. Севастополь, вул. Айвазовського, 3)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1),

(99021 АДРЕСА_2)

про стягнення 134032,32 грн.,

суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Кирильчук Н.Д., довіреність б/н від 02.11.2010, ЗАТ „Швейна фабрика ім. Ніни Онілової”;

відповідача - не зявився, ФОП ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Швейна фабрика ім. Ніни Онілової” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 134032,32 грн., з яких: 120250,03 грн. основна заборгованість, 2965,07 грн. - 3% річних, 10817,22 грн. збитки від інфляції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обовязки щодо оплати отриманого за договором поставки № 39 від 01.12.2008 товару.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.11.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/215.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 113).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового звязку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 між Закритим акціонерним товариством „Швейна фабрика ім. Ніни Онілової” (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки № 39 (далі Договір) (а.с. 8).

Відповідно до розділу 1 Договору його предметом є швейні вироби (чоловічі костюми, піджаки, брюки, шкільна форма тощо) далі товар. Постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця товар в асортименті та кількості за узгодженням (письмово або усно) або особистому відбору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар за умовами, визначені пунктом 5.1, 5.2, 5.3 даного Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору ціна товару зазначається у супровідних товаротранспортних накладних, які є невідємною частиною договору.

Відповідно до пункту 8.3 Договору строк його дії з моменту підписання та до 31.12.2009.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 392848,00 грн., що підтверджується копіями накладних, які долучені до матеріалів справи (а.с. 10-43). Вказані накладні підписані відповідачем.

Згідно з пунктами 5.1, 5.4 Договору покупець оплачує товар по мірі реалізації кожні 10 днів по повного розрахунку, з право обміну або повернення нереалізованого товару. Неоплачений товар за умовами пункту 5.1 Договору покупець повертає постачальнику. Товар повинен відповідати первісному вигляду. В іншому випадку товар не буде прийнятий постачальником, за який покупець розраховується з постачальником протягом 5 банківських днів з моменту встановлення строку невідповідності.

На виконання вказаних пунктів Договору відповідачем було оплачено товару на загальну суму 64045,97 грн., що підтверджується виписками про операції та прибутковими касовими ордерами (а.с. 63-80), та повернуто позивачу товару на загальну суму 208552,00 грн., що підтверджується копіями накладних про повернення (а.с. 44-62).

Строк Договору сплинув 31.12.2009, проте, за твердженням позивача товар на загальну суму 120250,03 грн. не був оплачений відповідачем або повернутий позивачеві.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктами 5.1, 5.4 Договору покупець оплачує товар по мірі реалізації кожні 10 днів по повного розрахунку, з правом обміну або повернення нереалізованого товару. Неоплачений товар за умовами пункту 5.1 Договору покупець повертає постачальнику. Товар повинен відповідати первісному вигляду. В іншому випадку товар не буде прийнятий постачальником, за який покупець розраховується з постачальником протягом 5 банківських днів з моменту встановлення строку невідповідності.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 120250,03 грн. за товар, отриманий останнім за період дії Договору (з 01.12.2008 по 31.12.2009).

Станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 120250,03 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2965,07 грн. за період з 01.01.2010 по 27.10.2010 та збитки від інфляції у розмірі 10817,22 грн. за січень-березень, серпень та вересень 2010 року.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; 99021 АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства „Швейна фабрика ім. Ніни Онілової” (99011, м. Севастополь, вул. Айвазовського, 3, код ЄДРПОУ 00309460, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 120250,03 грн., 3% річних у розмірі 2965,07 грн., збитки від інфляції у розмірі 10817,22 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1340,33 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 14.12.2010.