Рішення № 12834850, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/40908.12.10 За позовом ОСОБА_1

ДоВідкритого акціонерного товариства «Світанок»

Провизнання акціонером

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1;

Від відповідачаКременскова І. С. (дов. б/н від 05.10.2010р.);

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) у травні 2010 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Світанок” (далі відповідач, ВАТ «Світанок») про визнання акціонером.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2010 року № 05-5-9/5907 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі пункту З частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2010 року № 05-5-9/5907 скасувати та передати матеріали на розгляд до місцевого господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 року №05-5-9/5907 скасовано, позовну заяву від 27.05.2010 року і додані до неї документи передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

Резолюцією Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 08.09.09р. позовну заяву та матеріали справи передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою суду від 10.09.2010 року порушено провадження у справі №9/409, розгляд справи призначено на 06.10.2010р.

В судовому засіданні 06.10.2010 року представником позивача надано письмові пояснення по справі та уточнення позовних вимог, у відповідності до яких просить суд:

-зобовязати Відкрите акціонерне товариство «Світанок»визнати ОСОБА_1 акціонером Відкритого акціонерного товариства «Світанок»за акцією серії С №001107 простою на предявника і визнати частки належного позивачеві статутного капіталу за цією акцією у розмірі 1/3312 від частки статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Світанок».

Представник відповідача вимоги ухвали суду від 10.09.2010 року не виконав.

В судовому засіданні 06.10.2010 року оголошено перерву до 20.10.2010 року. Відповідача зобовязано надати письмовий відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 20.10.2010 року відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Також, представником відповідача подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Представником позивача надано усні пояснення та заперечення проти задоволення клопотання про припинення провадження у справі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження у справі, відмовив в його задоволенні з тих підстав, що позивачем у справі обрано інший спосіб захисту порушеного права, відповідачем не доведено, що предметом розгляду справи був той самий цінний папір, що й у даній справі, а отже суд не може дійти до висновку, що спір вирішено щодо того ж предмету, між тими ж учасниками та з тих же підстав, а отже відсутні правові підстави для припинення провадження у справі у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні 20.10.2010 року оголошено перерву до 24.11.2010 року.

24.11.2010 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку із перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, судове засідання, призначене на 24.11.2010 р., не відбулось. Розгляд справи ухвалою від 24.11.2010 р. призначено на 08.12.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2009 році позивач набув у спадок просту на предявника акцію серії С № 001107, якою посвідчуються законні права позивача як акціонера ВАТ «Світанок». В травні 2010 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією сплатити належні йому як акціонеру дивіденди за підсумками діяльності товариства у 2007-2009 р. Але відповідач відмовився виплачувати належні позивачу кошти, мотивуючи відмову тим, що позивач не є акціонером відповідача. На думку позивача, відмова є незаконною, оскільки цінний папір чітко встановлює факт, що позивач є акціонером відповідача (і не потребує доказування). На підставі викладеного позивач просить суд зобовязати відповідача визнати його своїм акціонером за акцією серії С №001107 простою на предявника і визнати частки належного йому статутного капіталу за цією акцією у розмірі 1/3312 від частки статутного фонду відповідача.

Представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог на таких підставах. Твердження позивача щодо набуття акції на предявника акцію серії С № 001107 відповідача у 2009 р. не відповідає дійсним обставинам справи, адже позивач звертався з позовом до Господарського суду м. Києва в 2007 році про зобовязання відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Реєстр»внести його до списку реєстру акціонерів відповідача з розрахунку 1/3312 частина статутного фонду відповідача на кожну просту акцію на предявника та про зобовязання відповідача обміняти акції належні позивачу на прості іменні акції емітовані відповідачем. При цьому в позовній заяві позивач в 2007 р. зазначав, що про порушення своїх прав дізнався у 2005 р. Отже, позивачем по перше пропущено строк позовної давності встановлений ст.. 256 ЦК України для захисту свого права, а по друге Господарським судом м. Києва за позовною заявою від 2007 р. винесено рішення, що набрало законної сили, яким йому було відмовлено у задоволенні його позовних вимог. На зазначених підставах відповідач просить відмовити позивачу з задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач володіє простою акцією на предявника Акціонерного товариства відкритого типу «Світанок»(код ЄДРПОУ 03062220) Серії С № 001107, номінальною вартістю пятсот двадцять пять тисяч карбованців випущеної у 1994 році.

У лютому 2007 р. позивач звертався до Господарського суду м. Києва з позовною заявою № 1 від 14.02.2007 р. про поновлення права власника до Відкритого акціонерного товариства «Світанок»(код ЄДРПОУ 03062220) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Реєстр». Зазначеною позовною заявою позивач просив суд зобовязати Відкрите акціонерне товариство «Світанок»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Реєстр»(реєстроутримувача) внести його до списку реєстру акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Світанок»з розрахунку 1/3312 частина статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Світанок»на кожну просту акцію на предявника та зобовязати Відкрите акціонерне товариство «Світанок»обміняти акції належні позивачу на прості іменні акції емітовані Відкритим акціонерним товариством «Світанок».

Згідно змісту згаданої вище позовної заяви позивач являється акціонером ВАТ «Світанок», оскільки йому на праві приватної власності належать прості акції на предявника випущені у 1994 р. До березня 2005 р. він не заявляв свої права на отримання дивідендів від ВАТ «Світанок», а у березні 2005 р. вирішив поцікавитися питанням про виплату йому дивідендів. При зверненні до Голови правління ВАТ «Світанок»позивачу повідомили, що його акції є анульованими, з огляду на що керівництво ВАТ «Світанок»категорично відмовилося визнати його акціонером та виплатити належну йому частину дивідендів.

В результаті розгляду Господарським судом м. Києва позовної заяви позивача поданої в лютому 2007 р. було винесено Рішення по справі № 30/110 від 01.07.2008 р., яким в задоволенні позову позивачу було відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 30/110 від 19.11.2008 р. рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2008 р. у справі № 30/110 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. В касаційному порядку рішення Господарського суду міста Києва та постанова Київського апеляційного господарського суду України у справі № 30/110 не оскаржувались.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 30/110 від 01.07.2008 р. зокрема встановлено.

У 1994 р. Відкритим акціонерним товариством «Світанок»було здійснено перший випуск цінних паперів. Згідно із Свідоцтвом про реєстрацію випуску цінних паперів № 53-1-94 від 27.05.1994 р. виданим Київським міськфінуправлінням ВАТ «Світанок»здійснило випуск простих іменних акцій у кількості 3312 штук, які були викуплені працівниками ВАТ «Світанок».

Актом позапланової перевірки ВАТ «Світанок»від 24.04.02 р., проведеною Державної комісію з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що ВАТ «Світанок»замовило в 1996 р. сертифікати простих іменних акцій, але помилково були надруковані сертифікати акцій на предявника.

Вказаним вище актом позапланової перевірки ВАТ «Світанок»встановлено, що сертифікати акцій на предявника, що випущені помилково були вилучені у акціонерів ВАТ «Світанок».

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію випуску цінних паперів № 637/10/1/97 від 04.03.97 р. ВАТ «Світанок»здійснило другий випуск простих іменних акцій у кількості 347760 штук.

Актом позапланової перевірки ВАТ «Світанок»встановлено, що 05.02.99 р. ВАТ «Світанок»опублікувало в газеті «Хрещатик»повідомлення, що у звязку з емісією акцій нової номінальної вартості (свідоцтво № 637/10/1/97 від 04.03.97 р.) акції попередніх випусків анулюються та обмінюються на акції нової номінальної вартості.

Актом позапланової перевірки ВАТ «Світанок»встановлено, що на засіданні Спостережної ради було розглянуто питання про приведення реєстру акціонерів у відповідність до кількості зданих акцій та зобовязання певних акціонерів здати акції номіналом 525000 карбованців серії С і завершення 25.01.99 р. обліку акцій на предявника (серії С) ВАТ «Світанок», а також було вирішено всі акції предявлені після визначеної дати обліку і оформлення прав власності не приймати. Акції серії С в кількості 881 штук вважати втраченими.

Позивач не звертався до Відкритого акціонерного товариства «Світанок»з метою повернення старих сертифікатів акцій на предявника та внесення до реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства «Світанок».

Позивачем не надано доказів визнання недійсним рішення Спостережної ради ВАТ «Світанок».

Згідно матеріалів даної справи справи ОСОБА_1 станом на 24.11.2010 р., в системі реєстру ВАТ «Світанок»(код ЄДРПОУ 03062220), як власник іменних цінних паперів не обліковується, про що надано лист реєстроутримувача ВАТ «Світанок»№ 37/259 від 24.11.10р.

Згідно Акту Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку позапланової перевірки відповідача від 24.04.2002 р., наявного в матеріалах справи, перевіркою встановлено, зокрема, що Свідоцтво видане Київським міськфінуправлінням № 53-1-94 від 27.05.1994 р. втратило чинність.

Також згідно зазначеного акту 05.03.1999 р. Головою правління ВАТ «Світанок»Войтенко Л. М. був затверджений Акт про виділення до знищення документів та справ від 03.03.1999 р. № 3. до переліку документів, які втратили значення та підлягали знищенню були включені акції на предявника серії С номінальною вартістю 525000 крб в кількості 2429 штук.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання акціонером за акцією серії С № 001107 простою на предявника і визнання частки належного позивачу статутного капіталу за цією акцією у розмірі 1/3312 від частки статутного фонду ВАТ «Світанок»не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 ГК України цінні папери можуть бути іменними або на предявника. Цінні папери на предявника обертаються вільно.

Відповідно до ст. 178 ЦК України обєкти цивільних прав (в тому числі цінні папери ст. 177 ЦК України) можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невідємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 30/110 від 01.07.2008 р. як вже зазначалося, встановлено, що 1) сертифікати акцій на предявника, що випущені помилково були вилучені у акціонерів ВАТ «Світанок», 2) позивач не звертався до Відкритого акціонерного товариства «Світанок»з метою повернення старих сертифікатів акцій на предявника та внесення до реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства «Світанок». Крім того, судом встановлено, що Свідоцтво видане Київським міськфінуправлінням № 53-1-94 від 27.05.1994 р. втратило чинність та що акції на предявника серії С номінальною вартістю 525000 крб. в кількості 2429 штук були знищені в березні 1999 р.

На підставі викладених норм діючого законодавства та встановлених судом при вирішенні справи № 30/110 фактів (які оцінюються судом в порядку ст. 35 ГПК України), суд дійшов висновку, що акції на предявника серії С номінальною вартістю 525000 крб. відповідача були вилучені з цивільного обороту в 1999 році.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»підтвердженням права власності на цінний папір є сертифікат.

Відповідно до п. 26 Інструкції про прядок видачі, обліку, зберігання та знищення бланків сертифікатів іменних цінних паперів, затвердженою Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.07.1999 р. № 156 недійсним є сертифікат, що має статус «втрачено»або «погашено»- тобто визнаний таким у результаті непредявлення для погашення попереднім власником, про що свідчить запис у журналі обліку виданих, погашених та втрачених сертифікатів іменних цінних паперів.

Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншим актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

В звязку з відсутністю законодавства, щодо видачі, обліку, зберігання та знищення бланків сертифікатів цінних паперів на предявника, застосовуючи ст. 8 ЦК України, суд дійшов висновку на підставі викладеної вище норми інструкції, що сертифікат акції на предявника Серії С № 001107 номінальною вартістю пятсот двадцять пять тисяч карбованців випущений у 1994 році є недійсним та вилученим з цивільного обороту рішенням Спостережної ради ВАТ «Світанок»(актом індивідуальної дії), який у встановленому порядку не оскаржувався.

Відповідно, сертифікат акції на предявника Серії С № 001107 номінальною вартістю пятсот двадцять пять тисяч карбованців випущений у 1994 році не є документом підтверджуючим право власності на цінні папери відповідача, оскільки його було вилучено з цивільного обороту у 1999 році. Інших доказів, що підтверджують право власності позивача матеріали справи не містять.

Враховуючи, що позивач не звертався до відповідача з метою повернення старих сертифікатів акцій на предявника та внесення до реєстру власників іменних цінних паперів відповідача, він не є власником акцій та не має корпоративних прав стосовно відповідача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України громадяни мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем не порушувалися законні права та охоронювані законом інтереси позивача в розумінні ст. 1 ГПК України.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення та сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріалами справи доводиться, що в 2007 р. позивач звертався до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про поновлення права власника до Відкритого акціонерного товариства «Світанок»(код ЄДРПОУ 03062220) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Реєстр». Зазначена позовна заява, мотивована, як вже зазначалося вище, тим, що позивачу на праві приватної власності належать прості акції на предявника випущені у 1994 р. і що при зверненні до відповідача в 2005 році з проханням виплатити дивіденди йому було відмовлено в цьому. На підставі викладеного суд дійшов висновків, що 1) твердження позивача, викладене в його позовній заяві по справі, що сертифікат акції на предявника Серії С № 001107 номінальною вартістю пятсот двадцять пять тисяч карбованців випущений у 1994 році він отримав у спадок в 2009 році, не відповідає дійсним обставинам справи та не підтверджено належними доказами 2) зазначеним сертифікатом акцій на предявника позивач володіє щонайменше з 2005 р.

У своєму відзиві на позовну заяву, поданому в матеріали справи 20.11.2010 р. відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності і просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Отже стороною по справі до винесення рішення по справі зроблено заяву про застосування строку позовної давності.

Як встановлено судом, акції на предявника відповідача були вилучені з цивільного обороту в 1999 році, тому вони не могли бути передані у спадок ані в 2005 р., ані в 2009 р. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для захисту його порушеного права, адже строк позовної давності сплив в березні 2008 р., а позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права 27.05.2010 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Заява про застосування строку позовної давності від відповідача подана суду до винесення рішення по справі. Позивач мав можливість звернутися за захистом свого порушеного права протягом строку давності, як доведено матеріалами справи звертався до Господарського суду м. Києва в 2007 р., проте йому було відмовлено в позові. Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про визнання позивача акціонером Відкритого акціонерного товариства «Світанок»за акцією серії С №001107 простою на предявника і визнати частки належного йому статутного капіталу за цією акцією у розмірі 1/3312 від частки статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Світанок», в звязку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відноситься до 4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до абз. 3 п. 18. ст.. 4 Декрету Кабінету Міністрів України, віднесені до 4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років звільняються від сплати державного мита.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 22, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити повністю.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 13.12.10р.