Рішення № 12834415, 08.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.10 р. Справа № 34/261пд

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного підприємства „Лувіс”, м. Макіївка

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка

про зобовязання укласти договір.

за участю представників сторін:

від позивача Стурова Т.С. (за довіреністю)

від відповідача ОСОБА_1 (особисто, паспорт НОМЕР_1)

По справі була оголошена перерва з 07.12.2010р. на 08.12.2010р. на 13год. 30хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Приватним підприємством „Лувіс”, м. Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про зобовязання укласти договір купівлі-продажу.

Заявою від 01.12.2010р. (вхід. №02-41/52426) позивач змінив предмет позову та просить суд визнати за Приватним підприємством „Лувіс” право власності на нерухоме майно будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, до складу яких входять: гараж (літ. Г-1) загальною площею 157,9кв.м., склад (літ. В-1) загальною площею 98,6кв.м., бокси для легкових машин (літ. К) загальною площею 255,5кв.м., бокси для легкових машин (літ. І) загальною площею 346,8кв.м., бокси для легкових машин (літ. Є) загальною площею 96,1кв.м., адміністративна будівля (літ. Л-2) загальною площею 274,4кв.м. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку із чим прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на технічний паспорт, біржовий контракт №154-н від 25.09.2007р., акт приймання-передачі нерухомого майна від 26.09.2007р., біржовий контракт №062-н від 02.10.2007р., акт приймання передачі від 04.10.2007р., акт приймання-передачі нерухомості до Статутного фонду ПП „Лувіс”, договір купівлі-продажу гаражу від 19.10.2007р., витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.11.2010р. проти позову заперечує у повному обсязі та вважає вимоги позивача про визнання права власності необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

25 вересня 2007року між членом біржі Державним підприємством „Управління по експлуатації адміністративних податкових органів Донецької області”(брокерська контора №353) в особі Попова М.Г., який діє на підставі довіреності від 06.02.2007р. та договору доручення №170 від 07.09.2007р. від імені Макіївської ОДПІ (Продавець) та членом біржі Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький брокерський торгівельний будинок ЛТД” (брокерська контора №303) в особі Булави Л.О., яка діє на підставі Статуту та договору доручення №093 від 18.09.2007р. в особі ОСОБА_5 (Покупець) укладено біржовий контракт №054-н (договір купівлі-продажу), за умовами якого ОСОБА_5 придбав адміністративну будівлю (А1) загальною площею 69,50кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

26 вересня 2007р. на підставі укладеного договору між сторонами було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_5 прийняв нерухоме майно: адміністративну будівлю загальною площею 69,50кв.м., за адресою: м. Макіївка, АДРЕСА_2.

На підставі укладеного договору Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” було видано свідоцтво про реєстрацію право власності на нерухоме майно №19488800.

02 жовтня 2007року між членом біржі Державним підприємством „Управління по експлуатації адміністративних податкових органів Донецької області”(брокерська контора №353) в особі ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 06.02.2007р. та договору доручення "№170 від 07.09.2007р. від імені Макіївської ОДПІ (Продавець) та членом біржі Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький брокерський торгівельний будинок ЛТД” (брокерська контора №303) в особі ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності №1 від 09.01.2007р. та договору доручення №096 від 26.09.2007р. в особі ОСОБА_5 (Покупець) укладено біржовий контракт №062-н (договір купівлі-продажу), за умовами якого ОСОБА_5 придбав будівлю складу (В1) загальною площею 98,60кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

04 жовтня 2007р. на підставі укладеного договору між сторонами було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого ОСОБА_5 прийняв нерухоме майно: склад (В1) загальною площею 98,60кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі укладеного договору Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” було видано свідоцтво про реєстрацію право власності на нерухоме майно №19488800.

19 жовтня 2007року між ОСОБА_7 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_5 прийняв у свою власність гараж, будівлю АДРЕСА_2, загальною площею 157,9кв.м.

На підставі укладеного договору Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” було видано свідоцтво про реєстрацію право власності на нерухоме майно №19488800.

14 вересня 2010року ОСОБА_5 прийняв рішення створити Приватне підприємство „Лувіс”, сформувати статутний капітал у розмірі 31029грн. Вклад формується у грошовій сумі на суму 1000грн. та шляхом передачі до статутного капіталу Приватного підприємства майна (п.5.3 Статуту), а саме: гараж загальною площею 157,9кв.м., будівлю складу загальною площею 98,6кв.м., адміністративну будівлю загальною площею 69,5кв.м. Цього ж дня ОСОБА_5 було підписано акт приймання-передачі нерухомості до статутного капіталу ПП „Лувіс”. Статут пройшов державну реєстрацію 20.09.2010року (а.с.13-21)

Комунальним підприємством БТІ м. Макіївка у вересні 2010року. видано позивачу технічний паспорт на будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір, відповідно до якого сторони зобовязалися укласти договір купівлі-продажу обєктів нерухомості, а саме гаражу, будівлі складу, адміністративної будівлі, боксів для легкових автомобілів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. у строк до 31.12.2010р. Однак відповідач листом від 29.10.2010р. відмовився від укладання договору посилаючись на те, що обєкти нерухомості не належать позивачу на праві власності.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спірне майно було придбано за біржовими контрактами №054-н від 25.09.2007р., №062-н від 02.10.2007р., за договором купівлі-продажу від 19.10.2007р. та передано до статутного фонду Приватного підприємства „Лувіс” на підставі рішення засновника ПП „Лавіс” ОСОБА_5

Згідно приписів ст.ст.63, 113, 128, 140 Господарського кодексу України приватне підприємство діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи), порядок організації та діяльності якого визначається цим Кодексом та іншими законами, джерелами формування майна якого також є грошові та матеріальні внески засновників, відтак з моменту передачі майна до статутного фонду Приватне підприємство „Лувіс” набуло права власності на спірне майно.

Сторони не надали суду документи, які б підтверджували, що право власності на спірне майно виникло неправомірно, а також те, що спірне майно порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач листом від 29.10.2010р. відмовився від укладання договору купівлі-продажу обєктів нерухомості, а саме гаражу, будівлі складу, адміністративної будівлі, боксів для легкових автомобілів, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 посилаючись на те, що обєкти нерухомості не належать позивачу на праві власності. Тим самим відповідач не визнає право власності позивача на спірні нерухомі обєкти.

Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Судом не було встановлено неправомірне володіння позивача приміщеннями, то позивач володіє цім майном правомірно. Тобто Конституцією України та чинним законодавством встановлена презумпція правомірності фактичного володіння майном, оскільки це майно знаходиться у володінні позивача.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання за Приватним підприємством „Лувіс” право власності на нерухоме майно будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, до складу яких входять: гараж (літ. Г-1) загальною площею 157,9кв.м., склад (літ. В-1) загальною площею 98,6кв.м., бокси для легкових машин (літ. К) загальною площею 255,5кв.м., бокси для легкових машин (літ. І) загальною площею 346,8кв.м., бокси для легкових машин (літ. Є) загальною площею 96,1кв.м., адміністративна будівля (літ. Л-2) загальною площею 274,4кв.м., підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Лувіс”, м. Макіївка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про визнання права власності на нерухоме майно будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, до складу яких входять: гараж (літ. Г-1) загальною площею 157,9кв.м., склад (літ. В-1) загальною площею 98,6кв.м., бокси для легкових машин (літ. К) загальною площею 255,5кв.м., бокси для легкових машин (літ. І) загальною площею 346,8кв.м., бокси для легкових машин (літ. Є) загальною площею 96,1кв.м., адміністративна будівля (літ. Л-2) загальною площею 274,4кв.м., задовольнити повністю.

Визнати за Приватним підприємством „Лувіс” (86124, м. Макіївка, с. Чехова, вул. Макаренко, 12-а, код ЄДРПОУ 37294391) право власності на нерухоме майно будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, до складу яких входять: гараж (літ. Г-1) загальною площею 157,9кв.м., склад (літ. В-1) загальною площею 98,6кв.м., бокси для легкових машин (літ. К) загальною площею 255,5кв.м., бокси для легкових машин (літ. І) загальною площею 346,8кв.м., бокси для легкових машин (літ. Є) загальною площею 96,1кв.м., адміністративна будівля (літ. Л-2) загальною площею 274,4кв.м.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86156, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства „Лувіс” (86124, м. Макіївка, с. Чехова, вул. Макаренко, 12-а, код ЄДРПОУ 37294391) витрати по сплаті державного мита в сумі 301,19грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя