Ухвала суду № 128343541, 24.06.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 186/1001/25-ц

пр. № 2-6905/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській та Запорізькій областях про визнання права власності на транспортний засіб, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

29 травня 2025 року вказана позовна заява, на виконання ухвали Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 05 травня 2025 року, надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 10 червня 2025 року позовна заява залишена без руху з підстав невідповідності вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

В ухвалі від 10 червня 2025 року зазначено, що позовна заява залишається без руху з тих підстав, що матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку транспортного засобу станом на час подання позовної заяви, що є предметом спору, не вказано ціну позову, яка дорівнює вартості майна, згідно з поточною оцінкою, і відповідно, неможливість перевірити сплату судового збору згідно з ставками судового збору.

Роз`яснено, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 177 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Так, ціна позову визначається на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки - об`єктивної ринкової вартості об`єкта на час розгляду спору. Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, за вимогу майнового характеру (про визнання права власності) позивачеві потрібно було сплатити судовий збір у розмірі за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

19 червня 2025 року представник позивача подала заяву про усунення недоліків, до якої долучила квитанцію про оплату судового збору у розмірі 968, 96 грн.

Разом з тим, звіт про оцінку вартості майна станом на час подання позовної заяви не надано разом із заявою про усунення недоліків.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною першої ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, залишено не виконаним позивачем, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Повернення позовної заяви не позбавляє права на повторне звернення до суду у порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-14, 19, 23, 43, 185, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській та Запорізькій областях про визнання права власності на транспортний засіб, зобов`язання вчинити дії, вважати неподаною і повернути позивачеві.

Зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 968, 96 грн (квитанція № 0308-6252-9622-0648 від 19 червня 2025 року), що було перераховано: одержувач УК у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, МФО 820019, рахунок IBAN UA228999980313181206000026007, призначення платежу: суд. збір за позовом до Печерського районного суду м. Києва.

Зобов`язати ГУК у Дн-кiй обл / м. Першотравенськ повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 2 024, 00 грн (квитанція № 3088-5859-5620-0301 від 30 квітня 2025 року), що було перераховано: одержувач ГУК у Дн-кiй обл. / м. Перш / 22030101, код отримувача 37988155, рахунок IBAN UA858999980313191206000004585, призначення платежу: суд. збір за позовом до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова