Ухвала суду № 128343148, 01.04.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5177/17

провадження № 1-кп/753/114/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні підготовче засідання в залі суду в м. Києві у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, неодруженого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 06.12.2017 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відносно ОСОБА_5 по епізодам вчинення ним крадіжок, зокрема: 23.02.2017 р. на суму 947,66 грн.; 28.01.2018 р. на суму - 234,90 грн.; 23.06.2019 р. - на суму 588,40 грн. та 02.09.2020 р. - на суму 481,67 грн., у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність інкримінованого йому діяння.

По епізодам вчинення ОСОБА_5 крадіжок 03.03.2017 р. на суму - 2249,25 грн. та 08.06.2019 р. на суму 24500 грн. звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки наявні всі підстави, передбачені ст. 49 КК України.Вказала, що обвинуваченому ОСОБА_5 зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання захисника підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Разом з цим вказав, що обставини, викладені у обвинувальному акті визнає повністю, зазначивши про те, що нереабілітуюча обставина закриття кримінального провадження в цій частині йому зрозуміла, а також він не заперечує проти закриття кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності по епізодам крадіжок та у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність інкримінованого йому діяння, по епізодам як вказала захисник.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 23.02.2017 близько 15 год. 05 хв. умисно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в торгівельному залі супермаркету Сільпо», який розташований по вул. Дніпровська Набережна, 33 в м. Києві, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Сільпо-Фуд», вчинив замах на таємне викрадення майна.

Так, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, переконавшись та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно взяв з торгового кошика вказаного магазину майно, а саме: «стейк сьомги» загальною вагою 2 кг 764 гр. по ціні 1 кг - 354 грн.40 коп., загальною вартістю 947 грн.66 коп., який сховав під куртку в яку був одягнений, тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Після чого, ОСОБА_7 , утримуючи при собі викрадений товар, який перебував під курткою, не розрахувавшись за нього, пройшов через касову зону, та направився до виходу із гіпермаркету, однак свій злочинний намір довести до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, так як біля виходу із приміщення супермаркету Сільпо» був затриманий працівником охорони супермаркету. Своїми умисними діями, ОСОБА_7 міг спричинити ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріального збитку на суму 947 грн.66 коп.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_8 кваліфікуються як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), як особа яка виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 03.03.2017 близько 10 год. 05 хв. повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в торговому залі гіпермаркету №3 «Епіцентр-К», який розташований по пр-т Григоренка, 40 в м. Києві, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Епіцентр-К», вчинив замах на таємне викрадення майна.

Так, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, зайшов до одного із відділів продажу інструментів, де побачив на підлозі торговий кошик в якому знаходились наступні ручні інструменти: плоскогубці, в кількості 3 шт., вартість кожних 244 грн. 15 коп., загальна вартість 732 грн. 75 коп.; тонкогубці в кількості 3 шт. вартість кожних 311 грн.08 коп., загальна вартість 933 грн. 24 коп.; бокорізи в кількості 1 шт., вартістю 299 грн. 25 коп.; болторіз-міні, в кількості 2 шт., вартість кожних 142 грн. 00 коп., загальна вартість 284 грн. 00 коп. та керуючись раптово виниклим умислом, вирішив таємно викрасти вказаний товар.

Після, чого ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії, направленні на таємне викрадення чужого майна, переконавшись та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно взяв вищевказаний товар, які сховав до внутрішніх кишень куртки в яку був одягнений, тобто виконав всі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Далі ОСОБА_7 утримуючи при собі викрадений товар, не розрахувавшись за нього, пройшов через касову зону, та одразу направився до виходу із гіпермаркету, однак свій злочинний намір довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як біля виходу із гіпермаркету був затриманий працівниками охорони магазину. Так, ОСОБА_5 міг спричинити збитку магазину на суму 2249, 25 грн.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_8 кваліфікуються як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, особою яка виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_7 28.01.2018 близько 18 год. 20 хв., повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна перебуваючи в торговому залі магазину «Білла», який розташований по вул. Гришка, буд.3 в Києві, де здійснює свою господарську діяльність ПП «БІЛЛА- Україна», скоїв замах на таємне викрадення майна, яке знаходиться на балансі вказаного гіпермаркету та взяв з торгового кошика магазину жувальну гумку «Орбіт» з м`ятним ароматом, в кількості 30 шт., загальною вартістю 234 грн. 90 коп., яку поклав до внутрішньої кишені своєї куртки, після чого не розрахувавшись за вказаний товар пройшов через касову зону і відразу попрямував до виходу з магазину для завершенн всіх дій, які він вважав необхідними для закінчення злочину, однак довести свої злочинні дії до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як при виході ОСОБА_7 був затриманий працівниками охорони. Своїми умисними діями міг спричинити магазину матеріального збитку на суму 234 грн. 90 коп.

Вищевказані дії ОСОБА_5 , кваліфікуються як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена, повторно тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 08.06.2019, приблизно о 12 годині 40 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Технопарус», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Бажана, 30, де здійснює свою господарську діяльність ФОП « ОСОБА_9 », керуючись раптово виниклим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , того ж дня, приблизно о 12 годині 40 хвилин, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, шляхом вільного доступу, взяв з прилавку мобільний телефон "IPhone XS 64 gb", вартістю 24500 грн, який, сховав в кишеню шортів, в які був одягнений та став утримувати при собі.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел та утримуючи при собі мобільний телефон "IPhone XS 64 gb", вийшов з приміщення магазину та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 24 500 грн.

Вищевказані дії ОСОБА_5 , кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_7 , 23.06.2019 р. приблизно о 15 годині 40 хвилин перебуваючи в приміщенні магазину «АШАН», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 17, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вирішив, таємно, повторно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно, викрав з торгівельної полиці товар, що належить ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», а саме: сир голубий «СЕНТ АГЮР» 125 гр., вартістю 100 грн. 76 коп., сир «Мосбахен 45%» 340 гр., вартістю 206 грн. 82 коп., шинку «Хамон Серрано» 250 гр., в кількості 2 шт., вартістю 280 грн. 83 коп., а всього товар на загальну суму 588 грн. 40 коп., які поклав до сумки, яка була при ньому.

Після чого ОСОБА_7 , утримуючи при собі викрадені товари, пройшов повз касу магазину, не розрахувавшись за товар, направився до виходу з магазину, при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак довести злочин до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони разом з викраденим товаром.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_5 кваліфікуються, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_7 , 02.09.2020, приблизно о 20 годині 50 хвилин, перебуваючи в торговому залі магазину «Ашан», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 17, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, що належить ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» вирішив умисно, таємно, з метою особистого збагачення, викрасти з даного магазину товар.

Реалізуючи свій злочинний умисел, продовжуючи знаходитись в приміщенні торгового залу вказаного магазину, шляхом вільного доступу, взяв з полиць належне ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» майно, а саме: кленовий сироп «Pure Sirop Maple», об`ємом 250 мл., вартістю 240 гривень 84 копійок, в кількості 2 одиниці, а всього товару на загальну суму 481 гривню 67 копійок та впевнившись, що за його злочинними діяннями ніхто не спостерігає, сховав його до кишень куртки, в яку був одягнутий.

Після чого, ОСОБА_7 утримуючи при собі схований товар, не маючи наміру оплачувати за вказаний товар, пройшовши касу самообслуговування, на якій розрахувався за інші товари, направився до виходу з приміщення магазину «Ашан», при цьому виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця однак, довести до кінця свій злочинний умисел, не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та зупинений працівниками охорони разом з викраденим товаром. Своїми злочинними діями ОСОБА_7 міг спричинити матеріальної шкоди товариству на загальну суму 481 грн. 67 коп.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_8 кваліфікуються як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Відповідно до ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Так, вимогами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.

Згідно приписів вказаного Закону статтю 51 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до вказаної статті - дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Як вбачається з п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2017 складав 1544 грн., на 1 січня 2018 - складав 1700 грн., на 1 січня 2019 - складав 1936 грн. та на 1 січня 2020 складав 2102 грн 00 коп.

Таким чином, з огляду на зміст положень вищевказаного законодавства, станом на момент вчинення кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 15 ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, що інкримінуються ОСОБА_5 розмір вартості майна, яким він заволодів шляхом крадіжки та замаху на крадіжку, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, має становити:

-на 2017 р. - 1544 грн.;

-на 2018 р. - 1700 грн.,

-на 2019 р. - 1036 грн.,

-на 2020 р. - 2102 грн.

На час інкримінованих подій по епізодах:

-23.02.2017 р. сума викраденого майна складала - 947, 66 грн.;

-28.01.2018 р. сума викраденого майна складала - 234, 90 грн.;

- 23.06.2019 р. сума викраденого майна складала - 588,40 грн.;

-02.09.2020 р. сума викраденого майна складала - 481,67 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 15 ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України (зазначені вище), де сума завданого збитку становить менше суми з якої настає кримінальна відповідальність, то в цій частині кримінальні провадження підлягають закриттю, його вказані діяння на даний час вже не є кримінально караними.

Отже, з урахування того, що обвинувачений ОСОБА_5 , якому судом було роз`яснено підставу для закриття кримінального провадження, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, та те, що це нереабілітуюча підстава, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання захисника та закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 15 ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України за епізодами: 23.02.2017 р. - на суму 947, 66 грн., 28.01.2018 р. - на суму 234,90 грн., 23.06.2019 р. на суму 588,40 грн., 02.09.2020 р. на суму 481,67 грн., на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Вирішуючи питання закриття кримінальних проваджень за епізодами: 03.03.2017 р. у вчиненні кримінального правопорушення р., передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України на суму 2249,25 грн. та 08.06.2019 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України на суму 24 500 грн. на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

При цьому, в постанові від 25 лютого 2021 року в справі № 192/3301/16-к Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Також, при ухваленні вказаного рішення, суд враховує позицію Верховного Суду колегії суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к, в якій вказано, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого відкримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Постановою Верховного суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к зауважено, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.

Наведені обставини Верховного суду дотримані судом, тому суд не пов`язує звільнення від кримінальної відповідальності із фактом визнання обвинуваченими своєї винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, або ж за фактом його відсутності.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України відносяться до нетяжкого злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Крім цього, виконуючи приписи ст. 442 КПК, Об`єднана палата ККС ВС у справі № 328/1109/19 сформувала висновок щодо застосування норми права - положень ст. 49 КК: особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Враховуючи те, що з моменту вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень - 03.03.2017 року та 08.06.2019 року пройшло більше 5 років, в цей час провадження не зупинялося у зв`язку з розшуком обвинуваченого, клопотання захисника підлягає задоволенню, а обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та із закриттям даного кримінального провадження.

Цивільні позови у кримінальних провадженнях не заявлялися.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 284-286, 288, 350, 376 КПК України, на підставі ст. 49 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 - задовольнити.

Кримінальні провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.1 ст. 15 ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 України (по епізодах від 23.02.2017 р., 28.01.2018 р., 23.06.2019 р. та 02.09.2020 року) - закрити на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальні провадження по епізодах 03.03.2017 р. та 08.06.2019 р. - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: