Рішення № 12834252, 07.12.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 грудня 2010 р. Справа 11/160-10

за позовом прокурора Іллінецького району в інтересах держави в особі Іллінецької

районної державної адміністрації, м. Іллінці

третя особа Дашівська селищна рада, смт. Дашів Іллінецького району

до малого приватного підприємства «Машсервіс»,

смт. Дашів Іллінецького району

про стягнення 6 693,55 грн. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

прокурор І. Жовмір;

від позивача О. Димбіцька за довіреністю;

від відповідача не зявився;

третьої особи М. Кубич за довіреністю;

присутній Ю. Лозенко заступник начальника відділу Держкомзему в

Іллінецькому районі Вінницької області

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов'язання мале приватне підприємство «Машсервіс»в особі директора Баранюка Анатолія Миколайовича звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на території Дашівської селищної ради площею 5,84 га і стягнення з відповідача завдану його діями шкоду на користь державного бюджету Іллінецького району в сумі 6693,55 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною перевіркою виявлено факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки на території Дашівської селищної ради за межами населеного пункту площею 5,84 із земель сільськогосподарського призначення, чим державі заподіяно шкоду в розмірі 6693,55 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 11.10.2010р., 04.11.2010р. та 23.11.2010р. щодо надання пояснень щодо обставин викладених в позовній заяві та визначених ухвалами документів не виконав. За клопотанням його представника від 23.11.2010р. та з метою надання сторонами доказів необхідних для вирішення спору в даній справі, розгляд справи відкладено на 07.12.2010р..

В судовому засіданні 07.12.2010р. встановлено, що відповідач не надав доказів визначених судом, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Пояснень причин невиконання вимог суду не надав.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

08 червня 2010 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Дашівської селищної ради за межами населеного пункту, за результатами якої складено акт.

Даною перевіркою встановлено самовільне використання малим приватним підприємством «Машсервіс»в особі директора Баранюка Анатолія Миколайовича земельної ділянки загальною площею 5,84 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Дашівської селищної ради за межами населеного пункту.

Цією ж датою складено акт обстеження земельної ділянки за № 5, яким встановлено, що земельна ділянка використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У звязку з виявленими порушеннями земельного законодавства Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області 08.06.2010р. на Баранюка А.М. складено протокол про адміністративне правопорушення № 212008 та видано припис за № 212019 яким останнього зобовязано в тридцятиденний термін привести у відповідність до вимог чинного законодавства документацію, що посвідчує право користування земельною ділянкою на умовах оренди.

14.06.2010р. відповідачу направлено повідомлення № 02.20/647 про відшкодування шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи, розмір шкоди відповідачем не сплачено. Відповідно до пояснень керівника малого приватного підприємства «Машсервіс», що містяться в матеріалах справи, у 2007 році підприємству було надано погодження на оренду землі. Було оголошено аукціон, але його не було проведено. На даний час земельна ділянка використовується та сплачується плата за неї.

Наведене свідчить, що відповідачем використовується земельна ділянка без правовстановлюючих документів.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із ст.ст. 83, 84 Земельного кодексу України землі, які, належать на праві власності територіальним громад сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. В державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. б ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Положеннями ст. 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо звільнення відповідачем земельної ділянки на території Дашівської селищної ради площею 5,84 га.

Статтею 90 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі; на відшкодування збитків у випадках передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Верховний Суд України в пунктах 12 і 16 постанови Пленуму від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»роз'яснив, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до ст. ст. 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статті 156 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України , якою встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачає презумпцію вини правопорушника.

Відповідно до ч. 6 ст. 225 Господарського кодексу України Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватись методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

В силу ч. 2 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу ( далі - Методика), а наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 - Методичні рекомендації щодо застосування зазначеної Методики ( далі - Методичні рекомендації).

Відповідачем будь-яких заперечень чи зауважень до розрахунку розміру шкоди не надано.

Дослідивши вказаний розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а відтак вимога про стягнення шкоди в сумі 6693,55 грн. підлягає задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати мале приватне підприємство «Машсервіс»(22700, Вінницька область, Іллінецький район, смт. Дашів, вул. Горького, 15, код 24899593) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на території Дашівської селищної ради площею 5,84 га за межами населеного пункту.

3.Стягнути з малого приватного підприємства «Машсервіс»(22700, Вінницька область, Іллінецький район, смт. Дашів, вул. Горького, 15, код 24899593) на користь державного бюджету Іллінецького району (21080600, р/р. 31118102700162 ГУДК у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, код 34701298) 6693 (шість тисяч шістсот девяносто три) грн. 55 коп. шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

4.Стягнути з малого приватного підприємства «Машсервіс»(22700, Вінницька область, Іллінецький район, смт. Дашів, вул. Горького, 15, код 24899593) до Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2010р..

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.

1 - до справи

2 - відповідачу (22700, Вінницька область, Іллінецький район, смт. Дашів, вул. Горького, 15)