Рішення № 12834157, 19.11.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 листопада 2010 р. Справа 12/149-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" (вул. М. Лебедєва, буд. 6, м. Київ, 02094)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (вул. Дзержинського,41, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

про стягнення 97 786,27 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

судді Говор Н.Д.

Лабунська Т.І.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

позивача :

Сербіновська Н.В. - представник, довіреність № б/н від 04.10. 2010 року, паспорт серія НОМЕР_1 виданий 19.08.1999 року.

Юхта І.І. - представник, довіреність № б/н від 27.09.2010 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 09.03.1999 року.

відповідача :

Бабій О.М. - представник, довіреність № 2 від 07.06.2010 року, паспорт серія НОМЕР_3 виданий 23.08.2007 року;

Федотов А.В. - представник, довіреність № б/н від 06.10.2010 року, паспорт серія НОМЕР_4 виданий 08.08.2002 року.

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Апогей" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" про стягнення з останнього заборгованості на суму 86082,96грн., пені на суму 10395,92грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1307,39 грн. в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 0801А1 від 08.01.2008 року.

За вказаним позовом суддею Кожухар М.С. 23.09.2009 року було порушено провадження у справі № 12/149-09.

16.12.2009 року до суду надійшла заява позивача в якій він просить стягнути з відповідача 85584,22 грн. боргу, 17867,55 грн. пені та 2670,06 грн. 3 % річних (а.с.165-167, т.3).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.12.2009 року у справі №12/149-09 (суддя Кожухар М.С.) призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Не погодившись з прийнятою у справі ухвалою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Апогей" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.12.2009 року у справі №12/149-09 скасувати, справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 02.06.2010 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" задоволено, ухвалу господарського суду Вінницької області від 16.12.2009 року у справі № 12/149-09 скасовано, справу № 12/149-09 передано до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті.

Згідно резолюції голови суду справу передано на новий розгляд судді Банасько О.О..

Ухвалою суду від 30.07.2010 року справу № 12/149-09 прийнято до провадження з призначенням її до розгляду на 22.09.2010 року.

08.09.2010 року до господарського суду Вінницької області від представника ТОВ "Апогей" надійшло пояснення № 2 по даній справі та заява про збільшення розміру позовних вимог в якій останній просить суд стягнути з ТОВ "Тріумф" на користь ТОВ "Апогей" 85584,22 грн. основного боргу, 16875,33 грн. пені, 4513,05 грн. 3 % річних, 1069,73 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інфляційно-технічне забезпечення судового процесу.

22.09.2010 року представником ТОВ "Тріумф" через канцелярію суду подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи мотивоване тим, що видаткові накладні ТОВ "Апогей" та видані ТОВ "Тріумф" довіреності підписані не тими особами, які зазначені в довіреностях та накладних, що може вплинути на результат розгляду справи.

22.09.2010 року представником позивача в судовому засіданні подано клопотання з проханням витребувати у відповідача довідку за підписом посадових осіб товариства, а саме, директора та головного бухгалтера ТОВ "Тріумф" в підтвердження того, що товар ним не отримувався та не оприбутковувався. Одночасно в даному клопотанні представник позивача просить суд направити запит до відділу податкової міліції Козятинської ОДПІ, про те чи надавались відповідачем до даного органу документи для оперативного супроводження планової документації перевірки ТОВ "Тріумф".

При цьому представник позивача зазначає, що при перевірці фінансово-господарських операцій між ТОВ "Апогей" та ТОВ "Тріумф" відповідно до листа від 23.10.2008 року № 109 позивач направляв вказані документи на адресу ВПМ Козятинської ОДПІ на запит від 22.10.2008 року № 1304/26-90-08 (доказом чого є копія запиту та копія листа-повідомлення доданих представником позивача до даного клопотання).

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та з метою надання представниками сторін нових доказів необхідних для вирішення даного спору по суті розгляд справи було відкладено до 06.10.2010 року.

В судовому засіданні 06.10.2010 року оголошено перерву до 11.10.2010 року з метою надання можливості учасниками процесу надати додаткові докази необхідні для вирішення спору.

Одночасно в процесі розгляду справи встановлено, що остання відноситься до категорії справ значної складності враховуючи значний обсяг доказової бази поданої сторонами.

Виходячи з наведеного вище суддя звернувся до голови суду з заявою про створення колегії у складі трьох суддів для розгляду справи № 12/149-09.

Ухвалою голови господарського суду Вінницької області від 11.10.2010 року для розгляду справи № 12/149-09 створено колегію у складі головуючого судді Банасько О.О., суддів Лабунської Т.І., Мельника П.А..

Ухвалою суду від 11.10.2010 року розгляд справи призначено до розгляду на 28.10.2010 року.

В судовому засіданні 28.10.2010 року розглянувши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів до 10.11.2010 року.

В звязку із перебуванням судді Мельника П.А. на лікарняному станом на 10.11.2010 року, ухвалою заступника голови суду від 10.11.2010 року до складу попередньої колегії введено нового суддю, а саме Говор Н.Д..

Ухвалою від 10.11.2010 року справу № 12/149-09 було прийнято до провадження новим складом суду.

Ухвалою від 10.11.2010 року в зв'язку з необхідністю витребування судом від ТОВ "ТД Агробестван", ТОВ СП "Нібулон", ТОВ "Овручм'ясо" та ТОВ "АФЕ-Інвест" відповідно до ст. 65 ГПК України податкових та видаткових накладних оформлених та ТОВ "Тріумф" для всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи судове засідання відкладено до 19.11.2010 року.

В судовому засіданні 19.11.2010 року оголошувалась перерва в межах одного дня з метою підготовки останніми відповідних письмових заяв.

19.11.2010 року представником позивача подано заяву в якій останній вказує, що протягом дії господарських відносин між сторонами відповідачу було поставлено товар на загальну суму 553765,99 грн., який було оплачено на суму 468181,77 грн., виходячи з чого сума боргу відповідача складає 85584,22 грн..

Одночасно у вказаній заяві позивач відмовляється від позовних вимог про стягнення пені в сумі 16875,33 грн. та 3 % річних в розмірі 4513,05 грн..

Розглянувши заяви позивача від 15.12.2009 року № 109, від 03.09.2010 року, від 19.11.2010 року суд прийняв їх до розгляду як такі, що не суперечать приписам ст.22 ГПК України.

При цьому заява від 15.12.2009 року розцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та 3 %.

Заява від 03.09.2010 року розцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3 % річних.

Заява від 19.11.2010 року розцінена судом як заява про відмову від позову щодо вимог про стягнення пені та 3 % річних.

Суд розглядаючи клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи прийшов до висновку про його відхилення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Тобто необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що підписи які містяться в ряді видаткових накладних та довіреностях оцінюються судом критично виходячи із встановлених судом обставин та дослідження всіх доказів, які містяться в даній справі і про які буде вказано нижче.

Відхиляючи вказане клопотання суд врахував положення яке міститься в п.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 11.11.1998 року № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" в якому вказано про те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29.03.2007 року між ТОВ "Апогей" (Постачальник) та ТОВ "Тріумф" (Покупець) укладено договір № 2903А1, а 08.01.2008 року № 0801А1 умови яких є практично тотожними, окрім тривалості відстрочення платежів за отриманий товар.

За умовами вказаних Договорів Продавець зобов'язується передати Покупцю товар, а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити його за встановленими цінами (п.1.1).

Згідно п.1.3 Договору кількість, асортимент та ціна Товару вказуються в Додатку до цього Договору. що є його невід'ємною частиною або вказуються у видатково-прибуткових накладних, які оформляються на кожну партію товарів і є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.7.1 Договору від 29.03.2007 року розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку упродовж 7 календарних днів з дати відпуску товару, згідно видатково-прибуткової накладної.

Аналогічним пунктом Договору від 08.01.2008 року передбачено відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати відпуску товару.

Слід зауважити, що при дослідженні фактичних обставин справи судом було взято до уваги пояснення позивача від 15.12.2009 року № 109 в якому останній крім іншого посилався на те, що заборгованість яка є предметом спору виникла на підставі господарських операцій згідно договорів від 29.03.2007 року № 2903А1 та № 0801А1 від 08.01.2008 року (а.с.165-167, т.3). При цьому, порівнявши зміст позовної заяви від 09.09.2009 року із вказаним вище поясненням, суд дійшов висновку про те, що останнє фактично слід розцінювати як заяву про зміну підстав позову (окрім посилання на договір від 08.01.2008 року № 0801А1 позивачем зроблено посилання на договір від 29.03.2007 року № 2903А1).

Як встановлено судом за період з 29.03.2007 року по 24.04.2009 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 553764,74 грн., в тому рахунку в 2007 році на 229478,22 грн. (з врахуванням того, що відбулось корегування суми поставки товару в бік її зменшення на суму 7799,03 грн.), в 2008 році на 311511,70 грн., в 2009 році на 12774,82 грн. (з врахуванням того, що повернуто товарно-матеріальні цінності на суму 2248,08 грн.).

За отримані товарно-матеріальні цінності відповідачем проведено розрахунок на суму 468181,77 грн., в тому рахунку в 2007 році - 165568,15 грн., в 2008 році - 273900,00 грн., в 2009 році - 28713,62 грн..

Факт проведення розрахунків на вказану суму визнається сторонами без будь-яких заперечень.

В підтвердження факту поставки та розрахунків сторонами надано видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки, довідка від 10.12.2009 року № 478 ТОВ "Тріумф" тощо (а.с.20-63, 116-153, т.1, а.с.6-267, т.2, а.с.19-160, 171-178, 189-193, т.3).

Таким чином розмір заборгованості відповідача становить 85584,22 грн. (553764,74-468181,77).

Непроведення відповідачем розрахунків за отриману продукцію спонукали позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення позивачем та відповідачем договору №0801А1 від 08.01.2010 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 530 ЦК України вказує, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, суд з огляду на вказані вище приписи норм матеріального права щодо правової природи правовідносин між сторонами зазначає наступне.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, виходячи з наведеної норми зобов'язання у відповідача на оплату отриманого товару виникало після його прийняття чи оформлення відповідної накладної.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 85584,22 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення пені та 3 % річних суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнення пені та 3 % річних приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу розяснені процесуальні наслідки його дій.

Приймаючи заяву про відмову від позову суд враховує те, що вона підписана представником позивача Сербіновською Н.В. у якої наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності від 04.10.2010 року.

Позивачу в судовому засідання роз'яснено приписи ст.78 ГПК України відносно наслідків припинення провадження у справі в зв'язку з відмовою від позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як вбачається із змісту відзиву на позовну заяву (від 07.12.2009 року № 275) та клопотання від 21.09.2010 року № 130 (а.с.1-2, т.3) заперечення відповідача на позов зводяться до наступного:

- поставка товару позивачем здійснювалась не на підставі договору від 08.01.2008 року № 0801А1 в зв'язку з чим немає можливості встановити строк виконання зобов'язання; позивачем не заявлялась вимога про оплату товару, а тому момент оплати не наступив виходячи з чого відсутні підстави для звернення з позовом до суду;

- відповідач заперечує факт отримання ним товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними від 18.05.2007 року № 129 (12209,30 грн.) довіреність серія ЯНИ № 512210, від 05.06.2007 року № 157 (3987,60 грн.) довіреність серія ЯНИ № 512246, від 12.06.2007 року № 162 (4113,00 грн.) довіреність серія ЯНИ № 540010, від 26.06.2007 року № 178 (979,60 грн.) довіреність серія ЯНШ № 540048, від 03.07.2007 року № 180 (5953,00 грн.) довіреність серія ЯНШ № 540053, № 182 (489,80 грн.) довіреність серія ЯНИ № 540054, від 19.07.2007 року № 204 (6350,10 грн.) довіреність серія ЯНШ № 540109, від 29.10.2007 року № 344 (6274,80 грн.) довіреність серія ЯНШ № 535844, від 31.10.2007 року № 347 (20090,40 грн.) довіреність серія ЯНШ № 535844, від 22.11.2007 року № 380 (5066,13 грн.) довіреність серія ЯНШ № 535889, від 03.04.2008 року № 174 (14745,60 грн.) довіреність серія ЯОФ № 181317, від 06.02.2009 року № 60 (2973,00 грн.) довіреність серія ЯПА № 417176 на загальну суму 83232,33 грн. посилаючись на розбіжність у підписах осіб уповноважених на отримання продукції у видаткових накладних виданих ТОВ "Апогей" та довіреностях виданих ТОВ "Тріумф".

Разом з тим наведені у відзиві та клопотанні відповідача заперечення не є переконливими, оскільки не спростовують правомірності та обґрунтованості заявленого позову виходячи з наступних міркувань.

Зокрема, як вказувалось вище приписи ст.692 ЦК України спростовують твердження відповідача щодо необхідності заявлення вимоги перед зверненням з позовом до суду при поставці товару без встановлення строку виконання зобов'язань.

В свою чергу досліджуючи заперечення відповідача стосовно того, що не отримувався товар за рядом видаткових накладних на загальну суму 83232,33 грн. судом встановлено, що факт поставки ТОВ "Апогей" товару ТОВ "Тріумф" за накладними які вказані вище на суму 83232,33 грн. відображено окрім первинних бухгалтерських документів (видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо) і в податковому обліку ТОВ "Апогей", що підтверджується податковими накладними та реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Слід зауважити, що судом оглядались в судовому засіданні 19.11.2010 року оригінали видаткових накладних, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які надав позивач.

При цьому із наданих документів вбачається, що всі без виключення довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей містять відтиск гербової печатки ТОВ "Тріумф" та підпис керівника і головного бухгалтера підприємства.

При дослідженні оригіналу журналу реєстрації довіреностей наданого відповідачем судом встановлено, що в ньому відсутні записи про видачу наступних довіреностей: серія ЯНИ № 512210, серія ЯНИ № 512246, серія ЯНИ № 540010, довіреність серія ЯНШ № 540048, серія ЯНИ № 540054, серія ЯНШ № 540109, серія ЯНШ № 535844, серія ЯНШ № 535889, серія ЯПА № 417176 тощо.

Виходячи із змісту вказаного журналу за довіреностями серія ЯНШ № 540053 та серія ЯОФ № 181317 відповідачем було отримано товар від ТОВ "Дера" та підприємства "Атлантік-Пак" згідно накладних від 02.07.2007 року № 1332 та від 03.04.2008 року № 537 відповідно.

Окрім того, із наданих ТОВ "Тріумф" реєстрів отриманих податкових накладних вбачається, що в них відсутнє відображення господарських операцій з ТОВ "Апогей" по вказаним вище накладним за якими відповідач заперечує отримання товарно-матеріальних цінностей на суму 83232,33 грн..

Однак надані відповідачем в підтвердження своїх заперечень реєстри отриманих податкових накладних та журнал реєстрації довіреностей оцінюється судом критично та не приймається судом в якості належних доказів виходячи з наступного.

Так, в реєстрах отриманих податкових накладних ТОВ "Тріумф" по датам за які відповідач не визнає факт поставки від позивача відображено проведення господарських операцій сума по яким співпадає із сумою невизнаних видаткових накладних, але із іншими контрагентами, зокрема: ТОВ "ТД Агробестван" (ІПН 332985626535) - № 1294 від 18.05.2007 року на суму 12209,30 грн. в т.р.ПДВ 2034,88 грн.; № 802 від 29.10.2007 року на суму 6274,80 грн. в т.р. ПДВ 1045,80 грн.; ТОВ "Дера" (ІПН 330639806151) - № 195 від 05.06.2007 року на суму 3987,60 грн. в т.р. ПДВ 664,60 грн; № 829 від 12.06.2007 року. на суму 4113,0 грн. в т.р. ПДВ 685,50 грн; № 2096 від 26.06.2007 року на суму 979,60 грн. в т.р. ПДВ 163,27 грн.; ТОВ СП "Нібулон" (ІПН252759426015) - № 923 від 19.07.2007 року на суму 6350,10 грн. в т.р. ПДВ 1058,35 грн; № 20328 від 06.02.2009 року на суму 2973,0 грн в т.р.ПДВ 495,50 грн.; ТОВ "Овручмясо" (ІПН 347992306166) № 927 від 31.10.2007 року на суму 20090,40 грн. в т.р. ПДВ 3348,40 грн.; ТОВ "АФЕ-Інвест" (ІПН338014010140) № 922 від 22.11.2007 року на суму 5066,12 грн. в т.р. ПДВ 844,35 грн.; № 275921 від 03.04.2008 року на суму 14745,60 грн в т.р. ПДВ 2457,60 грн..

Судом на підставі відповідного клопотання позивача було зроблено відповідні запити на вказані вище підприємства стосовно підтвердження факту наявності господарських операцій із відповідачем на суму поставок, які відображені в реєстрах отриманих податкових накладних ТОВ "Тріумф" на які було отримано наступні відповіді:

- ТОВ "Дера" листом від 26.10.2010 року повідомило про те, що за період з 26.06.2007 року по 05.07.2007 року останнє не здійснювало реалізацію товару на ТОВ "Тріумф" на суму 979,60 грн., а також вказано на відсутність податкової накладної від 26.06.2007 року на суму 979,60 грн., довіреності від ТОВ "Тріумф" серія ЯНШ № 540053, видаткової накладної від 02.07.2007 року № 1332;

- ТОВ "Дера" листом від 08.11.2010 року повідомило про відсутність господарських операцій з ТОВ "Тріумф" по накладним № 195 від 05.06.2007 року на суму 3987,60 грн., № 829 від 12.06.2007 року на суму 4113,0 грн., № 2096 від 26.06.2007 року на суму 979,60 грн.;

- ТОВ "Афе-Інвест" листом від 11.11.2010 року № 60 повідомило про відсутність господарських операцій з ТОВ "Тріумф" по накладним № 922 від 22.11.2007 року на суму 5066,12 грн., № 275921 від 03.04.2008 року на суму 14745,60 грн.;

- ТОВ "Овручм'ясо" листом від 16.11.2010 року № 106 повідомило про відсутність господарських операцій з ТОВ "Тріумф" по накладній № 927 від 31.10.2007 року на суму 20090,40 грн.;

- ТОВ СП "Нібулон" листом від 15.11.2010 року № 13392/01-27 повідомило про відсутність господарських операцій з ТОВ "Тріумф" по накладній № 923 від 19.07.2007 року на суму 6350,10 грн..

Окрім того, відносно поставки товару за накладною від 06.02.2009 року № 60 (2973,00 грн.) судом було отримано лист ТОВ "Ваш час" від 27.10.2010 року № 295 в якому вказано про те, що ТОВ "Тріумф" одержало відправлений ТОВ "Апогей", що підтверджується вантажною декларацією № 619879 КХ від 06.02.2009 року та актом отримання вантажу тощо.

Виходячи із встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про безпідставність відображення в податковому обліку ТОВ "Тріумф" господарських операцій із контрагентами, які в своїх листах заперечили наявність таких із відповідачем.

Слід зазначити, що на вимогу суд надати первинні бухгалтерські документи і підтвердження господарських операцій із контрагентами вказаними в реєстрі отриманих податкових накладних відповідач не надав жодного документу.

Стосовно відсутності в журналі реєстрації довіреностей ТОВ "Тріумф" номерів довіреностей на підставі яких позивач відвантажував товар відповідачу суд зауважує наступне.

Відповідно до п.3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 в редакції, що була чинною до 05.05.2008 року бланки довіреностей є документами суворої звітності, що з поміж іншого вимагає:

- обліку їх одержання, зберігання та використання як бланків суворої звітності;

- пронумерування, прошнурування та скріплення печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства журналу реєстрації довіреностей;

- видачі бланків і журналів особі, на яку покладені обов'язки з реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей, за видатковою накладною;

- контролю за своєчасним поданням документів (актів, накладних, ордерів тощо), що свідчать про використання довіреностей, або невикористаних довіреностей;

- списання використаних бланків довіреностей за актом.

05.05.2008 року редакція вказаного пункту Інструкції стала наступною: бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Пунктом 6 названої Інструкції встановлено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Згідно п.10 Інструкції особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Таким чином невідображення ТОВ "Тріумф" в журналі реєстрації довіреностей певних довіреностей суперечить вказаним вище приписам Інструкції щодо наскрізної нумерації довіреностей.

Посилання відповідача на відмінності підписів, які містяться в довіреностях та видаткових накладних як на факт, що підтверджує факт неотримання товару від позивача також оцінюється судом критично виходячи із встановлених обставин (відображення факту поставки як в первинних бухгалтерських документах так і в податковому обліку позивача, наявність оригіналів видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей виданих ТОВ "Тріумф" тощо).

Окрім того відсутність певних номерів довіреностей в журналі реєстрації довіреностей відповідача та розбіжність у підписах у видаткових накладних та довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей не спростовує факт поставки товару при наявності в ТОВ "Апогей" оригіналів таких довіреностей з відтиском гербової печатки ТОВ "Тріумф" та підписом керівника цього підприємства та відповідних видаткових накладних.

Усне посилання відповідача на те, що позивач не мав права відпускати товар за вказаними вище довіреностями оскільки останні були видані з неправильно заповненими реквізитами (графа "Найменування цінностей" не була перекреслена), а також те, що відпускання товару здійснювалось за відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу також не приймається судом, оскільки спростовується встановленими судом обставинами та матеріалами справи. Крім того, в підтвердження посилання про відсутність у довірених осіб вказаних в довіреності документа, який підтверджує особу відповідач не надав жодного доказу.

Слід вказати, що із досліджених судом оригіналів видаткових накладних накладних вбачається. що всі без виключення містять посилання, крім іншого, на довіреність (серія, номер та дата видачі), а також на прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка уповноважена на отримання товару. Вказані дані повністю співпадають із даними відображеними в довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відхиляючи заперечення відповідача судом було враховано те, що ним було вчинено дії які свідчать про визнання ним боргу перед позивачем.

Зокрема в листі від 09.04.2009 року № 106 відповідач визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 90609,94 грн. яку зобов'язується погасити рівними щотижневими платежами по 5000,00 грн. на протязі квітня - серпня 2009 року (а.с.180, т.3).

Також між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009 року в якому зафіксовано суму боргу в розмірі 90609,94 грн..

Також суд зауважує на те, що заперечуючи проти отримання товару за вказаними вище накладними на загальну суму 83232,33 грн. переважна більшість яких оформлена в 2007 році відповідач не ставив вимоги про повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Окрім того судом встановлено, що кожна із видаткових накладних містить посилання на довіреність та рахунок.

Із банківських виписок наданих сторонами вбачається, що при перерахуванні грошових коштів відповідач посилався на рахунки, які відображені у накладних, які не визнаються відповідачем (видаткова накладна від 18.05.2007 року № 129 (12209,30 грн.) рахунок № 1705А2, від 12.06.2007 року № 162 (4113,00 грн.) рахунок №1106А2, від 26.06.2007 року № 178 (979,60 грн.) рахунок № 2506А4, від 19.07.2007 року № 204 (6350,10 грн.) рахунок № 1907А1, від 03.04.2008 року № 174 (14745,60 грн.) рахунок № 0204А2 тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Також суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Крім того судом взято до уваги на п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яких наголошено зокрема на тому, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Таким чином розподіл судових витрат здійснюється виходячи з того, що нова ціна позову складає 106972,60 грн. (85584,22 грн. - борг, 16875,33 грн. - пеня, 4513,05 грн. - 3 %).

19.11.2010 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", вул. Дзержинського, 41, м. Хмільник, Вінницька область, 22000 (ідентифікаційний код - 60043911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей", вул.М. Лебедєва, буд.6, м.Київ, 02094 (ідентифікаційний код - 20021369) - 85 584 грн. 22 коп. основного боргу, 855 грн. 84 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 188 грн. 81 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Прийняти відмову позивача від стягнення пені та 3% річних. Припинити провадження у справі в частині стягнення 16875 грн. 33 коп. - пені та 4513 грн. 05 коп. - 3% річних на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Суддя Банасько О.О.

судді Говор Н.Д.

Лабунська Т.І.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 грудня 2010 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.