Ухвала суду № 128341263, 23.06.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1143/24

Провадження №2-п/291/4/25

У Х В А Л А

іменем України

23 червня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Кащук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 291/1143/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 12 березня 2025 в справі № 291/1143/24.

Заяву обґрунтовує тим, що у зв`язку з відсутністю у неї будь-якої інформації про наявність не тільки вказаного рішення, а й будь-яких судових процесів за її участі, вона звернулася до Ружинського районного суду Житомирської області з клопотанням про видачу рішення від 12 березня 2025 року по справі №291/1143/24 про яке їй стало відомо, після накладення арешту на її рахунок. Копію рішення вона отримала 24 квітня 2025 року.

Ознайомившись із текстом рішення вона дізналася, що заочним рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2025 року по справі № 291/1143/24 було частково задоволено позов ТОВ «Фінансова компанія» Фінстраст Капітал» та стягнуто з нею суму заборгованості за Договором № 6917126 про надання споживчого кредиту від 30 липня 2023 року.

При цьому, про слухання справи № 291/1143/25 та ухвалення заочного рішення їй відомо не було, всупереч вимогам ст.ст.272, 283 Цивільного процесуального кодексу України його копія їй вручена не була, вважає, це грубим порушенням норм цивільно-процесуального законодавства.

Вважає, що заочне рішення ухвалено судом безпідставно та незаконно з порушенням норм матеріального та процесуального права. Оскільки в наслідок відсутності належного повідомлення її про саму наявність справи №291/1143/24 та судові засідання по ній, вона не мала можливості скористатись своїми процесуальними правами, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, заявити зустрічний позов, користуватись правничою допомогою адвоката. Також вважає, що Договір №6917126 про надання споживчого кредиту від 30 липня 2023 року є недійсним і укладення нею вказаного договору було зумовлено наявністю тяжких для неї обставин, що спонукало укласти вищевказаний договір на вкрай невигідних умовах у частині нарахування просто «бандитських» відсотків за користування кредитом.

Ухвалою суду від 15 травня 2025 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились. Від ОСОБА_1 надійшла заява в якій вона просить заяву про перегляд заочного рішення розглядати без її участі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд робить наступні висновки.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 12 березня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, суму заборгованості у розмірі - 71420 грн., з яких: сума кредиту 18000,00 грн.; сума процентів за користування кредитом 32644,40 грн.; нараховані відсотки за 58 календарних днів 20775,60 грн.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що з матеріалів справи їй стадо відомо, що виклик її до суду по справі здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ружинського районного суду Житомирської області та таке оголошення суд вважав належним повідомленням в силу ч.п ст.128 Цивільного процесуального кодексу України.

Однак, на її думку судом не взято до уваги, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який наразі триває. Як повідомляла Державна судова адміністрація, для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу в період воєнного стану доступ до ряду сервісів тимчасово призупинено, а про дату та час судових засідань слід дізнаватись в оперативному порядку за телефонами суду чи іншими засобами зв`язку. Сервіс «Виклики до суду» на офіційних сайтах судових органів працює нестабільно та зі значними перебоями, крім того, для того щоб ознайомитись з таким викликом потрібно хоча б знати про наявність відкритого по справі провадження, але навіть про це їй відомо не було, тому й не було підстав намагатися відслідковувати оголошення про виклик до суду.

Згідно п. 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Одночасно згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно ч.11 цієї ж статті відповідач місцезнаходження якого невідоме, до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до повідомлення Вчорайшенської сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові документи та судові повістки неодноразово направлялись ОСОБА_1 судом за місцем її реєстрації, однак, до суду повернулись конверти з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 89, 114 ). Крім того, ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Судова Влада України (а.с.113).

Судом вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання, а суд мав право ухвалити заочне рішення. В протилежному випадку, тобто якщо погодитись із відповідачем, що в суду не було підстав ухвалювати заочне рішення, то існування інституту заочного рішення взагалі позбавляється сенсу.

За ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, 2) а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна констатувати наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як встановлено судом з матеріалів справи 291/1143/24, відповідач була повідомлена про її розгляд згідно чинного законодавства, а отже не позбавлена можливості реалізувати свої права. Також, суд не бере до уваги покази відповідача про можливу нестабільність роботи Сервісу «Виклики до суду» на офіційних сайтах судових органів, оскільки в заяві про перегляд заочного рішення та доданих матеріалах відсутні докази вказаного.

Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, до заяви про перегляд заочного рішення відповідач на обґрунтування своїх заперечень не долучила жодного додатку, що міг би вплинути на суть справи. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, а сама по собі заява про перегляд заочного рішення, не є доказом, що має істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.

З урахуванням викладених обставин, суд робить висновок, що правові підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, а тому залишає заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст.280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 291/1143/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 287 Цивільного процесуального кодексу України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 24.06.2025 року

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк