Ухвала суду № 128336131, 20.06.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/5330/25

Провадження №1-кс/751/1459/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

Встановив:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без права внесення застави.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №12024270000000972 від 29.08.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 114 1, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 114 1, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191 КК України та за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

13.06.2025 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні злочинів, а саме:

- у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України в особливий період (період дії воєнного стану), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України;

- у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України в особливий період (період дії воєнного стану), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України;

- у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України в особливий період (період дії воєнного стану), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

04.03.2025 слідчим суддею Новозаводського районного суду м. Чернігова стосовно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 28.04.2025.

У подальшому, 25.04.2025 слідчим суддею Новозаводського районного суду м. Чернігова стосовно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 24.06.2025

Підозра ОСОБА_7 у вчиненні злочинів обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Слідчий зазначає, що для закінчення досудового розслідування необхідно: отримати висновки судових комп`ютерно-технічних, економічної та молекулярно-генетичної експертиз; розглянути клопотання про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_9 , яке знаходиться на розгляді у слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова; встановити місцезнаходження та допитати в якості свідків чоловіка на ім`я ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з приводу відомих обставин у кримінальному провадженні, які, серед іншого, мешкають у м. Київ; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, тощо.

Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не могли бути виконанні та завершені раніше з об`єктивних причин, що пов`язано із значною завантаженістю експертної установи, встановлення свідків, інформація щодо яких отримана органом досудового розслідування 12.06.2025 під час додаткового допиту в якості підозрюваного ОСОБА_8 , а також віддаленістю місць проживання таких свідків, що, відповідно, потребує додаткового часу.

Вказані обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .

Результати проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для встановлення істини в кримінальному провадженні, остаточної кваліфікації дій підозрюваних та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх отримання потребує додаткового часу.

Ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі не зменшились та продовжують існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню наявним ризикам.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому. Просили не визначати розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу. Вважають, що у кримінальному провадженні відсутні ризики на які посилається сторона обвинувачення, у той час як підозрюваний не порушував процесуальних обов`язків, не намагався чинити вплив на свідків, переховуватися або продовжувати вчинення кримінальних правопорушень. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, є одруженим, має від шлюбу дитину та не планує переховуватися, надає викривальні показання та лініював укладення угоди зі стороною обвинувачення, що додатково вказує на відсутність намірів перешкоджати досудовому розслідуванню. Просила відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати менш обтяжливий запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №12024270000000972 від 29.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

13.06.2025 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні злочинів, а саме: у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України в особливий період (період дії воєнного стану), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України; у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України в особливий період (період дії воєнного стану), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України; у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України в особливий період (період дії воєнного стану), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

04.03.2025 слідчим суддею Новозаводського районного суду міста Чернігова стосовно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 28.04.2025.

У подальшому, 25.04.2025 слідчим суддею Новозаводського районного суду міста Чернігова стосовно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 24.06.2025

19.06.2025 слідчим суддею Новозаводського районного суду міста Чернігова продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024270000000972 від 29.08.2024 до 5 місяців, тобто до 28.07.2025.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 114-1 КК України, та підозра підтверджується зібраними у справі доказами, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, а саме: наказами на призначення на посади в філію «Чернігівська ДЕД» фіктивних працівників філії; табелями обліку робочого часу фіктивних працівників філії «Чернігівська ДЕД»; списками військовозобов`язаних працюючих філії «Чернігівська ДЕД», які подавались на бронювання до ТЦК та СП; повідомлення про бронювання фіктивних працівників філії «Чернігівська ДЕД»; допитами в якості свідків виконроба ДРП-2 філії «Чернігівська ДЕД» ОСОБА_12 та бухгалтера філії «Чернігівська ДЕД» ОСОБА_13 ; матеріалами трафіків, які підтверджують факти відсутності на території Чернігівської області в робочий час фіктивно працевлаштованих працівників філії «Чернігівська ДЕД»; оглядами інформації, отриманої у операторів мобільного зв`язку (трафіків), табелів обліку робочого часу філії «Чернігівська ДЕД», матеріалів НРСД та відомостей з камер відеоспостереження «Безпечне місто»; оглядами мобільних телефонів підозрюваних; матеріалами НСРД стосовно підозрюваних; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Стороною захисту не надано в судовому засіданні аргументів та доказів, які би ставили під розумний сумнів обґрунтованість підзори на даній стадії досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою не вирішує питання про винуватість або невинуватість особи. Згідно з положеннями статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Відтак наявні в матеріалах клопотання докази є достатніми для висновку, що підозра ОСОБА_7 є обґрунтованою, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає вірогідною причетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, що є достатнім для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність обставин, які свідчать про те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені в ухвалі слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.04.2025, продовжують існувати та виправдовують тримання ОСОБА_7 під вартою, а саме:

- ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи можливе покарання за вчинення тяжких злочинів, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. При цьому, з моменту застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній перебуває в умовах ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», що виключає можливість оцінити реальність зазначеного ризику та добросовісність його поведінки за умови перебування під дією іншого запобіжного заходу.

- ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, може впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою спонукання до відмови від дачі показань чи зміни раніше надані показання, а саме: користуючись контактами з керівництвом АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», його можливості та знайомства, вплив на оточення в силу займаної посади, може особисто або опосередковано впливати на хід досудового розслідування, зокрема, тиснути на свідків у кримінальному провадженні, які є підлеглими працівниками, з метою зміни їх показань на свою користь як форма поза процесуальної протидії розслідування кримінального провадження, що матиме негативні наслідки для кримінального провадження, оскільки може вплинути на повноту чи достовірність показань свідків;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , оскільки фактично протиправна діяльність фігурантів кримінального провадження, яка мала систематичний характер протягом достатньо тривалого часу, а встановлена на даний час кількість епізодів злочинної діяльності, вказують на те, що до вчинення цих кримінальних правопорушень була залучена значна кількість осіб, які на даний час повністю ще не встановлені, а тому існування цього ризику не буде сприяти забезпеченню швидкого, повному та неупередженому розслідуванню з метою досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Також ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Стороною захисту не надано даних про наявність обставин для обрання більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам у даному кримінальному провадженні.

При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, наявність ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Водночас вирішуючи питання про можливість визначення застави у кримінальному провадженні як альтернативи триманню під вартою, слідчий суддя вважає, що така застава підлягає визначенню на даному етапі кримінального провадження, з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно із положеннями статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в своїх висновках щодо застосування положень статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неодноразово наголошував на тому, що тривалість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо особи сама по собі є суттєвим аргументом для врахування при визначенні можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу. Також ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що продовження судами строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не може мати «автоматичного» характеру, і вирішуючи такі питання суди повинні приділяти належної уваги обставинам, які можуть свідчити про саме безальтернативність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і належним чином вмотивовувати свої рішення в цій частині. Шаблонне ж відтворення судами своїх формулювань при продовженні дії запобіжних заходів є порушенням державою своїх зобов`язань за ст. 5 ЄКПЛ.

У пункті 105 рішення у справі «Александровська проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 3 статті 5 Конвенції органи державної влади повинні переконливо продемонструвати обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке. Вимога до посадової особи, яка відправляє правосуддя, надати відповідні та достатні підстави для затримання, окрім наявності обґрунтованої підозри, застосовується вже під час ухвалення першого рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, вирішуючи, чи слід звільнити чи тримати особу під вартою, органи державної влади зобов`язані розглянути альтернативні запобіжні заходи. Обґрунтування, які можуть вважатися «відповідними» та «достатніми», включають небезпеку переховування, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризики змови, повторного вчинення злочину або спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова», заява № 23755/07, пункти 87, 88 та 102. Ці ризики повинні бути належним чином обґрунтовані, і міркування органів державної влади з цих питань не можуть бути абстрактними, загальними або стереотипними (рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії», пункт 222). Таким чином, ризик переховування не може оцінюватися виключно на підставі тяжкості можливого покарання; його слід оцінювати з урахуванням інших факторів, таких як характер обвинуваченого, моральні якості, майновий стан, зв`язки з країною та міжнародні контакти (там само, пункт 223).

У пункті 111 цього ж рішення «Александровська проти України» ЄСПЛ акцентував увагу на тому, що рішення національних судів з питань застосування запобіжних заходів повинні відповідати критеріям вмотивованості: «... ніщо не свідчить про те, що національні суди належним чином розглядали можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. Хоча вони у загальних формулюваннях зазначили, що розглянути таку можливість, вони не вказали, чому жоден із цих запобіжних заходів не міг бути застосований …».

При цьому, суд враховує висновки ЄСПЛ викладені у пункті 63 рішення у справі «Тодоров проти України», згідно яких загальна складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання під вартою протягом тривалого періоду.

Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

За змістом правової позиції ЄСПЛ, що викладена у п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України», після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177КПК України.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 26 червня 1991 р. у справі «Летельє проти Франції» «попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку».

Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Повертаючись до обставин даного кримінального провадження суд зауважує, що в цілому погоджується із аргументами прокурора щодо існуванням ризиків у кримінальному провадженні. Водночас тривалість перебування підозрюваного під вартою без альтернативи визначення застави у кримінальному провадженні, що на даний час складає близько чотирьох місяців, сама по собі є достатньо вагомим аргументом для слідчого судді щодо розгляду питання про можливість визначення застави як альтернативи триманню під вартою.

При цьому слідчий суддя бере до уваги також і те, що станом на даний час підозрюваний надає показання органу досудового розслідування та ініціював укладення угоди, що в цілому не ставилося під сумнів учасниками кримінального провадження у ході розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу. Зазначена обставина, на переконання слідчого судді, впливає на ступень вираженості ризиків та підлягає врахуванню.

Відповідно до частини 2 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Водночас враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема ймовірну кількість епізодів кримінальної діяльності, а також з огляду на факт перебування ОСОБА_7 на керівній посаді та наявність значних організаційних навичок та зв`язків, слідчий суддя доходить висновку про необхідність призначення застави у сумі більшій, аніж визначена процесуальним законом, оскільки менший розмір застави не зможе гарантувати виконання обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись статтями ст.ст. 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196-198, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 18 серпня 2025 року включно, однак не довше строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення негайно звільнити року народження, з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_7 зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 18 серпня 2025 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий cуддя ОСОБА_1