Ухвала суду № 128335947, 23.06.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/5546/16-к

н/п 1-кп/766/309/25

У Х В А Л А

про закриття кримінального провадження

23.06.2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області колегіально у складі суддів:

головуючого судді: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря: ОСОБА_4

прокурорів: ОСОБА_5

ОСОБА_6

обвинувачених: ОСОБА_7

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР19.04.2016під №12016230020001599 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.185,ч.3ст.186ККУкраїни, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою

На розглядіХерсонського міськогосуду Херсонськоїобласті перебуваєкримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 09.07.2020 №01-09/3279/20 у справі №666/5546/16-к (звільнення головуючого судді ОСОБА_10 у відставку) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане кримінальне провадження передано на розгляд головуючого судді ОСОБА_1 09.07.2020.

За розпорядженням керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 10.02.2021 №01-09/405/21 у справі №666/5546/16-к (звільнення члена-колегії судді ОСОБА_11 у відставку) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено члена колегії ОСОБА_3 10.02.2021.

01.03.2022 м. Херсон було окуповано військами рф, внаслідок чого рішенням зборів суддів Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2022 роботу Херсонського міського суду Херсонської області зупинено, проте рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 роботу Херсонського міського суду Херсонської області відновлено з 01.06.2023, а датою початку процесуальної діяльності суду визначено 12.06.2023.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 08.07.2021 №01-09/1534/24 у справі №666/5546/16-к (звільнення члена-колегії судді ОСОБА_12 у відставку) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено члена колегії ОСОБА_2 08.07.2024.

Так під час судового засідання обвинуваченим ОСОБА_8 було заявлено клопотання про часткове закриття кримінального провадження відносно нього по факту крадіжки з дачного будинку №6776 у зв`язку з набуттям чинності 09.08.2024 Законом України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Прокурор вважав за можливе вирішити питання щодо закриття кримінального провадження з підстав визначених обвинуваченим, звернувши увагу на ту обставину, що право власності на дачний будинок АДРЕСА_1 за фізичною особою не зареєстровано, що у свою чергу не потребує перекваліфікації дій ОСОБА_8 на ч. 1 ст. 162 КК України.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. (ч. 3 ст. 479-2 КПК України).

Отже клопотання обвинуваченого підлягає розгляду в стадії судового розгляду.

ІІ. Обставини, встановлені органом досудового розслідування

ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою між собою, 25.04.2016 близько 04:00 години, знаходячись біля подвір`я дачного будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_7 шляхом подолання металевої огорожі потрапили на територію подвір`я вищевказаного будинку, у той час як ОСОБА_8 залишився на вулиці слідкувати затим, щоб ніхто не йшов.

Після чого, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7 шляхом вибиття вхідних дверей проникли до дачного будинку №6776, та будучи достовірно впевненими, що його мешканці відсутні, таємно, повторно викрали майно потерпілого ОСОБА_13 , а саме: пару кросівок чорного кольору з червоними вставками, вартість яких становить 210 гривень; три пачки макаронів «Мірошник» вагою 1 кг кожна, загальною вартістю 35,4 гривень; одну пачку крупи ячної вартістю 7 гривень; одну пляшку олії «Олейна» вартістю 27 гривень; одну пачку муки марки «Мірошник» вартістю 21,5 гривень, однак були помічені потерпілим ОСОБА_13 , який у той час знаходився на другому поверсі вказаного будинку, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , вийшовши за межі домовленості із ОСОБА_8 , реалізуючи раптово виниклий умисел, вирішили відкрито заволодіти майном ОСОБА_13 , застосувавши при цьому насильство. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9 застосували до потерпілого ОСОБА_13 насильство, що не є небезпечним для його життя та здоров`я, а саме розпилили газ дратівливої дії в очі потерпілому, тим самим завдавши йому легкі тілесні ушкодження, при цьому відкрито заволоділи належним йому ножем-мачете вартістю 215 гривень, попередньо вибивши його з рук ОСОБА_13 , після чого вибігли з території домоволодіння, та зустрівши ОСОБА_8 разом із ним покинули місце злочину, заволодівши майном потерпілого ОСОБА_13 , тим самим спричинивши йому матеріальних збитків на загальну суму 515,90 гривень.

Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3ст.185КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.

ІІІ. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали

09.08.2024 набув чинності Закон України 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що суспільно-небезпечне діяння, яке мало місце 25.04.2016 близько 04:00 години, вчинене ОСОБА_8 , підпадає під ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 185 КК України, за ознакою проникнення у житло.

У той же час станом на 01.01.2016 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 378 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 689 гривень. Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_8 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки ч. 3 ст. 185 КК України,розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 1 378 гривень (689?2 = 1 378).

Оскільки згідно обвинувального акту вартість майна, яким ОСОБА_8 заволодів шляхом крадіжки 25.04.2016 становить 515,90 гривень, тобто не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2016 році (1 378 гривень), тому ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то суд вважає, що вказані дії ОСОБА_8 не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Передбачені ч. 1 ст. 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 в справі №591/6379/16-ц).

Крім того, згідно п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Отже, у такому випадку закриття кримінальної справи з підстави, визначеної у пункті 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку із декриміналізацією діяння, суд не повинен доводити розгляд справи до кінця з постановленням виправдувального вироку, а виносить ухвалу про закриття такого кримінального провадження з підставнабрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Узв`язку з вищевикладеним відпала необхідність і доцільність вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_8 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 185 КК України на час вчинення інкримінованих йому діянь складу злочину, передбаченого цією статтею, а також формування правових висновків щодо її застосування.

Крім того, вирішуючи клопотання обвинуваченого, суд враховує наступне.

Протиправні дії, вчинені ОСОБА_8 25.04.2016 хоча і були поєднані з проникнення в житло, зокрема до дачного будинку, проте з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.06.2025 вбачається, що право власності за дачний будинок АДРЕСА_2 за жодною фізичною особою не зареєстровано.

Якщо незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища поєднане зі вчиненням крадіжки, кримінальну відповідальність за яку з огляду на вартість викраденого законом не передбачено, вчинене належить кваліфікувати за ст. 162 КК України (абз. 2 п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 « Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 21.08.2024 справа №127/26638/23, зважаючи на спосіб вчинення крадіжки, а саме скоєння її з проникненням у житло, дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК. Об`єктивна сторона ст. 162 КК полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи. Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи, потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.

Наведене дає можливість дійти висновку про те, що йогопредметомможе бути житло або інше володіння особи, а потерпілимвід цього злочину може бути тільки фізична особа громадянин України, особа без громадянства або іноземець. Порушення встановленого законом порядку проникнення до приміщення, право власності на яке за фізичною особою не зареєстровано, не утворює склад злочину, передбаченого ст.162 КК України.

Таким чином судом не вбачається перешкод для закриття кримінального провадження за епізодом, який мав місце 25.04.2016 близько 04:00 години, як і відсутні підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_8 в цій частині.

З огляду на наведене вище клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження в частині вищезазначеного епізоду на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 №345/3522/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 справа №0306/7567/12; постанова Верховного Суду від 22.08.2024 справа №567/507/23).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 284, 372-376, 479-2 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до ЄРДР 19.04.2016 під №12016230020001599 в частині обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненнікримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом, який мав місце 25.04.2016 близько 04:00 години закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з набуттям 09.08.2024 чинності Законом України від 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Ухвала може бути оскаржена протягом 7(семи)днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_14

Судді: ОСОБА_15

ОСОБА_16