Постанова № 128330688, 23.06.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2591/25

Провадження № 3/191/932/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , інформація про офіційне місце працевлаштування відсутня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

за ч.5 ст. 126, ч.1 ст.122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2025 року із Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколами про адміністративне правопорушення:

- серії ЕПР1 №336280 від 20.05.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, в якому зазначено, що 20.05.2025 року о 13:50 годині в м. Синельникове, вул. Молодіжна, 20, керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами. При цьому правопорушення вчинене повторно протягом року;

- серії ЕПР1 №336282 від 20.05.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, в якому зазначено, що 20.05.2025 року о 13:50 годині в м. Синельникове, вул. Молодіжна, 20, керуючи транспортним засобом, не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та поданням спеціального звукового сигналу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП та свою провину визнав. Щодо правопорушення за ч.1 ст.122-1 КУпАП свою провину не визнав та пояснив, що він виконав вимогу поліцейських щодо зупинки транспортного засобу і на нього накладено стягнення за керування мопедом без мотошолома.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4775331 від 20.05.2025 року за ч.5 ст.121 КУпАП.

Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу, який здійснює рух.

Крім того, 17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), тому вона є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.2.4 ПДРУкраїни, згідно якого на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Згідно ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ізстаттею 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимогзаконупри застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленимизакономспособами.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №336282 від 20.05.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, встановлено, що 20.05.2025 року о 13:50 годині в м. Синельникове, вул. Молодіжна, 20, керуючи транспортним засобом, не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та поданням спеціального звукового сигналу.

Частиною 1статті 122-2КУпАП передбаченовідповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіямивійськових транспортнихзасобів -вимог посадовоїособи військовоїінспекції безпекидорожнього рухуВійськової службиправопорядку уЗбройних СилахУкраїни про зупинку транспортного засобу.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Як вбачається із матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №336282 від 20.05.2025 року не долучено жодного належного доказу, зокрема, відеозапису, який би зафіксував факт невиконання ОСОБА_1 законної вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, поданої за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та поданням спеціального звукового сигналу. Свідки у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.

Враховуючи вищезазначену практику Європейського суду з прав людини та презумпцію невинуватості, передбаченустаттею 62 Конституції України, матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів про невиконання ОСОБА_1 20.05.2025 року о 13:50 годині вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу подану увімкненням проблискового маячка синього та червоного кольору із поданням звукового сигналу про зупинку, що виключає подію адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122-2 КУпАП.

Таким чином, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122-2 КУпАП через відсутність в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності події та складу правопорушення.

У той же час вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується: копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4775331 від 20.05.2025 року та серії ЕНА №3765644 від 31.12.2024 року, та іншими матеріалами справи.

Таким чином, було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст.33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Крім того, судом враховується, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, керуючи транспортним засобом Suzuki JOG без реєстраційного номеру, який згідно Талону №369 від 27.08.2009 року, перебуває у власності ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Судом роз`яснюється, що згідно з ч.1. ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується,зокрема, подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 122-2, ч.5 ст.126, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.122-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Визнати ОСОБА_1 винним увчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.126КУпАП,та накластина ньогоадміністративне стягненняу виглядіштрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн., на користь держави в особі Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Оплата сумиштрафу занаступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл/Дн-ка обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37988155, р/р UA758999980313020149000004001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Оплата сумисудового зборуза наступнимиреквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, р/р UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу в сумі 81600,00 грн. з ОСОБА_1 на користь держави в особі Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя О.І. Окладнікова