Ухвала суду № 128330473, 20.06.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7751/25

Провадження № 1-кс/201/2913/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Дніпро

Соборний районнийсуд містаДніпра ускладі слідчогосудді ОСОБА_1 за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025042130000865, внесеному 19.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

У судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_6 ,

слідчий ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

підозрюваний ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчийслідчого відділеннявідділу поліції№ 2Дніпровського районногоуправління поліції№ 1Головного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_3 звернувся зклопотанням,погодженим зпрокурором групипрокурорів відповіднодо постановипро визначеннягрупи прокурорів,які здійснюватимутьповноваження прокуроріву кримінальномупровадженні,а такожстаршого такоїгрупи від19.06.2025 укримінальному провадженні Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025042130000865, внесеному 19.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтуванняклопотання слідчийвказав нате,що в проваджені СВ ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування №12025042130000865, внесеному 19.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Солдат ОСОБА_5 , підозрюється в тому, що будучи військовослужбовцем військової служби, за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами), 19.06.2025 приблизно об 01:00 год., ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , побачив відкрите на провітрювання вікно до квартири АДРЕСА_3 , яка розташована на першому поверсі вказаного будинку, власником якої являється ОСОБА_8 , після чого у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, а предметом свого злочинного посягання обрав майно, яке знаходилося у вищевказаній квартирі, належало потерпілому ОСОБА_9 , який мешкав у даній квартирі.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, 19.06.2025 приблизно об 01:00 год., ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, повторно, в умовах воєнного стану, при цьому усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, скориставшись решіткою на вікнах цокольного поверху вказаного багатоквартирного будинку, дістався самостійно першого поверху, де за допомогою власної фізичної сили, відчинив пластикове вікно до квартири АДРЕСА_4 , на першому поверсі, яке знаходилося на провітрюванні, та незаконно проник у середину вищевказаної квартири.

У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні кімнати вище вказаної квартири, при цьому будучи переконаним, що його дії є таємними для оточуючих, побачив наступні речі та предмети, а саме: навушники AirPods 3, білого кольору, вартістю 6000 грн., Power Bank Model: WY125, білого кольору, вартістю 500 грн., куртку Nike, синього кольору, вартістю 1000 грн., гаманець зі шкіри чорного кольору, майнової цінності для потерпілого не представляє, з грошовими коштами в сумі 45 грн., кросівки спортивні Adizero, вартістю 1500 грн., спортивний рюкзак Nike, синього кольору, вартістю 2500 грн., які взяв до рук, тим самим таємно заволодів вказаним належним потерпілому ОСОБА_9 вище вказаним майном, після чого в приміщенні кухні взяв блендер Magic Bullet Model MB1001B, сіро-чорного кольору, вартістю 1500 грн., та залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_9 , на загальну суму 13045 грн., тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

У вчинені зазначеного кримінального правопорушення 20 червня 2025 року старшим слідчим СВ ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 до скоєння інкримінованому йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту ОСОБА_9 від 19.06.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.06.2025;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.06.2025;

- постановою про визнання речовими доказами;

- документами з ВЧ НОМЕР_1 ;

- іншими зібраними доказами по кримінальному провадженню в їх сукупності.

При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суду необхідно враховувати вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, потреба в якому обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, санкція статті, якої передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. У зв`язку тим, що останній вчинив тяжкий злочин є підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи строк покарання, яке може йому загрожувати у разі визнання його винуватим вироком суду, набравшим законної сили, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду. Також встановлено, що згідно наказу №3363 від 06.12.2024 командира ВЧ НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 номер обслуги 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону, самовільно залишив район населеного пункту АДРЕСА_5 , під час планових навчань підрозділу стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , 01.11.2024 та відсутній на військовій службі без поважних причин по теперішній час, а в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого статтею 81-1 та частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. вважається самовільно залишившим військову частину, що вказує на факт того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів слідства, прокуратуру та суду.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим зазначено, що підозрюваний може переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

Вирішуючи питання про можливість обрання іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, слід взяти до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який у разі доведеності його вини йому може загрожувати покарання від 5 до 8 років позбавленням волі і цей злочин має дуже високий ступінь суспільної небезпеки.

-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні(п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), про це може свідчити те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи, що вручене йому письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, базується на доказах, якими насамперед є показання свідків у даному кримінальному провадженні, з якими він знайомий т обізнаний про їх місце проживання, роботи, звичкі, міста відвідування, оскільки проживав разом з ними певний час, що свідчить про наявність ризику можливості впливу на них шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами тиску, з метою схилити до зміни показань, «помилки» впізнання, викривлення фактів та обставин тощо. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід також враховувати, що на теперішній час не всі можливі свідки за даним кримінальним провадженням допитані органом досудового розслідування, деякі обставини потребують уточнення шляхом проведення додаткових допитів, тому ризик впливу на свідків, а також потерпілого, існує і буде існувати до моменту безпосереднього отримання їх показань судом та їх дослідженні;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується наявністю інформації стосовно вчинення ОСОБА_5 аналогічних злочинів на території міста Дніпро та інших міст Дніпропетровської області. Зокрема 04.08.2021 Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік та 04.10.2023 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі.

Аналізуючи зазначене, цілком можна стверджувати, що «перешкодою» вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень є його ізоляція від суспільства, шляхом засудження до реальної мірі покарання.

Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання.

Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто сторона обвинувачення, відповідно до вказаних положень, вважає за можливе призначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід розглядати як крайню необхідність, оскільки всі інші, більш м`які запобіжні заходи, не будуть сприяти належній процесуальній поведінці підозрюваного та не зможуть запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти задоволення поданого клопотання.

Захисник у судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до таких висновків.

У судовомузасіданні встановлено,що слідчим відділенням відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025042130000865, внесеному 19.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

19.06.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

20.06.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно доч.2ст.177КПКУкраїниоднією зпідставдля застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

У судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується: протоколомприйняття заявипро вчиненекримінальне правопорушення ОСОБА_9 від 19.06.2025; протоколом допиту ОСОБА_9 від 19.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.06.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.06.2025; постановою про визнання речовими доказами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Сукупність вказаних вище доказів дозволяє прийти до висновку, що підозра не є очевидно необґрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру. При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Згідно ч.1ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч2ст.177КПК Українидругою підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зіст.178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Згідност.183 ч.1КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Суд вважає встановленим наявність ризику переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, мають враховуватись вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

При цьому, суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваного від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вручене йому письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення базується на доказах, якими насамперед є показання потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні, може впливати на них шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами тиску, з метою схиляння до зміни показань, викривлення фактів та обставин тощо. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід також враховувати, що на теперішній час не всі можливі свідки у даному кримінальному провадженні допитані органом досудового розслідування, а деякі обставини потребують уточнення шляхом проведення додаткових допитів.

У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Отже слідчим суддею встановлено ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 частини 1статті 177 КПК України.

Вирішуючи питанняпро видзапобіжного заходусуд враховуєдані проособу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше судимий, не має міцних соціальних зв`язків, види ризиків, які встановлено, тяжкість злочину в якому він підозрюється та обставини цього злочину, суд вважає, що жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбаченийст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного, оскільки на початковій стадії слідства, коли вважливий максимально швидкий збір доказів, в тому числі за участі підозрюваного, уникнення слідства підозрюваним може призвести до втрати доказової бази, а інтереси суспільної небезпеки на даному етапі превалюють над правом особи на свободу.

Враховуючи наведені вище обставини, приходжу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного/обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного/обвинуваченого до слідчого або до суду суд достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, дані, що характеризують його способу і наявність вищезазначених ризиків, суд вважає, що застава у зазначених у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмірах здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати, підозрюваний вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та особу підозрюваного, а також обґрунтованість підозри і встановлені ризики, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку підозрюваний чи інша особа має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого підозрюваний може бути звільнений з-під варти, при цьому, суд вважає за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду клопотання ОСОБА_5 є військовослужбовцем.

З урахуванням положень ст.4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

У відповідності дост. 219 КПК Українидосудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 3ст. 115 КПК Українипри обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК Українистрок дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025042130000865, внесеному 19.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 серпня 2025 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення вказаної застави та звільнення підозрюваного з-під варти покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: за першим викликом з`являтися до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Повний текст ухвали складений і оголошений о 09:25 годині 23.06.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1