Рішення № 128324851, 23.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2128/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» 22.01.2025 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000030 від 17.01.2025;

судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ «Данн.» (надалі за текстом іменується «Позивач»/ТОВ «Данн.») з продавцем Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) було погоджено поставку товару на територію України згідно договору поставки № AUG 00D/5 від 01.04.2024 (надалі за текстом іменується «Договір») та специфікації № 42691 від 07.01.2025 до Договору (надалі «товар»). 17.01.2025 з метою митного оформлення, Позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ (далі - МД) 25UA500580000336U9, в якій було визначено для митного оформлення Товар № 1 загальною вартістю 90 478, 08 дол. Вважає, що при митному оформленні було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Відповідач з заявленими позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500580000336U9 від 17.01.2025 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025, а саме: Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару. Зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.».

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи №420/2128/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідив докази у справі

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Данн.» (надалі за текстом іменується «Позивач»/ТОВ «Данн.») з продавцем Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) було погоджено поставку товару на територію України згідно договору поставки № AUG 00D/12 від 25.09.2024 (надалі за текстом іменується «Договір») та специфікації № 42714-42715-42716-42719 від 13.01.2025 до Договору (надалі «товар»).

Відповідно до специфікації № 42714-42715-42716-42719 від 13.01.2025 (ділі- Специфікація) поставці підлягали бетонозмішувач 140 л у кількості 342 одиниці вартістю 69,60 доларів США за одиницю; бетонозмішувач 180 л у кількості 279 одиниці вартістю 79,20 доларів США за одиницю, бетонозмішувач 160 л у кількості 84 одиниці вартістю 73,44 доларів США за одиницю, бетонозмішувач 180 л у кількості 204 одиниці вартістю 79,20 доларів США за одиницю, бетонозмішувач 160 л у кількості 303 одиниці вартістю 73,44 доларів США за одиницю на загальну суму 90 478,08 доларів США.

Відповідно до п. 2 Специфікації ціни розраховані на умовах DPU Chernigiv (відповідно до Incoterms 2020). Ціна товару обумовлена в цій Специфікації є остаточна та зміні після підписання Специфікації не підлягає.

Згідно п. 3 Специфікації умови поставки: DPU Chernigiv (відповідно до Incoterms 2020). Toвaр вважається поставленим в момент завершення митного оформлення. Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту коли товар буде вивантажений із прибувшого транспортого засобу в погодженому місці призначення та переданий у розпорядження Покупця. Продавцем товару є компанія Alltag und Gerдtetechnik AG.

Пунктом 4 Специфікації визначено, що оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 (сорока п`яти) днів після отримання товару. Якщо Покупець прострочив оплату товару. Продавець має право вимагати від нього повернення товару.

17.01.2025 з метою митного оформлення, позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ (далі - МД) 25UA500580000336U9, в якій було визначено для митного оформлення Товар № 1 загальною вартістю 90 478, 08 дол. США (графа 22).

В графах 31 МД 24UA500580000297U8 позивач визначив товари для митного оформлення, зокрема, Товар №1 (графа 32 декларації):

Товар № 1: Бетономішалки. Бетонозмішувач 140 л 650 Вт, новий 342 шт. Бетонозмішувач 180 л 950 Вт, новий 279 шт. Бетонозмішувач 160 л 950 Вт, новий 84 шт. Бетонозмішувач 180 л 950 Вт, новий 204 шт. Бетонозмішувач 160 л 950Вт, новий 303 шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва : CN. Виробник: ZHISHAN MACHINERY (HUAIAN) CO., LTD.

Позивач вищезазначений Товар № 1 визначив за митною вартістю по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):

0271 пакувальний лист (Packing List) № 56/01/2025 від 13.01.2025;

0380 рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 56/01/2025 від 13.01.2025;

0705 коносамент (Bill of Lading) №BW24110178B від 11.11.2024;

0730 автотранспортна накладна (CMR) № 42719 від 17.01.2025;

0730 автотранспортна накладна (CMR) № 42714 від 17.01.2025;

0730 автотранспортна накладна (CMR) № 42716 від 17.01.2025;

0730 автотранспортна накладна (CMR) № 42715 від 17.01.2025;

0861 Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) інвойс № 56/01/2025 від 13.01.2025;

4100 договір поставки № AUG 00D/12 від 25.09.2024;

4103 специфікація № 42714-42715-42716-42719 від 13.01.2025 до договору поставки № AUG 00D/12 від 25.09.2024;

4103 Додаткова угода № 1 до Договору поставки № AUG 00D/12 від 25.09.2024;

4103 Додаткова угода № 2 до Договору поставки № AUG 00D/12 від 25.09.2024;

m4207 - Договір про надання послуг митного брокера № ТЕ 08122023/1 від 08.12.2023 (m означає, що документ надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу).

На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем листом № 42714-42715-42716-42719/1 від 17.01.2025 були надані прайс б/н від 10.01.2025, експертне дослідження № 23/25 від 17.01.2025, експортна декларація №712320241111712851 від 11.11.2024 і комерційні пропозиції. У вказаному листі заявлено прохання прийняти визначену у митній декларації вартість товару.

Відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000030 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012р. №4495-VI винесено рішення про коригування митної вартості від 17.01.2025 №UA500580/2025/000013/1. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку, визначеному главою 4 МКУ. Декларанту роз`яснені права, викладені: у п. 3 ст. 52, ст. 55 МКУ - щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантії відповідно до розділу Х МКУ; у главі 4 МКУ - щодо оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня або у суді.

Також, відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025. Вказане рішення зокрема обґрунтовано тим, що У поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, які можуть вплинути на правильність визначення митної вартості та перевірку складових митної вартості, зокрема: Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару. Таким чином виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Згідно ч.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно ч.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати органу митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

17.01.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 10.01.2025 б/н, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару, умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Україна в наданій копії митної декларації країни відправлення від 11.11.2024 № 712320241111712851; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 17.01.2025 № 23/24, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.

За результатами проведеної шляхом обміну електронними повідомленнями консультації між митним органом і декларантом, згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з заявленими торгівельними марками, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

На підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 1.60дол.США/кг до 3.32дол.США/кг (МД 24UA100160540695U0 від 24.12.2024 партія товару 14 398.8 кг - 3.32дол.США/кг) - з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії.

Також в рішенні повідомлено, що декларант має права, викладені у ч.3 ст.52 МКУ, та права щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються у разі: згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також, декларант має право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками прийняття оскаржуваного рішення позивачем 17.01.2025 подано нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580000348U1 за скорегованою вартістю товару.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025, зазначено, що його прийнято у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Згідно п.1.4, п.3.1 та 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.

Відповідно до п. 1.4 договору поставки № AUG 00D/12 від 25.09.2024 детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна визначаються Сторонами Специфікаціях.

Згідно п. 3.1. Договору Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Таким чином, в укладеному Сторонами договорі поставки № AUG 00D/12 від 25.09.2024 не передбачено необхідність зазначення інформації щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів відповідних товарів.

Суд зауважує, що відсутність у комерційному інвойсі і специфікації до договору інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів не позбавляє можливості митний орган ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.

Як свідчать матеріали справи, в поданій до митного оформлення специфікації № 42714-42715-42716-42719 від 13.01.2025 зазначено, що поставці підлягали бетонозмішувач 140 л у кількості 342 одиниці вартістю 69,60 доларів США за одиницю; бетонозмішувач 180 л у кількості 279 одиниці вартістю 79,20 доларів США за одиницю; бетонозмішувач 160 л у кількості 84 одиниці вартістю 73,44 доларів США за одиницю; бетонозмішувач 180 л у кількості 204 одиниці вартістю 79,20 доларів США за одиницю; бетонозмішувач 160 л у кількості 303 одиниці вартістю 73,44 доларів США за одиницю, загалом 1212 одиниць товару на загальну суму 90 478,08 доларів США.

У той же час, у поданій до митного оформлення МД 24UA500580000297U8 в графі 32 вказано: Товар № 1: Бетономішалки. Бетонозмішувач 140 л 650 Вт, новий 342 шт. Бетонозмішувач 180 л 950 Вт, новий 279 шт. Бетонозмішувач 160 л 950 Вт, новий 84 шт. Бетонозмішувач 180 л 950 Вт, новий 204 шт. Бетонозмішувач 160 л 950Вт, новий 303 шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHISHAN MACHINERY (HUAIAN) CO., LTD.

Відповідно характеристики товарів в МД 24UA500580000297U8 відповідають характеристикам партії товару, які зазначені у пакувальному листі № 56/01/2025 від 13.01.2025. Отже опис товару (в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника) задекларованого товару зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації.

Щодо твердження про відсутність у пакувальному листі посилання на інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви його відповідності поданим комерційним документам, суд зазначає наступне, законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми), а крім того, у наданому до митного органу пакувальному листі міститься посилання на номер договору, а саме - № AUG-00D/12 від 25.09.2024р. який було укладено між сторонами.

Крім того, прайс-лист та комерційні пропозиції продавця не є обов`язковими документами, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджує вартість імпортованого товару, тобто не є обов`язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі № 825/15796/16.

В постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17 Верховний Суд зазначив, що жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

Також, суд вважає неспроможними посилання відповідача, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що у наданому висновку експерта зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар без зазначення торговельної марки і у декількох випадках без зазначення виробника, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України висновок експерта також не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В той же час, зі змісту оскаржуваного рішення №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025, не вбачається як вищевказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом ТОВ «ДАНН.» задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, у наданій митній декларації країни відправлення зазначені номери контейнерів FDCU0124758, HLXU8182433, CAIU4983516 та HAMU1262252 з загальною кількістю бетонозмішувачів у кількості 1212 одиниць на загальну суму 78707,28 доларів США на умовах CPT Україна та вказані відомості щодо номерів контейнерів та кількості бетонозмішувачів містяться у всіх інших наданих до митного оформлення документах.

При цьому, вартість задекларованого товару у 90 478,08 доларів США на умовах DPU Chernigiv є вищою за митну вартість в країні відправлення в 78707,28 доларів США на умовах CPT Україна.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В рішенні №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025 вказано, що митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 1.60дол.США/кг до 3.32 дол. США/кг (МД 24UA100160540695U0 від 24.12.2024 партія товару 14 398.8 кг - 3.32 дол. США/кг), - з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії.

В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

В постанові від 30.04.2020 року по справі № 820/231/16 Верховний Суд вказав, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025 підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025 слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500580/2025/000030 від 17.01.2025, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 12266 грн 96 коп.

Керуючись статтями 2, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000013/1 від 17.01.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000030 від 17.01.2025.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 12266 грн 96 коп.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.», місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40929000.

Відповідач Одеська митниця, місцезнаходження: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44005631.

Суддя Роман КАРАВАН