Рішення № 128324648, 23.06.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2025 р. справа № 400/7887/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання протиправним рішення від 27.03.2024 року № 948160115651 та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправним рішення відповідача від 27.03.2024 року № 948160115651 в частині застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2014, 2015, 2016 роки;

2) зобов`язати відповідача здiйснити з 15.02.2024 року перерахунок призначеної позивачці пенсiї за віком iз застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески, обчисленої як середнiй показник за 2020, 2021, 2022 роки, та здiйснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням ранiше виплачених сум.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 2013 року їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788). Набувши право на пенсію за віком, з 23.03.2023 року позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058). При цьому, відповідачем розраховано розмір пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. На думку позивачки, при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років в порядку Закону № 1788 із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. На день звернення із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону № 1058, пенсія позивачці вже була призначена відповідно до Закону № 1788, оскільки пенсія вже призначалась, то в цьому випадку можливий лише перехід з одного виду пенсії на інший. Відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки, так як Закон № 1058 зобов`язує, а не надає право застосувати при переведенні з одного виду пенсії на інший показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Таким чином, вимога позивача про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2020, 2021, 2022 роки з 15.02.2024 року є необґрунтованою. Відповідач правомірно з урахуванням норм чинного законодавства перевів позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивачці з 2013 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788.

23.03.2023 року позивачка звернулась із заявою про призначення/перерахунок пенсії на підставі Закону № 1058.

Як вказує відповідач, з 23.03.2023 року позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, розмір якої розраховано із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 27.03.2024 року № 948160115651 в частині застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2014, 2015, 2016 роки, позивачка звернулась до суду.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

За визначенням ст. 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

На підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.

Як вбачається з позову, з 2013 року позивачці призначено пенсію за нормами Закону № 1788, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.

При цьому, суд зазначає, що на момент звернення до відповідача позивачка набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону № 1058, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону № 1058, оскільки за таким призначенням вона звернулась вперше 23.03.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

З огляду на зазначене, а також враховуючи приписи ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачці пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 згідно її заяви, мав застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, а не здійснюватися перерахунок пенсії через перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки.

Відтак, дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, є протиправними.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17.

Позивачка просить суд зобов`язати відповідача здiйснити з 15.02.2024 року перерахунок призначеної пенсії, разом з тим, як встановлено судом, відповідачем переведено позивачку з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 саме з 23.03.2023 року.

Відтак, суд для захисту прав позивачки, керуючись п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести позивачці перерахунок пенсії за віком у вiдповiдностi до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсiйне страхування", починаючи з 23.03.2023 року, iз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, та здiйснити виплату пенсії з урахуванням ранiше виплачених сум.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Позов задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачка сплатила судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивачки в сумі 1 211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також позивачка просить суд присудити їй витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.

На підтвердження таких витрат позивачкою подано ордер про надання правничої допомоги від 15.08.2024 року серії ВЕ № 1127672, договір № 46/24а про надання правової допомоги від 09.08.2024 року, акт про прийняття-передачі наданих послуг від 15.08.2024 року, розрахунок судових витрат за надання правової допомоги Поточняк Л.П. у справі про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії від 15.08.2024 року, розрахункову квитанцію серії ВЗАЧ № 171655 від 15.08.2024 року на суму 3 500 грн.

Як передбачено ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути пропорційним до предмету спору та співмірним до тих витрат, які реально поніс позивач, в зв`язку з прийняттям відповідачем протиправного рішення.

У п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зауважує, що предмет спору у цій справі не є складним, дана адміністративна справа розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, а тому наявні підстави для часткового задоволення вимог позивачки щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) щодо застосування показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, при переведенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії за віком у вiдповiдностi до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсiйне страхування", починаючи з 23.03.2023 року, iз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, та здiйснити виплату пенсії з урахуванням ранiше виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. (одна тисяча гривень).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз