Рішення № 128324190, 23.06.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/4182/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі- позивач) до Київського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі -відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Київський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі 7354,00 грн;

- встановити строк виконання судового рішення та зобов`язати Київський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має статус учасника бойових дій з 2015 року.

29.04.2021 позивачу Київським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат через фінансовий відділ за місцем одержання грошового утримання була виплачена разова грошова допомога, яка щорічно до 5 травня виплачується учасникам бойових дій. Розмір вказаної грошової допомоги склав 1491,00 грн.

Позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13. 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач вважає, що розмір грошової допомоги визначено з порушенням норм чинного законодавства, чим порушені його права як учасника бойових дій.

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено 29.04.2021 у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вважає, що його право на отримання такої допомоги у належному розмірі порушене, а розмір недоплаченої разової грошової допомоги за 2021 рік становить 7354,00 грн.

З урахуванням вказаного позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

На виконання положеньЗакону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей72-77,90 КАС України, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 19.03.2015.

Позивач 29.04.2021 отримав від Головного управління Національної гвардії України щорічну разову допомогу до 05 травня як учасник бойових дій у розмірі 1491,00 грн, яка проводилась на рахунок відкритий в АТ Комерційний банк «Приватбанк», що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 03.11.2021 № H1G2JI93HCIRQI05.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Листом від 01.11.2021 № 051-044-П-2718-14 відповідач повідомив позивача, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня здійснювалась позивачу за місцем служби, а саме Головним управлінням Національної гвардії України. Разова грошова допомога до 5 травня у 2020-2021 роках надана позивачу в розмірах відповідно до прийнятих постанов Кабінету Міністрів України, списків, які надійшли до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та виділених бюджетних коштів на відповідний рік. Підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до виплаченого позивачу розміру грошової допомоги немає.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Правовий статус учасників бойових дій, визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(даліЗакон № 3551-XII), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до частини четвертоїстатті 12 Закону № 3551-XII(у редакціїЗакону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону № 3551-XIIпередбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня у розмірах, передбаченихстаттями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерамза місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами,за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року,Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Українидоповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону № 3551-XIIзастосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідаєКонституції України, окреме положення пункту 26Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону № 3551-XIIзастосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У частині другійстатті 152 Конституції Українивизначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року положення пункту 26 Розділу VI Бюджетного кодексу України у частині діїстатті 12 Закону № 3551-XII, та положеннястатті 12 Закону № 3551-XIIу редакції пункту 20Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядкустатті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 рокуустановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року становить 1769,00 грн.

Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн (1769,00 грн х 5).

Відтак, виплата позивачеві в 2021 році разової грошової допомоги в розмірі 1491,00 грн не відповідає статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі. Недоплачена сума становить 7354,00 грн.

При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, на які посилається відповідач в листі, не можуть змінювати положень Закону № 3551-ХІІ.

При розгляді цієї адміністративної справи суд також враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати щорічної разової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню, лише зі словесним коригуванням обраного позивачем способу судового захисту.

Щодо вимоги подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Частиною першоюстатті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Суд зазначає, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставістатті 5 пункту 13 Закону України «Про судовий збір», то питання розподілу цих судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 291 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Київського міского центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ідентифікаційний код 22886300, місцезнаходження: 03165, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 7) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова