Рішення № 128323320, 11.06.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р. справа № 640/25924/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання - Лудчак А.В.,

представника позивача - Мельника М.М.,

представника відповідача - Мовчана Д.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" (далі також - позивач, ТОВ "Ріглі Україна") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.09.2019 №003692410.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.09.2019 №003692410, є протиправним, оскільки податковим законодавством не передбачено право відповідача на повторне нарахування штрафу за одне і теж порушення.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позов, в якому проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що як свідчать матеріали справи, на підставі даних інтегрованої картки платника встановлено, що в порушення вимог ПК України ТОВ "Ріглі Україна" несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у загальній сумі 6 430 636,15 грн із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання. Відповідно на момент погашення в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання згідно з п.126.1 ст. 126 ПК України у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Просив суд відмовити у задоволенні позову (а.с.35-37).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/25924/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судову справу № 640/25924/19 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа № 640/11664/20 зареєстрована 13.03.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025, справу № 640/25924/19 передано на розгляд судді Микитюка Р.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 прийнято до провадження справу № 640/25924/19 за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, в ухвалі від 18.03.2025 суд зазначив, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 зупинено провадження у справі № 640/25924/19 до закінчення касаційного провадження та набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №826/4423/17.

28.07.2020 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі.

Клопотання мотивоване тим, що 14.07.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду своєю постановою касаційну скаргу контролюючого органу залишив без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №826/4423/17 залишив без змін

Таким чином, п. 3 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 зазначено, що провадження у справі № 640/25924/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - поновити (а.с.82-84).

Ухвалою суду від 15.04.2025 заяви представників Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Ухвалено підготовче судове засідання та наступні судові засідання у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів ГУ ДПС у м. Києві в системі "Електронний суд" та за допомогою сервісу конференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (та їх допоміжних сервісів).

Протокольного ухвалою суду від 30.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.123-129).

У судовому засіданні представник позивача в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в адміністративному позові та письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов та письмових поясненнях, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив на позов та письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті судом встановлено такі обставини.

Працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток за результатами якої складено акт № 7580/26-15-12-12-30777122 від 28.08.2019.

У висновках акта перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток ТОВ "Ріглі Україна", задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш", від 17.09.2019 №003692410.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2019 №003692410 позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №12166/6/99-00-08-05-05 від 06.12.2019, яким залишено без змін ППР ГУ ДПС у м. Києві від 17.09.2019 №003692410, а скаргу - без задоволення (а.с.7-8).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Як зазначалося судом вище, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 зупинено провадження у справі № 640/25924/19 до закінчення касаційного провадження та набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №826/4423/17.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 провадження у справі № 640/25924/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - поновлено.

Так, у постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №826/4423/17, Суд зокрема зазначив, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.06.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, позов задовольнив: зобов`язав Офіс здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків - Товариства, відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 26366915,00 грн, яка зазначена Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн, яка зазначена Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (рядок 14 декларації); зобов`язав Офіс відобразити в інтегрованій картці платника податків - Товариства погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2013 рік та 2014 рік.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що: у Товариства була наявна переплата з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкових декларацій за 2013 рік у розмірі 26366915,00 грн та за 2014 рік - 27966808,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим враховуючи встановлену судами протиправну відмову Офісу здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків - Товариства у відповідність до поданої таким платником податкової звітності відповідно до листа Офісу від 15.02.2017 № 8838/10/28/10-42-01-11, вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити відповідні коригування облікових показників інтегрованої картки платника - Товариства відповідатимуть положенням практики Європейського суду з прав людини та будуть належним способом відновлення порушеного права позивача.

Верховний Суд також зазначив, що 28.02.2014 Товариство подало до Офісу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, у рядку 14 якої задекларувало переплату з податку на прибуток підприємств у сумі 26366913,00 грн.

28.04.2014 Товариство звернулось до Офісу з листом № 383, в якому просило зарахувати частину надмірну сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 24928850,00 грн у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за травень-грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року.

Листом від 16.05.2014 Офіс надав Товариству відповідь про те, що згідно поданої декларації з податку на прибуток за 2013 рік (№ 9090980061 від 28.02.2014) значення рядка 14 автоматично відображено в картці особового рахунку по авансових внесках з податку на прибуток підприємств та зараховано в рахунок збільшення переплати.

Згідно акту звірки № 3874-20 від 16.05.2014 року, Товариство станом на 31.03.2014 мало позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 26336915,00 грн за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень за 2013 рік та додатків ЗП до податкової декларації за 2013 рік Товариством був сплачений податок на прибуток підприємства у загальній сумі 56281534,00 грн.

Враховуючи те, що Товариством за результатами 2013 року був задекларований податок на прибуток підприємства, який підлягав сплаті, у розмірі 29914621,00 грн (рядок 11 декларації), переплата склала 26366913,00 грн (56281534,00 грн - 29914621,00 грн), що відображено платником податків у ряду 14 декларації. Сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно, склала 2492885,00 грн (рядок 23 декларації).

Отже, з травня 2014 року по лютий 2015 року погашення зобов`язань по сплаті авансового внеску відбувалось за рахунок наявної у Товариства переплати (26366913,00 грн - 24928850,00 грн (10 місяців*2492885,00 грн). Залишок переплати станом на березень 2015 року становив 1438063,00 грн.

25.02.2015 Товариство подало до Офісу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, у рядку 14 якої задекларувало переплату з податку на прибуток підприємств у сумі 27966808,00 грн, оскільки загальна сума щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємства 13980344,00 грн у зв`язку з виплатою дивідендів у 2014 році у розмірі 41947152,00 грн (рядок 13 ЗП декларації) перевищила задекларований податок, який підлягав сплаті (рядок 11 декларації). Сума щомісячного авансового внеску з податку на прибуток підприємства склала 1165029,00 грн (рядок 23 декларації).

Листом від 23.03.2015 № 17 Товариство звернулось до Офісу, в якому просило зарахувати частину (залишок) надміру сплачених грошових зобов`язань Товариства у розмірі 1438063,00 грн в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 за квітень 2015 року у розмірі 1165029,00 грн та за травень 2015 року у розмірі 273034, 00 грн, а також беручи до уваги надмірно сплачені кошти за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн, Товариство у цьому з листі просило Офіс зарахувати частину надміру сплачених грошових зобов`язань Товариства з податку на прибуток підприємства у розмірі 14872343,00 грн у сплату щомісячних авансових внесків за травень 2015 року у розмірі 891995,00 грн, з червня 2015 року по травень 2016 року у розмірі 1165029,00 грн щомісячно, що у загальному розмірі складає 14872343,00 грн.

Станом на 01.01.2016 переплата Товариства по авансових внесках з податку на прибуток склала 18919610,00 грн (залишок переплати за березень 2015 року у розмірі 1438063,00 грн + надмірно сплачені кошти за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн - сума авансових внесків за травень-грудень 2015 року у розмірі 10485216,00 грн).

Станом на 20.10.2016 у Товариства повинна обліковуватись переплата у розмірі 29269610,00 грн, враховуючи переплату у розмірі 18919610,00 грн та помилково сплачені кошти у розмірі 10350000,00 грн згідно платіжного доручення від 29.03.2016, проте вказана сума не відображена в інтегрованій картці Товариства.

Також, судами встановлено, що Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30.09.2016 у справі № 826/24331/15 за позовом Товариства до Офісу про скасування вимоги та рішення позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкову вимогу № 131-11 від 15.10.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.10.2015 № 23128/10/28-10-23-26. Постанова набрала законної сили 28.12.2016.

У зв`язку з викладеним, Товариство звернулося до Офісу з листом від 17.01.2017 № 2, у якому, зокрема, просило привести дані інтегрованої картки платника податків - Товариства у відповідність до даних податкових декларацій за 2013 - 2015 роки та відобразити погашення податкових зобов`язань по авансових внесках з податку на прибуток за 2014 - 2015 роки, враховуючи наявну у Товариства переплату.

Листом від 15.02.2017 № 8838/10/28-10-42-01-11 Офіс повідомив Товариство, що з метою з`ясування причин відхилень здійснено аналіз податкових декларацій з податку на прибуток підприємства Товариства за 2013 рік та за 2014 рік, за результатами якого виявлено невірний алгоритм заповнення Товариством додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: суми 24879360,00 грн за 2013 рік та 11783700,00 грн за 2014 рік у рядку 13.5 додатка ЗП в повному обсязі перенесено до рядка 13.5.1 додатка ЗП, тобто без розділення даної суми нарахованого авансового внеску у зв`язку із виплатою дивідендів на суми, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному та наступних податкових періодах (рядок 13.5.1 та 13.5.2 додатку ЗП декларації). Також, Офіс послався на те, що згідно з листом ДФС України від 14.05.2015 № 10269/6/99-99-19-02-01-15 "Щодо зарахування авансових внесків при виплаті дивідендів у рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 4213 (далі - податкова декларація №1213), значення р. 13.5.1 "Сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному (звітному) податковому періоді" Додатка ЗП не може перевищувати значення (р. 11 + р. 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (р. 13.1 + р. 13.2 + р. 13.6 + р. 13.7 Додатка ЗП до р. 13). Алгоритм формування значення р. 13.5.1 додатка ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872 (далі - податкова декларація № 872), є аналогічним алгоритму заповнення р. 13.5.1 додатка ЗП до податкової декларації № 1213. Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов`язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у р. 13.5.1 додатка ЗП до цих Декларацій, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається у р. 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213 або № 872. Згідно листа ДФС України від 28.01.2016 № 2279/7/99-99-19-02-01-17 у зв`язку з прийняттям Закону України від 24.12.2015 №909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році не зараховані у зменшення податкового зобов`язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01 січня 2015 року повинні враховуватися у зменшення податкового зобов`язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до абзаців 4-6 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Пункт 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) визначає загальні правила оподаткування дивідендів.

Згідно з підпунктом 153.3.1 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Положеннями підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами. Обов`язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов`язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб`єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу. Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету. При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.

Згідно з підпунктом 153.3.3 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв`язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.

Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов`язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступного податкового періоду, а при отриманні від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових періодів.

Таким чином, наведені законодавчі приписи передбачають право платника на зменшення суми авансових внесків з податку на прибуток на суму надміру сплачених авансових внесків до повного погашення суми перевищення авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів.

Умовою реалізації цього права є наявність у платника перевищення суми авансових внесків, раніше сплачених платником податку на прибуток при виплаті дивідендів згідно з пунктом 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, над сумою авансового внеску з податку на прибуток, який підлягає сплаті на відповідний момент (обов`язок сплати авансового внеску виникає щомісяця, в порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду).

Однак, відповідне перевищення існує в тому разі, коли платник податків сплатив авансові внески при виплаті дивідендів і не переніс ці суми на підставі підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України у зменшення податкових зобов`язань наступного (наступних) податкового періоду (періодів).

Матеріалами справи, а саме додатками ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 та за 2014 роки, підтверджується, що зазначені вище вимоги були дотримані Товариством.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України було викладено в новій редакції.

Відповідно до абзаців 4, 5, 9, 10 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов`язання з цього податку, без подання податкової декларації. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов`язань. Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Згідно з абзацом 4 підпункту 57.112 пункту 57.11 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII) сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності 01.01.2017, підпункт 57.112 пункту 57.11 статті 57 Податкового кодексу України був викладений в новій редакції.

Відповідно до абзаців 4-5 підпункту 57.112 пункту 57.11 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII) сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов`язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому, зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права платника податків, що виникло за фактом сплати авансових внесків при виплаті дивідендів, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

При сплаті до бюджету авансових внесків за 2013-2014 роки строк дії такого суб`єктивного права обмежений не був.

Згідно вказаного правила, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що платник податків зберігає право на відображення зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах сум попередньо сплачених авансових внесків, оскільки законодавець прямо не передбачив окремих перехідних та спеціальних норм права для таких правовідносин, отже, й права платника податків, що виникли на підставі пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, мають ним реалізовуватись та не можуть бути обмежені або виключені.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 був затверджений Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

За визначеннями, наведеними у пункті 2 розділу І Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Згідно з пунктами 3-6 розділу І Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Підпунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Порядку для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Виходячи з аналізу наведених вище положень, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у платника податків правового інтересу, щоб дані його інтегрованої картки відповідали показникам його податкової звітності та відображали реальний стан розрахунків з бюджетом.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також зазначає, що згідно з листом відповідача №28518/6/26-15-04-06-06 від 25.03.2025 (а.с.107), отриманого у відповідь на адвокатський запит представника позивача, податкове повідомлення є невідкликаним, а відповідно спір відносно якого подано позов, є актуальним.

Як зазначено в податковому повідомленні-рішенні, яке видане відповідачем на підставі акту №7580/26-15-12-12-12-30777122 від 28 серпня 2019 року про результати камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток (а.с.5-6).

Камеральна перевірка стосувалась двох податкових декларацій з податку на прибуток підприємств: за 1-й квартал 2018 року (№9075489753) (далі - "Декларація №1"); за півріччя 2018 року (№9162603073) (далі - "Декларація №2").

Як зазначено судом вище, окружним адміністративним судом міста Києва рішенням від 27 червня 2018 року у справі №826/4423/17 зобов`язано податковий орган здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків - Товариства, відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 26366915,00 грн, яка зазначена Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн, яка зазначена Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (рядок 14 декларації)

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено наявність у позивача фактичної переплати з податку на прибуток підприємств за 2013 і 2014 роки та факт невідображення податковим органом цих переплат в інтегрованій картці платника податків, а відповідно не врахування податковим органом такої переплати в рахунок погашення податкових зобов`язань з податку на прибуток наступних податкових періодів відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.

Як слідує з листа №28518/6/26-15-04-06-06 від 25.03.2025 (копія додається) відповідач виконав судове рішення та здійснив коригування в інтегрованій картці платника податків позивача 01 грудня 2020 року.

Виходячи з цього, відповідачем не враховано погашення позивачем податкових зобов`язань, зазначених в декларації №1 (а.с.100-101) за рахунок переплати, відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, що підтверджується заявою позивача від 11.05.2018 (а.с.12), та зазначених в декларації №2 (а.с.102-103) за рахунок переплати, що підтверджується заявою позивача від 03.08.2018 (а.с.13), а також грошовими коштами, а саме платіжним дорученням №200000144 від 16 серпня 2018 року (а.с.14).

Також, висновок відповідача, викладений в акті перевірки №7580/26-15-12-12-12- 30777122 від 28 серпня 2019 року, на підставі якого видане оскаржуване податкове повідомлення, спростовується і математичним розрахунком.

Якщо брати період з 01 січня 2015 року (за 2013 та 2014 роки судовим рішенням встановлені переплати) по 19 серпня 2018 року - гранична дата для сплати узгодженого податкового зобов`язання по декларації №2, то різниця між податковими зобов`язаннями, узгодженими позивачем у податкових деклараціях за 2015, 2016, 2017 роки, 1-й квартал 2018 року та півріччя 2018 року, та сумою сплачених грошей в рахунок погашення цих зобов`язань (тільки протягом 2016 року та протягом періоду з 01 січня по 19 серпня 2018 року) склала 17 147 771,00 гривень, яка є значно меншою від переплати, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили (а.с.106).

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №003692410 винесене відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для його скасування.

Суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції з захисту прав людини щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В даній справі відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не доведено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" (код ЄДРПОУ - 30777122, вул. Велика Васильківська, буд. 100-А, м. Київ, 03150) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ - 44116011, вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2019 №003692410 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.09.2019 №003692410.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ - 44116011, вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" (код ЄДРПОУ - 30777122, вул. Велика Васильківська, буд. 100-А, м. Київ, 03150) сплачений судовий збір у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 21 червня 2025 р.

У зв`язку з тим, що 21 червня 2025 року припадає на вихідний день (субота), рішення виготовлене у повному обсязі у перший робочий день 23 червня 2025 (понеділок).