Рішення № 128323057, 12.06.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2025 року м. Ужгород№ 810/3577/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання Гесня А.О.

за участю:

представника позивача Горєлова О.Л.,

представника відповідача Головінського Д.В.,

представника третьої особи Лукашенка Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Юкрейніан Кемікал Продактс до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство Юкрейніан Кемікал Продактс до Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області, Скадовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2013 року №0000652200 про збільшення грошового зобов`язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об`єктах, крім розміщення як вторинної сировини в сумі 375195,33 грн. (у тому числі 250130,22 грн. за основним платежем та 125065,11 грн. за штрафними санкціями); № 0000642200, за яким визначено грошове зобов`язання з названого виду податку в сумі 1969775,48 грн. (у тому числі 1313183,65 грн. за основним платежем та 656591,83 грн. за штрафними санкціями); №0001962201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення як вторинної сировини всього в сумі 17800218,00 грн., у тому числі основний платіж 11866812,00 грн. та штрафні санкції 5933406,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що відповідач виніс протиправно оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки жодних порушень екологічних нормативів щодо забруднення атмосферного повітря ним допущено не було, а висновок Державної екологічної інспекції АР Крим у листі №2997 від 19.06.2013 є протиправним та скасований постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10 жовтня 2013 у справі №801/6848/13-а.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2017 р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Юкрейніан Кемікал Продактс задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року по справі № 810/3577/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

23.03.2017 суддею Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято справу до провадження та призначено судове засідання.

23.01.2018 року за результатами проведеного судового засідання ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання від 23.01.2018 ухвалено перейти до розгляду справи у письмовому порядку.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року прийнято до розгляду адміністративну справу №810/3577/14 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду яка занесена до протоколу судового засідання від 26.03.2025 було відкладено на 08.04.2025 року.

08 квітня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду замінено в адміністративній справі №810/3577/14 відповідачів Генічеську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Херсонській області та Скадовську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області на правонаступника Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 4399549573022, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Незалежності, будинок, 75 ). Замінено в адміністративній справі №810/3577/14 третю особу Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на правонаступника третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Відповідач та тертя особа проти позову заперечили. У запереченнях, відзивах та у судовому засідання зазначили, що винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки винесені у межах компетенції та повноважень на підставі даних, які було отримано від екологічної інспекції АР Крим.

Заслухавши думку сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Податковим органом проведено планову документальну виїзну перевірку Приватне акціонерне товариство "Кримський титан" (правонаступник - "ПАТ "Юкрейніан кемікал продактс") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 30.06.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.06.2013, оформлену актом від 29.11.2013 № 595/22.0/32785994.

Перевіркою виявлено, що для складування виробничих відходів позивачем використовувалися місця видалення відходів (МВВ): Кислотонакопичувач, Огарконакопичувач, Фосфогіпсосховище № 1, Фосфогіпсосховище № 2, Полігон для складування та захоронення промислових відходів та сміття, Відвал сухого фосфогіпсу, які не забезпечують повне виключення забруднення атмосферного повітря, оскільки, як встановлено Державною екологічною інспекцією в АР Крим під час перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства України за період з 17.04.2013 по 15.05.2013, забруднення атмосферного повітря при експлуатації названих МВВ здійснюється при вантажно-відвантажувальних роботах та у повітряну погоду.

На підставі цього податкова інспекція, дійшовши висновку про необхідність збільшення платникові ставки екологічного податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів у 3 рази, як це передбачено пунктом 246.4 статті 246 Податкового кодексу України, прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 17.12.2013 № 0000652200 про збільшення Товариству грошового зобов`язання за платежем «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об`єктах, крім розміщення як вторинної сировини» в сумі 375 195,33 грн. (у тому числі 250 130,22 грн. за основним платежем та 125 065,11 грн. за штрафними санкціями);

- від 17.12.2013 № 0000642200, за яким позивачеві визначено грошове зобов`язання з названого виду податку в сумі 1 969 775,48 грн. (у тому числі 1 313 183,65 грн. за основним платежем та 656 591,83 грн. за штрафними санкціями);

- від 17.12.2013 №0001962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення як вторинної сировини» всього в сумі 17 800 218грн., у тому числі основний платіж - 11 866 812грн. та штрафні санкції - 5 933 406грн.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених вище доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач посилається на недоведеність контролюючим органом належності МВВ, що експлуатуються Товариством, до категорії звалищ, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів.

При цьому, наполягає на тому, що документом, який є підставою для визначення категорій екологічної безпеки місць видалення відходів для навколишнього природного середовища є дані паспортів, які складаються на кожне місце видалення відходів відповідно до пункту 5 Порядку ведення реєстру міць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1216 (далі - Порядок); до повноважень Державної екологічної інспекції АР Крим не належить надання інформації про розміщення місць чи об`єктів зберігання і видалення відходів, їх вплив на стан навколишнього природного середовища, а тому посилання контролюючого органу на одержані від екологічної інспекції відомості на обґрунтування правомірності оспорюваних нарахувань є безпідставними.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 240.1 статті 240 ПК платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання) (підпункт 240.1.3).

За змістом пункту 242.1 статті 242 ПК об`єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання (підпункту 242.1.3).

Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах визначені у статті 246 ПК та диференційовані в залежності від видів речовин, що входять до складу відходів, їх класу небезпеки та рівня небезпечності відходів.

При цьому, пунктом 246.4 статті 246 ПК встановлено, що за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1 - 246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

Судом встановлено, що позивач експлуатував зазначені у Акті перевірки МВВ:

- МВВ «Кислотонакопичувач», паспорти МВВ зареєстровані Радою міністрів АР Крим № 16 від 22.12.2004, 19.06.2012, в Херсонській облдержадміністрації №34 від 19.11.2008, №34 від 23.04.2012, який частково розташований на території Чаплинського району;

- МВВ «Фосфогіпсосховище 2», паспорти МВВ зареєстровані в Херсонській облдержадміністрації № 36 від 19.11.2008, № 36 від 23.04.2012.

Згідно зазначених паспортів, вказані МВВ є спеціально створеними і обладнаними місцями видалення відходів.

В підтвердження власної правової позиції позивач посилається на те, що у паспортах не міститься жодних даних про те, що вказані МВВ є звалищами, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів від забруднення. МВВ створено відповідно до проектної документації і експлуатуються відповідно до діючих норм і правил. При проведенні органами Мінприроди України перевірок позивача не встановлено забруднення атмосферного повітря від даних МВВ.

Відповідно до класифікації операцій з видалення відходів за видами та кодами, наведеної у постанові КМУ від 03.08.1998р. №1216, паспортів МВВ:

- кодом та видом операції з видалення відходів, яка здійснюється позивачем при розміщенні відходів у кислотонакопичувачі, є «Д4» - скид (розміщення) у поверхневу природну водойму;

- кодом та видом операції з видалення відходів, яка здійснюється позивачем при розміщенні відходів у фосфогіпсосховищі №2, є «Д15» - зберігання до будь-якої з операцій, зазначених у цьому додатку.

Наведені у паспортах МВВ відомості, на переконання позивача, спростовують викладені у Акті перевірки висновки відповідача щодо необхідності збільшення позивачем ставок екологічного податку у 3 рази, встановленого за розміщення відходів на звалищах.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про відходи» з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини ведеться реєстр місць видалення відходів.

Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню.

Порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку на кожне МВВ складається спеціальний паспорт, у якому зазначається найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації. Спеціальний паспорт складається власником МВВ відповідно до Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів.

Відповідно до пункту 9 Порядку у реєстрі вміщується узагальнююча інформація щодо кожного МВВ (розміщення, технічні та екологічні характеристики, дані про власника тощо). Дані реєстру підлягають щорічному уточненню.

Таким чином, хоча дійсно, паспорт є документом, який є підставою для визначення категорій екологічної безпеки місць видалення відходів для навколишнього природного середовища, втім дані такого паспорту не відображають фактичний стан МВВ, який уточнюється щорічно у тому числі на підставі відомостей, одержаних від уповноважених органів.

У той же час, пункт 246.4 статті 246 ПК пов`язує застосування трьохкратної ставки податків із ступенем фактичного захисту платником навколишнього природного середовища від забруднення, а не з категорією та характеристиками МВВ, визначеними у паспорті.

А відтак при визначенні податкового обов`язку позивачу з екологічного податку суд вважає за доцільне виходити з фактичної здатності спірних МВВ забезпечити повне виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів у перевіреному періоді, а не з паспортних характеристик таких МВВ.

Згідно листа Державної екологічної інспекції в АР Крим від 19.06.2013 № 2997 щодо проведення Державною екологічною інспекцією в АР Крим у період з 17.04.2013 по 15.05.2013 перевірки дотримання ПАТ «Кримський ТИТАН» вимог природоохоронного законодавства України: «При перевірці було встановлено, що підприємством здійснюється складування виробничих відходів на МВВ підприємства. На момент проведення перевірки ПрАТ «Кримський ТИТАН» експлуатувало наступні МВВ:

- Кислотонакопичувач;

- Огарконакопичувач;

- Фосфогіпсосховище № 1 ;

- Фосфогіпсосховище № 2 ;

- Полігон для складування і захоронення промислових відходів та сміття;

- Відвал сухого фосфогіпсу.

Дані МВВ не забезпечують повне виключення забруднення атмосферного повітря, забруднення атмосферного повітря здійснюється при вантажно-розвантажувальних роботах і у вітряну погоду.

Таким чином, враховуючи, що експлуатовані МВВ не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря, при нарахуванні збору за розміщення відходів, що розміщуються в МВВ, необхідно застосовувати коефіцієнт 3, згідно з вимогами п.246.4 Податкового кодексу України».

Оскільки здійснення контролю за охороною навколишнього природного середовища, раціональним використання, відтворенням та охороною природних ресурсів, поводженням з відходами і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами належить до завдань Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів (згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011), то суд вважає лист від 19.06.2013 № 2997 належним доказом повідомлених в ньому обставин, внаслідок чого за відходи, які розміщуються до кислотонакопичувача та фосфогіпсосховища №2 підприємство повинно застосовувати коефіцієнт 3 відповідно до вимог п. 246.4 Податкового кодексу України.

Як вбачається із ухвали ВАСУ від 28 лютого 2017 р. , судами не було досліджено чи відповідає Інформація, викладена в листі Державної екологічної інспекції в АР Крим №2997 від 19.06.2013 р. висновкам перевірки, що оформлені актом перевірки вказаної інспекції.

Щодо надання оцінки висновкам Державної екологічної інспекції в АР Крим інформації про незабезпечення спірними МВВ повного виключення забруднення атмосферного повітря, а відтак, щодо достовірності викладеної в листі №2997 від 19.06.2013 р. інформації, суд зазначає наступне.

Податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, який може діяти у межах компетенції не наділений повноваженнями щодо оскарження рішень Державної еклогічної інспекції. А отримана податковим органом інформація від Державної екологічної інспекції правомірно була покладена у акти перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі довідки та акту ДЕІ АРК.

Беручи до уваги висновки наведені Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 28 лютого 2017 по справі №810/3577/14, щодо необхідності врахування висновків суду у справі №801/6848/13-а та результати державної екологічної експертизи щодо спірних МВВ, суд також вказує наступне.

Так, постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 03 жовтня 2013 року по справі №801/6848/13-а визнано протиправними та скасовано рішення Державної екологічної інспекції в АР Крим від 26.06.2013 року: № 45 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації фосфогіпсосховища №2 Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", розташованого за адресою 96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона; №46 про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) експлуатації полігону для складування й поховання промислових відходів і сміття Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", розташованого за адресою 96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона; №47 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації кислото накопичувача Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", розташованого за адресою 96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона; №48 про тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності з експлуатації бази відпочинку "Лазурний" Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" за адресою АР Крим, с. Стерегуще, Раздольненського району; №50 про тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності з експлуатації бази відпочинку "Волна" Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" за адресою АР Крим, с. Стерегуще, Раздольненського району. Суд критично оцінює посилання сторін на рішення Окружного адміністративного суду АР Крим від 03 жовтня 2013 р у справі №801/6848/13-а, оскільки оригіналу такого рішення, або належно засвідченої копії із доказами набрання таким рішенням законної сили суду надано не було. Згідно даних ЄДРСР таке рішення наявне, проте ні даних щодо набрання ним законної сили ні дати такого набрання нема.

Окрім цього, із початку 2014 року російська федерація окупувала АР Крим а створила квазі суди. Позивачем було надано до суду «решение» такого квазі суду від 03.06.2014 р.№801/2106/14, проте Закарпатський окружний адміністративний суду не може брати до уваги рішення окупаційних квазіорганів.

Отже, висновки податкового органу, які були викладені у акті перевірки , який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є правомірними та підтвердженими належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийняття оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 133, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Юкрейніан Кемікал Продактс (01601, м.Київ, Печерський район, вул.Мечникова, буд.2А, код ЄДРПОУ 32785994) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 4399549573022, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Незалежності, будинок 75 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 червня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 23 червня 2025 року.

СуддяЮ.Ю.Дору