Ухвала суду № 128322160, 23.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 червня 2025 року Справа 160/17613/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, який враховувався для обчислення пенсії, з 05.11.2024 року на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 (але не більше 1500,00 грн.); 1,0796 (але не більше 1500,00 грн.), та з 01.03.2025 року на коефіцієнт збільшення 1,115 (але не більше 1500,00 грн.);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 (але не більше 1500,00 грн.); 1,0796 (але не більше 1500,00 грн.) з 05.11.2024 року, та на коефіцієнт збільшення 1,115 (але не більше 1500,00 грн.) з 01.03.2025 року, та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що спірні у цій справі відносини виникли з питання не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 05.11.2024 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796.

Право громадян, пенсія яким призначена у 2020-2024 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернувшись до суду з цим позовом засобами поштового зв`язку 16.06.2025 позивач заявила вимоги, зокрема, про зобов`язання відповідача здійснити з 05.11.2024 індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки, який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2022 -2023 роках позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Звернувшись до суду з цим позовом 16.06.2024, позивач заявила позовні вимоги з 05.11.2024, у зв`язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 16.12.2024 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 05.11.2024.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.

Отже, суд дійшов висновку про порушення позивачем 6-місячного строку звернення до суду.

Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку.

До суду не надано доказів на підтвердження того, що у позивача мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підтвердження сплати судового збору позивачем долучено до позовної заяви платіжну інструкцію про сплату судового збору від 02.02.2025 №0.0.4344106357.1 на суму 1211,20 грн.

З виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України вбачається, що сплачений позивачем судовий збір відповідно до платіжної інструкції про сплату судового збору від 02.02.2025 №0.0.4344106357.1 на суму 1211,20 грн за подання до суду позовної заяви у справі №160/6802/25 прикріплений та обліковується у КП ДСС за адміністративною справою №160/12866/25, яка перебуває в провадженні судді Горбалінського В.В.

Таким чином, платіжна інструкція про сплату судового збору від 02.02.2025 №0.0.4344106357.1 на суму 1211,20 грн обліковується як доказ сплати судового збору за надання до суду позовної заяви у справі №160/12866/25 та не може вважатись доказом сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №160/17613/25.

Судом встановлено, що на підставі ухвали від 05.06.2025 у справі №160/12866/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу. Питання повернення сплаченого судового збору в ухвалі суду вирішено.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, суд позбавлений права у справі №160/17613/25 зарахувати як доказ сплати судового збору квитанцію до платіжної інструкції про сплату судового збору від 02.02.2025 №0.0.4344106357.1 на суму 1211,20 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн за подання позову немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску в частині позовних вимог з 05.11.2024 по 15.12.2024;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску в частині позовних вимог з 05.11.2024 по 15.12.2024;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Бондар