Ухвала суду № 128318951, 06.06.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20685/25

Провадження № 1-кс/947/8355/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2025 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000247 від 12.03.2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Осинівка, Ширяївського району, Одеської області, громадянин України, неодруженого, без дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 19.12.2024 року Ширяївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, -

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

06 червня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2498100грн. та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000247 від 12.03.2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;

- продовжити вчиняти кримінальні правопорушення;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та послалася на міцні соціальні зв`язки підозрюваного, співробітництво з органом досудового розслідування.

Заявлені слідчим ризики, на думку адвоката, відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання. За твердженням захисника, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

05.06.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.03.2025 до СУ ГУНП в Одеській області надійшли матеріали УПК в Одеській області ДКП НПУ про те, що на території Одеської області діє група осіб, яка шахрайським шляхом заволодіває грошовими коштами громадян, під виглядом працівників служби безпеки банківської установи. В діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так,у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, термін дії якого востаннє продовженоУказом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 року строком на 90 діб, який затверджено Верховною Радою України, відповідними Законами України «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Окрім того, згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» програмно-технічний комплекс самообслуговування це пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира), та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою.

Проте, незважаючи на викладене, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість, діючи в умовах дії правового режиму воєнного стану, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 17.02.2025 близько 20:30 год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, маючи ціль на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи термінал стільникового зв`язку з ідентифікаційними ознаками ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_3 , здійснив телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_7 та представившись працівником служби безпеки банку, шляхом обману, повідомивши потерпілому, що відносно нього вчиняються шахрайські дії невстановленими особами, отримав код для зміни паролю, який використовувся потерпілим для входу в онлайн-банкінг«Приват24» банку АТ КБ «ПриватБанк» та використовуючи їх здійснив несанкціонований доступ до вказаної автоматизованої системи віддаленого доступу.

В подальшому, ОСОБА_4 маючи доступ до онлайн-банкінгу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами з банківської картки потерпілого АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 в сумі 8753,38 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 здійснив несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизованій системі, не маючи на це законних підстав.

Також, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість, діючи повторно, в умовах дії правового режиму воєнного стану, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 17.02.2025 близько 20:30 год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи термінал стільникового зв`язку з ідентифікаційними ознаками ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_3 , здійснив телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_7 та представившись працівником служби безпеки банку, шляхом обману, повідомивши потерпілому, що відносно нього вчиняються шахрайські дії невстановленими особами, отримав код для зміни паролю, який використовувся потерпілим для входу в онлайн-банкінг «Приват24», банку АТ КБ «ПриватБанк», належного потерпілому та використовуючи вказаний код здійснив несанкціонований доступ до автоматизованої системи віддаленого доступу онлайн-банкінгу «Приват24».

В подальшому, ОСОБА_4 маючи доступ до онлайн-банкінгу «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7 заволодів грошовимикоштамиз банківської картки потерпілого АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 в сумі 8753,38 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Окрім того, 06.05.2025 о 14:00 год., перебуваючи уневстановленому досудовимрозслідуванням місці ОСОБА_4 діючи повторно, в умовах дії правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, діючи умисно, протиправно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, маючи ціль на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи термінал стільникового зв`язку з ідентифікаційними ознаками ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_5 , здійснив телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_8 та представившись працівникомслужби безпекибанку,шляхом обману, повідомивши потерпілому, що відносно нього вчиняються шахрайські дії невстановленими особами, під приводом розблокування його картки, отримав код для зміни паролю, який використовувся потерпілим для входу в онлайн-банкінг «Pivdenny Online», банку ПАТ АБ «Південний» та використовуючи вказаний код здійснив несанкціонований доступ до автоматизованої системи віддаленого доступу додатку «Pivdenny Online».

В подальшому, ОСОБА_4 , маючи доступ до онлайн-банкінгу«PivdennyOnline»,банку ПАТАБ «Південний» заволодів грошовими коштами з банківської картки ОСОБА_8 ПАТ АБ«Південний» № НОМЕР_6 в сумі 45490 грн, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 здійснив несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизованій системі, не маючи на це законних підстав.

Також, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість, діючи повторно, в умовах дії правового режиму воєнного стану, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 06.05.2025 о 14:00 год., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи термінал стільникового зв`язку з ідентифікаційними ознаками ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_5 , здійснив телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_8 та представившись працівникомслужби безпекибанку,шляхом обману, повідомивши потерпілому, що відносно нього вчиняються шахрайські дії невстановленими особами, під приводом розблокування його картки, отримав код для зміни паролю, який використовувся потерпілим для входу в онлайн-банкінг «Pivdenny Online», банку ПАТ АБ «Південний» та використовуючи вказаний код здійснив несанкціонований доступ до автоматизованої системи віддаленого доступу додатку «Pivdenny Online».

В подальшому, ОСОБА_4 маючи доступ до онлайн-банкінгу«PivdennyOnline»,банку ПАТАБ «Південний» заволодів грошовими коштами з банківської картки ОСОБА_8 ПАТ АБ«Південний» № НОМЕР_6 останнього в сумі 45490 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Також, ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість, діючи повторно, в умовах дії правового режиму воєнного стану, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 13.05.2025 о 17:04 год., перебуваючи уневстановленому досудовимрозслідуванням місці, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи термінал стільникового зв`язку з ідентифікаційними ознаками ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_7 , здійснив телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_9 та представившись працівникомслужби безпекибанку,шляхом обману, повідомивши потерпілому, що відносно нього вчиняються шахрайські дії невстановленими особами, отримав код для підтвердження списання грошових коштів та повні реквізити банківської карти останнього АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , в тому числі CVV-кодом та строком дії картки, після чого, використовуючи вказані дані, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 10000 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Окрім того, 13.05.2025 о 17:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи уневстановленому досудовимрозслідуванням місці, діючи повторно, в умовах дії правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, діючи умисно, протиправно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, маючи ціль на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи термінал стільникового зв`язку з ідентифікаційними ознаками ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_7 , здійснив телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_10 та представившись працівникомслужби безпекибанку,шляхом обману, отримав від потерпілого код для зміни паролю, який використовувся потерпілим для входу в онлайн-банкінг«Приват24» банку АТ КБ «ПриватБанк», після чого, використовуючи вказаний код, здійснив несанкціонований доступ до автоматизованої системи віддаленого доступу онлайн-банкінгу «Приват 24»,

В подальшому, маючи доступ до онлайн-банкінгу «Приват24» банку АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10 заволодів грошовими коштами з банківської картки потерпілого АТ КБ«ПриватБанк» № НОМЕР_9 в сумі 27000 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 здійснив несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизованій системі, не маючи на це законних підстав.

Також, ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість, діючи повторно, в умовах дії правового режиму воєнного стану, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 06. 13.05.2025 о 17:30 год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи термінал стільникового зв`язку з ідентифікаційними ознаками ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Vodafone» НОМЕР_7 , здійснив телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_10 та представившись працівникомслужби безпекибанку,шляхом обману, отримав від потерпілого код для зміни паролю, який використовувся потерпілим для входу в онлайн-банкінг«Приват24» банку АТ КБ «ПриватБанк», після чого, використовуючи вказаний код, здійснив несанкціонований доступ до автоматизованої системи віддаленого доступу онлайн-банкінгу «Приват 24».

В подальшому, маючи доступ до онлайн-банкінгу «Приват24» банку АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10 заволодів грошовими коштами з банківської картки потерпілого АТ КБ«ПриватБанк» № НОМЕР_9 в сумі 27000 грн, якими розпорядився на власний розсуд.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який надав показання, що невстановлена особа, зателефонувавши йому з номеру телефону НОМЕР_3 та представившись працівником банку, заволоділа його грошовими коштами в сумі 10000 грн;

-заявою потерпілого ОСОБА_8 , у якій останній просить вжити заходів до невстановленої особи, яка зателефонувавши йому з номеру телефону НОМЕР_5 та представившись працівником банку, заволоділа його грошовими коштами в сумі 45490 грн;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , який надав показання, що невстановлена особа, зателефонувавши йому з номеру телефону НОМЕР_7 та представившись працівником банку, заволоділа його грошовими коштами в сумі 10000 грн;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , який надав показання, що невстановлена особа, зателефонувавши йому з номеру телефону НОМЕР_7 та представившись працівником банку, заволоділа його грошовими коштами в сумі 27000 грн;

-протоколом огляду (виїмки) від 12.05.2025, в якому наявна інформація стосовно руху коштів по банківській картці ОСОБА_7 , яка підтверджує показання, надані останнім в ході його допиту;

-протоколом обшуку від 05.06.2025 у транспортному засобі «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_10 , в якому виявлено та вилучено 5 банківських карток, які могли бути використанні для вчинення вказаних кримінальних правопорушень, грошові кошти в розмірі 13000 грн, які могли бути здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та обшукуваний транспортний засіб, на якому пересувався ОСОБА_4 ;

-протоколом обшуку від 05.06.2025 за адресою: АДРЕСА_2 де було вилучено мобільний телефон «iPhone 16 Pro Max» в якому виявлено інформацію, яка має значення для досудового розслідування;

-протоколом обшуку від 05.06.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , де було вилучено 7 мобільних телефонів, коробку від мобільного телефону марки «Infinix Note 40», 2200 доларів США, 2 банківські картки та довідку за реквізитами для одержання SWIFT у доларах США (USD) від АТ КБ «ПриватБанк», які мають значення для досудового розслідування;

-протоколом затримання ОСОБА_4 від 05.06.2025, в ході якого вилучено мобільний телефон останнього «iPhone 13 Pro» з ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ 2: НОМЕР_12 з сім-картою НОМЕР_13 ;

-протоколами про результати проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж в яких зафіксовано розмови ОСОБА_4 з потерпілими в момент вчинення ОСОБА_4 протиправних дій;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Крім того, підозрюваний офіційно не працевлаштований та не перебуває у шлюбі.

Також наразі підозрюваний перебуває під дієб умовного терміну звільнення від відбування покарання за вироком суду.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6 Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час не встановлені всі можливі знаряддя та засоби вчинення кримінальних правопорушень (мобільні термінали, банківські картки, тощо), які могли використовуватись підозрюваним ОСОБА_4 в його протиправній діяльності;

3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.8 Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним.

Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов`язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду. Станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, а отже, перебуваючи не під вартою, ОСОБА_4 матиме можливість підтримувати зв`язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування та, як наслідок, ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення. А також, не встановлено та не допитано всіх потерпілих від протиправної діяльності, а тому ОСОБА_4 матиме можливість здійснювати вплив на них, з метою відмови останніх від залучення їх до кримінального провадження.

3.9 Продовжити вчиняти кримінальні правопорушення,

ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов`язані з шахрайством та одержувати неправомірну вигоду таким чином для себе, у зв`язку з тим, що він не працює та не має постійних джерел доходів. Враховуючи те, що вироком Ширяївського районного суду Одеської області підозрюваного засуджено до 4-х років позбавлення волі, останній продовжує вчинювати аналогічні кримінальні правопорушення, що обґрунтовано підтверджує ризик наведений у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України

3.10. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддявважає обґрунтованимидоводи слідчогощодо необхідностізастосування допідозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.11. Щодо визначення розміру застави

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, а також розмір предмету кримінального правопорушення, ступінь встановлених процесуальних ризиків, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 908 400 грн. не становитименадмірного тягарядля ОСОБА_4 та не є непомірним для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разівнесення застави,з метоюмінімізації ризиків,встановлених усудовому засіданні,а такожзапобігання позапроцесуальнійповедінці підозрюваного,наявні підставидля покладенняна ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту за місцем проживання без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження;

- носити електронний браслет.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням розміру застосованої застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000247 від 12.03.2025 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02серпня 2025 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки строком до 02серпня 2025року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: - прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту за місцем проживання без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- носити електронний браслет.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1