Рішення № 12831787, 08.10.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа 2-1545/1 за 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне )

08 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Беспалов О.О.

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мале виробничо-комерційне підприємство "Укрінком" та ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просить розірвати договір про надання юридичних послуг, стягнути кошти з відповідачів на її користь та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 вересня 2008 року між нею та відповідачем ТОВ "Укрінком" було укладено договір про надання юридичних послуг (усний).

Від імені відповідача договір з позивачкою укладав ОСОБА_2, який є, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником цього товариства, а також його засновником.

Відповідно до умов договору відповідач, в особі генерального директора, адвоката ОСОБА_2., який зобов'язувався діяти особисто, зобов'язувався отримати на ім'я позивачки державний акт про право власності на земельну ділянку в розмірі, пропорційному 11/36 від права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 У свою чергу позивачка зобов'язувалась надати довіреність на ім'я ОСОБА_2., необхідні документи та сплатити за юридичні послуги кошти в сумі 1 000 доларів США, що було еквівалентно 5 000 грн. Відповідач ОСОБА_2 поставив перед позивачкою вимогу оплатити його послуги наперед, авансом, що вона і зробила. Гроші обумовлені в договорі про надання юридичних послуг передавалися особисто ОСОБА_2, просто оформлені вони були через касу ТОВ "Укрінком", оскільки позивачка вимагала надати її докази оплати договору. Строк, протягом якого відповідач зобов'язувався виконати свої зобов'язання, становив шість місяців.

Позивачка виконала свої зобов'язання, надавши довіреність на ім'я ОСОБА_2., копії усіх документів, які він просив, та сплативши обумовлену договором суму 15 вересня 2008 року.

У свою чергу, відповідачі не виконали свого зобов'язання та не вчинили належних дій для отримання на її ім'я акту про право власності на земельну ділянку. Більше того, ОСОБА_1 взагалі не отримала будь-якого результату від їх послуг, оскільки ОСОБА_2 хоч і спробував двічі подати позов до суду від її імені, проте провадження по справі жодного разу порушене не було, оскільки позовні заяви не відповідали вимогам чинного законодавства. Інших дій адвокат ОСОБА_2 не вчиняв і взагалі незабаром перестав цікавитись справою позивачки.

Оскільки відповідачі не виконували дій для отримання на ім'я позивачки державного акту про право власності на земельну ділянку, то вони порушили свої договірні зобов'язання.

Від імені відповідача договір з позивачкою укладав ОСОБА_2, який є, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, керівником цього товариства, а також його засновником. Тобто ОСОБА_2 фактично діяв від імені та в інтересах відповідача.

Крім того позивачка надала довіреність на ім'я ОСОБА_2., який в подальшому на підставі довіреності здійснював юридичні дії від її імені. Гроші обумовлені в договорі про надання юридичних послуг також передавалися особисто ОСОБА_2 Таким чином фактичним виконавцем договору був ОСОБА_2, а тому він також повинен нести відповідальність за невиконання зобов'язань взятих перед позивачкою.

Зважаючи на те, що 5 000 грн., які позивачка сплатила ТОВ "Мале виробничо-комерційне підприємство "Укрінком" 15 вересня 2008 року, внаслідок інфляційних коливань вже не мають такої купівельної здатності, позивачка зазнала збитків, які також повинні бути відшкодовані відповідачем. Збитки завдані їй внаслідок інфляційних коливань становлять 765 грн. Проте інфляційні нарахування не можуть покрити суму її втрат, оскільки позивачкою були передані 1 000 доларів США, які були оформлені як 5 000 грн., а на сьогоднішній день 1 000 доларів США вже становлять суму не 5 000 грн., а значно більшу (від 8 500 до 9 000 грн. за тисячу доларів коливається останнім часом курс).

Як наслідок порушення зобов'язання відповідачами, позивачка по теперішній час не отримала державний акт про право власності на земельну ділянку і не могла розпоряджатися грошима, які вона сплатила відповідачеві.

Позивачка вимушена звертатись до суду з даним позовом та просити суд розірвати договір про надання юридичних послуг від 15 вересня 2008 року, укладений між нею та ТОВ "Укрінком" та солідарно стягнути з відповідачів 5 765 грн. з урахуванням рівня інфляції з 15 вересня 2008 року по 1 жовтня 2009 року.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, надала суду заяву у якій підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу у її відсутність та у разі неявки відповідачки винести по справі заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не зявилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, повідомлень про причину неявки від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу по наявним в справі доказам.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно розписки від 29.04.2008 року, відповідачка отримала від позивачки кошти в розмірі 20 000 грн. Кошти були позичені позивачем /а.с. 6/.

На момент звернення до суду суму боргу, відповідачка не виплатила.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики повинен бути укладений в письмовій формі.

В даному випадку суд вважає, що письмова форма договору збережена, що підтверджується розпискою відповідача, яку надав суду сам позивач.

На неодноразові звернення позивача до відповідачки про повернення боргу, борг не був повернутий, відповідач відмовляється від повернення боргу, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом.

Оскільки договором про надання позики не був встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Згідно Постанови НБУ від 29.12.2007р. № 492 облікова ставка з 01.01.2008р. становить 10 %.

Згідно Постанови НБУ від 21.04.2008р. № 107 облікова ставка з 30.04.2008р. становить 12 %.

Згідно розрахунків проценти від суми позики становлять: 29.04.2008р. (1 день) - 20 000 х10% / 100% х 1 / 365 = 5,48 грн.; з 30.04.2008р. по 14.01.2009р. (259 днів) - 20 000 х12% / 100% х 259 / 365 = 1703,01 грн.

Отже, проценти від суми позики становлять - 1708,49 грн.

Крім того, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він у відповідності з ч.2 ст.625, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1050 ЦК України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка повинна сплатити на користь позивача три процента річних від простроченої суми за 260 днів прострочення в розмірі 427 грн 40 коп. ( 20 000 х 3 % / 100 % х260 / 365).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При даних обставинах підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в відповідності до ст. 88 ЦПК України витрати позивача по сплаті судових витрат при подачі до суду даної позовної заяви в сумі 251, 36 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 14, 60, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 - 22 135 грн. 89 коп. суми боргу, відсотків та трьох процентів річних та 251 грн. 36 судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.

Суддя:

До Печерського районного суду м. Києва

Позивач:

Відповідач 1:

Відповідач 2:

ОСОБА_1

04114, м. Київ, вул. Сошенка, 16-а, тел. 430-73-62

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале виробничо-комерційне підприємство «Укрінком», кодЄДРПОУ: 16306557 01103, м. Київ, Зал^«ч«е~ш€Ю€^-6удг47^ тел. 540-70-15 /(И^лЛ^0 ///3

ОСОБА_2

02125, АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_1, НОМЕР_2

Позовна заява

про розірвання договору та стягнення коштів

(змінена)

15 вересня 2008 року між мною, ОСОБА_1 та відповідачем -ТОВ «Укрінком» було укладено договір про надання юридичних послуг (усний). Від імені відповідача 1 договір зі мною укладав ОСОБА_2 (відповідач 2), який є, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником цього товариства, а також його засновником (учасником). Згідно даних візитки, яку мені надав ОСОБА_2, він є Генеральним директором відповідача, а також адвокатом.

Відповідно до умов договору відповідач 1, в особі генерального директора, адвоката ОСОБА_2, який зобов'язувався діяти особисто (як доказ надаю копію довіреності на його ім'я, оригінал був переданий ОСОБА_2 5 листопада 2008року, в день підписання мною позовної заяви, яку він склав), зобов'язувався отримати на моє ім'я державний акт про право власності земельну ділянку в розмірі, пропорційному 11/36 від права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 У свою чергу я зобов'язувалась надати довіреність на ім'я ОСОБА_2, необхідні документи та сплатити за юридичні послуги кошти в сумі 1 000 доларів США, що було еквівалентно 5 000 (П'ять тисяч) гривень. Відповідач 2 поставив переді мною вимогу оплатити його послуги наперед, авансом, що я і зробила (як доказ надаю копію квитанції до прибуткового касового ордера). Гроші обумовлені в договорі про надання юридичних послуг передавалися особисто ОСОБА_2, просто оформлені вони були через касу ТОВ «Укрінком», оскільки я вимагала надати мені докази оплати договору. Строк, протягом якого відповідач зобов'язувався виконати свої зобов'язання, становив шість місяців (пів року).

Я виконала свої зобов'язання, надавши довіреність на ім'я ОСОБА_2, копії усіх документів, які він просив, та сплативши обумовлену договором суму 15 вересня 2008 року.

У свою чергу, відповідачі не виконали свого зобов'язання та не вчинили належних дій для отримання на моє ім'я акту про право власності на земельну ділянку. Більше того, я взагалі не отримала будь-якого результату від їх послуг, оскільки ОСОБА_2 хоч і спробував двічі подати позов до суду від мого імені, проте провадження по справі жодного разу порушене не було, оскільки позовні заяви не відповідали вимогам чинного законодавства. Інших дій адвокат ОСОБА_2 не вчиняв і взагалі

незабаром перестав цікавитись моєю справою, а потім ще й узяв участь в іншому, але пов'язаному з його зобов'язаннями переді мною судовому процесі, на іншій стороні.

Усе відбувалося так. Спершу я довіряла ОСОБА_2, вважала, що він належним чином виконує свої обов'язки, оскільки ОСОБА_2 була складена позовна заява про усунення перешкод у набутті права власності на земельну ділянку. Я за власні кошти сплатила судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 05 листопада 2008 року підписала позовну заяву, і він на підставі наданої мною довіреності подав позов до Подільського районного суду м. Києва.

15 грудня 2008 року суд виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків (копія додається). Проте ОСОБА_2 не усунув недоліки в установлений судом строк і через це 24 грудня 2008 року суд постановив ухвалу (копія додається), відповідно до якої позовна заява стала вважатись не поданою.

25 лютого 2009 року ОСОБА_2 вдруге подав позовну заяву до Подільського районного суду м Києва про усунення перешкод у набутті права власності на земельну ділянку. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року цю позовну заяву також було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. І вдруге відповідач 2 не усунув вказані судом недоліки, через що відповідно ухвали Подільського районного суду м. Києва позовну заяву було повернуто.

Ці факти свідчать про те, що відповідач 2 не належним чином ставився до виконання своїх обов'язків, а той факт, що позовна заява двічі поверталася з вини відповідача 2 змушує сумніватися в компетентності та кваліфікованості дій ОСОБА_2. З того часу, як суд вдруге повернув позов без розгляду, по сьогоднішній день відповідач 2 не вчинив жодних дій для того, щоб виконати умови договору та отримати на моє ім'я державний акт про право власності на земельну ділянку або ж принаймні отримати рішення суду стосовно визнання за мною права користування та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Оскільки відповідачі не виконували дій для отримання на моє ім'я державного акту про право власності на земельну ділянку, то вони порушив свої договірні зобов'язання.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Як вказано вище, від імені відповідача договір зі мною укладав ОСОБА_2 (третя особа), який є, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником цього товариства, а також його засновником (учасником). Тобто ОСОБА_2 фактично діяв від імені та в інтересах відповідача.

Крім того я надала довіреність на ім'я ОСОБА_2, який в подальшому на підставі довіреності здійснював юридичні дії від мого імені. Гроші обумовлені в договорі про надання юридичних послуг також передавалися особисто ОСОБА_2 Таким чином фактичним виконавцем договору був ОСОБА_2, а тому він також повинен нести відповідальність за невиконання зобов'язань взятих переді мною.

На даний час не представляє можливості будь-яким чином проінформувати ТОВ «Мале виробничо-комерційне підприємство «Укрінком» про розгляд даної цивільної справи інакше як через ОСОБА_2., оскільки ТОВ «Мале виробничо-комерційне підприємство «Укрінком» не отримує поштової кореспонденції ні на юридичну адресу, ні на адресу вказану у візитній картці.

Зважаючи на те, що ті 5 000 гривень, які я сплатила ТОВ «Мале виробничо-комерційне підприємство «Укрінком» 15 вересня 2008 року, внаслідок інфляційних коливань вже не мають такої купівельної здатності, я зазнала збитків, які також повинні бути відшкодовані відповідачем 1. Збитки завдані мені внаслідок інфляційних коливань становлять 765 гривень (розрахунок додається). Проте інфляційні нарахування не можуть покрити суму моїх втрат, оскільки мною були передані 1 000 доларів США, які були оформлені як 5 000 гривень, а на сьогоднішній день 1 000 доларів уже становлять суму не 5 000 гривень, а значно більшу (від 8 500 до 9 000 гривень за тисячу доларів коливається останнім часом курс).

Як наслідок порушення зобов'язання відповідачами, я по теперішній час не отримала державний акт про право власності на земельну ділянку і не могла розпоряджатися грошима, які я сплатила відповідачеві 1 .

Я неодноразово зверталась до ОСОБА_2. при зустрічах в суді (ми зустрічались в дні розгляду іншої справи, в якій він брав участь не на моїй стороні), а також зверталась по телефону, просила його повернути мені кошти, оскільки він нічого для мене не зробив, і навіть навпаки, підтримує в суді протилежну сторону. Я навіть пропонувала йому залишити собі невелику кількість коштів за роботу по складанню позовних заяв та консультацій (незважаючи на те, що вони виявились некваліфікованими). Останній раз я говорила з ним про це 10 вересня у приміщенні Апеляційного суду м. Києва, а потім 14 вересня 2009 року по телефону, проте усе безрезультатно. Тому я вимушена звертатись до суду з даним позовом та просити суд розірвати договір про надання юридичних послуг від 15 вересня 2008 року, укладений між мною ОСОБА_1 та ТОВ «Укрінком» та солідарно стягнути з відповідачів 5 765 гривень з урахуванням рівня інфляції з 15 вересня 2008 року по 1 жовтня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Оскільки шкоду мені було завдано спільною бездіяльністю відповідачів, то і відповідальність вони також повинні нести солідарно .

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 526, 611, 623, ч.І ст. 1190 ЦК України, ст. ст. З, 15, 118-120 ЦПК України,

прошу суд:

1. 1. Розірвати договір про надання юридичних послуг від 15 вересня 2008 року, укладений між мною, ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінком»;

2. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінком» та ОСОБА_2 солідарно на корись позивачки кошти у розмірі 5 000 гривень та 765 гривень інфляційних нарахувань;

3. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінком» та ОСОБА_2 солідарно на корись позивачки сплачений судовий збір у розмірі 74 грн. 65 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 гривень.