Ухвала суду № 128315805, 18.06.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2025 Справа №607/24549/24 Провадження №1-кп/607/116/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника цивільного позивача ОСОБА_7

Тернопільської міської ради

під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі в режимі відеоконференції кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023212050000014 від 07 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 42023212050000014 від 07 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави). В обґрунтування якого зазначив, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2024 року (справа №607/21305/24, провадження №1-кс/607/5831/2024) до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі - 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев?ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та покладено ряд обов?язків. Сума застави була у повному обсязі сплачена заставодавцем - ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА "СИНЕГОР"» згідно Платіжної інструкції № 202 від 09.10.2024 року. А покладені на ОСОБА_4 обов?язки неухильно виконувалися обвинуваченим з моменту застосування запобіжного заходу. Протягом здійснення досудового розслідування ОСОБА_4 самостійно забезпечив свою участь у всіх слідчих, процесуальних діях та у судових засіданнях. Організував ефективну роботу сторони захисту та безперебійну взаємодію з органом досудового розслідування. Таким чином, ОСОБА_4 продемонстрував сумлінне ставлення до обов?язків, які визначені ч.7 ст. 42 КПК України, а також всебічно сприяв слідчому, прокурору, слідчому судді у здійсненні досудового розслідування. Термін дії обов?язків, покладених на ОСОБА_4 як на підозрюваного у кримінальному провадженні сплив 27 листопада 2024 року. Тож, ураховуючи належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , його сумлінне ставлення до виконання покладених судом обов?язків, добровільну участь у всіх слідчих та судових діях, а також відсутність порушень умов запобіжного заходу, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.01.2025 року (справа №607/24549/24, провадження №1-кп/607/116/2025) було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Таким чином, з огляду на сформовану судову оцінку обставин справи та фактичну поведінку ОСОБА_4 , яка характеризується як добросовісна, відповідальна та прогнозована, вважаємо, що на сьогодні об`єктивно існують усі правові та фактичні підстави для перегляду раніше обраного запобіжного заходу, визначеного ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2024 року. Враховуючи викладене, а також з огляду на добросовісну процесуальну поведінку обвинуваченого, вважає обґрунтованим та доцільним звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави - до 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до рівня, встановленого на 2025 рік, становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

Також зазначив, що при визначенні розміру застави суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області виходив з того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також у кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 209 КК України, яке є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років з конфіскацією майна. Власне, тяжкість інкримінованого правопорушення були єдиними критеріями, якими керувався суд при визначенні розміру застави. Адже саме така інформація була наведена прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу. Втім, станом на сьогодні, стороною захисту було зібрано докази, які обґрунтовано спростовують такі доводи прокурора і повинні бути враховані судом в ході вирішення питання про зменшення розміру застави. Крім того, вказав, що невірна кримінально-правова кваліфікація діяння, яка була допущена слідчим за сприяння прокурора не може бути підставою для подальшого обмеження конституційних прав ОСОБА_4 . Так, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Однак, ОСОБА_4 , будучи Директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТ ФЕКТОРИ» не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки ніколи не був наділений службовими повноваженнями відносно майна Тернопільської міської ради. Специфіка заволодіння чужим майном як одна з форм за якою може бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України полягає у тому, що майно, яким особа заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб`єкт злочину має право оперативного управління цим майном. ОСОБА_4 є директором юридичної особи приватної форми власності (приватного права), яка має на меті отримання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. В той самий час, на ОСОБА_4 як на службову особу ТОВ «ФАСТ ФЕКТОРИ» не покладались і не могли покладатись, обов?язки діяти, в тому числі в економічних інтересах Тернопільської міської ради, забезпечувати правильне зберігання, ефективне та раціональне використання бюджетних коштів згідно з їх цільовим призначенням. ОСОБА_4 не впливав, і не міг впливати, на службових осіб Тернопільської міської ради, використовуючи надане йому службове становище. ОСОБА_4 хоч і є службовою особою, але його службові повноваження обмежуються лише управлінням майном, яке перебуває у володінні ТОВ «ФАСТ ФЕКТОРИ». Сторона обвинувачення не надала жодного доказу, що ОСОБА_4 мав якісь можливості управляти або розпоряджатися майном Тернопільської міської ради. Окрім цього 23 квітня 2025 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було прийнято Постанову по справі № 500/1753/23, відповідно до якої колегія суддів уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що представлені до перевірки сертифікати відповідності, згідно інформації органу який видав (лист ДП «Львівстандартметрологія» від 10 березня 2023 року № 53-06/192), не можуть бути підтвердженням відповідності вимогам до якості сертифікованої продукції. Також, Верховний Суд уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 12 690 000,00 грн, оскільки якість товару (спальні мішки) не підтверджена сертифікатом якості, маркування не відповідає чинним нормам маркування для товару цього виду та помилкове нанесення на маркувальні ярлики товару дат його виготовлення, що, у свою чергу, є істотними порушеннями якості товару у розумінні приписів статті 678 ЦК України. Відтак, Верховним Судом було проаналізовано проведену закупівлю та встановлено наявність належних документів, які надають змогу підтвердити належну якість поставленого Тернопільській міській раді товару. Відтак, висновок сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину, а саме -заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, є юридично необґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи. базується на помилковому тлумаченні диспозиції ст. 191 КК України та не тобто ті обставини, якими обґрунтовувалися доводи слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області при постановленні Ухвали від 07.10.2024 року, станом на сьогодні, повністю спростовані. Як і розмір нібито заподіяних державі збитків, так і тяжкість інкримінованого злочину. Виключна увага суду на розмірі ймовірних збитків при визначенні суми застави є порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 32 рішення у справі Істоміна проти України). Натомість бездоганна процесуальна поведінка ОСОБА_4 та його сумлінне ставлення до вимог чинного кримінального процесуального законодавства свідчать про відсутність подальшої необхідності у застосуванні відносного нього максимального розміру суми застави, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України. ОСОБА_4 не змінював наявні у нього засоби зв?язку, реагує на всі виклики слідчого, прокурора, суду. Не відлучався від місця свого постійного проживання та продовжує доброчесно виконувати свої обов?язки на посаді Директора ТОВ «ФАСТ ФЕКТОРИ». Не менш важливим є те, що у прокурора відсутні докази того, що хоча б один з тих ризиків, на які посилався прокурор в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2024 року у справі № 607/21305/24 (провадження № 1-кс/607/5831/2024), обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу мали своє реальне втілення. Також сума застави у розмірі 908 400 гривень не відповідає вимогам КПК України та є вочевидь неспівмірним із рівнем доходів ОСОБА_4 , бо розмір його доходу отриманого за 2022 рік склав 112 661,10 грн; за 2023 рік склав 474 960,29; за 2024 рік склав 142 529,49 грн, а тому загальна сума доходу отримана за останні 3 роки в перерахунку на календарний місяць складає близько 20 218 грн (до оподаткування) на місяць, що підтверджується довідкою ОК-5. З моменту внесення застави минуло майже вісім місяців, що є тривалим строком протягом якого грошові кошти перебувають на спеціальному рахунку ДКСУ і не використовуються у господарській діяльності ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА "СИНЕГОР"» - особою, що внесла зазначену заставу. Вказане, безсумнівно, чинить значний вплив на здійснення господарської діяльності підприємства. Грошові кошти потрібні підприємству для забезпечення фінансування фонду оплати праці та сплати обов`язкових платежів і зборів, особливо наприкінці фінансового кварталу. Завершення фінансового кварталу за умов неповернення бодай частини коштів, сплачених у якості застави спровокує касовий розрив для Товариства і призведе до виникнення збитків матеріального характеру. Неможливість для підприємства розпоряджатися грошовими коштами у такому значному розмірі не відповідатиме вимогам пропорційності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, адже заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку своїх захисників та просив задовольнити вказане клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення заявленого клопотання та просили відмовити у його задоволенні.

Представник цивільного позивача Тернопільської міської ради ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав думку захисту, не заперечив щодо задоволення заявленого клопотання.

Суд, ознайомившись з поданим клопотанням захисника обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов до наступних висновків.

З огляду на ч. 3 ст. 26, п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Частиною 1 статті 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Закон забороняє звернення із таким клопотанням раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею (ч. 5 ст. 201 КПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить , що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо можливості зменшення розміру застави, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2024, у справі №607/21305/24 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та у разі її внесення покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, перебування та/або місця роботи; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого прокурора, суду; здати до УДМСУ у Тернопільській чи Київській області на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що надають відповідне право; носити засіб контролю; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні. Строк дії вказаної ухвали в частині покладених на ОСОБА_4 обов`язків встановлено до 23 год 59 хв 27 листопада 2024 року.

09.10.2024заставодавцем буловнесено заобвинуваченого ОСОБА_4 заставу урозмірі 242240,00грн, згідно з платіжною інструкцією № 202, виданою АТ «ПУМБ» від 09.10.2024.

Суд вважає, що зі спливом часу у зв`язку зі зміною обставин, що враховувались при визначенні первинного розміру застави в максимальному розмірі, передбаченим щодо особи, підозрюваної у вчинення особливого тяжкого злочину, визначеної ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, розмір застави може підлягати зміні.

Запобіжний захід може бути змінений, коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу. Тож, загальною вимогою щодо змісту клопотання про зміну запобіжного заходу є зазначення в ньому нових обставин, які не були предметом судового розгляду при застосуванні запобіжного заходу у порядку ст. 194 КПК України.

Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

В рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи,недопущення порушеньобвинуваченим процесуальнихобов`язків,стадію кримінальногопровадження,відсутність відомостейпро вчиненняобвинуваченим іншихкримінальних правопорушень,відсутність відомостейпро впливобвинуваченого насвідків зачас досудовогорозслідування тасудового розгляду,суд вважає,що обставинита ризикина якіпосилався слідчийсуддя припостановленні ухвалипро обраннязапобіжного заходузначно зменшилися. Разом з тим застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави є достатньо дієвим і в цілому забезпечує виконання обов`язків, покладених на нього законом, а самест. 42 КПК України, які діють щодо нього на цій стадії судового провадження.

Таким чином, зважаючи на обставини, встановлені під час судового розгляду, суд дійшов до переконання, що клопотання захисника підлягає до задоволення, а тому слід зменшити ОСОБА_4 , визначений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2024 у справі № 607/21305/24, розмір застави до 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в даному випадку суд вважає достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьомузаставу врозмірі 666160,00грн (шістсотшістдесят шістьтисяч стошістдесят гривень00копійок),внесену ТОВ«ЮРИДИЧНА ФІРМА«СИНЕГОР» за ОСОБА_4 , на рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, згідно з платіжною інструкцією № 202, виданою АТ «ПУМБ» від 09.10.2024, слід повернути заставодавцю ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «СИНЕГОР».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 201, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави) задовольнити.

Зменшити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2024 у справі № 607/21305/24, розмір застави до 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок).

Заставу врозмірі 666160,00грн (шістсотшістдесят шістьтисяч стошістдесят гривень00копійок),внесену ТОВ«ЮРИДИЧНА ФІРМА«СИНЕГОР» за ОСОБА_4 , на рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (UА358201720355219001000003454), згідно з платіжною інструкцією № 202, виданою АТ «ПУМБ» від 09.10.2024 (призначення платежу: Застава за ОСОБА_4 у справі №607/21305/24 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року) повернути заставодавцю ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «СИНЕГОР» (код ЄДРПОУ 42285394, рахунок одержувача UA113348510000000026004132989, банк АТ «ПУМБ», МФО 334851).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1