Рішення № 128305237, 23.06.2025, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/404/25

Провадження № 2/708/283/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" через свого представника - адвоката Тараненка А. І. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 37209,06 грн. На обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 12.01.2024 ТОВ «Качай гроші» та відповідач уклали договір кредитної лінії № 00-10910572 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Після укладення договору 12.01.2024 ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-10910572 від 12.01.2024 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 . Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) становить 360 календарних днів. Позичальник зобов`язувався повернути кредит кредитодавцю (дата повернення кредиту) до 06 січня 2025 року.

Однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, що створило заборгованість у розмірі 37209,09 грн, яка складається із заборгованості зі сплати кредиту в розмірі 10020,00 грн, заборгованості з несплачених відсотків за користування кредитом в розмірі 27189,06 грн.

22.01.2024 ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024, згідно умов якого ТОВ «Макс кредит» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10910572 від 12.01.2024.

16.08.2024 ТОВ «Макс кредит» та ТОВ "ФК "Ейс" уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно умов якого ТОВ "ФК "Ейс" набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10910572 від 12.01.2024.

Відповідач не виконував умови договору належним чином у зв`язку із чим утворилася прострочена заборгованість, яка не сплачена ні первісному кредитору ні позивачу. Тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 37209,06 грн, понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 25.04.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Судом постановлено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачеві встановлений строк на подання відзиву. Також за клопотання позивача суд витребував додаткові докази, які у визначений судом строк були надані.

Під час підготовки до розгляду справи по суті судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву по позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав, у свою чергу представник позивача - адвокат Тараненко А. І. проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідно їх правове регулювання відбувається нормами Глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України регламентовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно статті 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Судом встановлено, що 12.01.2024 між ТОВ «Качайгроші»та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-10910572, за умовами якого відповідачу надані кредитні грошові кошти в сумі 8350,00 грн строком на 360 календарних днів (п.1.3 договору). Строк повернення кредиту 06 січня 2025 рік. Стандартна процентна ставка становить 2,47% від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.4.1 договору).

Вказаний договір укладений сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 97291 (а.с. 89-97).

Факт отримання коштів позичальником підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період 12.01.2024 15.01.2024, яка містить відомості про зарахування на картковий рахунок відповідача кредитних коштів у сумі 8350,00 грн (а.с. 143-144).

22.01.2024 між ТОВ ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Качай гроші» укладений договір факторингу № 22-01/2024 (а.с. 17-25).

Додаткові угоди № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 надані на підтвердження продовження строку його дії (а.с. 31-44).

16.08.2024 між ТОВ «ФК«Ейс»та ТОВ «Макс кредит» укладений договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС (а.с. 40-49).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, ТОВ «ФК«Ейс»набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , номер договору 00-10910572, дата укладення договору 12.01.2024, загальна заборгованість 37209,06 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 10 020,00 грн, заборгованість за відсотками 27189,06 грн (а.с. 60-61).

Відповідно до ст. ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526ЦКУкраїни передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст.1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ч. 1 ст.1049ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст.625ЦКУкраїни визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитору зобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідокпередання нимсвоїхправ іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст.1080ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно зі ст.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.639ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 7, ч.12 ст.11ЗаконуУкраїни «Проелектронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що у випадку, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»,за умовивикористання засобуелектронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України, до яких у тому числі віднесено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Під час розгляду справи судом, що ТОВ «Качай гроші» свої зобов`язання за договором кредиту виконало належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти в розмірі 8350,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Натомість відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за укладеним договором у строки, передбачені ним щодо повернення суми позики та процентів за користування нею, не виконав, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 становить 37209,06 грн, що складається із суми прострочених платежів зі сплати тіла кредиту в розмірі 10200,00 грн та суми прострочених платежів зі сплати процентів у розмірі 27189,06 грн.

Натомість суд не у повному обсязі погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості, з огляду на таке.

Відповідно до умов укладеного договору сума кредитного ліміту складає 8350,00 грн (п. 1.2 договору) і саме ця сума коштів була фактично отримана відповідачем. Також згідно п. 1.5 договору ОСОБА_1 за видачу кредиту нарахована комісія у сумі 1670,00 грн. Відповідно наявність заборгованості за укладеним договором зі сплати тіла кредиту в сумі 10200,00 грн не підтверджена належними і допустимими доказами.

Судом установлено, що ТОВ «Качай гроші» за період з 12.01.2024 (дата укладення договору) до 22.01.2024 (дата відступлення права вимоги) нараховувало відсотки за користування кредитом виходячи із розрахунку 0,98 % в день. Новий кредитор ТОВ «Макс кредит» продовжив нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з 23.01.2024 (дати набуття права вимоги)Ї до 05.02.2024 (кінцевий термін застосування пільгових відсотків). Відповідно загальний розмір нарахованих процентів за наведений період становить 2045,75 грн (8350,00 грн х 0,98 %/дн х 25 дн / 100 %).

Згодом починаючи з 06.02.2024 до 27.05.2024 нарахування відсотків здійснено виходячи із розрахунку 2,47 %/ дн, що відповідає п. 1.4.1. договору кредитної лінії № 00-10910572 від 12.01.2024.

Однак, ураховуючи положення п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачений максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачений максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Натомість у спірних правовідносинах нарахування за користування кредитними коштами позивачем проведено із порушенням наведених вимог закону, що є підставою проведення судом власних розрахунків заборгованості зі сплати процентів за період з 06.02.2024 до 27.05.2024.

Як слідує з наведених змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, відсотки нараховуються таким чином:

-з 06.02.2024 до 21.04.2024 за ставкою 2,47 %/день (8350,00 грн х 2,47 %/дн х 76дн), що загалом становить 15675,00 грн та відповідає наданому розрахунку заборгованості;

-з 22.04.2024 до 27.05.2024 за ставкою 1,5 %/день (8 350,00 грн х 1,5 % х 36дн), що загалом становить 4509,00 грн, розраховано відповідно до п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»;

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що розмір простроченої заборгованості ОСОБА_1 зі сплати процентів становить 22229,75грн, яка підлягає стягненню з відповідача (2045,00 грн + 15675,00 грн + 4509,00 грн = 26686,38грн).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач допустив порушення умов укладеного кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість із погашення суми боргу та процентів за користування грошовими коштами. Такі дії з боку ОСОБА_1 є порушенням прав позивача, і таке порушене право підлягає судовому захисту. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам статті 16 ЦК України. Натомість суд не погоджується із проведеними ТОВ «ФК «Ейс» розрахунками розміру заборгованості, оскільки проведені позивачем нарахування не відповідають вимогам чинного законодавства. За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову зі стягненням заборгованості за кредитним договором у визначеному судом розмірі, а саме заборгованості зі сплати тіла кредиту в розмірі 8350,00 грн, заборгованості зі сплати комісії у розмірі 1670,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 22229,75 грн, а всього 32249,75 грн.

Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд ураховує таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

За таких обставин, оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» за наслідками розгляду справи судом задоволені частково (86,67 %), стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача також підлягають понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2099,49 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 6066,90 грн, а всього 8166,39 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054, ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування" ст. ст. 4, 5, 10-12, 13, 76-84, 89, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором № 00-10910572 від 12.01.2024 зі сплати тіла кредиту в сумі8350,00 грн, заборгованість за комісією в сумі 1670,00 грн та заборгованість за відсотками в сумі 22229,75 грн, а всього 32249,75 грн (тридцять дві тисячі двісті сорок дев`ять гривень 75 коп.).

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" судовий збір в сумі 2 099,49 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6066,90 грн, а всього 8166,39 грн (вісім тисяч сто шістдесят шість гривень 90 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005);

Представник позивача: адвокат Тараненко Артем Ігорович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012, видане Київською міською КДКА, адреса робочого місця адвоката: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 21);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ