Постанова № 128303987, 24.04.2025, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/897/25

Провадження № 3/366/708/25

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

24квітня 2025року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшла від Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Державного агентства з управління зоною відчуження, щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення № 000011 від 26.03.2025:

«26.03.2025 о 12 год. 19 хв. ОСОБА_1 перебувала на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у відселеному селі Замошня без спеціального дозволу-перепустки, чи порушила режим території природно-заповідного фонду відповідно до вимог ст.91 КУпАП стосовно порушення правил охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ч. 2 п. 3 ст. 12 ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення», за що відповідальність передбачена ст. 91 КУпАП».

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 24.04.2025.

ОСОБА_1 у судове засідання, не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду рекомендованим повідомленням, на адресу зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.

До матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_1 від 26.03.2025, про розгляд справи без її участі, з рішенням по справі буде згодна.

У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Проте, станом розгляду провадження відносно себе ОСОБА_2 не цікавився, про причини неявки до суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.

Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи не є обов`язковою, про розгляд справи повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без її участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення № 000011 від 26.03.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;

- карту-схему попереднього функціонального зонування Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, яка відображає територію ЧРЕБЗ, на якій умовно відображено місце в межах ЧРЕБЗ, де виявлено ОСОБА_1 , що засвідчено підписом ОСОБА_1 та особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення;

-копію паспортагромадянина Українина ім`я ОСОБА_1 , за якою встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності;

- витяги з Указу Президента України «Про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника» від 26.04.2016 року № 174/2016; Закону України «Про природно-заповідний фонд України»; «Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Під час розгляду справи судом встановлено, що 26.03.2025 о 12 год. 19 хв. ОСОБА_1 перебувала на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у відселеному селі Замошня без спеціального дозволу-перепустки, чи порушила режим території природно-заповідного фонду відповідно до вимог ст.91 КУпАП стосовно порушення правил охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ч. 2 п. 3 ст. 12 ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за чт.91 КУпАП.

Відповідальність за ст. 91 КУпАП настає у разі здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Положення цієї статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально передбачають вимоги законодавства, які ставляться в обвинувачення правопорушнику.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення» Радіаційно небезпечні землі - це землі, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають республіканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами.

До зазначених у цій статті земель належать території, вказані в пунктах 1 і 2 статті 2 цього Закону (ч. 2 ст. 3 Закону).

Відповідно до п.п. 1 і 2 ст. 2 цього Закону такими зонами є:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов`язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км-2та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км-2та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км-2та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

Відповідно до ч. 2 ст. 12 цього Закону, у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення забороняється перебування осіб, які не мають на це спеціального дозволу, а також залучення до роботи осіб без їх згоди.

Згідно з п. 1 Указу Президента України від 26.04.2016 року «Про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника», ЧРЕБЗ створено в Іванківському і Поліському районах Київської області в межах зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, територія Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника є територією, на яку поширюється дія наведених вище нормативно-правових актів, зокрема, заборона перебування на цій території особам, які не мають на це спеціального дозволу.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 , має спеціальний дозвіл для перебування на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, а саме порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які полягали в порушенні вимог ч. 3 ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ч. 2 ст. 3, ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення», відповідно до яких у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення забороняється перебування осіб, які не мають на це спеціального дозволу.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції інкримінованої статті.

З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушень, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за їх вчинення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 91 КУпАП без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів, оскільки вони як такі відсутні.

Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому з неї на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році становить 3028, 00 грн. Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 х 0,2).судовий збір»,

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 91, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 виданий Бориспільським МРВГУ МВС України в Київській області 04.07.2002 року), визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 виданий БориспільськимМРВГУ МВСУкраїни вКиївській області04.07.2002року) в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Текст постанови складено 23.06.2025.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ