Ухвала суду № 128303368, 23.06.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1772/23

1-кс/357/1312/25

У Х В А Л А

23 червня 2025 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023111030000330, відомості про яке 27.01.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України,

про накладення арешту майно,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор у кримінальному провадженні начальник Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувсядослідчогосудді зклопотаннямпроарешт майна укримінальному провадженні№ 12023111030000330, відомості про яке 27.01.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, а саме:земельні ділянкиз кадастровимномером 3224483200:04:013:0137площею 2.861га такадастровим номером3224483200:04:009:0040площею 2.3664га які перебувають у приватній власності ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , розташована на територіїТаращанської територіальноїгромади Таращанськогорайону Київськоїобласті із накладенням заборони державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників.

Вказане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що згідно із протоколом № 2 зборів спілки громадян - співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019 ОСОБА_4 виділено в натурі майно колишнього КСП «Червоний партизан», а саме: нежитлову будівлю (гараж) 1972 року, нежитлову будівлю (зерносклад) 1982 року, нежитлову будівлю (зерносклад) 1982 року.

В подальшому у невстановленому місці та часі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , виготовили та підписали акт № 2 приймання передачі майна в натурі зборів співвласників майнових паїв колишнього КП «Червоний партизан» від 24.07.2019 згідно протоколу № 2 від 24.07.2019, яким ОСОБА_4 передано майно в натурі, а саме нежитлову будівлю (гараж) 1972 року, нежитлову будівлю (зерносклад) 1982 року, нежитлову будівлю (зерносклад) 1982 року, та земельні ділянки з кадастровими номерами 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га та 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га.

Згідно інформації з ДЗК земельні ділянки з кадастровими номерами 3224483200:04:013:0137 та 3224483200:04:009:0040 сформовані лише в 2021 році.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 19.07.2021 державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області ОСОБА_8 прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га та 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га. Підставою здійснення державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки державним реєстратором зазначено акт приймання - передачі нерухомого майна № 2 від 24.07.2019, витяг з ДЗК, протокол загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Червоний партизан» від 24.07.2019.

В слідства є підстави вважати, що акт № 2 приймання - передачі майна в натурі зборів співвласників майнових паїв колишнього КП «Червоний партизан» згідно протоколу № 2 від 24.07.2019 згідно якого ОСОБА_4 передано майно в натурі земельні ділянки 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га та 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га є підробленим, оскільки на дату складання акту прийому - передачі майна, зазначені ділянки не були сформовані, відповідно кадастрові номери не присвоювались та згідно протоколу загальних зборів земельні ділянки ОСОБА_4 не виділялись.

Постановою слідчого від 02.05.2025 потерпілим у кримінальному провадженні визнано Таращанську міську територіальну громаду (Код ЄДРПОУ:04054955), що за адресою: Україна, 09500, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Тараща, вул. Героїв Чорнобиля, 1, а представником потерпілого визнано головного спеціаліста відділу юридичного забезпечення та кадрової роботи виконавчого комітету Таращанської міської ради ОСОБА_9 .

Постановою слідчого від 01.05.2025земельні ділянки з кадастровими номерами3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га та 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадження.

Враховуючи викладені обставини, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що нерухоме майно вищевказана земельна ділянка є об`єктом кримінально-протиправних дій, має ознаки речового доказу та відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, для збереження яких необхідно накласти арешт в порядку, передбаченому ст.ст. 170-172 КПК України.

Крім того, майно, на яке буде накладено арешт, має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення після проведення відповідних експертиз та може бути використано як доказ в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи той факт, що земельніділянки з кадастровими номерами: 3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га та 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 ганабуті кримінально протиправним шляхом, на цей час існують всі правові підстави для їхньогоарешту.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання можливостівідчуження земельноїділянки,для збереженняречового доказунеобхідно накластина неїарешт і заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, на земельні ділянки.

Просить розглянутидане клопотаннябез викликувласників майназ метоюзабезпечення арештумайна.

У судове засідання прокурор, начальник Таращанського відділення Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 не з`явився, натомість надіслав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

З метою забезпечення арешту майна, клопотання слідчого про арешт майна розглядається без повідомлення власника майна, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 172 КПК України, в тому, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 4ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттямв судове засіданнявсіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, які додані до клопотання приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів .

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддеювстановлено,щопостановою слідчого від 01.05.2025земельні ділянки з кадастровими номерами3224483200:04:013:0137 площею 2,861 га та 3224483200:04:009:0040 площею 2,3664 га, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадження.

Таким чином, існує сукупністьпідставвважати,щовказаназемельна ділянка відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а саме містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є об`єктом кримінально протиправних дій.

Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на земельну ділянку є збереження речових доказів з метою запобігання можливості її відчуження, а також необхідність проведення судових експертиз.

За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно ч. 4ст. 173 КПК Україниу разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, втручання у власність (користування) юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критерії в правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора, адже арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Слідчий суддя,вважає,щонацьому етапікримінальногопровадженнястороною обвинуваченнявідповіднодоч.3ст.132КПКУкраїнидоведено існуванняобгрунтованоїпідозриу вчиненнікримінальногоправопорушення,доведенощопотреби досудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакий ступіньвтручанняуправа ісвободиособи,проякиййдеться вклопотанніпрокурората при його застосуванні може бути виконано завдання, для виконання якого прокурор, звернувся із клопотанням. Також стороною обвинувачення доведено необхідність арешту майна та наявність реального ризику його відчуження на користь третіх осіб та зміни її конфігурації, що обумовлює необхідність накладення цього арешту.

З метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про арешт земельної ділянки із накладеннямзаборони державниморганамтаорганам нотаріатуздійснюватибудь-якіреєстраційнідіїв томучислііреєстрацію (перереєстрацію),пов`язанузвідчуженням,зміною,поділом,заставоюабоіншого видузмінивласників. Слідчий суддя вважає, що тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення збереження речових доказів.

Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати що земельна ділянка є речовим доказом в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним, пропорційним і співмірним завданням кримінальногопровадження тапереслідує легітимнумету,а також не призведе до надмірного тягаря для її власника. На цьому початковому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_4 з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів та не порушує справедливий баланс між інтересами власника майна гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає завданням кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не надано та слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддянаголошує,щонакладенняарешту намайнонеє припиненнямправавласностіна ньогоабоневідворотнимпозбавленням такогоправа.Хочавласникі обмежуєтьсяуреалізаціївсіх правомочностейщодовідповідногомайна,протетакеобмеження маєтимчасовийхарактер, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Разом з тим, згідно з ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає завданням кримінального провадження.

Таким чином, клопотання прокурора клопотання слід задовольнити.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями170-173,175,309,392,532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023111030000330, відомості про яке 27.01.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України про арешт майна.

Накласти арештна земельні ділянкиз кадастровимномером 3224483200:04:013:0137площею 2.861га такадастровим номером3224483200:04:009:0040площею 2.3664га які перебувають у приватній власності ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , розташована на території Таращанської територіальної громади Таращанського району Київської області.

Заборонити державниморганам таорганам нотаріатуздійснювати будь-якіреєстраційні діїв томучислі іреєстрацію (перереєстрацію),пов`язану звідчуженням,зміною,поділом,заставою абоіншого видузміни власниківщодо земельніділянки зкадастровим номером3224483200:04:013:0137площею 2.861га такадастровим номером3224483200:04:009:0040площею 2.3664га які перебувають у приватній власності ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , розташована на території Таращанської територіальної громади Таращанського району Київської області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_10