Рішення № 128303133, 01.05.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 278/5755/24

2/296/990/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

"01" травня 2025 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

за участю секретаря судового засідання Рабчинській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024р. ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №536120 від 10.03.2021р. у розмірі 112737,37 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 10.03.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та відповідачкою було укладено кредитний договів №536120.

У подальшому, 24.01.2024р. між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 2401-24, згідно якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права вимоги, та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором №536120 від 10.03.2021р.

Враховуючи, що відповідач отримавши кошти, свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, утворилась заборгованість у розмірі 112737,37 грн., з якої: 38566,34 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 74171,03 грн. заборгованість за відсотками.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення виходячи з наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, 10.03.2021р. між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 536120, відповідно до умов якого, відповідачці надано суму кредиту у розмірі 50000,00 грн., строком на 1096 днів, тобто до 10.03.2024р., зі сплатою 25% відсотків за перший день користування, а за всі наступні дні починаючи з другого і до кінця строку 85% річних (п.п. 1.3., 1.4., 1.5. договору) (а.с. 4-7).

Сторони узгодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 40000,00 грн. за реквізитами: НОМЕР_1 , з подальшою видачою готівки через касу відділень (п.п. 2.1. договору).

Згідно із п.п. 2.2. договору сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) товариством протягом трьох календарних днів з моменту укладення цього договору. У випадку якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладення договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів не підлягає коригуванню, строк кредиту в днях зменшується, а кінцевий термін повернення залишається незмінним.

З матеріалів справи встановлено, що 24.01.2024р. між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 2401-24, згідно якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права вимоги, та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором №536120 від 10.03.2021р. (а.с. 16-19).

Відповідно до розрахунку заборгованості за відповідачем утворилася заборгованість за кредитним договором №536120 від 10.03.2021р. у розмірі 112737,37 грн., з якої: 38566,34 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 74171,03 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 16, 17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2021р. між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 536120, відповідно до умов якого, відповідачці надано суму кредиту у розмірі 50000,00 грн., строком на 1096 днів, тобто до 10.03.2024р., зі сплатою 25% відсотків за перший день користування, а за всі наступні дні починаючи з другого і до кінця строку 85% річних (п.п. 1.3., 1.4., 1.5. договору) (а.с.7-11).

Разом з тим, вище вказане не підтверджує наявність між сторонами кредитних відносин.

За приписами ч.1 ст.1046, ч.2 ст.1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, але й факт передачі грошей.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.11.2015 в справі №6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі №464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.10.2020 в справі №194/1126/18.

Відповідно до п.п. 2.1. кредитного договору, сторони узгодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 40000,00 грн. за реквізитами: UA243005280000029090455007281, з подальшою видачою готівки через касу відділень.

Разом з тим, доказів на підтвердження факту перерахування у вищезазначений спосіб грошових коштів у сумі 40000,00 грн., які відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позивачем не надано.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів (письмових або електронних), які б відповідали вимогам щодо платіжних документів, та підтверджували факти перерахування позивачем кредитних коштів на користь відповідача (надання кредиту), а тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем є доведеним.

Верховний Суд в постанові від 17.12.2021 по справі № 278/2177/15-ц від 17.12.2021 зробив висновок, що заборгованість за кредитом має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором.

У зв`язку із недоведеністю, а саме відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження існування заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 112737,37 грн., позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №536120 від 10.03.2021р. є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що суд відмовляє у позові, а судові витрати понесені лише позивачем, на підставі статті 141 ЦПК України їх розподіл не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В. П. Маслак