Ухвала суду № 128302135, 23.06.2025, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3289/25

провадження № 1-кс/619/606/25

УХВАЛА

іменем України

15 червня 2025 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дергачі клопотання слідчого ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівськоїокружної прокуратуриХарківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000409від 22 квітня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця селищаСлатине Харківськогорайону Харківськоїобласті,громадянина України,з неповноюсередньою освітою,розлученого,працюючого сторожемв КП«Постачальник послуг»м.Дергачі Харківськоїобласті,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого судимостей,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.307 КК України,

в с т а н о в и в:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів, 28.05.2025 у проміжок часу з 10 год 10 хв по 10 год 25 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи неподалік житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також з корисливих мотивів, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який був залучений до конфіденційного співробітництва з працівниками поліції з додержанням вимог діючого кримінального процесуального законодавства України) наркотичний засіб канабіс, за наступних обставин.

Так, 28.05.2025 в період часу з 10 год 10 хв по 10 год 25 хв ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 , зустрівся з останнім неподалік житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , після чого, перебуваючи за вищевказаною адресою в м. Дергачі передав ОСОБА_8 полімерний прозорий зіп-пакет, в якому знаходилась обмежена в законному обігу наркотична речовина канабіс, а останній, в свою чергу, в якості оплати за отримані наркотичні засоби, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5000,00 гривень, якими ОСОБА_5 в подальшому розпорядився на власний розсуд.

В подальшому, 28.05.2025 о 10 год 25 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції полімерний прозорий зіп-пакет який придбав у ОСОБА_5 , в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору у сухому стані, яка відповідно до висновку експерта від 30.05.2025 за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів є канабісом масою 23.1346 г (в перерахунку на суху речовину складає 19,2053 г), який належить до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

В результаті вищевказаних дій ОСОБА_5 незаконно збув ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс.

Крім того, ОСОБА_5 продовжив свою злочинну діяльність, спрямовану на збут наркотичних засобів, а саме 13.06.2025 у період часу з 11 год 36 хв по 12 год 43 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи неподалік житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , продовжив свою злочинну діяльність, а саме реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів повторно, діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також з корисливих мотивів, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який був залучений до конфіденційного співробітництва з працівниками поліції з додержанням вимог діючого кримінального процесуального законодавства України) речовину рослинного походження зовні схожу на наркотичну, за наступних обставин.

Так, 13.06.2025 в період часу з 11 год 36 хв по 12 год 43 хв, ОСОБА_5 за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 зустрівся з останнім неподалік житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Після чого, перебуваючи за вищевказаною адресою в м. Дергачі Харківського району Харківської області, передав ОСОБА_8 полімерний зіп-пакет, в якому знаходилась рослинна речовина у сухому стані зовні схожа на наркотичну, а останній, в свою чергу, в якості оплати за отримані наркотичні засоби, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5000,00 гривень, якими ОСОБА_5 в подальшому розпорядився на власний розсуд.

В подальшому, 13 червня 2025 року о 12 год 42 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції полімерний прозорий зіп-пакет який придбав у ОСОБА_5 , в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору у сухому стані.

У зв`язку з чим ОСОБА_5 13.06.2025 затримано працівниками поліції, в порядку ст. 208 КПК України.

13 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення злочину,передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному збуті наркотичних засобів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний тайого захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, врахувавши, що ОСОБА_5 співпрацює зі слідством, працевлаштований, має постійне місце проживання, .

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.

Так, в провадженні слідчого відділення ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000409 від 22 квітня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1ст. 176 КПК Українизапобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст.176КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Згідно з положеннямист. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбаченіст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбаченіст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1статті 276КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, складено і підписано 13.06.2025 та вручено останньому 13 червня 2025 року.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч. 2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме:

-відомостями, викладеними в протоколі огляду грошових купюр від 28.05.2025;

-відомостями, викладеними в протоколі огляду покупця ОСОБА_8 від 28.05.2025;

-відомостями, викладеними в протоколі огляду від 28.05.2025;

-відомостями, викладеними в протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 28.05.2025;

-відомостями, викладеними в протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 28.05.2025;

-відомостями, викладеними в протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 28.05.2025;

-висновком експерта судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 30.05.2025;

-відомостями, викладеними в протоколі огляду грошових купюр від 13.06.2025;

-відомостями, викладеними в протоколі огляду покупця ОСОБА_8 від 13.06.2025;

-відомостями, викладеними в протоколі огляду від 13.06.2025.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому,слідчий суддяпри встановленніданого ризикувраховує існуванняінших факторів,які можутьсвідчити пронаявність у ОСОБА_5 можливості переховуватисявід органудосудового розслідуваннята суду,оскільки останнійпідозрюється увчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який законом передбачено максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Що стосується ризику, передбаченого п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя не вбачає його наявності, оскільки враховуючи, що будь яких доказів, які б свідчили, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,слідчий, прокурор суду не надали, за таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що даний ризик відсутній.

Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім якдо ранішене судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи,що ОСОБА_5 не маєпостійних джерел та засобів для існування, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв`язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків з урахуванням обставин інкримінованих злочинів, а також даних про особу підозрюваного.

Вирішуючи питанняпро строкдії такогозапобіжного заходу,слідчий суддявраховує інтенсивністьвстановлених ризиків,обсяг обставин,що підлягаютьдоказуванню,з оглядуна правовукваліфікацію,а такожвведений навсій територіїУкраїни воєннийстан,який позазалежністю відволі сторониобвинувачення можеускладнити проведенняслідчих тапроцесуальних дій,а томувважає задоцільне визначитистрок триманняпід вартоюстроком на60діб

Альтернативний запобіжний захід.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, відповідно до положень п. 3 ч. 5ст. 182 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, визначає ОСОБА_5 заставу у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень, та покладенням обов`язків, передбаченихст. 194 КПК України.При визначеннірозміру застави,слідчий суддявраховує обставиникримінального правопорушення,дані проособу підозрюваного,який єпрацездатною особою,на данийчас працює сторожем в КП «Постачальник послуг» м. Дергачі Харківської області, та вважає визначений розмір застави достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та таким, що не є завідомо непомірним для останнього.

Визначення розміру застави у даному випадку з урахуванням всіх вищезазначених обставин та тяжкості інкримінованого злочину забезпечує дотримання судом прав особи, передбаченихКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; - не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Висновки за результатами розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого та захисника ОСОБА_4 про застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, задоволенню не підлягає.

Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положеньстатті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,187,193-194,196,197,202,205,309,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВВП №3ХРУП №3ГУНП вХарківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000409від22квітня 2025року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Слатине Харківського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не маючого судимостей запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят днів), тобто до 11серпня 2025 року (включно).

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 червня 2025 року з 12 год 51 хв до 11 серпня 2025 року включно.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 12 год 51 хв 11 серпня 2025 року (включно).

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок : ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава),протягом дії ухвали.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 серпня 2025 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.

У разівнесення заставита змоменту звільненняпідозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 прозастосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного про його тримання під вартою.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_5 , захиснику ОСОБА_4 , прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено учасникам судового провадження в залі судового засідання № 3 Дергачівського районного суду Харківської області 16.06.2025 року о 08 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1