Рішення № 128299802, 23.06.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2025 Справа №607/7180/25 Провадження №2-а/607/320/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Кунцьо С.В.

з участюсекретаря с/з: Гурзель Ю.В.

представника позивача: адвоката Скиби В.М.

та представника відповідача: Дживри С.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Скиба Віталій Михайлович

до: Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП

про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Скиба В.М., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Управління патрульноїполіції вТернопільській областіДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Коваля А.В. серії ЕНА №4346683 від 25.03.2025 р. на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до даної постанови 25березня 2025 року о 01:13:03 год. в м. Тернополі по вул. Генерала М. Тарнавського, 2А громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 «и» ПДР України. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв вказаного правопорушення та взагалі не керував автомобілем у вказаний в постанові час. Пояснив, що в той день автомобілем керував його товариш та надалі припаркував його з дотриманням ПДР України. Ввечері він згадав, що забув в автомобілі свої речі та пішов їх забрати, проте йому стало погано, тому він присів в автомобіль, однак рух ним не здійснював. Також вказав, що інспектори поліції не здійснювали вимірювання відстані транспортного засобу до прилеглої території. Крім того зазначив, що йому не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також він мав намір скористатись правовою допомогою, однак йому не було надано можливість реалізувати таке право.

Представником Управлінняпатрульної поліціїв Тернопільськійобласті ДППДживрою С.І.подано відзивна позовнузаяву,з якоговбачається,що відповідачзаперечує щодоподаного ОСОБА_1 позову тазазначає,що останньогоправомірно притягнутодо адміністративноївідповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки він 25березня 2025 року о 01:13:03 год. в м. Тернополі по вул. Генерала М. Тарнавського, 2А, керуючи транспортним засобом марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території. Вказав, що оскаржувана постанова була винесена відносно ОСОБА_1 правомірно у відповідності до об`єктивних обставин справи за порушення позивачем Правил дорожнього руху. Також вказав, що позивачу були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується долученим до відзиву відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.

Позивачем ОСОБА_1 , вінтересах якогодіє представник адвокатСкиба В.М., подано відповідь на відзив Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, у якій останній звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні відомості про рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Також вказав, що роз`яснивши права ОСОБА_1 , працівник поліції не запитав чи зрозумілі йому права, чи є у нього клопотання, чи бажає користатись правовою допомого. Також зазначив, що відповідачем не спростовано те, що жодні заміри відстані від автомобіля до прилеглої території не проводились.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку.

Представник позивача адвокат Скиба В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача Управлінняпатрульної поліціїв Тернопільськійобласті ДППДживра С.І.в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, які наведені у відзиві. Зокрема, вказав, що транспортний засіб марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку із порушенням правил зупинки, тому вважає постанову про накладення на нього адміністративного стягнення правомірною.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що він перебував із своїм товаришем ОСОБА_1 в гостях, де останній вживав алкогольні напої. В подальшому на прохання ОСОБА_1 на автомобілі останнього він відвіз його додому, де припаркував транспортний засіб з дотримання Правил дорожнього руху, після чого вони розійшлись.

За наявності вказаних обставин, з урахуванням думки представника позивача та представника відповідача, які не заперечили щодо розгляду справи без участі позивача, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов у відсутності позивача ОСОБА_1 .

Розглянувши поданідокументи іматеріали,заслухавши думкупредставника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних міркувань.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2ст.283КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У відповідності до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається із постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4346683 від 25.03.2025 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП,а самеза те,що він25березня 2025 року о 01:13:03 год. в м. Тернополі по вул. Генерала М. Тарнавського, 2А, керуючи транспортним засобом марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 «и» ПДР України.

Разом з тим слід зазначити, що Правила дорожнього руху України не містять пункту 15.9 «и», натомість вимога щодо заборони зупинки ближче10м відвиїздів зприлеглих територійі безпосередньов місцівиїзду передбаченау п.15.9«й» ПДР України.

Крім того у змісті оскаржуваної постанови не в повному обсязі викладено суть правопорушення та зазначено, що діями ОСОБА_1 порушено «п. 15.9 «и» ПДР України Порушення зупинок, ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в мі». Проте надалі продовження тексту відсутнє, тобто суть правопорушення не розкрита.

Крім того матеріали справи не містять жодних замірів щодо відстані розташування транспортного засобу позивача від виїзду з прилеглої території, що є необхідним та належним доказом порушення вимог п.15.9«й» ПДР України, оскільки візуальне визначення місця розміщення (здійснення зупинки) транспортного засобу, без застосування необхідних вимірювальних приладів чи засобів фіксації із відзначенням відстані від автомобіля до місця виїзду з прилеглої території, буде вважатись «припущенням».

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 08.02.2018 року у справі № 760/3696/16-а та від 18.07.2019 року у справі № 216/5226/16-а, з яких вбачається, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Також суд звертає увагу, що відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського не є безперервним, оскільки на ньому відсутній запис подій, які відбувались у період з 01:12:50 год. до 01:13:25 год. (назва відеофайлу «part_00000_export-vqmhi»), у зв`язку з чимсуд позбавленийможливості з`ясуватив повномуобсязі обставинисправи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП не з`ясовано всіх обставин вчинення адміністративного правопорушення, не надано суду доказів, які підтверджують наявний в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення. Судом не встановлено, яким чином давав оцінку та досліджував докази відповідач, на підставі яких даних дійшов до висновку при вчинення позивачем правопорушення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненню за порушення Правил дорожнього руху.

Разом з тим під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивачем в позовній заяві та у судовому засіданні не наведено достатніх доказів відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3ст. 286 КАС Українивстановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За вказаних обставин та з урахуванням того, що позивачем не наведено достатніх доказів відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, а відповідачем в свою чергу не доведено правомірність складання ним постанови, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ПДР, крім того постанова про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серії ЕНА №4346683від 25.03.2025року,якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням штрафу, складена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому її слід скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Крім тогосуд вважає,що позивачуслід відшкодуватиза рахунокбюджетних асигнуваньУправління патрульноїполіції вТернопільській областіДПП сумусплаченого нимсудового зборупри зверненнііз адміністративнимпозовом всуд,відповідно довимог ч.1 ст. 139 КАС України.

Разом зтим яквбачається ізПостанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від18березня 2020року (справа№543/775/17),розмір судовогозбору заподання позовноїзаяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60грн.Згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тобто при зверненні до суду із адміністративним позовом через систему «Електронний суд» підлягає сплаті судовий збір в розмірі 484,48 грн. Однак яквбачається ізквитанції, долученої до адміністративного позову, позивачемпри зверненнідо судуіз позовноюзаявою,яка єпредметом розглядув данійсправі,сплачено 605,60грн.судового збору,які зарахованона казначейськийрахунок доспеціального фонду.У зв`язкуз викладенимиобставинами зарахунок бюджетнихасигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП підлягаєвідшкодуванню сплаченийпозивачем судовийзбір всумі 484,48 грн.,а такожрешта сумисплаченого судовогозбору підлягаєповерненню позивачуяк надмірнозарахований до бюджету судовий збір, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013 р.

На підставі ст. ст. 9, 122, 251, 268, 278, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ,вінтересах якогодіє представник адвокатСкиба ВіталійМихайлович,до Управлінняпатрульної поліціїв Тернопільськійобласті ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4346683 від 25.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а справу надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений до бюджету судовий збір в розмірі 121,12 грн. (сто двадцять одну гривню 12 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 23 червня 2025 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , с. Будилів Тернопільського району Тернопільської області.

Представник позивача: адвокат Скиба Віталій Михайлович, РНОКПП НОМЕР_3 , м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33/109.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, код ЄДРПОУ - 40108720, місцезнаходження вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо