Рішення № 128299526, 12.06.2025, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1688/25

Провадження № 2/444/1211/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

12 червня 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Будзан Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про встановлення юридичного факту родинних відносин між фізичними особами,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в якому просить встановити юридичний факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними братом та сестрою, а відповідно ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а вона відповідно є її племінницею.

Позовні вимоги мотивує тим, що її дошлюбним прізвищем було ОСОБА_4 , її батьком є ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю - ОСОБА_5 .

Вона як дочка ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , оскільки від його імені заповіт не посвідчувався.

Позивач стверджує, що вона прийняла спадщину після смерті батька, ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що з свідоцтва про народження її батька серії НОМЕР_2 , яке видане 09 липня 1953 року, встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 09 липня 1953 року було зроблено відповідний запис за № 129. Його батьком є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_7 .

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке видане Добросинською сільською радою Львівської області 20 травня 1961 року, встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 29 листопада 1930 року було зроблено відповідний запис за № 58. ЇЇ батьком є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_7 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Добросин Жовківського району Львівської області.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Добросинської сільської ради від 14 вересня 2001 року № 43 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,2250 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Добросинської сільської ради Жовківського району. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_3 , а вона відповідно є її тіткою.

Однак, зважаючи на те, що в них помилково зазначено різне по батькові та відповідно в графі батько в свідоцтві про народження ОСОБА_2 зазначений ОСОБА_6 , а в графі батько в свідоцтві про народження ОСОБА_3 зазначений ОСОБА_6 , виникає необхідність у встановленні факту родинних відносин між фізичними особами.

Даний факт, на переконання позивача, підтверджується довідками № 284, № 291, 292, 287, 290, які видані Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року.

У зв`язку з наведеним, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 21 травня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, підготовче судове засідання призначено на 12 червня 2025 року о 09 год. 40 хв.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, з Добросинсько-Магерівської сільської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, в якому відповідач зазначає, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз`яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (пункти 1 і 3).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Оскільки встановлення юридичного факту родинних відносин, пов`язане із спадкуванням та можливим подальшим вирішенням спору про право, може вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб (спадкоємців), а тому суд розглядає питання встановлення юридичного факту родинних відносин в порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Добросин, Жовківського району, Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 , який виданий Личаківським РВ УМВС України у Львівській області 23 жовтня 1997 року (арк.спр.10-11).

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , яке видане Добросинською сільською радою Львівської області 20 липня 1985 року, встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 уклали шлюб 20 липня 1985 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 20 липня 1985 року було зроблено запис за № 17. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові та дружині ОСОБА_9 (арк.спр.13) .

Тобто дошлюбним прізвищем позивача ОСОБА_1 було "ОСОБА_4."

Із свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_6 , яке видане Добросинською сільською радою Львівської області 23 вересня 1962 року, встановлено, що батьком ОСОБА_7 є ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_5 (арк.спр.14).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , яке видане Добросинською сільською радою Жовківського району Львівської області 09 липня 1999 року, встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 09 липня 1999 року було зроблено запис за № 20 (арк.спр.15).

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16.01.2003 року, що набрав чинності 01.01.2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України, то до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після його смерті необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

Згідно з ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Нормою ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У довідці № 285, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, зазначено, що від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіт у виконкомі Добросинсько-Магерівської сільської ради не посвідчувався (арк.спр.16).

Так як заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався, а тому спадкування після його смерті відбувається за законом.

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Нормою ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Суд враховує, що ОСОБА_1 як дочка ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

З довідки № 283, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, встановлено, що ОСОБА_2 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав в будинку АДРЕСА_1 (арк.спр.17).

Викладеним у довідці № 288, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, стверджується, що ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 , проживала разом із своїм батьком, ОСОБА_2 , на день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою - Львівського) району Львівської області та вели спільне господарство (арк.спр.18).

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, яким згідно з ст. 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , не відмовилася від прийняття спадщини, навпаки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки була зареєстрована, проживала разом із своїм батьком, вели з ним спільне господарство.

Суд враховує, що державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань Ольгою Ярославівною 17 квітня 2008 року ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме серії НОМЕР_8 , яке зареєстроване в реєстрі за № 1299, спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав померлому на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Добросинської сільської ради 25 травня 1988 року, зареєстрованого в Червоноградському бюро техінвентаризації 25 травня 1988 року за № 63 (арк.спр.19).

Видача нотаріусом даного свідоцтва про право на спадщину підтверджує факт прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , є власником зазначеного вище житлового будинку, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19942503, який сформовано 19 серпня 2008 року Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» (арк.спр.20).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 09 липня 1953 року, встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 09 липня 1953 року було зроблено відповідний запис за № 129. Його батьком є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_7 (арк.спр.21).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке видане Добросинською сільською радою Львівської області 20 травня 1961 року, встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 29 листопада 1930 року було зроблено відповідний запис за № 58. Її батьком є ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_7 (арк.спр.22).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державного реєстрацію смерті під № 00049931452, сформованого 08 березня 2025 року Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Добросин Жовківського району Львівської області (арк.спр.23).

З державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ № 013366, який 28 грудня 2001 року виданий Добросинською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 291, вбачається, що ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Добросинської сільської ради від 14 вересня 2001 року № 43 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,2250 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Добросинської сільської ради Жовківського району. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (арк.спр.24).

Як зазначає позивач, її батько, ОСОБА_2 , є рідним братом із ОСОБА_3 , а вона відповідно є її тіткою.

Однак зважаючи на те, що в них помилково зазначено різне по батькові та відповідно в графі батько в свідоцтві про народження ОСОБА_2 зазначений ОСОБА_6 , а в графі батько в свідоцтві про народження ОСОБА_3 зазначений ОСОБА_6 , виникає необхідність у встановленні факту родинних відносин між фізичними особами у судовому порядку.

Викладеним у довідці № 286, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, стверджується, що від імені ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт у виконкомі Добросинсько-Магерівської сільської ради не посвідчувався (арк.спр.25).

Так як заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався, а тому спадкування після її смерті відбувається за законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та баба померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Суд враховує, що ОСОБА_2 у разі встановлення юридичного факту родинних відносин, як рідний брат ОСОБА_3 міг бути спадкоємцем другої черги за законом після її смерті.

Крім того суд бере до уваги, що встановити іншим способом факт родинних відносин як рішенням суду неможливо.

Викладеним у довідці № 284, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, стверджується, що ОСОБА_3 , до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 (арк.спр.26).

З довідки № 291, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, вбачається, що згідно записів в погосподарській книзі за 1986-1990 роки в житловому будинку, що в АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою - Львівського) району Львівської області, соціальна група якого колгоспна, станом на 30.06.1990 року проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 , 1935 року народження, голова двору, ОСОБА_5 , 1935 року народження, дружина, ОСОБА_3 , 1930 року народження, сестра та ОСОБА_8 , 1959 року народження, зять (арк.спр.27).

Викладеним у довідці № 292, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, стверджується, що згідно записів в погосподарській книзі за 1991-1995 роки в житловому будинку що в АДРЕСА_1 , соціальна група якого колгоспна, станом на 15.04.1991 року проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 , 1935 року народження, голова двору, ОСОБА_5 , 1935 року народження, дружина, ОСОБА_3 , 1930 року народження, сестра та ОСОБА_8 , 1959 року народження, зять (арк.спр.28).

З довідки № 287, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав разом із своєю рідною сестрою, ОСОБА_3 на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою - Львівського) району Львівської області та вели спільне господарство (арк.спр.29).

Викладеним у довідці № 290, яка видана Добросинсько-Магерівською сільської радою Львівського району Львівської області 01 травня 2025 року, стверджується, що за адресою АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою - Львівського) району Львівської області, станом на 10 жовтня 1998 року буди зареєстровані: ОСОБА_2 , 1935 року народження, голова двору, ОСОБА_3 , 1930 року народження, сестра, ОСОБА_8 , 1959 року народження, зять, ОСОБА_11 , 1991 року народження, онук та ОСОБА_12 , 1993 року народження, онука (арк.спр.30).

Суд враховує, що ОСОБА_2 як спадкоємець за законом другої черги після смерті ОСОБА_3 не відмовився від прийняття спадщини, навпаки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки був зареєстрований, проживав разом із своєю сестрою, ОСОБА_3 , на день її смерті, вели спільне господарство. Як наслідок він спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв.

Аналізуючи представлені документи, надаючи оцінку всі доказам в сукупності, суд дійшов висновку про наявність та обґрунтованість підстав для встановлення юридичного факту родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними братом та сестрою, а відповідно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а остання відповідно є племінницею ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд також враховує те, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.

Керуючись ст. 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 315-318, 319, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту родинних відносин між фізичними особами- задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними братом та сестрою, а відповідно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а остання відповідно є племінницею ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 12 червня 2025 року.

Суддя: Олещук М. М.