Рішення № 128297814, 29.05.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1324/24

Провадження №2/472/167/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2025 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

представника відповідача - адвоката Губської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 селища Веселинове цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2024 року до суду надійшла цивільна справа за позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ", позивач) до відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В позовній заяві позивач зазначив, що 02 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79598933 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 12 000 гривень, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю протягом 30 днів та сплатити відсотки за користування ними (далі - Договір позики) в розмірі 2,5 % в день. Кредитодавець на виконання умов Договору позики надав ОСОБА_1 грошові кошти. Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 31.10.2024 року становить 42 600 гривень та складається із: заборгованості за основним боргом - 12 000 гривень; заборгованості за процентами - 30 600 гривень.

Крім того, 19 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2714623 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 3 000 гривень, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю протягом 15 днів та сплатити відсотки за користування ними (далі - Договір позики) в розмірі 2,5 % в день. Кредитодавець на виконання умов Договору позики надав ОСОБА_1 грошові кошти. Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 31.10.2024 року становить 10 875 гривень та складається із: заборгованості за основним боргом - 3 000 гривень; заборгованості за процентами - 7 875 гривень.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики № 79598933 від 02 лютого 2024 року та право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики № 2714623 від 19 лютого 2024 року.

За наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за наданими кредитами в розмірі 53 475 гривень та судовий збір в розмірі 3028 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив здійснювати розгляд справи у відсутність представника позивача. Також 29.05.2025 року до суду надійша заява представника позивача Ільїна А.Є., в якій він підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та розглянути справу без участі представника позивача. Крім того, з урахуванням відповіді на відзив, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що обов`язок доказування лежить не тільки на позивачу, а й на відповідачу, оскільки відповідач повинен довести той факт, що він не отримував кредитних коштів, якщо він на це посилається.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але забезпечив участь в судовому засіданні 15.04.2025 року свого представника - адвоката Губської Ю.О., яка, з урахуванням відзиву на позовну заяву, позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на те, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, а отже кредитні договори вважаються неукладеними, що також свідчить про те, що позивач не набув право вимоги за кредитними договорами до відповідача, оскільки їх слід вважати неукладеними.

В судове засідання 29.05.2025 року відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, час місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 29.05.2025 року до суду надійша заява представника відповідача, в якій вона просила розглянути справу без їх участі.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача - адвоката Губської Ю.О., дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, 02 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79598933, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 13-17).

Договір позики підписано одноразовим електронним ідентифікатором як аналог власноручного підпису позичальника.

Згідно з договором позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту, основними умовам кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору. За умовами договору відповідачу надано кредитні кошти в сумі 12 000 гривень, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю протягом 30 днів та сплатити відсотки за користування ними. Відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2,5% на добу.

На думку позивача відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 31.10.2024 року становить 42 600 гривень та складається із: заборгованості за основним боргом - 12 000 гривень; заборгованості за процентами - 30 600 гривень.

Крім того, судом встановлено, що 19 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2714623, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 27-32). За умовами договору відповідачу надано кредитні кошти в сумі 3 000 гривень, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю протягом 15 днів та сплатити відсотки за користування ними (далі - Договір) в розмірі 2,5 % в день. Вказаний договір підписано одноразовим електронним ідентифікатором як аналог власноручного підпису позичальника.

На думку позивача відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 31.10.2024 року становить 10 875 гривень та складається із: заборгованості за основним боргом - 3 000 гривень; заборгованості за процентами - 7 875 гривень.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики № 79598933 від 02 лютого 2024 року та право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики № 2714623 від 19 лютого 2024 року, що підтверджується копією договору факторингу, копією акту прийому-передачі реєстру боржників, додатковими угодами до договору факторингу, витягами з реєстру боржників (а.с. 20-25, 35-37).

Також судом встановлено, що зазначені вище кредитні договори не оскаржені і є чинними.

За змістом ст.207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст.626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.627ЦКУкраїни відповідно до статті 6цьогоКодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст.628ЦКУкраїни зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно зі ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" обов`язки за умовами договорів виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві, що підтверджується розрахунками заборгованості первісного кредитора (а.с. 130-137). Вказане відповідачем не спростовано.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.1046ЦКУкраїни за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч. 1 ст.1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зіст. 1049 ЦКпозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було підписано договори позики № 79598933 від 02 лютого 2024 року та № 2714623 від 19 лютого 2024 року, таблиці обчислення загальної вартості кредитів.

Таким чином, з відповідачем було погоджено умови кредитування.

Згідно з витягом з Реєстру боржників № 25 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 25) та розрахунків заборгованості сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 79598933 від 02 лютого 2024 року станом на 31.10.2024 року становить 42 600 гривень та складається із: заборгованості за основним боргом - 12 000 гривень; заборгованості за процентами - 30 600 гривень.

Згідно з витягом з Реєстру боржників № 26 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с. 37) та розрахунків заборгованості сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 2714623 від 19.02.2024 року станом на 31.10.2024 року становить 10 875 гривень та складається із: заборгованості за основним боргом - 3 000 гривень; заборгованості за процентами - 7 875 гривень.

Вказані докази не спростовані відповідачем і на думку суду є достатніми на підтвердження розміру боргу відповідача за кредитними договорами.

Доводи представника відповідача про те, що позивач не довів укладення з відповідачем договорів в електронній формі та не довів отримання відповідачем кредитних коштів, на увагу не заслуговують, оскільки не спростовують обов`язку відповідача довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх заперечень, що є його процесуальним обов`язком у силу статей12,81 ЦПК України.

При цьому, судом встановлено, що за договори позики № 79598933 від 02 лютого 2024 року та № 2714623 від 19 лютого 2024 року відповідачу було нараховано проценти як в межах строку кредитування, так і поза межами кредитування, як відповідальність за понадстрокове користування кредитними коштами.

Згіднозі ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 69/2022 від 24.02.2022 рокув Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який триває і на даний час.

Відповідно дост.26ЗУ«Проправовий режимвоєнногостану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Пунктом 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Українипередбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 року та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування процентів за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання забороняється.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню лише розмір заборгованості за процентами за договори позики № 79598933 від 02 лютого 2024 року та № 2714623 від 19 лютого 2024 року в межах строку кредитування (30 днів) та (15 днів) в розмірі 3 600 гривень та 1125 гривень відповідно.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитних договорів утворилася загальна заборгованість позичальника перед позивачем як правонаступником первісного кредитора, яка становить 19 725 гривень, яка складається із заборгованості за договором позики № 79598933 від 02.02.2024 року станом на 31.10.2024 року в розмірі 15 600 гривень, з яких: 12 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 600 гривень - сума заборгованості за процентами, та із заборгованості за договором позики № 2714623 від 19.02.2024 року станом на 31.10.2024 року в розмірі 4 125 гривень, з яких: 3 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 125 гривень - сума заборгованості за процентами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1 116,92 гривні судового збору (19 725 гривень х 3028 гривні / 53 475 гривні).

На підставівикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, ЄДРПОУ 35625014, р/р IBAN № НОМЕР_2 в АТ "ТАСкомбанк") заборгованість за кредитними договорами на загальну суму в розмірі 19 725 (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень, яка складається із заборгованості за договором позики № 79598933 від 02.02.2024 року станом на 31.10.2024 року в розмірі 15 600 гривень, з яких: 12 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 600 гривень - сума заборгованості за процентами, та із заборгованості за договором позики № 2714623 від 19.02.2024 року станом на 31.10.2024 року в розмірі 4 125 гривень, з яких: 3 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 125 гривень - сума заборгованості за процентами; та стягнути судовий збір в розмірі 1 116 (одна тисяча сто шістнадцять) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко