Рішення № 128297425, 09.06.2025, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1578/25

Провадження № 2/444/1165/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

09 червня 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г. В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа особі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Козакевича Р.В., звернувся в суд із позовом до відповідача Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в якому просить встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа особі, а саме те, що державний акт на право приватної власності на землю серії IVЛВ № 023493, який 25 липня 2002 року виданий Лавриківською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 402, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі рішення 11 сесії ІІІ демократичного скликання Лавриківської сільської ради від 14 грудня 2000 року № 8 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,5509 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лавриківської сільської ради, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що з державного акта на право приватної власності на землю серії IVЛВ № 023493, який 25 липня 2002 року виданий Лавриківською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 402, вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення 11 сесії ІІІ демократичного скликання Лавриківської сільської ради від 14 грудня 2000 року № 8 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,5509 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Лавриківської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Після звернення позивача у землевпорядну організацію йому було усно роз`яснено про необхідність встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа, оскільки в зазначеному вище державному акті допущено помилку щодо його прізвища як власника земельної ділянки, а саме помилково зазначено прізвище " ОСОБА_2 " замість правильного прізвища " ОСОБА_2 ".

Водночас із паспорта громадянина України позивача, свідоцтва про його народження, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 312033234, який 10 жовтня 2022 року сформований державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур Уляною Тарасівною, свідоцтва про право на спадщину, яке видане державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур Уляною Тарасівною та зареєстроване в реєстрі за № 1660, встановлено, що його прізвище є " ОСОБА_2 ", а не " ОСОБА_2 ".

Тобто в державному акті на право приватної власності на землю серії IVЛВ № 023493, який 25 липня 2002 року виданий Лавриківською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 402, помилково зазначено прізвище " ОСОБА_2 " замість правильного " ОСОБА_2 ", оскільки з інших представлених документів чітко вбачається, що прізвище позивач є саме " ОСОБА_2 ".

Враховуючи наведені вище обставини, позивач вважає, що є всі підстави для задоволення позовної заяви та встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 12 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження,розпочато підготовче провадження у справі, підготовче судове засідання призначенона 09 червня 2025 року о 09 год. 40 хв.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Козакевич Р.В., в підготовче судове засідання не з`явилися, подали на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого відповідач був повідомлений належним чином. Добросинсько-Магерівською сільською радою на адресу суду подано клопотання, в якому сільська рада просить розгляд справи проводити у відсутності її представника, щодо задоволення позовних вимог відповідач не заперечує.

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника позивача, представника відповідача, які не з`явилися в підготовче судове засідання, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в підготовче судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, тобто фактично визнав позовні вимоги, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"міститься роз`яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право (пункти 1 і 3).

Так як встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа, а саме державного акта на право приватної власності на землю, пов`язане із можливим вирішенням спору, оскільки позивач не має можливості зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на землю до того моменту поки не встановлено юридичний факт належності йому документа, суд розглядає дану справу в порядку позовного провадження, оскільки встановлення факту може бути пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, ч. 2 ст.315ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження, місце проживання не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Жупани Сколівського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 28 жовтня 1997 року (арк.спр.6-7).

З державного акта на право приватної власності на землю серії IVЛВ № 023493, який 25 липня 2002 року виданий Лавриківською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 402, встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення 11 сесії ІІІ демократичного скликання Лавриківської сільської ради від 14 грудня 2000 року № 8 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,5509 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Лавриківської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (арк.спр.12).

Як зазначає позивач у позовній заяві, після його звернення у землевпорядну організацію йому було усно роз`яснено про необхідність встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа, оскільки в зазначеному вище державному акті допущено помилку щодо його прізвища як власника земельної ділянки, а саме помилково зазначено прізвище " ОСОБА_2 " замість правильного прізвища " ОСОБА_2 ".

З паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 28 жовтня 1997 року, встановлено, що такий виданий на ім`я ОСОБА_1 (арк.спр.6-7).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке повторно видане Жупанівською сільською радою Сколівського району Львівської області 01 червня 1982 року, встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження 01 березня 1967 року було зроблено запис за № 8. Його батьком є ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_4 (арк.спр.13).

Прізвище позивача " ОСОБА_2 ", а не " ОСОБА_2 " підтверджується також дипломом серії НОМЕР_4 , який виданий 27 червня 1994 року (арк.спр.14).

Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 312033234, який 10 жовтня 2022 року сформований державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур Уляною Тарасівною, встановлено, що саме ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (арк.спр.16).

Суд враховує, що підставою державної реєстрації є свідоцтво про право на спадщину, яке видане державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур Уляною Тарасівною та зареєстроване в реєстрі за № 1660.

З даного свідоцтва про право на спадщину встановлено, що на підставі заповіту, посвідченого Мірчук Л. І., приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу 19 вересня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4198, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна громадянки ОСОБА_5 , 1938 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її син, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (арк.спр.16).

Тобто враховуючи досліджені документи, суд дійшов висновку, що в державному акті на право приватної власності на землю серії IVЛВ № 023493, який 25 липня 2002 року виданий Лавриківською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 402, помилково зазначено прізвище " ОСОБА_2 " замість правильного " ОСОБА_2 ", оскільки з інших представлених документів чітко встановлено, що прізвище позивач саме " ОСОБА_2 ".

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що наявні обгрунтовані підстави для задоволення позовної заяви та встановлення юридичного факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правовстановлюючого документа, а саме державного акта на право приватної власності на землю серії IVЛВ № 023493, який 25 липня 2002 року виданий Лавриківською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 402, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі рішення 11 сесії ІІІ демократичного скликання Лавриківської сільської ради від 14 грудня 2000 року № 8 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,5509 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лавриківської сільської ради.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Суд враховує те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову.

Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.

Керуючись ст. 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 315-318, 319, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа особі, а саме те, що державний акт на право приватної власності на землю серії IVЛВ № 023493, який 25 липня 2002 року виданий Лавриківською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 402, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі рішення 11 сесії ІІІ демократичного скликання Лавриківської сільської ради від 14 грудня 2000 року № 8 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,5509 гектарів в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лавриківської сільської ради, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09 червня 2025 року.

Суддя: Олещук М. М.