Рішення № 128297148, 18.06.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1760/25

Провадження № 2-о/309/112/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Орос Я. В.

за участю секретаря Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересована особа Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Хустського районного суду із заявою де заінтересована особа Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про народження по батькові заявника вказано « ОСОБА_2 », прізвище « ОСОБА_3 », батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

20.02.1964р. ОСОБА_1 вийшла заміж за ОСОБА_6 , але в свідоцтві про шлюб її по батькові вказано « ОСОБА_7 », а дошлюбне прізвище вказане « ОСОБА_8 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народився син ОСОБА_9 , у свідоцтві про народження якого по батькові матері також вказане « ОСОБА_7 ».

У зв`язку з вказаними розбіжностями в написанні по батькові заявника, ОСОБА_1 не може довести що ОСОБА_6 є її чоловіком, а ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 є її сином. Дані неточності у написанні по батькові ОСОБА_1 виникли у зв`язку з перекладом власних імен з російської на українську мову, що зазвичай було за часів радянського союзу.

Викладене позбавляє ОСОБА_1 права підтвердити факт укладення шлюбу з чоловіком та факт родинних відносин з сином та донькою, а також оформити спадщину після смерті чоловіка.

Ухвалою суду від 26.05.2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено судове засідання на 18.06.2025 року.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилась. У змісті заяві зазначила, що просить розгляд справи проводити без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник заінтересованої особи Хустського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п.7 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію: недоотриману або в зв`язку із втратою годувальника.

В судовому засіданні встановлено, що заявник має на меті отримати спадщину, яка належить їй за законом після смерті чоловіка.

Матеріалами в справі підтверджено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.02.1964 року (а.с.6).

Згідно вище зазначеного свідоцтва про народження прізвище заявника « ОСОБА_3 », батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , також по батькові заявника вказано « ОСОБА_2 » що збігається з паспортними даними згідно паспорту серії НОМЕР_2 (а.с.9).

20.02.1964. ОСОБА_1 вийшла заміж за ОСОБА_6 , однак в свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_3 від 20.02.1964 року її по батькові вказано « ОСОБА_7 », а дошлюбне прізвище зазначено « ОСОБА_8 » (а.с.7).

Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народився син ОСОБА_9 , у свідоцтві про народження якого по батькові заявниці у графі «мати» також вказане « ОСОБА_7 », що стверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_10 серії НОМЕР_4 від 18.12.1969 року (а.с.8).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21.

В своїй постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Поняття «родинність» розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.

Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявник вірно звернувся в суд із заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням принципу "балансу вірогідностей", що підтверджують правдивість обставин, на які посилався заявник на обґрунтування своїх вимог, доказами, що знаходяться в матеріалах справи та обставинами встановленими під час розгляду даної цивільної справи, суд приходить до висновку про доведеність родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та сином ОСОБА_10 та факт укладення шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .

З огляду на встановлене суд констатує, що заявник правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про встановлення факту родинних відносин і такі підстави встановлені в судовому засіданні.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 60, 197, 209, 256-259 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт укладення (реєстрації) шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , який зареєстрований виконавчим комітетом Монастирецької сільської ради 20 лютого 1964 року за актовим записом № 7 від 20.02.1964 р.

Встановити факт родинних відносин , а саме , що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_1 є матір`ю ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 20.06.2025 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.