Ухвала суду № 128296988, 23.06.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/7276/23

Провадження №6/127/207/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

приватного виконавця Каращук К. Л.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вінниці взалі суду в режимі відео конференц зв`язку подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук Катерини Леонідівни про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2025 до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке обґрунтоване тим, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження ВП №76552059 з примусового виконання виконавчого листа №127/7276/23, виданого 12.09.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором від 30.11.2022 в сумі 200 000, 00 грн та у відшкодування витрат із сплати судового збору 2 000, 00 грн.

Станом на 19.06.2025 рішення не виконано. Всього за період з моменту відкриття виконавчого провадження з рахунків боржника стягнуто 4 893, 87 грн, з яких на користь стягувача перераховано 4 094, 43 грн та в рахунок погашення мінімальних витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця - 409, 44 грн. Боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, на неодноразові виклики приватного виконавця не з`являється, при неодноразових виходах за місцем реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_1 , двері квартири на неодноразові дзвінки ніхто не відчиняв, про що складено відповідні акти приватного виконавця та здійснено фото фіксацію.

Посилаючись на вказані обставини, з метою перевірки майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 , а також враховуючи необхідність проведення опису та арешту вище вказаної квартири для фактичного виконання рішення суду, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. просить суд вирішити питання про примусове входження до житла боржника: квартири за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , 1/3 частина якої належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності та постановити відповідну ухвалу.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 19.06.2025 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Подання передано судді 19.06.2025.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. у судовому засіданні підтримала подання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 для опису майна боржника та пояснила, що нею було відкрито вище зазначене виконавче провадження, за яким примусово стягнуто станом на 19.06.2025 4893, 87 грн. Боржник на неодноразові виклики виконавця не з`являється; кореспонденцію виконавець направляла боржнику засобами поштового зв`язку, а також залишала в поштовій скриньці та в дверях квартири, що підтверджується фото фіксацією. Кореспонденцію боржник не отримав.

Боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Боржнику на праві приватної власності належить 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Наскільки відомо приватному виконавцю співвласником квартири є мати боржника, але детальна інформації про неї у приватного виконавця відсутня; їй ця інформація не потрібна, бо щодо співвласника відсутнє виконавче провадження.

Також приватний виконавець зазначила, що нею не встановлено наявне у боржника рухоме майно або рахунки в банках України, окрім рахунку в АТ «ПРИВАТБАНК» та віртуального рахунку «НоваПей», боржник не працює, рухомого майна не має. Докази на підтвердження цих обставин нею суду не надані, але суд має їй довіряти як посадовій особі. Інформація, яка підтверджує ці обставини, наявна у виконавчому провадженні, суд мав можливість її перевірити до слухання подання про примусове проникнення до житла, переглянувши матеріали виконавчого провадження.

Проникнення до житла боржника необхідно виконавцю для складання опису та проведення фотографування квартири з метою проведення оцінки нерухомого майна боржника для визначення її ринкової вартості. Квартира арештована під час розгляду справи судом в порядку забезпечення позову. Суб`єкт оціночної діяльності не проводить оцінку нерухомого майна без фотографій. У виконавця відсутні письмові докази, які підтверджують неможливість проведення оцінки нерухомого майна боржника суб`єктом оціночної діяльності без проникнення до житла. Фотографування нерухомого майна для проведення його оцінки передбачено законодавством.

На питання суду, виконавець пояснила, що вона вважає, що проникнення до житла боржника, яке належить йому на праві спільної часткової власності, не буде порушенням права власності інших співвласників. Якщо в квартирі буде мати боржника, чи інша особа, яка підтвердить своє право на майно, то майно буде передано їй на відповідальне зберігання, бо на підставі ухвали суду про забезпечення позову на квартиру накладений арешт.

Задоволення подання про примусове проникнення до житла забезпечить виконання рішення суду, яке вступило в законну силу, тому виконавець просить його задовольнити.

Вислухавши приватного виконавця, дослідивши матеріали справи та матеріали подання про примусове проникнення до житла суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст.439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Судом було встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Каращук К. Л. знаходиться виконавче провадження ВП №76552059 з примусового виконання виконавчого листа №127/7276/23, виданого 12.09.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором від 30.11.2022 в сумі 200 000, 00 грн та у відшкодування витрат із сплати судового збору 2 000, 00 грн.

Постановою приватного виконавця від 13.11.2024 відкрито виконавче провадження ВП №76552059, копію постанови направлено боржнику.

13.11.2024 приватним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП №76552059 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника.

Згідно відповіді КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яка надана приватним виконавцем у додатку до подання, за боржником ОСОБА_1 зареєстровано на праві власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 .

Судом згенерована Відповідь №1501549 від 20.06.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що нерухоме майно (реєстраційний номер 35324062) квартира загальною площею 72, 20 кв. м, житлова площа 42, 30 кв. м, загальною вартістю 189896, 00 грн, кількість кімнат 3, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної (спільної часткової) власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Частки співвласників становлять 1/3.

У відповідності до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Положеннями частини 1, 2 ст. 311 ЦК України визначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до пунктів 4, 13, ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм ЦПК України дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

За змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи до іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій з боку боржника чи інших осіб, у яких знаходиться майно боржника.

Водночас, матеріали справи не містять доказів про те, що приватним виконавцем вчинено всі дії, спрямовані на з`ясування наявності у боржника коштів/ електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках України чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, одержання боржником заробітної плати чи інших доходів, на які може бути звернуте стягнення, наявності у боржника рухомого майна, зокрема транспортних засобів.

Приватний виконавець посилається у поданні на відповіді Міністерства внутрішніх справ Україну про відсутність реєстрації за боржником транспортних засобів, на відповідь ДМС про реєстрацію боржника за адресою: АДРЕСА_1 та відповіді Державної фіскальної служби України щодо відсутності інформації стосовно боржників фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО, інформації про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками, але не надає суду докази, що підтверджують ці обставини.

На думку суду, виконання судового рішення відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має починатися із звернення стягнення на грошові кошти, рухоме майно, лише потім можливе звернення стягнення на об`єкт нерухомості, з метою забезпечення проведення оцінки якого приватний виконавець просить постановити ухвалу про примусове проникнення до житла.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що боржник ОСОБА_1 був обізнаний про намір приватного виконавця вчинити виконавчі дії з опису (фотографування) нерухомого майна боржника - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшої його оцінки, оскільки відповідні процесуальні документи виконавчого провадження не були вручені останньому. Відсутні також докази перешкоджання боржником вчиненню виконавцем виконавчих дій.

В долучених до подання матеріалах виконавчого провадження відсутні докази на підтвердження отримання боржником вимог приватного виконавця про необхідність з`явитися на місце вчинення виконавчих дій. Так, в матеріалах долучених до подання приватного виконавця міститься копія заяви адвоката Панченка О. В., який представляє інтереси боржника ОСОБА_1 , про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з відміткою про ознайомлення з матеріалами справи 30.01.2025. З наданих матеріалів вбачається, що приватний виконавець повідомляв боржника про необхідність з`явитися на місце вчинення виконавчих дій після ознайомлення адвокатом боржника з матеріалами виконавчого провадження, що свідчить про необізнаність боржника та його адвоката про заплановані виконавчі дії.

Додані до матеріалів подання копії актів про виходи приватного виконавця за адресою місця знаходження нерухомого майна боржника від 09.04.2025, 04.06.2025, 17.06.2025, складені виключно за участю приватного виконавця та його помічника, що суперечить змісту п. 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 зі змінами, з якого вбачається необхідність участі інших осіб, крім виконавця, під час складання акту. Надані приватним виконавцем фотографії не містять інформації, яка б підтверджувала вручення вимог виконавця боржнику ОСОБА_1 . Отже, ці докази суд оцінює критично.

Поштова кореспонденція приватного виконавця боржником одержана не була.

Крім того, з матеріалів подання вбачається, що боржник ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС, а отже виконавець міг скористатися цією обставиною та направити документи до електронного кабінету боржника.

Звернення 20.06.2025 боржника з заявою до суду, в якій він зазначає, що дізнався про розгляд справи через мобільний додаток «Дія» та просить розгляд справи відкласти та надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи, на думку, суду свідчить про те, що боржник цікавиться станом своєї справи, а отже приватним виконавцем не вчинені всі можливі процесуальні дії, спрямовані на повідомлення боржника про вчинення виконавчих дій з виконання рішення суду, без втручання в конституційне право на повагу до житла.

Отож, суд доходить висновку, що матеріали подання не містять доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 свідомо та умисно перешкоджає приватному виконавцю у вчиненні виконавчих дій, не надаючи доступ до житлового приміщення, з метою проведення опису нерухомого майна та його фотографування як зазначав виконавець в судовому засіданні, для подальшої його оцінки з метою реалізації частки боржника у праві власності на нерухоме майно.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення, зокрема, оцінки нерухомого майна, виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Відповідна постанова про проведення оцінки нерухомого майна, яке належить на праві власності боржнику, та про залучення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання виконавцем суду надана не була.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів встановлюються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини 1, 5, 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національні стандарти стосовно оцінки нерухомого майна затверджені постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та «Про затвердження Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» №1440 від 10.09.2003 та №1442 від 28.10.2024 відповідно (зі змінами). Зазначені нормативні акти не містять спеціальних вимог щодо проведення оцінки нерухомого майна для визначення його вартості у виконавчому провадженні суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Зокрема, відсутня вимога щодо надання виконавцем опису та фотографій нерухомого майна, яке є предметом оцінки, на чому наполягає приватний виконавець.

Суд звертає увагу, що наполягаючи на примусовому входженні до житла боржника, яке належить йому на праві спільної часткової власності з іншими співвласниками, приватним виконавцем не було з`ясовано, що інформація про нерухоме майно боржника наявна в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, не встановлено співвласників нерухомого майна житлового приміщення. У приватного виконавця відсутні документи, що містять технічні характеристики об`єкта нерухомого майна - квартири (площа, поверховість, кількість кімнат, матеріал стін, комунікації тощо). Як вже зазначав суд, опис та фотографування нерухомого майна, яке є житлом, не є обов`язковою умовою проведення його оцінки.

Відповідно дост.8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободкожен маєправо наповагу досвого приватногоі сімейногожиття,до свогожитла ікореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилається на необхідність застосування «трискладового тесту» за ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При втручанні в право на повагу до житла мають оцінюватися такі критерії - втручання має відбуватися: 1) згідно із законом; 2) бути необхідним у демократичному суспільстві (для досягнення відповідної мети); 3) переслідувати одну із законних цілей (перелічені у пункті 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод) якщо такі дії здійснюються в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

На думку суду, вище наведене свідчить, що приватним виконавцем не доведено, наявність першого та другого критерію «трискладового тесту», а саме: законність вимоги про примусове проникнення до житла та необхідність втручання у право на повагу до житла, яке належить на праві спільної часткової власності не тільки боржнику, а й іншим співвласникам - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд зазначає, що ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК України передбачають випадки примусового проникнення до житла боржника-фізичної особи та іншої особи. Приватним виконавцем в поданні не поставлене питання про примусове проникнення до житла інших осіб співвласників боржника ОСОБА_1 , право на недоторканість житла яких може бути порушене у разу постановлення ухвали про примусове проникнення до житла боржника.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук К. Л. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, ст. 30 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Каращук Катерини Леонідівни про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , 1/3 частина якої належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена 23.06.2025.

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА