Рішення № 128294047, 20.06.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2025 року № 320/8316/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної служби здоров`я України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Національна служба здоров`я України з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Величка Р.С. про накладення штрафу за виконавчим провадженням №72043628 від 12.10.2023.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідачем у виконавчому провадження №72043628 спірною постановою було накладено на Національну службу здоров`я України штраф за невиконання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/14676/21 про зобов`язання позивача надати відповідь ОСОБА_1 про запитувану ним інформацію відповідно до запитів від 05.03.2021 року та від 18.04.2021 року.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірної постанови, оскільки ним було добровільно виконане вказане судове рішення.

Так, листом Національної служби здоров`я України у листі від 13.07.2023 №24472/2.2.1-08-23 зазначила про неможливість надання ОСОБА_1 відповіді на його запит з підстав того, що у його запитах до НСЗУ відсутній необхідний мінімум відомостей для здійснення пошуку (параметри пошуку або 1) РНОКПП; або 2) прізвище + ім?я + дата народження).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивач не надав ОСОБА_1 відповідь про запитувану ним інформацію відповідно запитів від 05.03.2021 року та 18.04.2021 року і тим самим не виконав вимоги рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/14676/21.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що прийняття ним спірної постанови про накладення на позивача штрафу є правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/14676/21 зобов`язано Національну службу здоров`я України надати відповідь ОСОБА_1 про запитувану ним інформацію відповідно до запитів від 05.03.2021 року та від 18.04.2021 року.

16.06.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величком Романом Сергійовичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №72043628 з примусового виконання виконавчого листа №640/14676/21, виданого 03.06.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов`язання Національної служби здоров`я України надати відповідь ОСОБА_1 про запитувану ним інформацію відповідно до запитів від 05.03.2021 року та від 18.04.2021 року.

Судом встановлено, що Національна служба здоров`я України листом від 13.07.2023 №24472/2.2.1-08-23 повідомила ОСОБА_1 , що з метою встановлення загальних вимог до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки, в тому числі в реєстрах центральної бази даних електронної системи охорони здоров?я НСЗУ розроблено та затверджено наказом НСЗУ від 02.09.2019 №337 Порядок обробки персональних даних працівниками НСЗУ.

Порядком, зокрема, затверджено Повідомлення про обробку персональних даних Національною службою здоров?я України, зі змісту якого ОСОБА_1 зможете отримати відповіді на питання, поставлені у запитах.

Щодо іншої запитуваної інформації позивач повідомив, що відповідно до технічної побудови центральної бази даних електронної системи охорони здоров?я (далі - ЦБД ЕСО3), а саме, функціональності електронного кабінету працівника НСЗУ, операція пошуку інформації про пацієнта в ЦБД ЕСОЗ може здійснюватися за мінімальним набором таких параметрів: або 1) РНОКПП; або 2) прізвище + ім?я + дата народження.

Тобто, наявність таких параметрів як РНОКПП або прізвище + ім?я + дата народження - для здійснення пошуку в ЦБД ЕСОЗ працівниками НСЗУ є обов?язковим.

Позивач зазначив, що з огляду на те, що у запитах ОСОБА_1 до НСЗУ відсутній необхідний мінімум відомостей для здійснення пошуку, надати іншу запитувану інформацію щодо ОСОБА_1 , яка може міститися в реєстрах ЦБД ЕСОЗ, як на момент надходження відповідних запитів, чи то на момент набрання чинності рішенням суду, станом на дату надання відповіді, було та є неможливим.

До вказаного листа позивачем долучено Повідомлення про обробку персональних даних Національною службою здоров`я України (Додаток 4 до Порядку обробки персональних даних працівниками НСЗУ).

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 17.07.2023 №24785/2-16-23 повідомив відповідача про виконання судового рішення.

07.09.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величком Романом Сергійовичем в межах виконавчого провадження №72043628 було прийнято постанову про накладення арешту, якою на позивача за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

12.10.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величком Романом Сергійовичем в межах виконавчого провадження №72043628 було прийнято постанову про накладення арешту, якою на позивача за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі-Закон №1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною третьою статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частинами другою-третьою статті 63 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що спірна постанова про накладення на позивача штрафу були прийняті відповідачем з підстав невиконання Національною службою здоров`я України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/14676/21, яким зобов`язано позивача надати відповідь ОСОБА_1 про запитувану ним інформацію відповідно до запитів від 05.03.2021 року та від 18.04.2021 року.

Суд зазначає, що обов`язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України, Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та практикою Європейського суду з прав людини.

Відтак, судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження, та особливості їх виконання визначені у Законі України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).

Відповідно до статті 2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, є підставою для звернення до суду, який видав виконавчий документ, з поданням (заявою) про зміну способу і порядку виконання рішення.

У позовній заяві позивач зазначив, що Національною службою здоров`я України було виконано у повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/14676/21, з приводу чого суд зазначає таке.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/14676/21, яким зобов`язано позивача надати відповідь ОСОБА_1 про запитувану ним інформацію відповідно до запитів від 05.03.2021 року та від 18.04.2021 року.

У вказаному рішенні судом встановлено, що НСЗУ надійшов запит ОСОБА_1 від 05.03.2021 щодо надання інформації про нього.

За результатами розгляду зазначеного запиту НСЗУ надано відповідь листом від 17.03.2021 № 5147/9-11-21, відповідно до якого частково надано інформацію, що запитувалась, та повідомлено Позивача, що надати іншу інформацію щодо нього можливо лише при оформленні запиту належним чином з наданням відповідних документів.

ОСОБА_1 повторно звернувся до НСЗУ з аналогічним запитом від 18.04.2021, в якому було належним чином зазначено реквізити документа, що посвідчує особу (паспорта), однак, ним не було виконано вимогу НСЗУ щодо необхідності додавання копії паспорту.

У зв`язку з чим, листом НСЗУ від 28.04.2021 № 8826/9-11-21 ОСОБА_1 додатково було повідомлено, що пошук конкретної інформації про пацієнта в центральній базі даних електронної системи охорони здоров`я здійснюється за сукупністю наявних реєстраційних даних пацієнта в ЦБД ЕСОЗ.

Так як ОСОБА_1 не виконав вимоги НСЗУ щодо надання додаткової інформації та/або копії паспорта (який би дав змогу НСЗУ ідентифікувати його та/або отримати необхідні для пошуку відомості, зокрема, про дату народження) НСЗУ повторно рекомендувала йому звернутися з запитом.

Як зазначено вище, Національна служба здоров`я України листом від 13.07.2023 №24472/2.2.1-08-23 повідомила ОСОБА_1 , що з метою встановлення загальних вимог до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки, в тому числі в реєстрах центральної бази даних електронної системи охорони здоров?я НСЗУ розроблено та затверджено наказом НСЗУ від 02.09.2019 №337 Порядок обробки персональних даних працівниками НСЗУ.

Порядком, зокрема, затверджено Повідомлення про обробку персональних даних Національною службою здоров?я України, зі змісту якого ОСОБА_1 зможете отримати відповіді на питання, поставлені у запитах.

Щодо іншої запитуваної інформації позивач повідомив, що відповідно до технічної побудови центральної бази даних електронної системи охорони здоров?я (далі - ЦБД ЕСО3), а саме, функціональності електронного кабінету працівника НСЗУ, операція пошуку інформації про пацієнта в ЦБД ЕСОЗ може здійснюватися за мінімальним набором таких параметрів: або 1) РНОКПП; або 2) прізвище + ім?я + дата народження.

Тобто, наявність таких параметрів як РНОКПП або прізвище + ім?я + дата народження - для здійснення пошуку в ЦБД ЕСОЗ працівниками НСЗУ є обов?язковим.

Позивач зазначив, що з огляду на те, що у запитах ОСОБА_1 до НСЗУ відсутній необхідний мінімум відомостей для здійснення пошуку, надати іншу запитувану інформацію щодо ОСОБА_1 , яка може міститися в реєстрах ЦБД ЕСОЗ, як на момент надходження відповідних запитів, чи то на момент набрання чинності рішенням суду, станом на дату надання відповіді, було та є неможливим.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №480/6452/23 зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення варто з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мала вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений їй строк.

У цьому взаємозв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Як зазначено вище, Національна служба здоров`я України у листі від 13.07.2023 №24472/2.2.1-08-23 зазначила про неможливість надання ОСОБА_1 відповіді на його запит з підстав того, що у запитах ОСОБА_1 до НСЗУ відсутній необхідний мінімум відомостей для здійснення пошуку (параметри пошуку або 1) РНОКПП; або 2) прізвище + ім?я + дата народження).

Отже, фактично позивачем у листі від 13.07.2023 №24472/2.2.1-08-23 було вказано в якості підстави для відмови у наданні ОСОБА_1 відповіді на запит ті самі підстави, які були ним зазначені вперше і оцінка яким вже була надана у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/14676/21.

У вказаному рішенні суд зазначив, що у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» у пункті 9.6 зазначено таке: «Вимога зазначати у запиті ім`я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог закону. Обов`язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні».

Крім того, суд звертає увагу на положення наказу НСЗУ від 02.09.2019 №337, яким затверджено Порядок обробки персональних даних працівниками НСЗУ (посилання: https://service.e-health.gov.ua/storage/editor/files/581-13102023-pro-zatverdzhennya-poryadku-obrobki-personalnikh-danikh-pratsivnikami-natsionalnoi-sluzhbi-zdorovya-ukraini.pdf), на який безпосередньо посилається позивач.

Так, пунктами 7-8 вказаного Порядку визначено, що суб`єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе, в тому числі тих, що містяться в реєстрах ЦБД ЕСОЗ.

Для отримання будь-яких відомостей про себе, в тому числі тих, що містяться в реєстрах ЦБД ЕСОЗ, суб`єкт персональних даних подає до НСЗУ запит про отримання доступу до своїх персональних даних (далі запит).

Пунктом 9 вказаного Порядку визначено, що ураховуючи особливості здійснення пошуку відомостей про особу у реєстрах ЦБД ЕСОЗ, для можливості належного відпрацювання, в запиті також зазначається: дата народження пацієнта та/або РНОКПП.

Отже, з вказаного слідує, що надання суб`єктом персональних даних в запиті відомостей щодо дата народження та/або РНОКПП не є обов`язковим.

З вказаного слідує, що направлення позивачем ОСОБА_1 листа від 13.07.2023 №24472/2.2.1-08-23 не свідчить про належне виконання ним рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/14676/21.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно накладено на позивача штраф на підставі спірної постанови.

Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності прийняття відповідачем спірної постанови.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Дудін С.О.