Рішення № 128294013, 20.06.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2348/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби в повному обсязі періоду його роботи на посаді Костринського сільського голови з 06.04.1996 року по 26.11.2020 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.03.2025 №071850001390 щодо відмови у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-XIІ; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби в повному обсязі період роботи виборній на посаді Костринського сільського голови з 06.04.1996 року по 26.11.2020 та призначити з 26.02.2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» й здійснити її обчислення з урахуванням поданих довідок про заробітну плату №63, № 64, №65, виданих Костринською сільською радою Ужгородського району 24.01.2025.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 2020 року отримує пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З метою переходу на інший вид пенсії він звернувся до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою, однак у задоволенні такої було відмовлено з мотивів не поширення дії Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 на посадових осіб органів місцевого самоврядування. Вказану відмову вважає протиправною та такою, що суперечить Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Прикінцевим та перехідним положенням Закону України «Про державну службу», оскільки на момент звернення його стаж державної служби становив більше 22 років.

06 травня 2025 року 3-я особа надіслала до суду свої письмові пояснення №0700-0802-8/25326 від 02.05.2025, в яких проти заявлених позовних вимог заперечила. Так, зокрема, зазначила, що з 01 травня 2016 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримують пенсії на загальних підставах, за виключеннями тих, які станом на 01.05.2016 займали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, та перебачений законодавством вік. В свою чергу посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування можуть бути зараховані до стажу державної служби до набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тобто до 04 липня 2001 року. Тому оскільки позивач з 06.04.1996 по 26.11.2020 працював на посаді голови Костринської сільської ради та станом на 01 травня 2016 року не мав 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, то відповідно він не має право на призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 судом було надано відповідачу строк для подання відзиву на позову.

Вказана ухвала була доставлена до особистого електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 14 квітня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником Закарпатського окружного адміністративного суду.

Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на вищенаведене суд вважає за можливе застосувати наслідки, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив перевести його з одного виду пенсії на інший, зокрема, на пенсію державного службовця, до якої долучив, серед іншого, довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели кваліфікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби №№63, 64, 65 від 24.01.2025.

Вказана заява позивача, відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області).

За результатами розгляду поданої заяви рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №071850001390 від 07.03.2025 ОСОБА_1 відмовлено у переході на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу» з тих підстав, що станом на 01.05.2016 заявник відноситься до посадової особи органів місцевого самоврядування.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням органу Пенсійного фонду України, вважаючи його таким, що порушує передбачене законодавством право на пенсію, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини виникли з приводу відмови органу Пенсійного фонду України перевести позивача на інший вид пенсії, зокрема, пенсію державного службовця.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі Закону №889), яким врегульовано, в т.ч. питання пенсійного забезпечення державних службовців.

За нормами ст. 90 Закону №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Поряд з цим, згідно з п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889).

Отже, при наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 року у справі №560/2398/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року регулювалися нормами ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (далі Закон №3723).

Так, ч. 1 зазначеної статті передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, необхідною умовою для отримання вказаного виду пенсії є наявність у особи спеціального стажу на посадах державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723 та спеціальними актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

З трудової книжки НОМЕР_1 від 07.09.1977 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 06 квітня 1998 року по 26 листопада 2020 року посідав посаду сільського голови сіл Кострино і Костринська Розтока, у зв`язку з чим 06 квітня 1998 року прийняв присягу державного службовця, а 18 квітня 2002 року склав присягу посадової особи місцевого самоврядування.

Разом з тим, оскарженим рішенням ГУ ПФУ в Харківській області вказаний період роботи не був врахований до страхового стажу позивача при вирішенні питання можливості переведення його на пенсію за нормам Закону України «Про державну службу» з тих мотивів, що станом на 01 травня 2016 року ОСОБА_1 відносився до посадової особи органів місцевого самоврядування, а не державної служби.

Оцінюючи таке рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III від 07.06.2001 (далі Закон №2493) (чинний у період перебування позивача на посаді сільського голови).

Служба в органах місцевого самоврядування, відповідно до ст. 1 Закону №2493, це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні ст. 2 Закону №2493, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493, дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону №889 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються, в тому числі, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (чинним до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в органі місцевого самоврядування) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Так, п. 2 зазначеного вище Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), в тому числі, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Вказане кореспондується також з положеннями п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016.

Таким чином, «посади в органах місцевого самоврядування» (посадові особи органу місцевого самоврядування) не є «посадами державної служби» (державними службовцями), але окремі питання проходження служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, в частині правового розуміння поняття «стажу служби в органах місцевого самоврядування», прирівнювалось до «стажу державної служби», а відтак на позивача до 01.05.2016 розповсюджувалась дія Закону №3723.

Посада сільського голови, яку обіймав ОСОБА_1 ст. 14 Закону №2493 віднесена до посад в органах місцевого самоврядування. А тому суд вважає, що період трудової діяльності з 06.04.1998 по 01.05.2016 підлягає зарахуванню до стажу державної служби позивача при вирішенні питання можливості переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу».

До такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22 листопада 2018 року у справі №500/6640/16.

Оскільки станом на 01 травня 2016 року позивач мав передбачений Законом №889 стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, суд вважає, що він мав право на перехід на пенсії за віком за нормами Закону України «Про державну службу», а тому рішення ГУ ПФУ в Харківській області №071850001390 від 07.03.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 07.09.1977 ОСОБА_1 посідав посаду сільського голови сіл Кострино і Костринська Розтока у період з 06 квітня 1998 року по 26 листопада 2020 року, а не з 06 квітня 1996 року, як зазначено у позовних вимогах. З огляду на що позов в цій частині підлягає задоволенню частково з урахуванням страхового стажу згідно з відомостями трудової книжки.

Окрім того, не підлягає задоволенню позовна вимога в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби в повному обсязі періоду його роботи на посаді Костринського сільського голови, з огляду на те, що саме оскарженим рішенням відповідача №071850001390 від 07.03.2025 були в даному випадку порушені права позивача, а тому скасування такого є належним та достатнім способом захисту його прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію державного службовця 26 лютого 2025 року, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення на пенсію слід проводити саме з цієї дати.

Поряд з цим не підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов`язання відповідача здійснити обчислення пенсії з урахуванням поданих довідок про заробітну плату №63, № 64, №65, виданих Костринською сільською радою Ужгородського району 24.01.2025, з огляду на те, що при прийнятті оскарженого рішення орган пенсійного фонду не розглядав належність таких довідок, оскільки відмовив у переведенні за відсутності достатнього страхового стажу.

Отже, ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перехід на пенсію державного службовця.

Відповідно питання щодо порядку проведення розрахунку розміру майбутньої пенсії є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №071850001390 від 07.03.2025.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби період проходження ОСОБА_1 служби на посаді сільського голови з 06.04.1998 по 26.11.2020 та перевести ОСОБА_1 на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» з 26 лютого 2025 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 645,97 грн. (Шістсот сорок п`ять гривень 97 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін