Рішення № 128294009, 20.06.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/22841/24

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати, та відповідно зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити нарахування та виплату з 01.07.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

В обґрунтування позову пенсіонер вказує, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області, зареєстрована і проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Вважає, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 відновлено її право на отримання доплати до пенсії за статтею 39 Закону №796-XII, а тому відповідач повинен проводити виплату щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

26.12.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні через безпідставність заявлених вимог.

Крім того, 26.12.2024 відповідачем подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі вх. №72101/24.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 витребувано від органу місцевого самоврядування докази проживання позивача.

14.05.2025 на виконання вимог вказаної ухвали надійшла відповідь Коростенської міської ради Житомирської області в якій вказано, що органи місцевого самоврядування не наділені правом на отримання витягу із реєстру територіальної громади, який є документом, що підтверджує відомості про місце проживання.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 витребувано у ОСОБА_1 витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

26.05.2025 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів надійшла відповідь Коростенської міської ради Житомирської області (а.с.57-58) з інформацією відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради за №1200/9 від 28.04.2025 (а.с.59) в якій вказано, що гр ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 28.04.2025 зареєстрована по АДРЕСА_2 .

Стосовно доводів відповідача про витребування доказів на підтвердження факту реєстрації місця проживання позивача, суд зазначає, що в матеріалах справи (на звороті а.с.11) міститься копія паспорта громадянина України позивача НОМЕР_2 , яка на думку суду є належним доказом та підтверджує місце реєстрації та проживання позивача в АДРЕСА_2 (3 зона), а також інформація відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради за №1200/9 від 28.04.2025 (а.с.59) в якій вказано, що гр ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 28.04.2025 зареєстрована по АДРЕСА_2 , що у місті Коростень. Крім того, у листі ГУ ПФУ в Житомирській області від 23.10.2024 не зазначені такі підстави для відмови у виплаті позивачу доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону №796-XII, як відсутність доказів про місце проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення (3 зона). Отже суд визнає зазначені докази достатніми та належними в розумінні статей 73, 76, 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Адміністративна справа, що розглядається судом, є типовою відносно зразкової справи №240/4937/18, у якій Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 дійшла висновку про те, що з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VІІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Тобто із 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015 в частині, яка не змінена Законом №987-VIII.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення є протиправною.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині розрахункової величини, яка має застосовуватися при нарахуванні доплати до пенсії за статтею 39 Закону №796-ХІІ, суд зазначає, що 06.12.2016 був прийнятий Закон №1774-VIII, що набрав чинності 01.01.2017, та згідно положень Пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2025 у справі №240/33814/23 дійшов висновку, що норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати (пункти 25-34 наведеної постанови Верховного Суду).

Враховуючи викладене, суд задовольняє адміністративний позов частково.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати негайно рішення суду в межах суми платежу за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, негайне виконання в межах суми платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.

Оскільки способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання рішення суду не застосовується.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує судові витрати із відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 291, 295, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.07.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня відповідного календарного року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін