Рішення № 128293976, 19.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2025 року Справа№200/7682/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

провизнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача недоплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 10805,00 грн (а.с. 1-18).

Ухвалою суду від 5 листопада 2024 року відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому порядку (а.с. 29).

12 листопада 2024 року судом отримано клопотання від відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 440/14216/23 (а.с. 35-36).

Ухвалою від 19 квітня 2024 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 5 березня 2024 року по адміністративній справі № 440/14216/23 (а.с. 44-45).

Ухвалою суду від 9 червня 2025 року провадження у справі поновлено (а.с. 53).

Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Станом на день розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.

Позивач із 2017 року має статус учасника бойових дій, перебуває на обліку у відповідача.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2023 року (після набрання чинності змінами, внесеними у вказаний Закон Законом України від 20 березня 2023 року № 2983-ІХ) щорічно до Дня Незалежності України позивач має право на отримання одноразової грошової виплати в розмірі п`ять мінімальних пенсій1 за віком.

На переконання позивача зазначена виплата за своєю природою є аналогічній разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалась учасникам бойових дій до 2023 року.

Відповідно до п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкова пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2024 року складає 2361 грн.

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій у 2024 році повинен складати 5 * 2361 грн = 11805 грн, а не 1000 грн, як то визначено постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 року № 369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у 2024 році.

9 вересня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про нарахування та виплату йому як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-ХІV від 25 грудня 1998 року.

Листом від 27 вересня 2024 року відповідач повідомив, що порядок та розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2025 році ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» та постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 року № 369 «Про встановлення розмірів грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якими визначено що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилось 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народились в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, разова грошова допомога встановлена у розмірі 1000,00 грн. Іншого чинним законодавством не передбачено.

На переконання позивача, дії відповідача з виплати йому як учаснику бойових дій передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічної грошової виплати до Дня Незалежності України в розмірі 1000,00 грн є протиправними, так як розмір виплати у 2024 році мав складати 11805 грн (п`ять мінімальних пенсій за віком) (а.с. 1-18).

Станом на час розгляду справи відповідач правом надати відзив на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), є громадянином України, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання згідно з довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2615-5000636076 від 1 квітня 2022 року: АДРЕСА_2 ; має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 30 вересня 2022 року (а.с. 19-23).

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, є суб`єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі (а.с. 57).

Як встановлено судом на підставі пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за вислугу років (а.с. 22).

За наявних у справі матеріалів слідує, що у серпні 2023 року відповідачем було нараховано та виплачено позивачеві як учаснику бойових дій разову грошову виплату до Дня Незалежності України, передбачену ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року, у розмірі 1000,00 грн (а.с. 1-18, 24-25, 26).

9 вересня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати йому разової грошової допомоги до Дня Незалежності, передбаченої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком: 2361,00 * 5 = 11805,00 грн з урахуванням виплаченої суми 1000,00 грн, та відшкодувати різницю у розмірі 10805,00 грн (а.с. 24-25).

Листом від 27 вересня 2024 року (вих. № 26437-24954/Ф-02/8-0500/24) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивачу наступне.

Порядок та розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 року ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» та постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 року № 369 «Про встановлення розмірів грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якими визначено що учасникам бойових дій, […] разова грошова виплата встановлена у розмірі 1000,00 грн. Іншого чинним законодавством не передбачено (а.с. 26).

Будучи незгодним із виплатою йому як учаснику бойових дій разової грошової виплати до Дня Незалежності у 2024 році в розмірі 1000,00 грн (замість виплати в розмірі п`ять мінімальних пенсії за віком), позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення […].

Відповідно до преамбули Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-ХІІ) цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б» пп. 1 п. 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 1 січня 2008 року) частину 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), зокрема, положення пп. «б» пп. 1 п. 20розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»(набрав чинності 1 січня 2015 року)розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписівБюджетного кодексу Україниз метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється діяЗаконів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні (щодо окремого бюджетного року) постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 2 березня 2016 року, № 233 від 5 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначались, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій 1390,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), окреме положення п. 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року (з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України по 14 квітня 2023 року) (включно) положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»діяли в редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

15 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 20 березня 2023 року № 2983-IX (далі Закон № 2983-ІХ), яким частину 5ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Вказані положенняЗакону України № 2983-IX неконституційними не визнавалися, з огляду на що підлягають застосуванню на всій території України.

Таким чином, до внесення змін у березні 2023 року у вказану норму,закономбуло передбачено право учасників бойових дій на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п`ять мінімальних пенсій за віком; після внесення вказаних змін державою запроваджена інша разова грошова виплата виплата до Дня Незалежності України, яка виплачується у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Як зазначено у пояснювальній записці доЗакону України № 2983-IX, з метою засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, пропонується у законах України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» замінити дату та в и д виплати разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.

З огляду на викладене, суд висновує, що зазначені виплати (допомога до 5 травня та виплата до Дня Незалежності України) є різними видами виплат, запровадженими на різних умовах.

Більш того, про те, що вказані виплати є різними видами виплат прямо зазначено у пояснювальній записці до Закону України № 2983-IX.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» від 27 грудня 2023 року № 1396, затверджено, в тому числі, Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Порядок № 1396).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1396 грошова допомога виплачується до 24 серпня щороку в розмірах, визначених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році» від 2 квітня 2024 року № 369 (далі Постанова № 369) встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах: учасникам бойових дій, […], - 1000 грн.

Таким чином, виплата разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році мала здійснюватися в розмірі, встановленому Порядком № 1396 та Постановою № 369.

З приводу посилань позивача нарішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020та висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у справах №440/2722/20, суд зазначає, що вказане рішення та висновки стосуються застосування іншої редакціїЗакону № 3551-XII, а саме: в редакції зі змінами, внесенимиЗаконом № 107-VI від 28 грудня 2007 року. Саме такі зміни визнані рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 неконституційними і саме у зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку щодо необхідності застосуванняЗакону № 3551-XIIу попередній редакції Закону № 367-XIV.

Крім цього, що правовідносини з виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, яка стала предметом спору у зразковій справі № 440/2722/20, та правовідносини з виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році не є подібними, тому правові висновки Верховного Суду, викладені у вказаній справі, не підлягають застосуванню при вирішенні цієї справи.

Як установлено вище, станом на час виникнення правовідносин, що є спірними у даній справі (серпень 2024 року), законодавство змінилося і відповідне положенняст. 12 (як і ст. 13) Закону №3551-XIIдіяло в редакції новогоЗакону Закону від 20 березня 2023 року № 2983-IX, який неконституційним не визнавався та, відповідно, підлягав застосуванню.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 3 червня 2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У вказаному рішенні ЄСПЛ став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосований в рішеннях від 9 жовтня 1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

Згідно зіст. 6 КАС Українита ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім цього, рішенням Верховного Суду від 5 березня 2024 року у справі № 440/14216/23 було задоволено позов ОСОБА_1:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи за 2023 рік відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117451511).

Разом із цим постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

У вказаній постанові Велика Палата, крім іншого, зазначила наступне:

«175.Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону № 3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983- ІХ як спеціального закону.

176. Верховний Суд як суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в цій справі, зробив помилковий висновок, що пункт 2 частини першої Закону № 2983-ІХ, яким частину п`яту статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, не підлягає застосуванню під час вирішення цієї справи як такий, що суперечить Конституції України.

177. Суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не врахував, що в разі викладення норми закону в новій редакції, попередня її редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цієї норми.

178. Тож норма частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367- XIV діяла до набрання чинності новою нормою частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакціїЗакону № 2983-ІХ, а саме до 15 квітня 2023 року - дня, наступного за днем опублікування Закону № 2983-ІХ. Із зазначеної дати змінилося законодавче регулювання спірних правовідносин, зокрема в частині визначення порядку та розміру виплат разової грошової допомоги до Дня Незалежності України.

179.Верховний Суд, не врахувавши положення Закону № 2983-ІХ, які є чинними та не визнані неконституційними, помилково зобов`язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-XIV, яка є нечинною.

[…]

184. З огляду на те, що чинне законодавство України не передбачає виплату позивачу разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про задоволення позову постановлене з неправильним застосуванням норми матеріального права і порушенні норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.».

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши встановлені судом обставини та наведені нормативно-правові приписи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно нараховано та виплачено позивачу у 2024 році разову грошову виплату до Дня Незалежності України у розмірі, передбаченому Порядком № 1396 та Постановою № 369, а саме - у розмірі 1000,00 грн.

Як наслідок, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач є звільненим від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 193, 242-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна