Рішення № 128293958, 19.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2025 року Справа№640/37867/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі АТ «Укргазвидобування», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок від 08.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2021-04-15-010647-b.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що викладені у спірному Висновку помилкові, необґрунтовані твердження та протиправні зобов`язання порушують принципи добросовісної конкуренції, недискримінації, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, визначених ст. 3, 5 Закону України «Про публічні закупівлі», порушують ст. 19 Конституції України, оскільки зобов`язують позивача вчиняти дії, що суперечать вимогам законодавства України, порушують права позивача.

На думку позивача, зобов`язання Висновку контролюючого органу не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, в цій частині Висновку не встановлено спосіб його виконання; не містить визначення переліку дій, які саме необхідно вчинити позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов`язання. З огляду на зазначене, вважаємо, що Висновок відповідача як акт індивідуальної дії, окрім іншого, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Вказує, що зі сторони позивача відсутні порушення вимог абз.1 ч.3 ст.22 та ч.2 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація відповідає вимогам Закону, а висновок Відповідача про порушення в даній частині є необґрунтованим та помилковим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2022 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, в якому посилається на приписи Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та пояснює, що за результатами проведеного моніторингу встановлено ряд порушень, які зазначені у вищевказаному висновку та безпідставно заперечуються позивачем у поданій ним позовній заяві. Щодо порушення Позивачем вимог абз. 1 ч. 3 ст. 22 та ч. 2 ст.28 Закону вказує, що позивачем в пп. 1.2 п. 1 та пп. 2.2 п. 2 розділу 1.1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку № 1 до тендерної документації, встановлено, що «документи можуть надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця. без персональних даних (у відповідності до вимог Закону України «Про захист персональних даних»), які можуть бути належним чином заретушовані».

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 28 Закону, не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 цього Закону і документи, що підтверджують відсутність підстав, встановлених ст. 17 цього Закону.

В тендерній документації позивача не встановлено вичерпного переліку даних, які можуть бути заретушовані, адже зазначено, що «документи можуть надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця». Таким чином, учасник міг заретушувати будь-які дані в документах, в тому числі, дані, які безпосередньо стосуються відповідності учасника кваліфікаційним критеріям.

Отже, вважає, що моніторинг вказаної процедури закупівлі проведено, а її результати відображені в межах повноважень в спосіб та на підставі норм, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», що жодним чином не спростовується позивачем у поданій ним позовній заяві., у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

09.04.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято справу до свого провадження, продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

Враховуючи приписи ч.5 ст.262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укргазвидобування» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 28.08.1998. Основний вид діяльності позивача є 06.20 Добування природного газу.

Відповідно до наказу в.о. начальника Управління від 26.11.2021 № 679, на підставі п.4 ч.2 ст. 8 Закону, з 26.11.2021 по 08.12.2021 проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів з публікацією англійською мовою за предметом: «21Т-066 - 43130000-3 - Бурове обладнання (Захвати для овершотів та внутрішніх труболовок)» за номером ID: UA-2021-04-15-010647-b, здійсненої Позивачем.

Результати проведеного моніторингу викладені у висновку про результати моніторингу вищевказаної процедури закупівлі від 08.12.2021, затвердженого начальником Управління 08.12.2021, та оприлюдненого в електронній системі закупівель 08.12.2021. У даному Висновку Відповідач зазначає про встановлення ним порушення Позивачем вимог абз.1 ч.3 ст.22 та ч.2 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого, Відповідач, керуючись ст.ст.2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав Позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема шляхом вжиття заходів недопущення їх в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. За результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що на порушення вимог абз.1 ч.3 ст.22 та ч.2 ст.28 Закону, Замовником в п.п.1.2 п.1 розділу 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку № 1 до тендерної документації встановлено умову, що копія аналогічного договору «може надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця, без персональних даних (у відповідності до вимог Закону України «Про захист персональних даних»), які можуть бути належним чином заретушовані», тобто, що стосується документів, які підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до ст.16 Закону).

14.12.2021 позивач в електронній системі публічних закупівель розмістив заперечення на Висновок, у яких вказує, що вказана вимога включена у відповідності зі ст.16 і 22 Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, постанови КМУ №611 від 09.08.93 та з дотриманням Законів України «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації». З огляду на вищевказане вважає не обґрунтованим висновок щодо встановлення порушення законодавства у сфері закупівель, замовником було дотримано вимоги Законодавства України.

Вважаючи висновок від 08.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2021-04-15-010647-b протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (ст. 5 Закон № 2939-XII).

За приписами п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У відповідності до пп. 3 п. 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

З аналізу наведених приписів вбачається, що Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) закріплено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до ст.7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною 3 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

В силу приписів п. 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Абзацом 1 ч.3 ст.22 Закону №922-VIII встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону №922-VIII під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни.

Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 цього Закону.

Замовник, орган оскарження та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, мають доступ в електронній системі закупівель до інформації, яка визначена учасником конфіденційною.

Так, у оскаржуваному висновку зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що тендерна документація замовника не відповідає нормам абз. 1 ч. 3 ст. 22 та ч. 2 ст. 28 Закону України №922-VIII.

При цьому, відповідач стверджує, що в тендерній документації замовника не встановлено вичерпного переліку даних, які можуть бути заретушовані, адже вказано, що «Документи можуть надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця», таким чином учасник міг заретушувати будь-які дані в документах, в тому числі, дані, які безпосередньо стосуються відповідності учасника кваліфікаційним критеріям.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

Інформація з обмеженим доступом - це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.

Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі. Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб`єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

Згідно зі ст. 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Законами України «Про інформацію» і «Про захист персональних даних», передбачено, що поширення інформації можливе лише за наявності згоди її володільця. У складі пропозиції учасники повинні надавати інформацію, де містяться дані про третіх осіб (копії договорів на підтвердження досвіду), поширення яких без згоди останніх заборонене. Саме з метою недопущення порушення законодавства в частині поширення інформації без згоди ї володільців та захисту персональних даних у тендерній документації містилась можливість, а не обов`язок, для учасників не поширювати означену інформацію, враховуючи, що вона не є частиною кваліфікаційної вимоги та не впливає на кваліфікаційні вимоги. Вказана можливість для учасників підтверджується абз. 2 ч. 2 ст. 28 Закону України №922-VIII, а саме: не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані.

Водночас, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 означеного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є публічність державної реєстрації прав.

Відповідно до визначення, що зазначене у пп. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визначено «Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011. Таким чином, згідно із вимогами діючого законодавства дані про власника нерухомого майна є публічними і у вільному доступі та не могли і не можуть бути визначені Учасником, як конфіденційні.

Частиною 1 ст. 162 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв`язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

Підприємство (Учасник) має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб. Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці, визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09.08.1993 №611.

Отже, з викладеного вище можна прийти до висновку, що склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно її власником або керівником підприємства, (Учасника) з дотриманням чинного законодавства.

Підприємство (Учасник) має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.

При цьому, згідно з ч.1, 2, 3 ст.16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, з огляду на специфіку предмета закупівлі, з урахуванням ч.4 ст.5 Закону України №922-VIII, якою встановлено, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, та з дотриманням принципів, закріплених у ч.1 ст.5 Закону України №922-VIII, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників.

Отже, перелік документів, які мають підтверджувати відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, як і самі критерії визначаються в тендерній документації.

Також, в контексті вказаного суд зауважує, що «вартісні показники», про які йдеться мова у п.п.1.2 п.1 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» до Тендерної документації, не є кваліфікаційним критерієм.

Кваліфікаційними критеріями в даних договорах є тільки інформація про предмет договору та інформація, підтверджуюча факт виконання такого договору зі сторони учасника.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем вимог п. 1 ч.1 ст. 31 Закону №922-VIII суд виходить з такого.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 16 Закону №922-VIII визначено, що замовник вправі установити один або декілька кваліфікаційних критеріїв, в т.ч. наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Сама по собі ст. 16 Закону №922-VIII передбачає встановлення Замовником перед учасниками кваліфікаційних критеріїв, підтвердженням яких вони доказують свою спроможність виконати умови договору про закупівлю товарів/послуг, що є предметом закупівлі, якісно та своєчасно, а значить, збільшується вірогідність того, що цей учасник надійний, і він виконає взяті на себе зобов`язання.

Отже, Замовник в тендерній документації самостійно встановлює кваліфікаційні критерії відповідно до ст. 16 Закону №922-VIII.

Виходячи з зазначених норм Закону України «Про публічні закупівлі» положення п.п.1.2 п.1 та п.п. 2.2 п.2 розділу 1.1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку № 1 до Тендерної документації про те, що «документи можуть надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця, без персональних даних (у відповідності до вимог Закону України «Про захист персональних даних»), які можуть бути належним чином заретушовані» не суперечить цьому Закону, адже стосується тільки ціни товарів у договорі (договорах), які були надані іншим замовникам. Зазначена інформація не е предметом оцінки в контексті відповідності кваліфікаційним критеріям, адже не впливає на таку відповідність. З огляду на викладене, її ненадання не може вплинути на висновки Замовника щодо оцінки відповідності пропозиції учасника, відповідно, така інформація не підтверджує кваліфікаційні критерії і може бути визначена як конфіденційна інформація.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності, суд зазначає, що вимога в п.п.1.2 п.1 розділу 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку №1 до тендерної документації включена у відповідності зі ст.16 і 22 Закону, з дотриманням Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», а також з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що зі сторони позивача відсутні порушення вимог абз.1 ч. 3 ст.22 та ч.2 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація відповідає вимогам Закону, а Висновок Відповідача про порушення в даній частині є необґрунтованим та помилковим.

Отже, суд доходить висновку, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення АТ «Укргазвидобування» вимог абз.1 ч.3 ст.22, ч.2 ст.28 та п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII.

Крім того, позивач не погоджується з Висновком та зазначає, що «здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів», здійснено у порушення вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії, адже не визначено конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, у зв`язку із чим, оскаржуваний Висновок не відповідає критеріям законності, пропорційності, встановленим у ч.2 ст.2 КАС України та суперечить ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі».

У цьому контексті суд зазначає, що за своїм змістом спірний Висновок відповідача є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтованість, у силу ст.2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Суд зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

Зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Крім того, згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи викладене, зазначені обставини є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що Висновок, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі № 160/8402/19, у постанові від 12.08.2020 у справі №160/11304/19.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).

У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 258, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд.26/28, ЄДРПОУ 30019775) до Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд.18, ЄДРПОУ 40479560) про визнання протиправним та скасування висновок від 08.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2021-04-15-010647-b, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-15-010647-b від 08.12.2021.

Стягнути з Північного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» суму судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Повний текст рішення складено 19.06.2025.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова