Рішення № 128292143, 10.06.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20612/24

провадження № 2-др/753/106/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Завойка Д.І. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 753/20612/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Три сусіди 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року у справі № 753/20612/24 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Три сусіди 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Три сусіди 1» суму основного боргу за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 24 597,44 грн. та судовий збір в розмірі 3028 гривень.

02 травня 2025 року адвокат Завойко Д.І. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 1500,00 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02 травня 2025 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.

Судове засідання з розгляду вказаної заяви призначено на 10 червня 2025 року.

У судове засідання сторони не прибули.

Як передбачено частинами першою, третьою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьою статті 2 ЦПК України).

За результатами дослідження матеріалів справи встановлено, що під час ухвалення рішення не було вирішено питання про судові витрати позивача, що відповідно до положень статті 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Як передбачено частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із заявою про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу представник позивача звернувся до суду 02 травня 2025 року, тобто у строк, передбачений ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої-третьої статті 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як визначено частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження розміру витрат на надання професійної правничої допомоги представник позивач надав:

- договір про надання правничої допомоги № 1/46 від 01 жовтня 2024 року, укладений між адвокатом Завойком Д.І. та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Три сусіди 1», і Додаткову угоду № 1 до цього Договору, відповідно до якої Адвокат здійснює представництво інтересів клієнта в Дарницькому районному суду м. Києва по справі за позовною заявою Клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Гонорар адвоката за надання правової допомоги становить 1500 грн. та сплачується клієнтом протягом десяти календарних днів з дня набрання судовим рішенням про задоволення позовних вимог законної сили;

- акт приймання-передачі виконаних робіт з надання правової на підставі договору від 01 травня 2025 року, відповідно до пункту 3 якого його підписанням клієнт підтверджує своє зобов`язання по сплаті послуг з надання правової допомоги адвокату в розмірі 1500 грн.

- детальний опис робіт, виконаних адвокатом, відповідно до якого адвокат здійснив таку роботу відповідно до договору та додаткової угоди, а саме підготовка та подання позовної заяви клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, вартість робіт - 1500 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

З огляду на складність справи, обсяг та повноту виконаних адвокатом робіт, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що за обставинами цієї справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн. відповідають наведеним вище критеріям та є обґрунтованими, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, заява адвоката Завойка Д.І. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 753/20612/24 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 141, 270, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Завойка Д.І. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 753/20612/24 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Три сусіди 1» витрати на правничу допомогу в сумі 1 500 (одну тисячу п`ятсот) гривень.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Три сусіди 1» (м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 31; код ЄДРПОУ - 42337908).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 20 червня 2025 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК