Рішення № 128289442, 20.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 червня 2025 р.№ 520/10707/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під. 3, пов. 2, Держпром, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.03.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за вислугою років, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати для розрахунку пенсій, незалежно від займаної посади за вислугою років, пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.03.2025, з розрахунку 90 відсотків від розміру грошового забезпечення згідно з довідкою Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 40 від 17.02.2025, в якій зазначено складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 2600 грн., оклад за спеціальним званням - 2200 грн., надбавка за стаж служби - 2400 грн., надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень - 390 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби - 3240 грн., щомісячна премія - 23773, 04 грн., додаткова винагорода - 29999, 94 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 32603 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 7200 грн, без обмеження розміру грошового забезпечення для розрахунку пенсії, як особі, що перебуває на службі в органах внутрішніх справ 20 років та більше, та має право на пенсію за вислугою років, відповідно до п. "а" ст. 12, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 зі змінами, внесеними Законами України №3946-12 від 04.02.1994, № 103/96-ВР від 25.03.1996 та до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 зі змінами, внесеними Законами України №3946-12 від 04.02.1994, №103/96-ВР від 25.03.1996, № 51-ІV (51-15) від 04.07.2002 до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.03.2025, яким ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років згідно п. "а" ст. 12, ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області копію ухвали про відкриття спрощеного провадження отримав 23.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте правом на надання відзиву на позов, не скористався.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 10.03.2025 позивачу відмовлено в призначенні позивачу пенсії за вислугу років у відповідності до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу".

Відповідно до довідки Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №40 від 17.02.2025 складові грошового забезпечення позивача складаються з наступного: посадовий оклад - 2600 грн., оклад за спеціальним званням - 2200 грн., надбавка за стаж служби - 2400 грн., надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень - 390 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби - 3240 грн., щомісячна премія - 23773, 04 грн., додаткова винагорода - 29999,94 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 32603 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 7200 грн.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон України №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених вказаним Законом.

Статтею 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV) передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Стаття 8 Закону України №1058-IV передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.24 Закону України № 1058-ІУ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з п.4 ч.1 ст.115 Закону України № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, такі як: посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).

Під час розгляду справи, судом встановлено, що позивач проходить службу в органах внутрішніх справ з 14.08.1996 та по теперішній час проходить службу в поліції.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, такі як: посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).

Згідно з положеннями ст. 12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 передбачено, що право на пенсійне забезпечення мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу, у т.ч. поліцейські, відпрацювавши в цих органах понад 20 років.

За змістом ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч.1 ст. 58 Конституції України).

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, (ст. 64 Конституції України).

Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах. Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8- рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційним Судом України вказано, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, суд зазначає, що із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічну правову позицію зі спільного питання висловлено Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного суду України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді питання про призначення пенсії за вислугу років мав застосувати положення ст. 12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011, оскільки внесеними змінами вказаним Законом на який посилається відповідач, всупереч вимогам ст. 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позицію Суду було підтверджено рішенням "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Аналогічні висновки містяться в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у п. 23 рішення "Кічко проти України" від 08.11.2005, а саме якщо правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Суд зазначає, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії стаж роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугою років, на підставі ст. 12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", № 2262-ХІІ від 09.04.1992 складає більше 25 років.

Таким чином позивач має право на призначення пенсії за вислугу років згідно з положеннями ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (в редакції до внесення змін Законом №3668-VI від 08.07.2011), відтак рішення від 10.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким відмовлено ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за вислугою років, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату, без обмежень граничного розміру, пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.03.2025, з розрахунку 90 відсотків від розміру грошового забезпечення згідно з довідкою Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 40 від 17.02.2025, в якій зазначено складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 2600 грн., оклад за спеціальним званням - 2200 грн., надбавка за стаж служби - 2400 грн., надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень - 390 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби - 3240 грн., щомісячна премія - 23773, 04 грн., додаткова винагорода - 29999, 94 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 32603 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 7200 грн, без обмеження розміру грошового забезпечення для розрахунку пенсії, як особі, що перебуває на службі в органах внутрішніх справ 20 років та більше, та має право на пенсію за вислугою років, відповідно до п. "а" ст. 12, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 зі змінами, внесеними Законами України №3946-12 від 04.02.1994, № 103/96-ВР від 25.03.1996 та до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 зі змінами, внесеними Законами України №3946-12 від 04.02.1994, №103/96-ВР від 25.03.1996, № 51-ІV (51-15) від 04.07.2002 до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011.

Щодо вимоги позивача виплачувати пенсію, в повному обсязі, незалежно від займаної посади за вислугою років, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Отже, заявлена позовна вимога щодо здійснення перерахування пенсії незалежно від займаної посади за вислугою років, на думку суду, є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під. 3, пов. 2, Держпром, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.03.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за вислугою років, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під. 3, пов. 2, Держпром, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити призначення та виплату, без обмежень граничного розміру, пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.03.2025, з розрахунку 90 відсотків від розміру грошового забезпечення згідно з довідкою Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 40 від 17.02.2025, в якій зазначено складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 2600 грн., оклад за спеціальним званням - 2200 грн., надбавка за стаж служби - 2400 грн., надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень - 390 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби - 3240 грн., щомісячна премія - 23773, 04 грн., додаткова винагорода - 29999, 94 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 32603 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 7200 грн, без обмеження розміру грошового забезпечення для розрахунку пенсії, як особі, що перебуває на службі в органах внутрішніх справ 20 років та більше, та має право на пенсію за вислугою років, відповідно до п. "а" ст. 12, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 зі змінами, внесеними Законами України №3946-12 від 04.02.1994, № 103/96-ВР від 25.03.1996 та до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 зі змінами, внесеними Законами України №3946-12 від 04.02.1994, №103/96-ВР від 25.03.1996, № 51-ІV (51-15) від 04.07.2002 до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під. 3, пов. 2, Держпром, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.М. Шляхова