Рішення № 128288688, 20.06.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5057/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/5057/25 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2025 позивач, Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС), звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку у розмірі 15 220,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що відповідач має непогашений податковий борг, який виник внаслідок несплати сум узгоджених грошових зобов`язань з єдиного податку.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, у строк встановлений ч. 1 ст. 261 КАС України, відзив на позов не надав. Направлена судом за зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем проживання відповідача копія ухвали не була вручена адресату з незалежних від суду причин, оскільки поштове відправлення повернуто до суду з поміткою поштового оператора "адресат відсутній за вказаною адресою".

За таких обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про факт відкриття провадження у даній справі, але правом на подання відзиву на позов не скористався.

Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.03.2023, про що до державного реєстру включено відповідний запис за №2010350000000281488 (а.с. 33), перебуває на обліку як платник податків і зборів у ГУДПС.

Свого часу ФОП ОСОБА_1 подала до Карлівської ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №161223058153 від 27.03.2023, в якій повідомила про обрання нею ставки єдиного податку, встановленої для 2 групи у розмірі 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, за видом діяльності згідно з КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у (а.с. 12-13).

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України (надалі ПК України).

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 291.2 та 291.3 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

З аналізу пункту 291.4 статті 291 ПК України слідує, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на першу, другу, третю та четверту групи платників єдиного податку.

Згідно з підпунктом 2 цього пункту до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 статті 293 ПК України встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX установлено з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень.

Таким чином, сума щомісячного платежу з єдиного податку для ФОП ОСОБА_1 у 2023 році становила 1340,00 грн, з січня 2024 році 1420,00 грн, а з квітня 2024 року - 1600,00 грн.

За змістом пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Однак, відповідачка обов`язок зі сплати єдиного податку за період з 20.08.2023 по 20.06.2024 у строк, визначений Податковим кодексом України, не виконала.

Наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 15220,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією витягу з інтегрованої картки платника податків з єдиного податку з фізичних осіб (а.с. 14-17).

У зв`язку з несплатою боргу у добровільному порядку у строк встановлений законом, податковий орган звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що ГУДПС сформовано податкову вимогу форми "Ф" №0007293-1308-1631 від 05.12.2023, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, вручено 10.01.2024 (а.с. 8-9).

Доказів оскарження цієї вимоги матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктами 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позов про стягнення коштів у сумі 15220,00 грн за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб суд визнає обґрунтованим, у зв`язку з чим задовольняє його.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Полтавській області у справі №440/5057/25 - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 15 220 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять) грн 00 коп. на розрахунковий рахунок UA778999980314000699000016678, код бюджетної класифікації платежу - 18050400, отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Карлівка/18050400, код (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Позивач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014).

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун