Ухвала суду № 128288535, 20.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2175/23

УХВАЛА

20 червня 2025 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України в письмовому провадженні) заяву представника Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України за вхід. №58076/25 від 10.06.2025 року про відстрочення терміну виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23 ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяць) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Рішення суду по справі №420/2175/23 набрало законної сили 08.08.2023 року.

Одеським окружним адміністративним судом 31.10.2024 року виданий виконавчий лист.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України за вхід. №54419/24 від 17.10.2024 року та встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23 шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України подати до суду у тридцятиденний строк звіт про виконання судового рішення по справі №420/2175/23 з дня набрання законної сили ухвалою суду

Ухвалою суду від 14.02.2025 року задоволено частково заяву ОСОБА_2 про накладення штрафу в порядку ст. 382 КАС України за вхід. №10335/25 від 03.02.2025 року.

Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23 протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалою суду від 27.03.2025 року задоволено частково заяву ОСОБА_2 про накладення штрафу в порядку ст. 382 КАС України за вхід. №24140/25 від 17.03.2025 року.

Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23 протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року задоволено заяву ОСОБА_2 про накладення штрафу в порядку ст. 382 КАС України за вхід. №42723/25 від 05.05.2025 року.

Визнано, що Військовою частиною НОМЕР_1 не подано у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі №420/2175/23, без поважних причин.

Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23 протягом шістдесяти днів з дня отримання копії ухвали.

Накладенона командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560,00 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

10.06.2025 року надійшла заява за вхід. №58076/25, в якій заявник просить:

- відстрочити термін виконання судового рішення від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23 до моменту поки до військової частини НОМЕР_1 не надійдуть кошти для його виконання.

В обґрунтування заяви зазначено, що Військова часина НОМЕР_1 не має змоги надати даний звіт у зв`язку з неможливістю його фактичного виконання у зв`язку з відсутністю з 2024 року фінансування на виконання судових рішень та сплати судових зборів.

У зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня і для сплати судового збору замовляє кошти 1 раз на місяць у вищестоящого органу, проте через збройну агресію російської федерації проти України в першу чергу виділяють кошти на відсіч збройної агресії, саме тому військова частини НОМЕР_1 не має змоги вчасно сплатити судовий збір та виконати судові рішення військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, фінансується з державного бюджету і є розпорядником коштів нижчого рівня.

Станом на 05.06.2025 року фінансування на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23 від розпорядника коштів другого рівня на реєстраційний рахунок військової частини НОМЕР_1 відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області не надходило.

У зв`язку із зазначеним, рішення Одеського окружного адміністративного суду 19.04.2023 року по справі №420/2175/23, буде виконано при надходженні відповідного бюджетного фінансування.

Ухвалою суду від 20.06.2025 року прийнято в частині звіт Військової частини НОМЕР_1 за вхід. №55973/25 від 05.06.2025 року щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23.

Встановилено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі №420/2175/23 протягом шістдесяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, із змісту даної норми висновується, що стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно ч. 4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Інститут розстрочення та відстрочення виконання рішення суду впроваджений саме з метою забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У постанові від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Суд зазначає, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан не є тією виключною обставиною, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення.

Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Суд зазначає, що надання відстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів позивача.

Також судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п. 27).

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. І саме Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

В свою чергу, слід зазначити, що в заяві про відстрочення виконання рішення суду представником заявника констатується, що Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня та фінансується забезпечувальним фінансовим органом (військова частина НОМЕР_2 , фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 - розпорядників коштів другого рівня), та щомісячно військовою частиною направляються розрахунки та заяви на виділення коштів для виконання вказаного рішення суду. Але станом на момент подання заяви про відстрочення виконання рішення суду, військова частина досі не отримала відповіді від забезпечувального фінансового органу (військова частина НОМЕР_2 , фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 - розпорядників коштів другого рівня), а також отримання коштів не відбулось.

Водночас відсутність на рахунках боржника коштів не є тією виключною підставою (непереборною обставиною), з якою законодавець пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

Між тим, невиконання відповідачем рішення суду не є підставою для відстрочення його виконання.

Суд також враховує п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі №420/2175/23 у зв`язку з тим, що вона не містить об`єктивного та розумного обґрунтування, яке б враховувало приписи Конституції України та міжнародних правових актів, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2-9, 72, 76, 77, 90, 241, 243, 256, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України за вхід. №58076/25 від 10.06.2025 року про відстрочення терміну виконання судового рішення в адміністративній справі №420/2175/23 відмовити повністю.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА