Рішення № 128288369, 19.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13948/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо не урахування при проведенні на виконання рішення суду по справі №420/22754/24 перерахунку призначеної та виплачуваної пенсії його - ОСОБА_1 , по інвалідності: - зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.07.2020, з 01.12.2020, Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.07.2021, з 01.12.2021, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.07.2022, з 01.12.2022, Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023; - зміни розміру надбавок та доплат до загальної суми пенсії по інвалідності, які залежать від підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, включаючи: збільшення основного розміру пенсії (на 25%) та його індексації (з 01.03.2022), як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; зміни розміру надбавки «За особові заслуги перед Україною» (з 01.07.2019 - 20%, а з 01.07.2020 - 23%) та індексації базового ОСНП (с 01.03.2022);

зобов`язати ГУ ПФУ здійснити починаючи з 01.07.2020 перерахунок призначеної та виплачуваної пенсії його - ОСОБА_1 , по інвалідності. з урахуванням: - зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.07.2020, з 01.12.2020, Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.07.2021, з 01.12.2021, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.07.2022, з 01.12.2022, Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023; - зміни розміру надбавок та доплат до загальної суми пенсії по інвалідності, які залежать від підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність включаючи: збільшення основного розміру пенсії (на 25%) та його індексації (з 01.03.2022), як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; зміни розміру надбавки «За особові заслуги перед Україною» (з 01.07.2019 - 20%, а з 01.07.2020 - 23%) та індексації базового ОСНП (з 01.03.2022);

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної йому - ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності з 01.07.2020 та виплати недоотриманої частини пенсії з вини пенсійного органу різницю між максимально нарахованою та фактично виплаченою сумою пенсії, без обмеження максимальним (фіксованим) розміром, з урахуванням вже проведених виплат;

- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити виплату йому - ОСОБА_1 , недоотриманої частини пенсії з вини пенсійного органу різниці між максимально нарахованою та фактично виплаченою сумою пенсії, без обмеження максимальним (фіксованим) розміром, з урахування раніше проведених виплат, починаючи з 01.07.2020 по день виплати включно.

Позивач зазначив, що він у період з 05.08.1976 по 27.11.2002 перебував на кадровій військовій службі у лавах Збройних Сил.

З 28.11. 2002 р. відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України №2262-ХІІ) отримував пенсію за вислугою років, а з 10.12.2013 року отримує пенсію за інвалідністю на підставі цього ж Закону.

Починаючи з 01 січня 2018 р., ГУ ПФУ в Одеській обл. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 по справі № 420/5274/20 здійснює виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності у розмірі пенсії за вислугу років 86% від сум відповідного грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Позивач вказує, що відповідач ГУ ПФУ є територіальним органом виконавчої влади, суб`єктом владних повноважень та за наявності законних підстав саме на Відповідача покладається обов`язок нарахувати та виплатити йому пенсію.

Позивач вказує про наявність складових його пенсії, розмір яких залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто при зміні вказаного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлено Законами про бюджет на відповідний рік, відповідач повинен перераховувати розмір його пенсії.

Позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі №420/22754/24 (з урахуванням ухвали від 18.09.2024 про виправлення опискиі), залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025, його позов задоволено частково та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності з 01.02.2020 року за довідкою №ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 1 січня 2020 р., з 01.02.2021 року за довідкою №ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 1 січня 2021 р., з 01.02.2022 року за довідкою №ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 1 січня 2022 р. про розмір грошового забезпечення, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним (фіксованим) розміром з урахуванням, розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 і до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 з урахуванням раніше виплачених сум

Судове рішення набрало законної сили 09.01.2025 року.

17.01.2025 року відповідач на виконання рішення суду по справі №420/22754/24 здійснив: з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.02.2025 року перерахунок призначеної та виплачуваної пенсії ОСОБА_1 по інвалідності у розмірі пенсії за вислугою років - 86% грошового забезпечення, про що склав відповідні протоколи та провів розрахунок на доплату пенси за період з 01.02.2020 року по 31.01.2023 року, проте при визначенні загальної суми пенсії не врахував:

- збільшення розміру надбавки "За особові заслуги перед Україною" з 20% (з 01.07.2019) до 23% (з 01.07.2020) від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.07.2020 року та зростання розміру вказаної надбавки за умови збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- індексацію пенсії з 01.03.2022 відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118, - не провів, адже підвищення пенсії (ОСИП 2022) із застосуванням коефіцієнта збільшення (у розмірі 1,14) - не визначив, а відповідно протокол перерахунку пенсії з 01.03.2022 - складено не було;

- не здійснив збільшення на 25% розміру пенсії, передбачене постановою КМУ від 28.12.2011 №1381, яке з 01.03.2022 мало бути визначене з урахуванням розміру проіндексованої пенсії, що складалась з сум основного розміру пенсії - 34386.89 грн. (86% грошового забезпечення від суми 39984.75 грн); суми індексації пенсії 2022 року, відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118, помножених на 25%.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що право громадян на призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною врегульовано Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, який був прийнятий Верховною Радою України 01.06.2000 року №1767-ІII (далі - Закон № 1767-ІІІ) та набрав чинності з 01.01.2001 р.

ГУ ПФУ рішенням 296 від 17.07.2020 "Про збільшення пенсії за особливі заслуги перед Україною ОСОБА_2 " з 01.07.2020 збільшило надбавку до пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1767-ІІІ у розмірі 23% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

З отриманих протоколів про перерахунок пенсії на виконання рішення суду вбачається, що з 01.01.2020 по 31.01.2021 року грошова сума 37468,85 є незмінною, незважаючи на збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2020 (1638грн), з 01.07.2020 (1712грн), з 01.12.2020 (1769грн), тобто не перерахована надбавка зо особливі заслуги перед Україною.

З 01.02.2021 по 31.01.2022 року грошова сума 40519,96 грн є незмінною, незважаючи на збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2021 (1854грн), з 01.12.2021, незважаючи на збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2021 (1854грн), з 01.12.2021 (19342грн).

Також з розрахунку з 01.02.2022 по 31.01.2023 року незмінна сума пенсії у розмірі 44252,03грн.

Крім того, не проведено індексацію з 01.03.2022 року в супереч п.2 постанови КМУ від 16.02.2022 року №118, тобто не виконано вимоги ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ. Відповідно збільшення на 25% розміру пенсії, передбаченою постановою КМУ від 28.12.2011 року №1381,з 01.03.2022 року підлягало визначенню з урахуванням розміру проіндексованої пенсії. У розрахунку грошова суму 44252,03 починаючи з березня 2022 року залишилась незмінною.

Позивач вказує, що 27.01.2025 року він звернувся до ГУ ПФУ про вирішення питання про поновлення його порушених прав, проте відповідач листом від 20.02.2025 року у вирішенні порушених питань безпідставно відмовив.

Позивач вважає дії ГУ ПФУ протиправними та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року витребувані докази у відповідача.

Представник ГУ ПФУ надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі рішення суду від 12.09.2024 року по справі №420/22754/24.

На думку представника відповідача Закон України від 08.07.2011 № 3668 Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи є діючим, неконституційним не визнавався та підлягає застосуванню.

Представник стверджує, що перерахунок пенсії позивачу проведено з урахуванням надбавки «За особливі заслуги перед Україною», підвищення пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, збільшення пенсії на 25 відсотків передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та з урахуванням змін прожиткового мінімуму, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також представник вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що безпідставним є твердження представника відповідача про пропущення строку звернення до суду, оскільки відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій здійснюється із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку призначеної та виплачуваної пенсії з вини державних органів, які відповідно до наданих повноважень та покладених обов`язків здійснюють перерахунок та виплату пенсії.

Позивач зауважив, що відповідач обов`язки покладені на нього частиною другою ст.77 КАС України щодо доказування правомірності своїх рішень та дій - не виконав, оскільки суттєвих доводів або письмових доказів, на яких ґрунтуються його заперечення, доведення перед судом їх переконливості у виниклих спірних правовідносинах, які могли б вплинути на прийняття правового рішення щодо спірних правовідносин не наведено та до суду не надано. Щодо його права на отримання пенсії без обмеження її максимального розміру встановлено рішеннями суду, у тому числі у справі від 12.09.2024 по справі №420/22754/24.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, якій отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ.

Згідно з відомостями автоматизованої системи діловодства суду позивач неодноразово звертався до суду з метою захисту порушених відповідачем його пенсійних прав.

Так, рішенням від 27.03.2024 року по справі №420/36414/24 задоволений позов ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року за довідкою №ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 01.01.2020, з 01.02.2021 року за довідкою №ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 01.01.2021, з 01.02.2022 року за довідкою №ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням зазначених в них основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням 12.09.2024 року по справі №420/22754/24 задоволений частково позов ОСОБА_1 та, зокрема, визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо: не визначення підвищення пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення у 2022 році (з 01.03.2022) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118; у 2023 році (з 01.03.2023) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок призначеної та виплачуваної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.02.2020 року за довідкою № ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 1 січня 2020 р., з 01.02.2021 року за довідкою № ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 1 січня 2021 р.. з 01.02.2022 року за довідкою № ЮО101970 від 10.11.2023 станом на 1 січня 2021 р. про розмір грошового забезпечення, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним (фіксованим) розміром з урахуванням: розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118. до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 і до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач дослідивши перерахунки пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року вважав порушеними його права щодо з 01.07.2020 щодо не здійснення перерахунку та не виплати йому пенсії по інвалідності з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися у період з 01.07.2020, 01.12.2020, 01.07.2021, з 01.12.2021, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.01.2023, оскільки зміна прожиткового мінімуму впливало на розмір надбавок та доплат до загальної суми пенсії по інвалідності, які залежали від підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність включаючи: збільшення основного розміру пенсії (на 25%) та його індексації (з 01.03.2022), як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; зміни розміру надбавки «За особові заслуги перед Україною» (з 01.07.2019 - 20%, а з 01.07.2020 - 23%) та індексації базового ОСНП (з 01.03.2022).

Позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою до відповідача, якій листом від 20.02.2025 року повідомив позивача, що перерахунок пенсії йому здійснений з урахуванням надбавки «За особливі заслуги перед Україною», підвищення пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, збільшення пенсії на 25 відсотків передбаченого постановою КМУ від 28.12.2011 року №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів дотримання ним положень законодавства у повному обсязі щодо нарахування та виплати позивачу надбавок до пенсії з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися у період з 01.07.2020, 01.12.2020, 01.07.2021, з 01.12.2021, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.01.2023. При цьому суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивачу пенсія за вислугу років призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).

Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).

Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Отже, пенсія позивача розраховується у відсотковому розмірі від основаного розміру грошового забезпечення, а також додаткових доплат, підвищень, надбавок.

Так, Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» відповідно до його преамбули передбачає встановлення для окремих категорій громадян за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення у певний період додаткових соціальних благ у вигляді додаткових або підвищених грошових виплат, пільг або компенсацій для задоволення окремих потреб.

Згідно зі ст.5 Закону пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, зокрема, у розмірі від 23 до 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону.

За протокольним рішенням (протокол №243 від З0.09.2003 року) Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною (при облдержадміністрації) вирішила встановити ОСОБА_1 з 12.02. 2003 р. пенсію за особливі заслуги перед Україною за вислугу років. До призначеної йому пенсії відповідно до Закону України №2262-ХІІ встановлена надбавка в розмірі 20% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням №296 від 17.07.2020 "Про збільшення пенсії за особливі заслуги перед Україною ОСОБА_1 " з 01.07.2020 збільшило надбавку до пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 01.06.2000 №1767 «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» у розмірі 23% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статей 13 і 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків. Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії."

Позивач мав право на надбавки як особі з інвалідністю 2 групи відповідно до постанови КМУ №296 від 17.07.2020 та на надбавку відповідно до Закону «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», що не оспорюється відповідачем.

Між тим, позивач звернувся до суду, вважаючи, що йому не нараховані та не виплачені вказані надбавки саме у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.07.2020, з 01.12.2020, Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.07.2021, з 01.12.2021, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.07.2022, з 01.12.2022, Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 року.

При цьому позивач порівнював перерахунки пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02. 2023 року.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року витребувані у відповідача відомості щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині надбавки за особливі заслуги перед Україною у зв`язку зі зміною у відповідності до Законів України про бюджет на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У разі здійснення вказаного перерахунку у період 2020-2023 роки надати відповідні належні докази.

Судом встановлено, що згідно з перерахунком пенсії позивача з 01.02.2020 року за рішенням суду розмір його пенсії склав 37468,85грн, при цьому в склад пенсії увійшли надбавки: підвищення за особливі заслуги перед Україною 327,60грн (20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.01.2020 року -1638грн), підвищення як інваліду 2гр 655,20грн (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшувався з 01.07.2020 року (1712грн) та з 01.12.2020 року (1769грн).

На виконання ухвали суду наданий лише перерахунок пенсії позивача з 01.12.2020 року. Не наданий перерахунок з 01.07.2020 року, тобто відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надані належні та допустимі докази в спростування доводів позивача щодо не здійснення йому перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що впливало на розмір надбавок. Зокрема, підвищення як інваліду 2гр - 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (повинно відбутися підвищення з 655,20грн до 684,80грн).

Крім того, з 01.07.2020 року така надбавка як підвищення за особливі заслуги перед Україною повинна була збільшитися у результаті збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також збільшення позивачу вказаної надбавки у відсотковому значенні з 20 до 23%. Таким чином, вказана надбавка повинна складати 393,76грн, тобто збільшитися з 327,60грн до 393,76грн.

Відповідачем наданий розрахунок пенсії з 01.12.2020 року.

Згідно з вказаним розрахунком позивачу нарахована пенсія у розмірі 37600,52грн, проте до виплати з урахуванням обмеження визначено 37468,85грн. Пенсія обмежена розміром розрахованим з 01.02.2020 року. За вказаним перерахунком позивачу нарахована надбавка - підвищення за особливі заслуги перед Україною 406,87грн (23% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.12.2020 року -1769грн), а також підвищення як інваліду 2гр 707,60грн (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Аналіз вказаного перерахунку вказує, що позивачу нараховані надбавки, які залежать від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, пенсія збільшилась на 131,37грн, проте вказані підвищення не виплачені, а розмір пенсії обмежений розміром розрахованим з 01.02.2020 року.

Згідно з перерахунком пенсії з 01.02.2021 року позивачу за рішенням суду перерахована пенсія за новою довідкою про грошове забезпечення та розмір пенсії склав 40519,96грн. У вказану суму пенсії увійшли, крім інших надбавка - підвищення за особливі заслуги перед Україною 406,87грн (23% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.02.2021 року -1769грн), а також підвищення як інваліду 2гр 707,60грн (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшувався з 01.07.2021 року (1854грн) та з 01.12.2021 року (1934грн).

Відповідачем на виконання ухвали суду надані перерахунки пенсії позивача з 01.07.2021 року та з 01.12.2021 року.

Згідно з перерахунком пенсії з 01.07.2021 року позивачу нарахована пенсія у розмірі 40573,51грн, проте до виплати визначено 40519,96грн. Пенсія обмежена розміром розрахованим з 01.02.2021 року.

За вказаним перерахунком позивачу нарахована надбавка - підвищення за особливі заслуги перед Україною 426,42грн (23% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.07.2021 року -1854грн), а також підвищення як інваліду 2гр 741,60грн (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Отже позивачу нараховані надбавки, які залежать від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, пенсія збільшилась з 01.07.2021 року на 53,55грн . Це саме збільшення надбавок на 19,55грн та на 34 грн, проте вказані підвищення не виплачені, а розмір пенсії обмежений розміром розрахованим з 01.02.2021 року.

Згідно з перерахунком пенсії з 01.12.2021 року позивачу нарахована пенсія у розмірі 40623,91грн, проте до виплати визначено 40519,96грн. Пенсія обмежена розміром розрахованим з 01.02.2021 року.

За вказаним перерахунком позивачу нарахована надбавка - підвищення за особливі заслуги перед Україною 444,82грн (23% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.12.2021 року -1934грн), а також підвищення як інваліду 2гр 773,60грн (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Тобто вказані надбавки збільшились та розраховані від збільшеного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Саме за рахунок збільшення цих надбавок пенсія позивача збільшилась на 103,95грн, проте до виплати визначена сума пенсії без врахування підвищення цих надбавок, розмір пенсії обмежений розміром розрахованим з 01.02.2021 року.

Згідно з перерахунком пенсії з 01.02.2022 року позивачу за рішенням суду перерахована пенсія за новою довідкою про грошове забезпечення та розмір пенсії склав 44252,03грн. У вказану суму пенсії увійшли, крім інших надбавка - підвищення за особливі заслуги перед Україною 444,82грн (23% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.02.2022 року -1934грн), а також підвищення як інваліду 2гр 773,60грн (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Відповідачем на виконання ухвали суду надані перерахунки пенсії позивача з 01.07.2022 року.

Згідно з перерахунком пенсії з 01.07.2022 року позивачу нарахована пенсія у розмірі 50328,32грн, проте до виплати визначено 44252,03грн. Максимальний розмір пенсії обмежений розміром розрахованим з 01.02.2022 року.

За вказаним перерахунком позивачу нарахована надбавка - підвищення за особливі заслуги перед Україною 466,21грн (23% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.07.2022 року -1934грн), підвищення як інваліду 2гр 810,80грн (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), індексація 4814,16грн, збільшення основного розміру пенсії на 25% (86% грошового забезпечення з індексацією, всього від суми 39201,05грн).

Отже розмір пенсії збільшився на 6076,29грн за рахунок: - індексації 4814,16грн; - збільшення основного розміру пенсії на 25% (збільшення з 01.07.2022 року склало 1203,54грн); - збільшення надбавки - підвищення за особливі заслуги перед Україною з 444,82грн до 466,21грн, тобто на 21,39грн; - підвищення як інваліду 2гр з 773,60грн до 810,80грн, тобто на 37,20грн.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу пенсія не виплачувалась у повному розмірі не у зв`язку з тим, що йому вона не була перерахована у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та індексацією пенсії, а у зв`язку із застосування відповідачем до нарахованого позивачу розміру пенсії обмеження його максимального розміру.

Суд вважає, що вказані дії відповідача є протиправними, оскільки право позивача на отримання пенсії без обмеження її максимального розміру встановлено рішеннями судів відносно безпосередньо до пенсії позивача, а також за правовими висновками Верховного Суду.

Пенсії військовослужбовців при будь-якому перерахунку не підлягають обмеженню, оскільки обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч.7 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, проте вказані рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.

Вказаний висновок суду зроблений на підставі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягають у наступному.

Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016року.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Відповідно до ст.1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.

Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.

Висновки Верховного Суду з цього питання є сталою судовою практикою та підтверджені у постанові від 25.01.2024 року у справі №300/2754/23.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2,3 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи. Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ здійснити виплату ОСОБА_1 , недоотриманої частини пенсії з вини пенсійного органу різниці між максимально нарахованою та фактично виплаченою сумою пенсії, без обмеження максимальним (фіксованим) розміром, з урахування раніше проведених виплат, починаючи з 01.07.2020 по день виплати включно, суд вважає, що питання виплати різниці між максимально нарахованою та фактично виплаченою сумою пенсії є передчасними та стосуються виконання рішення суду у порядку та спосіб встановлений законодавством.

Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2020 року у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2020 року у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» без обмеження її максимального розміру.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її перерахунку з 01.12.2020, 01.07.2021, 01.12.2021, 01.07.2022 року у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.12.2020, 01.07.2021, 01.12.2021, 01.07.2022 року пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що відбулися відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» без обмеження її максимального розміру.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва