Рішення № 128287812, 20.06.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2025 рокусправа № 380/1518/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач-2), в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУу Хмельницькій області № 134550007851 від 26.12.2024р. ;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи на посаді начальника відділу освіти Залізничної рай адміністрації Львівської міської ради з 23.09.2002р. до 08.05.2013р., а також роботу на посаді заступника начальника управління - начальника відділу професійно-технічної освіти та координації діяльності вищих навчальних закладів і зарахувати до стажу державної служби службу в армії з 19.10.1979р. по 06.11.1981р. згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 р. №2011- XII (із змінами);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 20.12.2024 Позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ згідно заяви від 20.12.2024.

На обґрунтування позовних вимог повідомив такі обставини: є пенсіонером, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. 20.12.2024 звернувся із заявою про переведення з пенсії за віком на підставі Закону № 1058 на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із тим, що набуто менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону (2 роки 8 місяців 16 днів). Позивач не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вказує, що підпадає під умови, визначені пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону № 889-VIII. Зазначає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також служба в радянській армії.

Відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає з підстав, викладених у відзиві та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Повідомив, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. 20.12.2024 позивач звернувся до органу ПФУ із заявою про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішенням № 134550007851 відмовило в переході на інший вид пенсії у зв`язку із відсутністю більше 10 років стажу держслужби. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з 08.08.2002 обіймав посади в органах місцевого самоврядування та йому було присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування. Відповідач пояснив, що до набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (04.07.2001) посада працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби відповідно до постанови КМ України № 239 від 18.04.1994. Після 04.07.2001 згідно статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування.

Відповідач-2, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, копію ухвали про відкриття провадження отримало 07.02.2025, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа до його електронного кабінету. Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося, про причини неподання відзиву суд не повідомило.

Суд дослідив заяви по суті справи, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:

ОСОБА_1 отримує пенсію за відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 : - з 08.08.2002 по 08.05.2013 працював у Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради на посаді завідувача районного відділу освіти, а потім на посаді начальника відділу освіти; - з 13.05.2013 по 15.08.2013 працював у Департаменті з питань світи, науки, сім`ї та молоді Львівської облдержадміністрації; - 23.09.2002 склав присягу посадової особи місцевого самоврядування з присвоєнням 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування; - 01.01.2003 присвоєно 11 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 01.01.2005 присвоєно 10 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 01.01.2007 присвоєно 9 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - з 16.08.2013 по 23.09.2016 працював в Департаменті Освіти і науки Львівської облдержадміністрації; 01.05.2016 присвоєно 6 ранг державного службовця (а.с. 8-18). З 19.10.1979 по 06.11.1981 проходив строкову військову службу, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.01.2025 № 162 (а.с. 21).

ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою від 20.12.2024 про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішенням від 26.12.2024 № 134550007851 відмовило у задоволенні його заяви від 20.12.2024 з мотивів того, що станом на 01.05.2016 у заявника стаж на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби становить 2 роки 8 місяців 16 днів (з 16.08.2013 по 01.05.2016). до стажу державної служби не зараховано період роботи в Львівській міській раді Залізничній районній адміністрації з 08.08.2002 по 08.05.2013, оскільки ОСОБА_1 присвоєний ранг посадової особи місцевого самоврядування. Також не зараховано період роботи з 13.05.2013 по 15.08.2013 у Департаменті з питань світи, науки, сім`ї та молоді Львівської облдержадміністрації, відсутня інформація про присвоєння рангу державного службовця. Враховуючи те, що у ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 відсутній як 10-річний так і 20-річний стаж роботи на посадах, віднесених до віповідних категорій посад державних службовців, тому відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» (а.с. 20).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон №889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців. Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

У період проходження позивачем публічної служби на посадах в органах місцевого самоврядування з 21.04.1998 до 01.05.2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 03.05.1994 №283(далі Постанова №283). Постанова №283 втратила чинність з 01.05.2016 у зв`язку із набранням чинності Постановою КМУ №229 від 25.03.2016, якою визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби на підставі Закону №889-VIII. Пункт 2 Порядку №283 визначав, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. Постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (далі Порядок №229, чинний з 01.05.2016) до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Призначення пенсій державним службовцям урегульовано Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі Порядок №622). Відповідно до норм пункту 4 цього Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про такі спірні правовідносини:

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV; 20.12.2024 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про переведення його на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ в Хмельницькій області відмовило (рішення від 26.12.2024 № 134550007851) заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих мотивів, що ОСОБА_1 набув менше 10 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу», оскільки займав посади в органах місцевого самоврядування, що не відносяться до посад, віднесених до категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».

Отже, в цій справі слід перевірити обґрунтованість висновку відповідача щодо відсутності у позивача необхідного стажу державної служби, тобто наявності/відсутності підстав для зарахування часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу державної служби.

Оцінюючи аргументи відповідача на обґрунтування правомірності його рішення суд керується такими мотивами:

Закон № 889-VIII, котрий набрав чинності 01.05.2016, визначає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначають, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби, - 10 років для осіб, що на цю дату обіймали посади державної служби або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи проходили станом на 01.05.2016 на держслужбі, - така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, котрий в іншій частині втратив чинність.

Вирішуючи питання щодо стажу державної служби позивача станом на 01.05.2016 суд враховує таке:

- пункт 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII визначає, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

- як Порядок № 283, так і Порядок № 229 визначають, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до статті 14 Закону № 2493-III до шостої категорії посад віднесено посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.

Суд встановив, що ОСОБА_1 за період із 08.08.2002 по 08.05.2013 (10 років 09 місяців 01 день) перебував на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону № 2493-III (завідувача відділу освіти (потім начальника відділу освіти) Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради). Отже, цей стаж має включатися до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Так само підлягає зарахуванню до стажу державної служби період проходження строкової військової служби з 19.10.1979 по 06.11.1981 (02 роки 19 днів).

Щодо періоду роботи з 13.05.2013 по 15.08.2013 у Департаменті з питань освіти, науки, сім`ї та молоді Львівської облдержадміністрації, то відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про державну службу» До стажу державної служби зараховуються час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону. У статті 3 Закону № 889 зазначено, що дія цього Закону поширюється на державних службовців місцевих державних адміністрацій. Тому стаж роботи у Департаменті з питань освіти, науки, сім`ї та молоді Львівської облдержадміністрації так само має бути зарахований до стажу державної служби.

Отже, станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 :

1) мав сумарно 15 років 09 місяців 08 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, що є більшим за 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби (зарахований стаж пенсійним органом 02 роки 08 місяців 16 днів + стаж роботи в органах місцевого самоврядування 10 років 09 місяців 01 день + служба в армії 02 роки 19 днів + стаж роботи у облдержадміністрації 03 місяці 03 дні);

2) займав посаду, віднесену до відповідних посад державного службовця, що підтверджено в оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ в Хмельницькій області та записами у трудовій книжці.

Отже, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII ОСОБА_2 має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Враховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що рішення № 134550007851 від 26.12.2024 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 20.12.2024 є необґрунтованим, таке слід скасувати як протиправне.

Щодо вимог про зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до стажу державної служби позивача спірні періоди та перевести з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд зазначає таке:

відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яке прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії. Тому дії щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що прийняв оскаржуване рішення, у цій справі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Водночас ГУ ПФУ у Львівській області є неналежним відповідачем за заявленими позивачем позовними вимогами, оскільки не розглядало його заяву про перерахунок пенсії та не приймало оскаржене рішення про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тому в задоволенні позовних вимог до цього відповідача слід відмовити з мотивів їх безпідставності.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до статті 9, пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може вийти замежі позовних вимог та прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. З метою ефективного захисту порушених прав позивача слід зобовязати належнго відповідача - ГУ ПФУ в Хмельницькій області - перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ з 20.12.2024 (з дати подання заяви про переведення на інший вид пенсії).

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується про порядок його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивача та з метою виконання цього рішення суду ГУ ПФУ в Хмельницькій області зобов`язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 08.08.2002 по 08.05.2013, період роботи у облдержадміністрації з 13.05.2013 по 15.08.2013 та період проходження служби в армії з 19.10.1979 по 06.11.1981.

З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.12.2024 № 134550007851 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до заяви від 20.12.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, місто Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10, ідентифікаційний код 21318350) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 20.12.2024 пенсію за віком на підставі пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.

З метою виконання цього рішення суд встановлює такий порядок та спосіб його виконання: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов`язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 08.08.2002 по 08.05.2013, період роботи у облдержадміністрації з 13.05.2013 по 15.08.2013 та період проходження служби в армії з 19.10.1979 по 06.11.1981.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, місто Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10, ідентифікаційний код 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович